Національне рейтингове агентство «Рюрік» підтвердило ПрАТ «СК »Місто« (Вінниця) довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні “uaАА” інвестиційної категорії з прогнозом »у розвитку« та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні »uains АА” інвестиційної категорії.
Як повідомляється на сайті РА, для рейтингування агентство використовувало надану страховиком інформацію та фінансову звітність компанії з третього кварталу 2020-го по 9 міс. 2025 року включно, а також публічну інформацію та власні бази даних.
До позитивних факторів РА, зокрема, віднесло достатній рівень фінансової автономії компанії, коефіцієнт якої відповідав 82%. Агентство зазначило, що страхові резерви зі значним перевищенням покривалися власним капіталом компанії, показник швидкої ліквідності (Quick Ratio) станом на 1 жовтня 2025 року становив 586% при рекомендованому мінімумі 60%.
Також РА відзначило невисоку питому вагу резервів збитків, частка яких у сукупних резервах становила 20%. Діяльність компанії характеризується низьким рівнем валютного ризику. Грошові кошти та їхні еквіваленти, що обліковуються на рахунках страховика, представлені виключно в національній валюті, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, СК «Місто» зареєстрована 2008 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Власником 74,9508% акцій у СК «Місто» є територіальна громада Вінниці, 24,59% належать міському комунальному підприємству «Вінницький фонд муніципальних інвестицій».
Недобудований комплекс Sky Towers у центрі Києва знову виставлено на продаж в системі електронних торгів OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) за стартовою ціною 662,3 млн грн (з ПДВ), повідомила пресслужба “СЕТАМ”.
Аукціон заплановано на 27 лютого. Гарантійний внесок – 33,1 млн грн. Стартову ціну лоту знижено в 1,1 раза після спроби продати актив у 2024 році (771,9 млн грн) та у 10,6 раза з першого аукціону в 2021 році (7,1 млрд грн).
Згідно з оголошенням, об’єкт незавершеного будівництва розташовано на земельній ділянці площею 0,74 га. Загальна площа будівництва – 51,3 тис. кв. м, готовність – 51%.
Проєкт будівлі передбачає дві вежі на 47 і 34 поверхи. Загальна площа комплексу становитиме приблизно 225 тис. кв. м. Комплекс має включати офіси, торговельні площі, окрему будівлю відділення банку, восьмирівневий підземний паркінг площею 51,6 тис. кв. м на 841 машиномісць.
“Sky Towers – це не просто об’єкт незавершеного будівництва, а можливість реалізувати один із найамбітніших проєктів столиці. Аукціон дає змогу знайти власника, який зможе довести його до логічного завершення”, – цитується у повідомленні генеральний директор ДП “СЕТАМ” Роман Осадчук.
Як повідомлялося, будівництво Sky Towers на просп. Берестейський (раніше – просп. Перемоги), 13 міг стати першим українським хмарочосом понад 200 м (проєктна висота 214 м). Будівництво здійснювалося до 2015 року, проте досягло 28 поверхів за проєктних 47, після чого було зупинено. За словами директора девелоперської компанії “Агенція офісного будівництва” Олександра Дьоміна, консервацію об’єкта не проводили.
Кредитний договір власника з Укрексімбанком було укладено в 2007 році. У травні 2012 року KDD Group, яка опинилася у складному фінансовому становищі, уклала угоду про продаж американській Cimbrorum Holdings LLC за $202,4 млн проєкту Sky Towers і житлового комплексу “Зазим’я”. Із цієї суми KDD мав отримати грошовими коштами $12 млн, тоді як решту суми становили зобов’язання, зокрема в $168,4 млн Укрексімбанку. Тоді ж банк збільшив кредитну лінію для добудови Sky Towers до $193 млн, а позичальником виступало “Агенція офісного будівництва”.
У 2019 році сторони підписали план фінансової реструктуризації, проте девелопер продовжував не виконувати зобов’язання. Господарський суд Києва на початку 2021 року задовольнив позов Укрексімбанку про стягнення з “Агенції офісного будівництва” 5,95 млрд грн боргу за кредитом на фінансування будівництва Sky Towers.
За даними YouControl, засновником ТОВ “Агенція офісного будівництва” є ТОВ “ТКД Інвест”, кінцевим бенефіціаром зазначено Девіда Ізраела (“Таккадеро трейдінг лімітед”, США).
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків), за попередніми даними, завершило 2025 рік з чистим прибутком 187,58 млн грн, що на 3,4% більше аналогічного показника 2024 року.
Згідно з інформацією порядку денного загальних зборів акціонерів компанії 12 березня, 45 млн грн, або 24% отриманого прибутку, планується спрямувати на виплату дивідендів, а 142,58 млн грн залишити нерозподіленими.
Строк виплати дивідендів намічено на період з 1 квітня до 31 грудня 2026 року.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України на четвертий квартал 2025 року, понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року АТ “ФЕД” спрямувало на дивіденди 40 млн грн з отриманого чистого прибутку 181,41 млн грн, з розрахунку 4,575 тис. грн на одну акцію номіналом 57,9 тис. грн.
Статутний капітал товариства – 506,162 млн грн – розділено на 8,742 тис. простих іменних акцій. Нерозподілений прибуток станом на 1 жовтня 2025 року становив 1,52 млрд грн.
Акціонери на зборах також планують розглянути питання переобрання складу наглядової ради, яка наразі складається з трьох членів (включно з її головою Валерієм Фадєєвим).
Крім того, в порядку денному – питання затвердження ТОВ “Аудиторська фірма “СОВА”, обраного на конкурсній основі, для проведення аудиту річної фінансової звітності АТ “ФЕД” за 2025 рік.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України. Спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на 1 жовтня 2025 року – 953 осіб.
Як повідомлялося, в січні-вересні 2025 року чистий прибуток підприємства збільшився на чверть – до 176 млн грн, а чистий дохід – на 32%, до 774,9 млн грн.
Завод 2024 року скоротив чистий прибуток на 43% до попереднього року – до 181,4 млн грн за скорочення чистого доходу на 26% – до 831,7 млн грн.
На Кіпрі з 1 січня 2026 року набули чинності зміни, які зачіпають оформлення угод із нерухомістю та оподаткування під час продажу активів, випливає з роз’яснень до реформи.
Ключове спрощення для нових угод – повне скасування гербового збору (Stamp Duty) для договорів купівлі-продажу, підписаних з 1 січня 2026 року. Раніше збір розраховувався від суми угоди і вимагав окремих процедур, тепер він обнулений для нових контрактів.
Також переглянуто довічні податкові відрахування з податку на приріст капіталу (CGT), що може знизити оподатковувану базу під час продажу нерухомості фізособами. Зокрема, збільшено ліміти особистого відрахування, пільги для сільгоспземель і відрахування для основного місця проживання (при виконанні умов і підтвердженні документів). Ці параметри застосовуються до контрактів, укладених починаючи з 2026 року.
Окремий блок реформи стосується угод із частками компаній, що володіють нерухомістю. Поріг, за якого продаж акцій/часток кваліфікують як операцію з нерухомістю для цілей CGT, знижено – це підвищує вимоги до податкової перевірки (due diligence) під час купівлі корпоративних оболонок з об’єктами на балансі.
Крім того, розширено пільги для обміну нерухомості та бартерних схем у девелопменті (наприклад, коли землю передають забудовникові в обмін на готові об’єкти), а також посилено контроль за дотриманням податкових процедур: у разі наявності заборгованостей у сторін передачу прав власності можуть блокувати, а перевірки Tax Clearance стають жорсткішими.
За даними Департаменту земельних ресурсів і кадастру Кіпру (DLS), 2025 року іноземні покупці (без урахування громадян Кіпру) зареєстрували 7 255 договорів купівлі-продажу (sale contracts), з них 4 809 – покупці з країн поза межами ЄС; кількість переданих за угодами об’єктів (transfers/sales) становила 4 195 (2 234 – покупці поза межами ЄС).
Топ-національності, які найчастіше фігурують у «десятці»: росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни, китайці, українці, німці, американці та ліванці (у Нікосії також зустрічаються австралійці та болгари).
Загалом імпорт авто виріс на 17%
Майже півмільйона авто завезли з-за кордону в Україну у 2025 році за даними Міністерства внутрішніх справ. Це на 17% більше, ніж у 2024-му, проте все ще на третину менше, ніж до початку повномасштабної. Середній вік ввезених авто складає 9 років. Кожен п’ятий ввезений транспортний засіб був зареєстрований у Києві. А кожне четверте авто, яке перетнуло кордон, було електричним, що навіть більше, ніж кількість імпортованих дизельних автівок. Марка Volkswagen зберігає статус лідера, а Tesla Model Y утримає першість серед моделей авто.
444 860 транспортних засобів імпортували в Україну торік. Це на 17% більше, ніж у 2024-му, проте все ще на третину менше, ніж у 2021 році.
Україна залишається ринком вживаних авто: понад 70% імпорту торік — це саме авто з пробігом. Середній вік ввезеного транспорту за рік не змінився: 9 років. До порівняння, у 2021 середній вік нововвезених автівок був 11 років.
На цьому тлі траплялися й справжні автомобільні раритети: від мопеда Honda Monkey 1967 року до класичного Chevrolet Corvette 1971 року. Навіть електросегмент має своїх «ветеранів»: найстарішому електромобілю, Peugeot iOn, уже 15 років.
Напередодні повернення податків на ввезення електроавто, такі машини мали неабиякий попит — це кожне четверте авто, яке перетнуло кордон торік. Електрички навіть обійшли за популярністю дизельні машини: 109 309 електрокарів проти 94 014 дизельних. Проте лідерство все одно за бензиновими авто: 195 059 транспортних засобів.
Варто зазначити, що з 504 люксових авто, які підпали під податок на розкіш, половина теж була електричними.Найбільш запитаною маркою авто став Volkswagen, водночас Tesla Model Y стала найпопулярнішою імпортованою автівкою року.
Втім варто зазначити, що Volkswagen лідирує у 20 областях. Винятками стала Одеська область, де лідерство несподівано взяв BMW, у Чернігівській та Донецькій — Renault, а в Херсонській області лідером став мото-бренд Spark.
Якщо ж дивитися виключно на електромобілі, тут картина ще однозначніша — Tesla стала брендом №1 у 22 регіонах країни, поступившись лише в Закарпатській області Volkswagen та у Сумській — китайському BYD.
Майже кожен п’ятий ввезений транспортний засіб був зареєстрований у столиці: 80 425 авто. Львівщина утримує друге місце — 51 730 автівок. До п’ятірки лідерів також увійшли Київщина (28 179), Дніпропетровщина (26 311) та Рівненщина (23 608).
https://opendatabot.ua/analytics/import-cars-2025
Україна відкриє десять експортних центрів у країнах Європи до кінця поточного 2026 року, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це і Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв”, – сказав Зеленський під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова.
