Європейський авіаційний ринок входить у фазу, коли зростання цін на паливо, геополітична нестабільність і тиск на собівартість дедалі частіше змушують перевізників переглядати розклад польотів і склад флоту. Яскравим сигналом стала Lufthansa, яка оголосила про прискорення антикризових заходів: група виводить з програми польотів усі 27 літаків регіональної дочірньої компанії Lufthansa CityLine, прибирає чотири далекомагістральні Airbus A340-600 до кінця літнього розкладу і в зимовому сезоні 2026-2027 років додатково скорочує потужності основного бренду на коротких і середніх маршрутах у обсязі ще п’яти літаків. Компанія прямо пояснила ці кроки зростанням вартості керосину та наслідками трудових конфліктів.
Для галузі це важливий індикатор. Мова вже йде не лише про локальну оптимізацію одного перевізника, а про ширший поворот ринку до дисципліни потужностей. У ситуації, коли паливо дорожчає, частина парку застаріває, а маржа на ближньо- та середньомагістральних напрямках залишається слабкою, авіакомпанії починають швидше виводити неефективні літаки, скорочувати менш прибуткові частоти та перерозподіляти потужності на користь більш стійких маршрутів.
Найближчим часом подібні кроки можуть торкнутися й інших європейських перевізників, насамперед компаній із високою часткою старого флоту, чутливих до цін на керосин і таких, що працюють на ринках із жорсткою конкуренцією на коротких маршрутах. Найбільш вразливими виглядають регіональні та мережеві перевізники, яким доводиться одночасно утримувати хаби, оновлювати парк і стикатися зі зростанням операційних витрат.
Цього року Китай планує завершити будівництво та ввести в експлуатацію сім атомних енергоблоків, йдеться у щорічному звіті Китайської асоціації ядерної енергетики (China Nuclear Energy Association).
Наразі в країні діють 60 атомних енергоблоків, що забезпечує стабільну основу для переходу до чистої енергетики, йдеться у доповіді «Розвиток атомної енергетики Китаю».
На стадії будівництва перебувають 36 енергоблоків, при цьому будівництво двох із них було розпочато цього року. На КНР припадає більше половини від загальної кількості атомних електростанцій, що будуються у світі.
Проєкти ще 16 атомних енергоблоків офіційно затверджені й очікують на початок будівництва, наводить дані доповіді видання China Daily.
Загальна встановлена потужність АЕС КНР становить 125 ГВт, країна посідає перше місце у світі за цим показником.
Паливна криза в світі, яка розгорнулася на фоні війни в Ірані, має ціновий вплив на економіку України, однак не буде суттєво впливати на економічну активність, доки не буде дефіциту пального, вважає старша аналітикиня Dragon Capital Наталія Шпигоцька.
“Ми очікуємо зростання ВВП в цьому році на рівні 1,5%. І в частині саме паливної кризи ми не очікуємо суттєвого впливу зростання цін на пальне на економічну активність доти, доки турбулентність у світі не буде призводити до його суттєвого дефіциту в країні”, – зазначила вона під час квітневого огляду економіки від Центру економічної стратегії зі спецтемою “Як паливна криза впливає на українську економіку?”
“Щодо інфляційних очікувань, то наразі наш прогноз інфляції на кінець року 7,1%. Ми його переглянули на 8 в.п. порівняно з попереднім прогнозом, у тому числі, щоб врахувати зростання цін на паливо, а також наш перегляд по валютному курсу”, – додала Шпигоцька.
За її словами, прогноз Dragon Capital базується на припущенні, що найближчими місяцями війна або бойові дії щодо Ірану буде призупинено, що дасть змогу світовим цінам на нафту стабілізуватися на позначці ближче до $70 за барель. Водночас якщо світові ціни на нафту залишатимуться на високому рівні довше і становитимуть приблизно $100 за барель протягом року, це спричинить ризик зростання інфляції в Україні на 2% в.п., “тобто ближче до 9%”.
Шпигоцька також звернула увагу на те, що під прямий вплив зростання цін на пальне, зокрема на дизель майже на 50%, насамперед потрапила галузь перевезень, внаслідок чого зросли витрати на транспортування як серед основних економічних гравців, так і серед компаній, що надають транспортні послуги.
Хоча, як зазначила аналітикиня Dragon Capital, зростання цін на транспортні послуги поки що не пропорційне зростанню цін на дизель в рітейлі, але все ж таки воно присутнє.
Водночас, за її словами, в інших галузях, зокрема в агросекторі, де транспортні витрати становлять до 10% від загальних витрат, вплив на фінрезультати може бути не таким сильним.
“Проте якщо високі ціни на нафту будуть залишатися довше і ми вже побачимо ефекти другого порядку, це зростання цін на добрива та інші компоненти виробничих витрат, а також перекладення більш високих витрат транспортування на інші товари та послуги, то довгостроковий вплив може бути більш помітним”, – зазначила аналітикиня.
Старша економістка Центру економічної стратегії (ЦЕС) Наталія Колісниченко повідомила, що за результатами опитування підприємств та компаній, 9% з них не відчули впливу паливної кризи, натомість 66% відчули сутєвий або помірний влив, зазначивши, що він переважно ціновий.
“76% повідомили, що в них зросли насамперед транспортні та логістичні витрати, 53% повідомили, що не відчули перебоїв в діяльності. Тобто це теж підтверджує, що основний чинник у нас наразі ціновий. 20% підприємств вже перенесли збільшення виробничих витрат на ціни споживачів, а інші планують це зробити найближчим часом, тому що ресурсів утримати ціни незмінними у підприємств недостатньо”, – сказала старша економістка ЦЕС.
За її словами, проінфляційні ризики зростають для всіх товарів та послуг, оскільки у всіх є паливна складова.
Вона також додала, що 24% з опитаних компаній поки не змогли оцінити вплив паливної кризи.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» (Львів) на 630 тис. грн за ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого комітету.
Як повідомляє АМКУ, відповідне рішення прийнято 16 квітня.
Згідно з рішенням, компанія не подала інформацію на вимогу заступника голови АМКУ у встановлений ним строк.
Як повідомлялося, у грудні 2025 року АМКУ оштрафував замовника виробництва дієтичних добавок ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» та їхніх виробників – ТОВ «Здравофарм» і ТОВ ПТФ «Фармаком» – на загальну суму 40 млн грн за неправдиву інформацію про властивості дієтичних добавок «Антидот гель», «Лізобам» та «Фосфалімін».
ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» – українська фармацевтична компанія, яка спеціалізується на дистрибуції та маркетингу біологічно активних добавок (БАДів), вітамінних комплексів та фітопрепаратів.
АТ “Укрпошта” спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими оголосили всеукраїнський конкурс ескізів поштової марки “Ми чекаємо!”, яку планують випустити до Дня Незалежності, йдеться у повідомленні компанії.
Згідно з релізом “Укрпошти”, в конкурсі можуть взяти участь усі охочі – художники, ілюстратори, дизайнери. Для участі слід заповнити форму за посиланням. Прийом робіт триватиме з 17 квітня до 8 травня включно.
Зазначається, що ескіз слід завантажити відповідно до вимог, зокрема формат має бути JPEG, роздільна здатність – 300 dpi, максимальний розмір файлу до 10 МБ, робота не повинна порушувати авторські права третіх осіб, також не допускається використання штучного інтелекту.
Конкурс проходитиме у декілька етапів. Для початку всі охочі подають свої ескізи через форму, далі фахівці “Укрпошти” аналізують роботи на відповідність вимогам. Згодом журі у складі представників “Укрпошти”, Координаційного штабу та Громадської ради, зокрема родин військовополонених і зниклих безвісти, обере ескізи для фінального голосування, а кращі роботи будуть представлені в мобільному застосунку “Дія”, де українці визначать переможця під час голосування. “Ескіз, який набере найбільшу кількість голосів, стане поштовою маркою “Ми чекаємо” – символом Дня Незалежності України”, – наголосив національний поштовий оператор.
Як уточнили в “Укрпошті”, учасники конкурсу погоджуються, що в разі перемоги розроблять додаткові ескізи для конверта “Перший день” і картки, а також підпишуть авторський договір про передачу виключних майнових прав.
Національний поштовий оператор водночас залишає за собою право запропонувати авторам інших робіт подальшу співпрацю для створення поштової продукції.
“Іноді маленька поштова марка може сказати більше, ніж тисячі слів. Ми чекаємо на кожного й кожну, чекаємо на перемогу і спокій у наших серцях. Та запрошуємо українців долучитися до конкурсу, щоб увесь світ почув: “Ми чекаємо!”, – наголошують в компанії.
АТ “Укрпошта” – національний оператор поштового зв’язку, який надає поштові, логістичні, фінансові та торговельні послуги приватним і корпоративним клієнтам. Компанія має понад 6 тис. відділень та 26 тис. точок обслуговування по всій Україні.
Алжир належить до групи країн, щодо яких українське суспільство демонструє обмежений рівень сформованої думки. За результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 74,1% респондентів обрали нейтральну оцінку свого ставлення до цієї держави. Така частка є однією з найвищих серед усіх досліджених країн і свідчить про низький рівень поінформованості або особистого досвіду взаємодії з Алжиром.
Позитивне ставлення до Алжиру висловили 9,3% українців, що менше, ніж 11,7% у серпні 2025 року. Структура позитивних оцінок складається з 3,3% «повністю позитивних» та 6,1% «здебільшого позитивних» відповідей. Зниження цього показника свідчить про певне ослаблення інтересу або відсутність нових факторів, які могли б зміцнити позитивний імідж країни.
Водночас негативне ставлення зросло з 6,0% до 9,1%. Основна частка припадає на «здебільшого негативні» оцінки (7,2%), тоді як «повністю негативні» становлять 1,9%. Хоча абсолютні значення залишаються відносно невисокими, сама динаміка вказує на поступове посилення критичного сприйняття.
Окрему увагу привертає частка тих, хто не зміг визначитися із відповіддю — 7,5%. Це ще один індикатор того, що Алжир залишається для значної частини українців країною з обмеженою інформаційною присутністю, а отже — і з нечітко сформованим образом.
У сукупності ці показники формують характерну картину: Алжир сприймається переважно нейтрально, з незначним переважанням негативних оцінок над позитивними. Такий баланс відрізняється від країн, які мають більш чітко виражений позитивний або негативний профіль у свідомості українців.
«У випадку таких країн, як Алжир, ми бачимо класичну ситуацію інформаційної дистанції. Українці не мають достатньо контактів, сигналів чи досвіду взаємодії, щоб сформувати чітке ставлення. У результаті переважає нейтральність, яка легко може змінюватися як у позитивний, так і в негативний бік залежно від зовнішніх факторів», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Алжир залишається країною з низьким рівнем емоційної залученості українського суспільства. Подальша динаміка його сприйняття значною мірою залежатиме від інтенсивності економічних, політичних та інформаційних контактів між двома державами, а також від присутності Алжиру в українському публічному просторі.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Алжир посідає 28-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $762,9 млн. Водночас Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Алжиром, оскільки експорт українських товарів більш ніж у 4,5 раза перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
