Уряд Австралії виділяє $AU 50 млн ($32,4 млн) на військову допомогу Україні, гроші перерахують до Міжнародного фонду і спрямують для закупівлі військових засобів для ЗСУ, повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Австралії Василь Мірошниченко.
“Є хороші новини з Австралії. Уряд країни передає 50 млн австралійських дол (32,4 млн дол. США) як військову допомогу Україні. Кошти буде перераховано до Міжнародного фонду для України (Велика Британія) для подальшої закупівлі зброї та техніки для потреб ЗСУ”, – написав Мірошеніченко на своїй сторінці Фейсбук у четвер.
Згідно з повідомленням, опублікованим на сайті австралійського уряду, загальна сума підтримки Австралії Україні становитиме близько $960 млн, із них $780 млн – на допомогу ЗСУ.
“Австралія, як і раніше, має твердий намір підтримувати Україну та українців, які захищають свій народ, свою територію і свій суверенітет. Завдяки оголошеному сьогодні внеску загальна сума підтримки, що надається Австралією Україні, становитиме приблизно 960 мільйонів доларів, включно з 780 мільйонами доларів на допомогу збройним силам України”, – зазначено у пресрелізі.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-2024 збільшила обсяг виробництва на 8,7% до січня-2023, до 102,94 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 1,7% – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за минулий місяць зріс на 12,3% – до 12,7 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (21,3 млн шт.).
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину (БДМ) орієнтовною потужністю 25 тис. тонн на рік для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція тільки на макулатурній основі) зі створенням до 200 нових робочих місць.
Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн.
10-11 лютого на кортах столичного фітнес-клубу «Sport Life» Теремки відбувся Чемпіонат України зі сквошу 2024, що зібрав 120 спортсменів з усіх куточків країни. Участь у змаганнях взяли представники Харкова, Дніпра, Полтави, Одеси, Херсона та Львова та інших регіонів країни.
Серед дорослих категорій чемпіонами стали Анастасія Костюкова та Денис Подворний, які змогли вибороти перемогу над своїми суперниками, демонструючи високий рівень майстерності та непереможний дух. Для Дениса Подворного ця перемога стала особливо значущою, оскільки він зумів повернутися до змагань після року відновлення та здобути свій 7-й титул чемпіона України, віддавши суперникам лише два гейми.
Повний список переможців турніру:
Хлопці до 9 років:
1 місце Костюков Артем
2 місце Філіпов Микола
3 місце Грабовський Марк
Хлопці до 11 років:
1 місце Шнейдер Артем
2 місце Матюхов Єгор
3 місце Горбунов Іван
Дівчата до 13 років:
1 місце Сивопляс Вікторія
2 місце Орленко Олександра
3 місце Краснокуцька Дар’я
Хлопці до 13 років
1 місце Гуцайлюк Андрій
2 місце Дорошенко Гліб
3 місце Томенчук Микита
Дівчата до 17 років:
1 місце Крикун Анастасія
2 місце Власенко Дар’я
3 місце Тарасова Ганна
Хлопці до 17 років:
1 місце Панченко Артем
2 місце Куриляк Данило
3 місце Щербаков Єгор
ЖІНКИ:
1 місце Костюкова Анастасія
2 місце Крикун Анастасія
3 місце Сардак Ліана
ЧОЛОВІКИ:
1 місце Подворний Денис
2 місце Панов Микита
3 місце Петрович Руслан
Організатори висловили щиру вдячність Збройним Силам України за можливість жити та проводити подібні заходи. Також подяка була адресована мережі клубів Sport Life за безкоштовне надання кортів, «Інтерфакс Україна», «Experts Club» та Максиму Уракіну за інформаційне висвітлення турніру, а також «ТЕРМОПАБ» в особі Олександра Баташова та компанії «КРАЙНА» за невтомну підтримку та допомогу в організації турніру.
Особливу подяку заслуговує Tecnifibre за цінні подарунки для дитячих категорій, а також усім гравцям та суддям, які змогли приєднатися до цієї спортивної події.
Цей чемпіонат підтвердив, що навіть у складні часи українці зберігають здатність до єднання, зростання та досягнення великих успіхів. Переможці та призери у дитячих категоріях вкотре нагадали про важливість спорту в розвитку молоді та зміцненні національного духу.
SPORT, АНАСТАСІЯ_КОСТЮКОВА, ДЕНИС_ПОДВОРНИЙ, ДМИТРО_ЩЕРБАКОВ, СКВОШ, ТУРНИР
Найбільший інтернет-провайдер України за кількістю абонентів Київстар продовжує убезпечувати послугу «Домашній Інтернет» на випадок відключень електроенергії. Протягом 2023 року компанія інвестувала понад 200 млн грн у забезпечення «Домашнього Інтернету» джерелами безперебійного живлення. До кінця лютого 2024 року інвестує ще додатково 50–70 млн грн. Також провайдер продовжує активно запускати інтернет за технологію GPON у різних містах України.
Співробітники Київстар почали підключати мережу «Домашнього Інтернету» до джерел безперебійного живлення (далі – ДБЖ) ще в жовтні 2022 року та продовжать цю роботу, аби забезпечити 700 тис. абонентів доступом до інтернету навіть за умов відключення електроживлення. Завдяки цій модернізації мережа «Домашнього Інтернету» зможе працювати за відсутності енергоживлення до 5-ти годин.
Загалом користувачі послуги будуть забезпечені обладнанням для безперебійної роботи в 44 містах України. Всього ж провайдер планує «охопити» понад 22,3 тис. адрес, де будуть встановлені ДБЖ. Для цього по всій Україні працюють 180 фахівців, які залучені до процесу встановлення, перевірки та тестування обладнання.
Також Київстар наприкінці 2023 року почав підключати інтернет за технологією GPON. У 2024 році компанія планує здійснити часткову модернізацію та заміну наявних технологій на GPON у деяких містах. Така технологія підключення є більш енергоощадною.
«В умовах коротко- та середньострокових відключень GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету, в тому числі й завдяки тому, що ми вибудовуємо лінії від базових станцій, на яких встановлені пересувні дизель-генератори. І допоки у нас буде людський ресурс і змога подавати паливо та комплектуючі, забезпечуючи роботу генератора на базовій станції, у користувачів, підключених за GPON-технологією, буде зберігатись інтернет-сигнал», – прокоментував керівник департаменту фіксованого зв’язку Сергій Сухорук.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2023 року обслуговував понад 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству та країні долати складнощі воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON (штаб-квартира в Нідерландах). Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Гірничорудні підприємства України в січні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 3,36 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 115,839 тис. тонн із 927,433 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,7 раза – до $295,989 млн зі 110,857 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (48,05% поставок у грошовому виразі), Словаччини (13,65%) і Польщі (10,48%).
В Україну минулого місяця було імпортовано ЗРС на $7 тис. у сумарному обсязі 9 тонн, тоді як у січні-2023 ввезено на $1 тис. в обсязі 1 тис. тонн. Імпорт за січень-2024 здійснювався з Італії (100%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Українські підприємства в січні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $16,833 млн із $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 17,6% – до $5,279 млн із $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього в 11,5 раза порівняно із січнем-2023 року – до $3,573 млн із $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 26,3%, до $33,501 млн.
Водночас збільшила ввезення свинцю та виробів із нього в 4,2 раза – до $135 тис., імпорт олова та виробів із нього на 51,2%, до $260 тис., а також наростила цинку та цинкових виробів – на 82,9%, до $4,094 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2024 року зріс на 18% порівняно із січнем 2023 року – до $7,999 млн, свинцю та виробів із нього знизився на 46,5% – до $873 тис., нікелю та виробів становив $3 тис., на рівні січня-2023.
Експорт цинку минулого місяця становив $8 тис., тоді як у січні-2023 він був відсутній. Експорт олова та виробів у січні-2024 був відсутній, тоді як у січні-2023 він становив $17 тис.
У грудні-2023 було імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн. Україна в грудні минулого року ввезла на $1,025 млн нікелю і виробів, на $31,951 млн алюмінію, а також свинцю та виробів із нього на $70 тис., олова на $310 тис., цинку на $3,665 млн.
Водночас у грудні-2023 було експортовано алюмінію на $8,433 млн, свинцю та виробів із нього на $704 тис., нікелю та виробів на $24 тис., цинку на $13 тис., олова на $79 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
