НАЕК “Енергоатом” планує протягом 2026 року завершити будівництво всіх передбачених захисних споруд другого рівня (бетонні конструкції від ударів дронів та уламків ракет) для важливих елементів діючих АЕС України, повідомив тво голови правління компанії Павло Ковтонюк.
“Перше – це пасивний захист критичних елементів атомних станцій. Він складається з декількох рівнів, і перший рівень (габіони та біг-беги – ЕР) уже готовий. Другий рівень підходить до фінішу. Ці роботи виконуються згідно прийнятих графіків і планів”, – сказав Ковтонюк у розмові з журналістами під час поїздки на одну з атомних станцій, уточнивши, що по всіх АЕС будівництво споруд 2 рівня планується завершити протягом поточного року.
Він зазначив, що другий аспект – це активний захист, який забезпечує ЗСУ, і “Енергоатом” виділяє кошти на придбання необхідних систем для такого захисту неба біля АЕС. Ковтонюк не став уточнювати обсяги фінансування робіт із захисту та виділених військовим коштів, зазначивши, що “плани і проєкти, погоджені з Генштабом, фінансуються без обмежень”.
Відносно третього рівня захисту (в тому числі підземні конструкції, розраховані на пряме влучання ракет), глава “Енергоатома” зазначив, що такі проєкти можна розглядати індивідуально.
“Третій рівень – це дуже великі роботи, вони можуть розглядатися локальними проєктами. Є приклад на одній з АЕС, де третім рівнем захищені певні елементи. Щодо масштабування, то будемо розглядати таку можливість”, – прокоментував Ковтонюк.
Твердження про те, що гриби допомагають знизити рівень холестерину, в цілому відповідає науковій логіці, але вимагає важливих уточнень: ефект залежить від виду грибів, раціону в цілому та індивідуальної переносимості, а доказова база щодо людей поки що обмежена.
Приводом для обговорення став коментар лікаря-гастроентеролога, в якому йдеться про те, що хітин, який міститься в грибах, може знижувати холестерин, зв’язуючи харчові ліпіди і знижуючи їх всмоктування в кишечнику. На практиці механізми частіше описують через харчові волокна грибів в цілому, включаючи бета-глюкани і хітиноподібні компоненти: харчові волокна здатні зв’язувати жовчні кислоти і частини ліпідів в кишечнику, підвищуючи їх виведення, через що організм може витрачати більше холестерину на синтез нових жовчних кислот.
Дані по грибах вказують на потенціал, але не гарантують сильного ефекту у кожного. Так, огляд в журналі Food & Function (RSC, 2024) відзначає, що печериці (A. bisporus) і деякі інші гриби демонструють здатність зв’язувати жовчні кислоти в моделях травлення, проте клінічні дані обмежені і неоднорідні. У цьому ж огляді згадуються дослідження, де щоденне вживання приблизно 150-200 г свіжих печериць або вешенок асоціювалося зі зниженням загального та/або LDL-холестерину.
При цьому гриби цінні не тільки потенційним впливом на ліпіди. Вони зазвичай дають раціону харчові волокна і ряд мікронутрієнтів (вітаміни групи B, селен, мідь, калій), а вітамін D в грибах помітно підвищується при УФ-обробці.
Теза про те, що гриби «краще не їсти» з картоплею, хлібом або бобовими, суворого наукового підтвердження як універсальне правило не має. Частіше проблема в іншому: гриби містять манітол (група FODMAP, поліоли), який у частини людей, особливо при синдромі подразненого кишечника, може посилювати газоутворення і здуття. Якщо до грибів додати велику порцію крохмалистої їжі або бобових, загальне «навантаження» на травлення може зрости, і дискомфорт стає більш імовірним, але це питання індивідуальної переносимості і розмірів порцій, а не заборони.
Практичний висновок: гриби можна розглядати як корисний компонент збалансованого раціону і одне з джерел харчових волокон, але «лікувати холестерин грибами» не варто. При підвищеному холестерині ключовими залишаються загальний профіль харчування, фізична активність і рекомендації лікаря (в тому числі щодо терапії, якщо вона потрібна).
Програма інвесторської резидентської візи Нової Зеландії Active Investor Plus після зміни правил показала зростання інтересу з боку іноземного капіталу: станом на 19 січня 2026 року Immigration New Zealand отримала 532 заявки, які охоплюють 1 709 заявників (з урахуванням членів сімей) і представляють 33 національності.
Згідно з даними INZ, мінімальний «потенціал» інвестицій за поданими заявками оцінюється в 3,16 млрд новозеландських доларів, при цьому 392 заявки вже отримали approval in principle (попереднє схвалення), а 159 заявок завершені видачею резидентських віз. Обсяг вже «закоммічених» інвестицій за виданими резидентськими візами становить 926,2 млн новозеландських доларів, причому більшість коштів направлялася в схвалені Invest New Zealand керовані фонди та облігації.
Найбільш активні заявники – громадяни США (201 заявка), далі йдуть Китай (86), Гонконг (69), Німеччина (37), Сінгапур і Тайвань (по 26). У статистиці також фігурують, зокрема, Велика Британія, Японія, Південна Корея, В’єтнам, Швейцарія, Нідерланди, а також Росія (3 заявки) і Україна (1 заявка).
Реформовані правила діють з 1 квітня 2025 року і передбачають дві категорії інвестування: Growth (мінімум NZD 5 млн на 3 роки, більш «активні» і ризиковані інструменти, включаючи керовані фонди і прямі інвестиції в бізнес) і Balanced (NZD 10 млн на 5 років, змішаний портфель з можливістю більш низькоризикових інструментів). У пакеті змін також зазначено зниження порогу інвестицій порівняно з попередніми налаштуваннями, скасування вимоги щодо англійської мови та пом’якшення деяких імміграційних умов для інвесторів, які обирають більш активні інвестиції.
