У Національному музеї “Київська картинна галерея” з 7 березня розпочне роботу великий міжмузейний проєкт “Карпати. Ці гори не знають покори”, який через живопис, графіку та декоративно-прикладне мистецтво розповість про культурний образ гірського краю та його значення для української ідентичності. Про це повідомляє пресслужба музею.
“Карпати – це невичерпне джерело творчого натхнення та національного духу. Край ‘Черемоша й Прута’ був українською цитаделлю й у часи, коли художники були позбавлені свободи вільно творити національне мистецтво”, — зазначила в.о. генерального директора Національного музею “Київська картинна галерея” Оксана Підсуха.
За словами організаторів, виставка відкриває багатогранний образ Карпат — через гірські краєвиди, портрети волелюбних мешканців регіону та жанрові сцени з життя верховинців. Природний ландшафт, наголошують у музеї, століттями формував національний характер українців, впливав на історичну долю народу та знаходив відображення у мистецтві.
Офіційна презентація проєкту відбудеться 10 березня о 17:00.
Основу експозиції становлять живописні, графічні та декоративно-прикладні твори українських митців 1950–1970-х років. Особливе місце серед них посідають роботи художників-шістдесятників — покоління митців, для яких Карпати стали символом духовної свободи й простором пошуку національної ідентичності.
Після Другої світової війни художники вирушали в гори, щоб глибше пізнати українську культуру, відчути силу традицій і засвідчити свою внутрішню свободу в часи, коли радянська система намагалася підпорядкувати мистецтво канонам соціалістичного реалізму. Саме в Карпатах вони шукали нові сенси, досліджували взаємозв’язок природи, людини та побуту.
У виставці представлені роботи відомих українських художників, зокрема Веніаміна Кушніра та Любові Панченко, чиї полотна передають атмосферу гірського краю та його культурну глибину.
Окремий розділ експозиції присвячено закарпатській школі живопису, представленій творами Йосипа Бокшая, Адальберта та Яноша Ерделі, Ернеста Контратовича, Гаврила Глюка, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Адальберта Мартона та Володимира Сидорука. У їхніх роботах краса Карпат передана через тонке відчуття світла, насичену кольорову палітру та особливу атмосферу верховинських пейзажів.
Тематичну і стилістичну палітру виставки доповнюють твори українських класиків ХХ століття — Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Миколи Максименка та Романа Сельського.
Окремий акцент зроблено на графічних роботах Георгія Якутовича, зокрема на ілюстраціях до повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”, а також на його ліногравюрах із серії “Люди села Дземброня”, які глибоко передають дух карпатської культури та життя гірських громад.
Експозицію також доповнюють фарфорові фігурки та майоліка відомих українських скульпторів. Частину цих робіт створювали до ювілейних дат радянського періоду, пов’язаних із так званим приєднанням Західної України до СРСР.
До виставки увійшли твори з колекцій Національного музею “Київська картинна галерея”, Музею шістдесятництва — філії Музею історії міста Києва, галерей “НЮ АРТ”, ARS Kerylos, “Ностальжі”, “Вернісаж”, а також із приватних зібрань.
Інформаційним партнером проєкту став журнал “ДНК”.
Музей працює з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга), у вівторок — до 19:00. Вартість повного квитка становить 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія запровадила спеціальний порядок, який визначає, які учасники EXPO 2027 Belgrade зможуть користуватися звільненням від ПДВ (PDV) та акцизів, а також умови та процедуру отримання таких пільг.
Згідно з роз’ясненнями, право на пільги отримують, зокрема, офіси секційних комісарів країн і міжнародних організацій, що беруть участь у виставці, для закупівель товарів і послуг, пов’язаних з будівництвом, монтажем, експлуатацією та демонтажем національних павільйонів, а також для адміністративних потреб. Окрема категорія – уповноважений персонал національних секцій, а в окремих випадках і члени їх сімей – за принципом, порівнянним з режимом привілеїв для дипломатичного персоналу.
Пільги поширюються на операції, безпосередньо пов’язані з EXPO, включаючи тимчасове ввезення виставкового обладнання та матеріалів, а також окремі поставки в межах виставкової інфраструктури, такі як енергопостачання та експлуатаційні ресурси. Для офіційного персоналу передбачені умови, за яких ПДВ-пільги можуть стосуватися і товарів особистого користування, включаючи меблі та один автомобіль на людину, а акцизні послаблення можуть застосовуватися до палива та мастильних матеріалів для транспорту, що обслуговує офіси комісарів, в межах встановлених лімітів.
Отримання звільнень не є автоматичним – учасники повинні оформити підтвердження у організатора EXPO. Цей документ, відомий як сертифікат EXPO 2027, видається за запитом і повинен бути представлений до ввезення товарів або до поставки товарів і послуг всередині країни; сертифікат оформляється в трьох примірниках, а без нього пільга не застосовується.
Наприкінці січня 2026 року оргкомітет Expo 2027 повідомляв, що участь у виставці офіційно підтвердили вже понад 130 країн. Серед найбільших економік, зазначених у переліку підтверджених учасників, – Китай, США, Індія, Німеччина та багато інших. Україна поки не підтверджувала своєї участі в EXPO-2027 в Белграді.
https://t.me/relocationrs/2368
Ціни на пальне в Україні на 4 березня після вчорашнього підвищення на тлі війни в Ірані зросли за добу ще на 2-3 грн за літр, свідчить моніторинг пропозицій окремих мереж, проведений інтернет-порталом “Енергореформа”.
Згідно з ним, зокрема, такі показники зростання демонструють А-95 та ДП: їхня ціна коливається від 67,99 грн/л до 70,99 грн/л. Преміальні марки бензину коштують від 70,99 грн/л до 74,99 грн/л, дизпалива – від 71,99 грн/л до 75,99 грн/л.
Як повідомлялося, ціни на пальне за добу з 2 на 3 березня теж підскочили на 2-3 грн/л.
Зі свого боку голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Телеграм-каналі у середу зазначив, що стрибок цін на пальне не дуже залежить від подій на Близькому Сході, закликавши мережі АЗК не наживатися на панічних настроях споживачів.
“Хочу звернутися до представників паливного ринку… В країні, де йде війна та половина країни на генераторах, у такого потужного бізнесу, як ваш, є ще і певна соціальна функція, яка не дозволяє використовувати панічні настрої задля надприбутків. Всі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий звʼязок з війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу”, – написав Гетманцев.
“Схаменіться. Не змушуйте звертатися до Антимонопольного комітету”, – додав він.
Ціни на пальне (середні) станом на ранок 4 березня порівняно з ранком 3 березня (за результатами моніторингу Енергореформи сайтів та додатків мереж*).
| Мережа | 95 (грн/л) | 95 преміум (грн/л) | ДП (грн/л) | ДП преміум (грн/л) | Газ (грн/л) |
| Укрнафта | 67,99 (65,99) | 70,99 (68,99) | 67,99 (65,99) | 71,99 (69,99) | 40,99 (38,99) |
| Socar | 70,99 (68,99) | 74,99 (72,99) | 70,99 (68,99) | 75,99 (73,99) | 40,98 (39,98) |
| UPG | 67, 9 (65,83) | 70,9 (68,83) | 67,9 (65,83) | 70,9 (68,66) | 40 (40) |
| ОККО | 70,99 (68,99) | 73,99 (71,99) | 70,99 (68,99) | 73,99 (71,99) | 41,99 (40,99) |
| WOG | 70,99 (68,99) | 73,99 (71,99) | 70,99 (68,99) | 73,99 (71,99) | 41,98 (40,98) |
Варто зазначити, що не всі мережі публікують ціни на сайтах та в додатках.
Як повідомлялося, 2 березня пізно увечері директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн прогнозував, що ціни на пальне в українських мережах можуть зрости протягом тижня на 2-3 грн за літр на тлі війни в Ірані, проте дефіцит палива на ринку повністю відсутній, і в березні його поява не очікується.
Про відсутність дефіциту в середу в коментарі “Енергореформі” зазначив і директор з розвитку групи компаній UPG Дмитро Петренко. За його словами, український ринок пального здатен адаптуватися до найскладніших умов, що дозволить уникнути дефіциту ресурсу на тлі війни в Ірані, а щодо цін на нього прогнози робити зарано.
В 2026 році в оранжерейно-парникових господарствах комунальних підприємств Києва планують виростити понад 4 мільйони однорічних, дворічних та багаторічних рослин, які прикрасять парки, сквери та вулиці міста, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
“Навіть у складних умовах війни Київ послідовно дотримується стратегії розвитку зеленого міста. Власні тепличні господарства дозволяють місту не лише стабільно забезпечувати озеленення, а й підтримувати робочі місця та професійні команди комунальних підприємств. Це приклад системного підходу до управління міським середовищем і відповідального ставлення до якості простору, в якому живуть кияни”, – зазначив Мондриївський.
Він розповів, що загальна площа теплиць, що перебувають у користуванні комунальних підприємств з утримання зелених насаджень районів міста, становить понад 17 тисяч квадратних метрів. Саме тут щодня триває кропітка робота з вирощування квітів – від висіву насіння до пікірування та підготовки рослин до висадки у відкритий ґрунт.
Комунальні підприємства самостійно вирощують широкий асортимент декоративних рослин. Серед них – тагетес, сальвія, бегонія, петунія, агератум, газанія, вербена, антірінум, колеус та інші. Саме ці рослини формують квіткове різноманіття столиці впродовж сезону.
“Оранжерейно-парникові господарства – це повноцінна виробнича база міста. Тут працюють фахівці, які супроводжують увесь цикл вирощування рослин – від насіння до висадки у міський простір. Такий підхід дозволяє місту планувати озеленення системно і забезпечувати якість рослин для парків і скверів Києва”, – зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Павло Іванов.
Комунальні тепличні господарства виконують також і просвітницьку функцію. У 2025 році на їхній території проводили освітні екскурсії та навчальні заходи для студентів і школярів.
У Департаменті наголошують, що розвиток власних теплиць – це важлива частина екологічної політики столиці та інвестиція в комфортне й зелене середовище Києва.
У 2025 році в теплицях комунальних підприємств столиці виростили понад 4,5 мільйона квітів, що дало змогу значно оновити та урізноманітнити зелені зони міста без додаткових витрат на закупівлю рослин.
Виробник сільгосптехніки і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у 2025 році наростив збиток на 34,4% порівняно з 2024 роком – до 81,2 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід компанії від реалізації скоротився майже вчетверо – до 47,57 млн грн.
Компанія у 2025 році отримала 14,8 млн грн валового прибутку (2024 року – 71,1 млн грн), а збиток від операційної діяльності становив 43,2 млн грн проти прибутку 12,6 млн грн рік тому.
“У звiтному перiодi товариство спрямовувало зусилля на збереження клiєнтської бази, пiдтримку довготривалих партнерських вiдносин з контрагентами та забезпечення економного та рацiонального використання коштiв”, – йдеться у звіті.
За даними заводу, наразі основним видом дiяльностi підприємства є виробництво машин та устаткування для сiльського та лiсового машинобудування, зокрема за четвертий квартал виробництво сільгоспмашин для рослинництва становило 54,6% загального обсягу виробленої продукції, обладнання для переробних галузей АПК – 0,3%, iншi види продукцiї – 45,1%.
Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв заводу за минулий рік становила 121 особу, Схiдної фiлiї – 84 особи, Днiпровської – 6 осiб (обидві філії в Миколаєві). Середня заробiтна плата працiвника – 10,19 тис. грн.
Як повідомлялося, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком – до 60,4 млн грн, водночас чистий дохід збільшив на 34,6%, до 188,6 млн грн.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє понад 96,25% статутного капіталу АТ “Завод “Фрегат”, а кінцевим бенефіціаром, за даними YouControl, є Ольга Дементієнко з Дніпра.
Імпорт електроенергії в Україну в лютому 2026 року зріс на 41% порівняно з січнем і сягнув 1 262,8 тис. МВт*год, що стало новим рекордом імпорту за місяць з моменту запуску нового ринку електроенергії, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Для порівняння: у лютому 2025 року імпорт становив 244,2 тис. МВт*год – у п’ять разів менше, ніж у звітному місяці”, – повідомили у центрі.
Водночас експорт електроенергії відсутній уже три місяці поспіль.
Як зазначили в DIXI Group, упродовж минулого місяця енергосистема України залишалася під значним тиском. Морозна погода підтримувала високий рівень споживання електроенергії, тоді як російські атаки завдали суттєвих пошкоджень об’єктам генерації, високовольтним підстанціям, а також мережам передачі й розподілу електроенергії, що створювало ситуацію хронічного дефіциту потужності в енергосистемі, який в окремі періоди сягав 5-6 ГВт.
Протягом місяця було зафіксовано шість масованих обстрілів (загалом від початку повномасштабної війни – понад 60). Після атак 7 та 26 лютого, зокрема, українські АЕС були вимушено частково розвантажені, що ускладнило балансування системи та збільшило потребу в імпорті.
За даними DIXI Group, у лютому найбільшу частку в структурі імпорту забезпечила Угорщина – 49%, або 618,0 тис. МВт*год. На Румунію припадало 19% наданого країні ресурсу (240,6 тис. МВт*год), Словаччину – 18% (227,1 тис. МВт*год), Польщу – 13% (159,4 тис. МВт*год) і Молдову – 1% (17,7 тис. МВт*год).
Обсяги закупівель електроенергії зросли за всіма напрямками постачання – на 18-54% залежно від країни.
Як нагадали у центрі, з З січня цього року ліміт потужності для імпорту з країн ЄС до України та Молдови становить 2,45 ГВт, що є рекордним рівнем за весь період синхронізації України з континентальною європейською мережею ENTSO-E (попередній максимум для блоку Україна-Молдова становив 2,15 ГВт). З урахуванням того, що частина імпортної потужності спрямовується до Молдови, для України доступно близько 2,1 ГВт комерційного імпорту.
У середньому протягом лютого використання доступної пропускної спроможності становило 89,5% від прийнятої номінальної величини 2,1 ГВт.
“Таким чином, у лютому 2026 року Україна залишалася нетто-імпортером електроенергії вже п’ятий місяць поспіль, а обсяги імпорту досягли історичного максимуму в умовах ескалації російських обстрілів та сезонного зростання споживання”, – резюмували в DIXI Group.
Як повідомлялося, ключовим чинником, що сприяв нарощуванню імпорту електроенергії в Україну та водночас ціновому стрибку на ринку “на добу наперед” (РДН), стало підвищення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунпослуг, верхніх цінових обмежень (прайс-кепів) на короткострокових сегментах ринку починаючи з 18 січня 2026 року.
Національний енергорегулятор на позачерговому засіданні 16 січня встановив на період з 18 січня по 31 березня 2026 року максимальну граничну ціну електроенергії на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на позначці 15 тис. грн/МВт*год протягом всієї доби.
За даними ENTSOE, у лютому 2026 року Україна 21 раз (1, 4-10, 13-14, 17-18, 20-28 лютого) посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на РДН, якщо порівняти з 26 країнами Європи.
За підсумками 2025 року Україна за показником індексу BASE на РДН, який становив у розрахунку за єдиним центральноєвропейським часом (СЕТ) 5 292,62 грн/МВт*год, посіла друге місце серед 27 європейських країн.
