Імпорт до України товарів за січень 2026 року в грошовому еквіваленті становив $6,7 млрд, тоді як у січні 2025 року цей показник був менший на 22% і становив $5,5 млрд, у січні 2024 року – $5,1 млрд, у січні 2023 року – $4,8 млрд, свідчать дані Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з опублікованими у вівторок даними в телеграм-каналі ДМС, в грошовому еквіваленті експорт товарів залишився на рівні 2025 року та становив $3,2 млрд, тоді як у 2024 році цей показник сягнув $3,4 млрд, у 2023 році – $3,1 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав $4,4 млрд, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні 2026 року склало $0,5/кг”, – йдеться у повідомленні.
У ДМС зазначили, що найбільше імпортували товарів до України Китай – на $1,9 млрд, Туреччина – на $703 млн, Польща – на $623 млн.
Натомість найбільше експортувалися товари до Польщі – на $358 млн, Туреччини – на $276 млн, Італії – на $232 млн.
У загальних обсягах ввезених в Україні у січні 2026 року товарів 69% серед категорій становили машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 14,8 млрд грн, або 24% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $1,1 млрд (26,6 млрд грн, або 43% надходжень), продукція хімічної промисловості – $869 млн (сплачено 7,1 млрд грн, що становить 11% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($2 млрд), метали та вироби з них ($286 млн), машини, устаткування та транспорт ($253 млн).
У ДМС додали, що у січні 2026 року від митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн грн.
В’єтнамська влада змінила практику оформлення карт тимчасового проживання (Temporary Residence Card, TRC): з лютого 2026 року подати документи безпосередньо всередині країни можна тільки за наявності візи LD2 (робота) або TT (члени сім’ї). Власники інших віз, включаючи бізнес-візи, тепер повинні спочатку пройти обов’язковий етап конвертації візи у відповідну категорію, і лише потім подаватися на TRC.
За оцінкою міжнародної консалтингової компанії Fragomen, введення додаткового кроку збільшить терміни оформлення TRC приблизно на два тижні. Експерти рекомендують спочатку отримати дозвіл на роботу (work permit), а потім оформляти в’їзну візу потрібного типу, щоб не зіткнутися із затримками при легалізації статусу.
Зміна фактично фіксує більш жорсткий «ланцюжок» міграційного контролю: дозвіл на роботу – робоча віза – карта резидента, що підвищує ризики для тих, хто в’їжджає за e-visa або бізнес-візою «на запуск», а вже потім оформляє робочі документи.
За даними Світового банку (оцінка ООН щодо міжнародної міграції), в середині 2024 року у В’єтнамі проживало близько 326,4 тис. міжнародних мігрантів (народжених за межами країни), що відповідає приблизно 0,3% населення.
При цьому за туристичними потоками В’єтнам у 2025 році прийняв рекордні 21,2 млн іноземних відвідувачів, а найбільшими ринками стали Китай (5,28 млн), Південна Корея (4,33 млн), Тайвань (1,23 млн), США (849 тис.), Японія (814 тис.), Індія (746,5 тис.), Росія (689,7 тис.), Камбоджа (687,1 тис.), Малайзія (573,7 тис.) і Австралія (548,5 тис.). Україна до цих топ-10 ринків у зведенні не входить.
Найбільша єгипетська компанія Nile Sugar з березня розпочне реалізацію в Джизакській області проєкту з вирощування цукрового буряка, його переробки та виробництва цукрової продукції. Про це повідомив Міністр інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов у інтерв’ю телеканалу «Узбекистан 24».
За його словами, проєкт передбачає виробництво до 200 тисяч тонн цукру на рік. Загальний обсяг інвестицій оцінюється у 450 млн доларів США та буде реалізований у формі прямих іноземних інвестицій.
Міністр сільського господарства Іброхім Абдурахмонов уточнив, що Президент доручив прискорити реалізацію проєкту.
«Дано доручення взяти проєкт під окремий контроль та в стислі строки розпочати його реалізацію. Всі необхідні документи оформлено, земельні ділянки виділено, інвестиції готові», — заявив він.
У 2024 році Мінсільгосп повідомляв, що в Галл’аральському та Фаришському районах області були відібрані земельні ділянки площею 50 тисяч гектарів для вирощування цукрового буряка та 170 гектарів — для будівництва цукрового заводу.
23 січня цього року Лазіз Кудратов провів зустріч із генеральним директором Nile Sugar Емадом Фарідом. За результатами переговорів сторони підписали підсумковий протокол, який зафіксував готовність продовжити скоординовану роботу з підготовки та реалізації спільних проєктів. Документ передбачає уточнення проектних параметрів, умов фінансування та погодження подальших кроків щодо розширення практичної співпраці.
Очікується, що реалізація досягнутих домовленостей дозволить перейти до практичної стадії взаємодії з Nile Sugar, забезпечити поетапний запуск спільних проєктів, а також залучити сучасні агропромислові та переробні технології з подальшою локалізацією виробництва в Узбекистані.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
Цього Дня Святого Валентина зробіть жест, який дійсно має значення – станьте донором крові. У п’ятницю, 13 лютого, з 9:30 до 13:00, Американська торговельна палата в Україні разом з нашою компанією-членом Sayenko Kharenko запрошує вас долучитися до нашого Дня донора крові до Дня Святого Валентина. Детальна інформація про місце проведення буде надана зареєстрованим учасникам за день до заходу. У приміщенні є підземне укриття.
У четвертий рік повномасштабної війни Росії проти України потреба в крові залишається критично високою. Ваша донорська кров може допомогти лікарням і службам екстреної допомоги рятувати життя щодня. Всього 15 хвилин вашого часу можуть змінити життя – і допомогти врятувати до трьох життів.
Захід відкритий для всіх, тож запрошуйте своїх друзів, колег і близьких. Оберіть зручний час і зареєструйтеся заздалегідь через DonorUA.
Дотримуйтесь усіх правил та рекомендацій щодо підготовки до донорства крові.
Будь ласка, візьміть із собою паспорт та ідентифікаційний код. Громадяни інших країн також можуть бути донорами, якщо мають посвідку на проживання в Україні та документ, що посвідчує особу.
Чекаємо на вас 13 лютого.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
