Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ПриватБанк профінансував купівлю авто на 2 млрд грн

Державний ПриватБанк (Київ) з початку 2025 року профінансував купівлю нових автомобілів на 2 млрд грн, а частка банку на ринку автокредитування нових авто сягнула 44%, йдеться у пресрелізі фінустанови у понеділок.

“Наразі кожна п`ята автівка з придбаних в Україні вже профінансована за рахунок кредиту, а частка ПриватБанку на ринку автокредитування нових авто з початку 2025 року склала 44%”, – прокоментував результати член правління банку з питань роздрібного ринку Дмитро Мусієнко.

Зазначається, що найбільше кредитів на купівлю автомобілів у ПриватБанку беруть в Києві – 45% від загальної кількості, тоді як у Дніпрі – 9%, Львові – 6%, в Одесі й Харкові – по 5%.

За статистикою банку, частіше автівки в кредит оформлюють чоловіки – їхня частка становить 58% портфеля автокредитів. Найактивнішою віковою групою є українці віком 36–45 років – вони становлять 43% клієнтів. Частка клієнтів від 46 років і старше – 34%, молоді 21–35 років – 23%.

У більшості випадків автокредити оформлюються на строк 5 років – така тенденція зберігається й у 2025 році.

“Трендом 2025 року залишаться збільшення попиту на електричні автівки та гібриди, частка яких серед придбаних авто в кредит у порівнянні з 2024 зросла до 16% та 18% відповідно”, – додали в ПриватБанку.

Зазначається, що серед найпопулярніших брендів в Україні в кредит найчастіше купують автомобілі Toyota, Hyundai, Skoda, Peugeot та Mazda – саме на ці моделі діють спеціальні умови фінансування.

В середині грудня минулого року ПриватБанк повідомив, що в 2024 році він видав понад 3 тис. автокредитів фізособам на суму понад 2,5 млрд грн.

За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк займав перше місце за загальними активами 945,4 млрд грн, або 25,2% серед 61-го банку.

,

Vodafone Україна викуповує єврооблігації на $1,11 млн

Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який 23 травня оголосив пропозицію про викуп своїх єврооблігацій на $1,11 млн, отримав заявки, які значно перевищили зазначену суму викупу.

“Запропоновані облігації приймаються до придбання на пропорційній основі відповідно до коефіцієнта масштабування 0,0040355668”, – зазначається у повідомлені емітента на Ірландській фондовий біржі у понеділок.

Згідно з ним, якщо результатом застосування такого коефіцієнту до пакету облігацій будь-якого власника стане сума менша мінімального номіналу, то такі запропоновані облігації відхиляються.

Дата розрахунку за тендерною пропозицією настане приблизно 13 червня 2025 року.

Викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, що дорівнює EUR1 млн.

Компанія наголосила, що згідно з умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.

Згідно із оголошеними умовами, облігації викуповуються по курсу 99% від номіналу.

VFU нагадав, що всього облігацій із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних випущено на $300 млн, з них компанія зараз тримає облігації на $0,5 млн.

Як повідомлялося, VFU у 2024 році збільшив виручку на 13,1% – до 24,44 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 30,1% – до 3,54 млрд грн.

У січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.

,

Китай може відкрити ринок для українського борошна в 2025

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів докладає зусиль, щоб 2025 року відкрити ринок Китаю для українського борошна, повідомив заступник голови Держпродспоживслужби – Головний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.

“Ми плануємо цього року підписати з китайськими колегами протоколи щодо відкриття ринку для українського борошна пшеничного”, — сказав він на Agro Ukraine Summit у Києві у п`ятницю.

Він нагадав, що Держспоживслужба ініціювала процедури просування на ринок КНР постачань з України пшениці, проса та сорго, а також системно працює над відкриттям цього ринку для українського гороху.

Чайковський додав, що наразі фітосанітарні органи обох країн готуються до запуску такої послуги як відеоінспекція посівів із полів підприємств, які мають намір у сезоні-2025/2026 поставляти продукцію в Китай.

Головний фітосанітарний інспектор закликав експортоорієнтовані підприємства оперативно звернутись до регіональних представництв Держпродспоживслужби, щоб провести фітосанітарні обстеження своїх полів.

,

СК “Страхові гарантії України” скоротила збір премій на 71%

ПрАТ “Страхові гарантії України” (“СГУ” Київ) у січні-березні 2025 року зібрало 166 тис. грн валових премій, що на 71,08% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Це випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика за перший квартал 2025 року на рівні “uaAA” за національною шкалою.

Зазначається, що за цей період 2025 року компанія не здійснювала страхові виплати.

Власний капітал “СГУ” за звітний період скоротився на 7,44% і склав 51,29 млн грн, валові зобов’язання зросли на 48,88% до 1,39 млн грн.

Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках “СГУ” станом на 31 березня 2025 року становив 43,998 млн грн, знизившись на 7,83%, активи компанії у 31,61 раза перевищували валові зобов’язання страховика.

Діяльність компанії за підсумками першого кварталу 2025 року була збитковою: Страховик отримав 801 тис. чистого збитку та 1,244 млн грн операційного.

ПрАТ “СГУ” зареєстровано у листопаді 2005 року. Має ліцензії на провадження 15 видів страхової діяльності, у тому числі чотири – на провадження обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.

, ,

На 10% свій дохід збільшили спортивні та розважальні компанії з Індексу 2025

3,47 млрд грн доходу отримали компанії з Індексу Опендатабота 2025 у категорії спорт та розваги. Прибуток змогли отримати лише 3 компанії. Лідером за доходом стала ФК Динамо Київ з показником у 913,65 млн грн, але попри це команда зазнала збитків у розмірі 784,07 млн грн.

На 10% зріс загальний дохід Індексу Опендатаботу 2025 у категорії спорт та розваги – до 3,47 млрд грн. Попри таке зростання, всього 3 компанії отримали прибуток 6,49 млн грн, тоді як всі інші отримали 1,11 млрд грн збитків.

До десятки кращих увійшли 5 футбольних клубів, 2 мережі спортивний клубів та 2 центри відпочинку та розваг.

У 1,7 раза впав дохід ФК Динамо Київ, але це не завадило йому очолити рейтинг. Клуб, який входить до групи братів Суркісів, отримав 913,65 млн грн доходу торік. Попри це він зазнав збитків у розмірі 784,07 млн грн. До порівняння, ще у 2023 динамівці були у плюсі на 345,67 млн грн.

Друге та третє місце посіли компанії пов’язані з мережею Спорт Лайф. Спорт лайф Київ-1 (власниця Тетяна Подрєзова) та Спорт лайф Київ-6 (власниця Лариса Пахомова) збільшили свій дохід у 1,5 раза до 545,8 млн грн та 377,56 млн грн відповідно. Проте їх прибуток зріс не так рівномірно, у 15 разів до 1,03 млн грн у Київ-1 та у 2 рази до 2,2 млн грн у Київ-6.

ФК Кривбас посів 4 місце з доходом 287,12 млн грн, що у 1,6 раза більше ніж 2023 року. За рік компанії вдалося зменшити свої збитки у 3,4 раза – до 1,1 млн грн.

Термал Фюрдо (термальні води Косино) закрила п’ятірку лідерів. Її дохід зменшився на 16% порівняно до 272,76 млн грн. Проте у 8 разів зменшилися й збитки порівняно з 2023 роком – до 6,47 млн грн.

На 6 місце та вперше до Індексу потрапив футбольний клуб Полісся з Житомирщини, яким володіє Геннадій Буткевич, співвласник АТБ. Дохід компанії збільшився у 4 рази до 266, 8 млн грн. Збитки теж зросли майже у 2 рази – до 256 млн грн.

На 7 місці мережа спортивних клубів Apollo Next, що належить гендиректору Фоззі Груп Володимиру Костельману. Дохід компанії зріс у 2 рази, до 234 млн грн, а збитки склали 6,9 млн грн. Натомість 2023 рік був прибутковим – 12 млн грн.

Дякуємо Опендатабот за визнання та включення до топ-10 підприємств України у сфері спорту та розваг. Попри виклики воєнного часу, мережа APOLLO NEXT продовжує розвиватися, відкриваючи нові клуби та створюючи робочі місця, адже ми віримо у важливість підтримки фізичного та ментального здоров’я українців. Наша стійкість ґрунтується на гнучкості, поєднанні онлайн та офлайн форматів, турботі про клієнтів, включаючи спеціальні програми для ветеранів, та, безумовно, на сумлінній сплаті податків, що є нашим внеском у стійкість економіки України, – прокоментував представник спорт клубу.

Далі у рейтингу розважальний центр Неополіс Віталія Хомутинніка, який знаходиться у ТРЦ Respublika park (Київ). Його дохід збільшився на 24% до 197,51 млн грн. Компанія отримала на 14% менші збитки – 46,96 млн грн.

Наслідує Футбольний клуб ЛНЗ (Черкаси), що належить до LNZ Group, з у 6,4 раза більшим доходом ніж 2023 року – 188,64 млн грн. Прибуток склав 3,27 млн грн – це єдиний футбольний клуб з рейтингу, який отримав прибуток.

Шахтар-сервіс Ріната Ахметова закрив топ-10 з доходом 182 млн грн та у 3,3 раза меншими збитками ніж 2023 року – 7,4 млн грн.

Цьогоріч Індекс покинули:

https://opendatabot.ua/analytics/index-sports-entertainment-2025

,

Vitagro готує нові проєкти з біометану для експорту в ЄС

Група компаній Vitagro, яка вже має один біометановий завод річною потужністю 3 млн куб. м у Хмельницькій області, має намір за півтора роки побудувати ще два-три таких заводи, вартість кожного з яких оцінюється в EUR6-6,5 млн, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук.

“Ми плануємо побудувати ще два-три заводи по 3 млн куб. м. Вартість одного оцінюємо у EUR6-6,5 млн. Нам на це потрібно приблизно 1,5 роки”, – сказав Савчук у коментарі “Енергореформі” у кулуарах Solar Agro Conference від Асоціації сонячної енергетики України.

Він не став уточнювати деталей експорту біометану з першого заводу, зазначивши, що після тестової поставки у лютому “все, що виробляє завод, все продаємо у низку країн, зокрема, Німеччину, Велику Британію, по ринковій ціні”.

Під час виступу на конференції він припустив, що для розширення біометанових потужностей компанія може працювати у тому числі з українськими банками.

“Сьогодні наш завод в 3 млн куб. м біометану, який виробляється з гноївки з наших тваринницьких комплексів, повністю функціональний. Ми будемо робити пайплайн, тут є Укргазбанк, можете звернути на нас увагу”, – звернувся він до учасника конференції заступника директора департаменту МСБ UGB Миколи Алфьорова.

Савчук також зазначив, що група під час війни запустила біоетанольний завод у Тернопільській області шляхом реконструкції приватизованого нею у кінці 2022 року спиртового заводу, яка обійшлася у EUR20 млн.

“Ми інвестували EUR20 млн, фактично переобладнали спиртзавод повністю, і маємо 25 тис. тонн біоетанолу для експорту з переробки 85 тис. тонн кукурудзи”, – пояснив директор із розвитку та інвестицій Vitagro.

У коментарі “Енергореформі” Савчук висловив сподівання, що з часом буде налагоджене співробітництво з продажу біоетанолу паливним компаніям в Україні, які з 1 травня мають продавати бензини з не менше ніж 5% цієї речовини, але не змішують продукт тут, а завозять готовий з Європи.

Він також поділився досвідом встановлення на фермах групи СЕС для власного споживання, який назвав “абсолютно ефективною інвестицією”.

“Сім сонячних станцій за кілька місяців для власного споживання розміщені, прокинувся апетит до другої черги, тому хочемо запустити окремі комплекси як на даху, так і збоку. Це економіка, це екологія, це ESG-тренд (Environmental, Social, and Governance), який є дуже актуальним. Ми – гарний приклад для розвитку СЕС для власного поживання, а в майбутньому будуть ще energy storage”, – розповів про плани Vitagro Савчук.

Як повідомлялося в лютому 2025 року, Vitagro заявляла про наміри 2025 року вийти на річну планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи (Хмельницька та Рівненська області) для нарощування виробництва та експорту.

Тоді вказувалося, що група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.

У компанії розраховували, що інвестовані в будівництво першого біометанового заводу в Хмельницькій області EUR6 млн окупляться за пʼять років, але, якщо ринок і надалі зростатиме, то швидше. Собівартість біометану в компанії заявлялась на рівні понад EUR500 за 1000 куб. м.

У лютому голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначав, що середня ціна біометану при експорті в Європу може становити приблизно EUR900/тис. куб. м,

Агрохолдинг Vitagro експортував першу партію біометану в 67 тис. куб. м. (країна поставки – Німеччина) 6 лютого 2025 року.

Група компаній Vitagro займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, зокрема фруктів і овочів, молочним тваринництвом, свинарством. Група обробляє близько 85 тис. га землі в Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях. У 2022 році придбала в “Укрспирту” Марилівський спиртзавод (с.Нагірнянка Тернопільської обл.).

Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).

 

, , ,