Для більшості з нас «п’ять зірок» — це синонім бездоганності. Проте в українських реаліях ця категорія часто описує лише якість нерухомості, а не самого відпочинку.
Офіційна класифікація готелів в Україні досі спирається на державні будівельні норми (ДБН). Система прискіпливо перевіряє інфраструктуру: чи є в готелі ліфт, ресторан, яка площа рецепції та чи працює вона цілодобово. Проте норми ніяк не регулюють м’якість матраца, наявність вільних місць на парковці чи щиру готовність персоналу допомогти у нестандартній ситуації.
На початку 2026 року офіційну категорію в Україні мали лише близько 220 закладів із приблизно 3700 — менше 10% ринку. П’ятизіркових серед них — лише близько 40. А коли більша частина індустрії працює поза формальною системою класифікації, преміальний сегмент орієнтується не на державні вимоги, а на міжнародні стандарти сервісу.
Наприклад, у США Forbes Travel Guide оцінює готелі за понад 900 критеріями, і близько 70% оцінки припадає саме на сервіс. У результаті український ринок почав формувати власні стандарти гостинності — часто значно вищі за мінімальні вимоги державних норм.
Щоб зрозуміти, як трансформація сучасного рівня сервісу виглядає на практиці, ми проаналізували досвід українського комплексу Apartel Skhidnytsya, який отримав престижну премію World Luxury Hotel Awards у категорії Luxury Wellness Resort 2025 in Europe. На прикладі цього кейсу можна побачити, за що насправді платить гість на сучасному п’ятизірковому курорті.

Одна з головних змін у підході до відпочинку — зсув від простої інфраструктури до того, що готельєри називають оверсервісом. Йдеться про рівень бутікового готелю, але в масштабі великого курортного комплексу.
«У преміальному сегменті сервіс давно перестав бути просто набором послуг. Сьогодні це насамперед комфорт, який не вимагає від гостя жодних зайвих зусиль — від бронювання вечері до організації відпочинку чи врахування індивідуальних побажань. Чим менше людині потрібно щось контролювати або вирішувати самостійно, і чим більше вона відчуває, що про неї подумали наперед, тим вищим є реальний рівень сервісу», — пояснює співзасновник мережі готелів Apartel Resorts, підприємець Василь Крулько.
Справжній сервіс починається ще до приїзду. Якщо дитина гостя любить грати в теніс, а на території немає власних кортів, команда не розведе руками, а забронює майданчик неподалік.
Усі побажання клієнтів фіксуються в CRM-системі: якщо ви одного разу попросили додаткову подушку або чотири літри води на день, під час наступного візиту вони чекатимуть на вас автоматично. Саме такі деталі й формують бажання гостя повернутися, а для курортів це ключовий показник: якщо сервіс працює стабільно, люди повертаються не через рекламу, а через власний досвід.
Гарна фотосесія вже давно не дає готелю переваг. Натомість детальний 3D-тур, який дозволяє прогулятися територією та оглянути номери ще на етапі вибору, може стати вирішальним фактором для гостя.
На шведській лінії можна зустріти робота, який розвозить йогурти між столами — невелику, але помітну деталь, що додає відчуття новизни преміальному відпочинку.
Поступово технології полегшать і процес заселення. У перспективі класичну реєстрацію на рецепції має замінити pre-check-in. Ідея в тому, щоб гість ще в дорозі міг надіслати документи, підтвердити дані та скоротити формальності під час заселення. Після приїзду йому залишиться лише отримати ключ, без зайвого очікування і паперової рутини.
Внутрішній туризм після повномасштабного вторгнення значно зріс. За даними дослідження digital-агенції Inweb, у 2025 році 85% українців планували літню відпустку в межах країни. Найпопулярнішим напрямком стали Карпати, а 54,3% опитаних збиралися подорожувати з дітьми. Тому комфортний сімейний відпочинок і відповідна інфраструктура для дітей уже стали базовою вимогою.
Крім того, близько третини гостей подорожують із домашніми тваринами. Тож pet-friendly-готель повинен мати повноцінну інфраструктуру ще й для улюбленця: лежанки, миски, welcome-набори та зручні маршрути для прогулянок.
Щоб відпочинок залишався комфортним для всіх, важливим стає сам простір. Якщо норми ДБН дозволяють п’ятизірковому готелю мати номери від 16 м², то стандарт Luxury Wellness Resort 2025 — мінімум 34 м² повноцінного житлового простору з обіднім столом і повнорозмірним балконом.
Подорожі всією сім’єю сформували також запит на масштаб — формат «курорт в курорті», де гість може провести весь відпочинок, не залишаючи території.
Це досягається завдяки сезонним просторам, які працюють у різних форматах: узимку ковзанка або подієвий майданчик, у теплий сезон — лаунж-зона чи концертний простір. На території проводять чайні церемонії, майстер-класи з флористики та гончарства, тематичні дегустації, концерти й інші події.

Наявність SPA сьогодні вже не є перевагою — вони є у готелях нижчих категорій. Тому ставка робиться не на кількість зон, а на досвід гостя.
Так у SPA-зоні зʼявляється пармайстер, який перетворює лазню на ритуал із гонгами, а замість стандартних оздоровчих програм функціонує повноцінний біохакінг-центр. Це перший комплекс в Україні, який запровадив такий підхід, коли ринок ще майже не знав цього терміну. Йдеться про відновлення фізичного та морального стану завдяки поєднанню природних факторів та превентивної медицини.
Контраст із формальними вимогами виглядає показово, адже за ДБН для отримання статусу 5* достатньо мати медсестру в штаті. Усе інше — питання підходу самого готелю до сервісу.

Високий сервіс нерозривно пов’язаний із безпекою — і з відчуттям цієї безпеки для гостя. Наприклад, якщо людина сумнівається в чистоті тарілки в ресторані, персонал може відвести її на мийку і показати весь процес очищення посуду, включно з її тарілкою. Така відкритість працює на довіру, адже нехтування гігієною може призвести до вірусних спалахів — як це вже траплялося на популярних курортах.
Навіть технічні дрібниці впливають на комфорт. Наприклад, використання безшумної електричної техніки замість бензинових косарок, щоб шум не будив гостей зранку.
Такі деталі здаються незначними, але саме вони формують загальне відчуття відпочинку. Люди приїжджають у гори за тишею, тому навіть технічні рішення на території починають впливати на якість досвіду.
І, нарешті, приватність. У преміальному сегменті це один із ключових принципів. Команда курорту свідомо відмовилася від публікації фото та відео з реальних заходів, де присутні гості. Якщо кадри з подій і з’являються в соцмережах, то на них — лише запрошені для зйомки люди. Конфіденційність реального клієнта сьогодні цінується вище за будь-яке охоплення.
«Якісний сервіс у багатьох готелях давно вийшов далеко за межі формальних п’яти зірок і фактично вже відповідає рівню шести чи навіть семи. Було б цікаво, якби саме Україна стала країною, яка запровадить таку додаткову градацію. І якщо на ринку з’явиться можливість поборотися за умовну шосту зірку, ми точно будемо серед тих, хто готовий це доводити», — говорить CEO Apartel Skhidnytsya Руслан Качан.
У результаті сучасний гість платить уже не стільки за квадратні метри чи формальну кількість зірок, скільки за відчуття продуманого відпочинку. Здатність готелю передбачати потреби людини і створювати спокійний досвід дедалі частіше називають «шостою зіркою» — стандартом, якого не існує у державних документах, але який гість дуже добре відчуває під час відпочинку.
За даними Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод “Теплоприлад”» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, результатів діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку та інші питання корпоративного управління.
Підприємство спеціалізується на виробництві контрольно-вимірювальних приладів та обладнання для теплотехніки й промислової автоматизації. Завод належить до числа промислових активів Донецької області з тривалою історією роботи в машинобудівному секторі. За даними Opendatabot, компанія контролюється приватними українськими акціонерами.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року збільшив відвантаження прокату на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 660,6 тис. тонн з 636,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії, виплавка сталі за перші три місяці становила 758,2 тис. тонн (у січні-березні-2025 – 748,4 тис. тонн), чавуну – 819,3 тис. тонн (849,6 тис. тонн).
В березні “Запоріжсталь” виробила 316,4 тис. тонн чавуну, 298,2 тис. тонн сталі, відвантажено 254,6 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, Центральний банк Чорногорії (CBCG) готується до впровадження системи миттєвих платежів відповідно до стандартів SEPA, що має пришвидшити розрахунки та наблизити фінансову інфраструктуру країни до загальноєвропейських правил.
Йдеться про запуск миттєвих платежів, які дозволять здійснювати перекази в євро протягом декількох секунд, цілодобово та без вихідних. Проєкт реалізується в рамках ширшої інтеграції Чорногорії в платіжний простір ЄС.
У Центральному банку зазначають, що впровадження SEPA Instant спрямовано на підвищення ефективності платіжної системи, зниження транзакційних витрат та поліпшення умов для бізнесу й громадян, особливо у транскордонних розрахунках.
У перспективі це має спростити фінансові операції з ЄС, посилити привабливість країни для інвесторів та прискорити розвиток цифрових фінансових сервісів.
Чорногорія, яка використовує євро як фактичну валюту, активно адаптує свою фінансову інфраструктуру до європейських стандартів.
https://t.me/relocationrs/2553
Як повідомляє проект Relocation.com.ua, ринок житлової нерухомості Тбілісі на початку 2026 року продемонстрував помітне прискорення: за даними звіту Galt & Taggart, лише в лютому в столиці Грузії було зареєстровано 3 822 угоди з квартирами, що на 15% більше в річному вираженні. Середня ціна продажу на первинному ринку досягла $1 398 за кв. м, середня орендна ставка — $10,1 за кв. м, а прибутковість від оренди оцінена в 8,6%.
За січень-лютий сукупна вартість проданих квартир у Тбілісі наблизилася до $600 млн. Одночасно ринок отримує сигнал про можливий дефіцит нової пропозиції: у лютому в місті було видано лише 10 дозволів на житлові проєкти, а площа нових об’єктів, дозволених до будівництва, скоротилася на 45% у річному вимірі.
У структурі лютневих продажів у Тбілісі первинний ринок налічував 1 958 угод, вторинний — 1 864. При цьому вторинний сегмент зростав швидше, що може вказувати на прагнення покупців придбати готове житло, а не чекати завершення будівництва.
Більш свіжа відкрита статистика щодо купівлі нерухомості іноземцями з розбивкою за громадянством у самій столиці Грузії публічно обмежена. Однак на ринку Батумі, який також відстежує Galt & Taggart, іноземці за підсумками 2025 року забезпечили 52% усіх продажів квартир. Серед іноземних покупців по 13% припало на ізраїльтян і європейців, по 11% — на українців, росіян і білорусів, ще по 3% — на громадян Туреччини та країн Центральної Азії.
https://relocation.com.ua/residential-sales-in-tbilisi-surged-sharply-in-early-2026/