Виробництво тралів для перевезення великогабаритних вантажів в Україні у 2025 році зросло на 18% – до 415 од., повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Непоганий результат маємо в галузі машинобудування, яку ще кілька років тому ризикували втратити. Попит, сформований аграріями, логістичними компаніями і частково державою, трансформувався у внутрішнє виробництво завдяки політиці “Зроблено в Україні”. Головними інструментами стали локалізація в публічних закупівлях та компенсація 15% вартості української техніки”, – йдеться у його дописі у Facebook.
Кисилевський зазначив, що трали в Україні минулого року виготовляли три підприємства, які активно інвестують у розвиток та налагодження експорту. Також стартувало виробництво нового виду продукції – модульних тралів.
Водночас, підкреслює нардеп, в оборонних закупівлях все ще масово присутні низькоякісні турецькі і китайські трали.
“Виправити це покликаний законопроект №13392 про локалізацію в оборонних закупівлях. Він розповсюдить вимоги локалізації на закупівлі силами оборони цивільних товарів, зокрема і такого роду продукції”, – написав Кисилевський.
Він нагадав, що у 2025 році частка переробної промисловості у наповненні державного бюджету була найбільшою – 18%, тобто вона поступово стає одним з локомотивів української економіки.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує програми, які стимулюють виробництво, промислові інвестиції та несировинний експорт.
Як повідомлялося, законопроєкт №13392, співавтором якого є Кисилевський, Верховна Рада прийняла у першому читанні 4 листопада 2025 року.
Документ, зокрема передбачає внесення змін до закону “Про публічні закупівлі”, якими тимчасово до 31 грудня 2032 року умови локалізації поширюються на оборонні закупівлі цивільних товарів вартістю понад 1 млн грн та за умови, що такий товар внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва безпосередньо його виробником.
Необхідний рівень локалізації 2026 року становить 30% (2025р- 25%).
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у січні-вересні 2025 року реалізувала на внутрішньому ринку 39% металопродукції від загального обсягу продажів сталевої продукції на суму $3,777 млрд проти 38% за аналогічний період 2024 року із загальним обсягом продажу $3,688 млрд.
Згідно з презентацією на основі проміжного звіту Metinvest B.V. за 9 міс.-2025, опублікованою у вівторок, за цей період частка продажів у Європі склала 49% (на рівні 9 міс.-2024), у Північній Америці – 7% (6%), у макрорегіоні MENA – 3% (5%), в інших регіонах – 2% (2%).
Разом з тим частка реалізації залізорудної сировини (ЗРС) в Україні за цей період становила 14% від загального обсягу продажу – $1,698 млрд – порівняно з 25% за аналогічний період попереднього рику із загальним обсягом $2,170 млрд. Частка продажу ЗРС у Європі (без врахування України, європейських країн СНД та Туреччини) становила 29% (32%), в Азії (без врахування Близького Сходу та Центральної Азії) – 55% (42%), у макрорегіоні MENA – 2% (1%). При цьому доходи сегмента гірничодобувної промисловості не враховують показники United Coal як за дев’ять місяців 2024 року, так і за дев’ять місяців 2025 року.
У презентації зазначається, що продажі в металургійному секторі зросли на 2% у річному обчисленні, головним чином завдяки вищим обсягах продажу чавуну (на 88%) та плоского прокату (на 12%). Ці тенденції відображають збільшення поставок як з власних, так і з перепродажних операцій. Показники сегмента також було підтримано більшими відвантаженнями довгого прокату власного виробництва (на 4%). Середні ціни продажу сталі за дев’ять місяців 2025 року знизилися у річному обчисленні відповідно до світових показників, тоді як ціни на готову сталь у третьому кварталі 2025 року відновилися порівняно з попереднім кварталом.
Україна та Європа залишалися ключовими ринками, на них припадає 39% та 49% від загального обсягу доходів металургійного сектору відповідно.
Продажі в гірничодобувному секторі зменшилися на 7% у річному обчисленні, головним чином через призупинення діяльності на “Покровськвугіллі” та зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату на 6% у річному обчисленні. Відвантаження залізорудних окатишів зросли на 6% на тлі зростання видобутку та посилення попиту з боку ключових клієнтів на сусідніх ринках. Робота Чорноморського морського коридору продовжувала підтримувати продажі залізорудної продукції до Азії, збільшивши частку цього регіону до 55% (на 13 в.п.). Хоча середні ціни продажу залізної руди відповідали світовим бенчмаркам, ціни FCA на концентрат зросли на тлі покращення логістичної ефективності.
Продажі у твердій валюті (долари США, прив’язані до долара США, євро та фунти стерлінгів) становили 81% за дев’ять місяців 2025 року (зниження на 5 в.п. у річному обчисленні).
Залізорудні та сталеливарні активи працювали відносно стабільно протягом зазначеного періоду 2025 року, жодних суттєвих змін не спостерігалося, незважаючи на різні операційні труднощі, спричинені війною. Залізорудні активи працювали в середньому на рівні близько 50% від довоєнної потужності. Для виробництва сталі група забезпечила альтернативні джерела коксівного вугілля.
Після капремонту в першій половині року доменної печі (ДП) №9 на заводі “Каметсталь” виробництво чавуну на ній було перезапущено та відновлено до початкової проектної потужності. У свою чергу “Запоріжсталь” працювала трьома печами із чотирьох. З кінця 2025 року посилені російські атаки, спрямовані на енергетичну інфраструктуру України, призвели до значного дефіциту електроенергії та збільшення нормування електроенергії по всій країні. Ці перебої вплинули на активи та спільні підприємства групи, що призвело до зниження рівня виробництва. Операції на “Покровськвугіллі” залишаються призупиненими.
Крім того, повідомляється, що активи “Метінвесту” за межами України продовжували функціонувати як окремі бізнес-одиниці, водночас забезпечуючи підтримку загальної діяльності групи. Зокрема, операційна активність на італійських перекатних активах групи коливалася залежно від ринкових умов та наявності прибуткових замовлень у Європі. Ferriera Valsider відновила виробництво гарячекатаного рулону у першій половині 2025 року. Заводи групи в Болгарії та Великій Британії показали відносно стабільні результати.
У грудні 2025 року “Метінвест” придбав румунський завод зварних труб у Яссах річною потужністю 240 тис. тонн. Це забезпечило стабільний збут для гарячекатаних рулонів “Запоріжсталі”, а також збільшило присутність “Метінвесту” в ЄС у сегменті сталевої продукції з вищою доданою вартістю. Група перебуває на завершальному етапі продажу United Coal (США). Торговельні підрозділи “Метінвесту” зі штаб-квартирами у Швейцарії та Польщі продовжували підтримувати групу у генеруванні доходів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Європейський банк реконструкції та розвитку другий рік поспіль встановлює рекорди з виділенняфінансування Україні: у 2025 році воно склало EUR2,9 млрд після EUR2,4 млрд у 2024 році, йдеться у пресрелізі банку у четвер.
“Енергетична безпека склала понад EUR1,2 млрд фінансування ЄБРР Україні у 2025 році… І другий рік поспіль понад 90% проектів та 57% його інвестицій були спрямовані на приватний сектор”, – зазначається в інформації.
Відповідно до неї, у 2025 році ЄБРР виділив рекордні EUR1,2 млрд через партнерські фінансові установи в Україні, включаючи EUR550 млн в рамках Програми сприяння торгівлі.
Банк також надав EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
Загалом з 2022 року ці програми дозволили надати понад EUR2,4 млрд нового кредитування в рамках 30 тис. субкредитів українським підприємствам, переважно малим та середнім підприємствам (МСП).
Окрім того банк зосередився на підтримці розвитку навичок та зайнятості в Україні, що дозволило фінансовим установам-партнерам розробити спеціалізовані кредитні продукти, що мобілізують фінансування для ветеранів та підприємств, керованих ветеранами.
Як зазначив журналістам перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, який перебував в Києві з візитом цього тижня, саме проблема кадрів та їх якості наразі виглядає найбільш важливою для компаній, навіть актуальнішою, аніж забезпечення їх електроенергією.
У 2025 році в рамках програм з банками-партнерами ЄБРР підтримав для реінтеграції ветеранів 111 субкредитів на загальну суму EUR12,2 млн.
За розрахунками ЄБРР, він є найбільшим постачальником послуги розподілу ризиків за кредитними портфелями поза державними програмами.
ЄБРР наголосив, що збільшення фінансування України стало можливим за рахунок додаткових його форм та допомоги партнерів. Так у 2025 році це включало значні донорські гранти та торговельне фінансування на суму EUR600 млн, тоді як основні інвестиції ЄБРР склали рекордні EUR2,3 млрд.
Згідно з релізом, загалом з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року банк виділив країні EUR9,1 млрд, у тому числі майже EUR3,3 млрд на енергетичну безпеку.
За цей час ЄБРР мобілізував EUR3,4 млрд донорських коштів для України, включаючи нефінансовані гарантії, з яких EUR904 млн забезпеченого фінансування було підписано у 2025 році.
Додаткові EUR20 млн було мобілізовано у 2025 році через багатосторонні донорські фонди, що дозволило інвестувати в різноманітні проекти по всій країні, зауважив ЄБРР.
“Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та вже працюємо з урядом, щоб закласти основу для реконструкції”, – наводяться в релізі слова президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Згідно з ним, банк продовжуватиме надавати Україні щонайменше EUR1,5 млрд на рік під час війни, з можливістю подальшого збільшення після початку реконструкції. Ці наміри підкріплені угодою 2023 року про збільшення сплаченого капіталу ЄБРР на EUR4 млрд, що забезпечує надання підтримки Україні. Збільшення капіталу вже здійснено на 95%.
В релізі також зазначається, що окрім фінансування ЄБРР продовжує підтримувати реформаторські зусилля України та підготовку до ефективного освоєння величезного обсягу фінансування, яке, як очікується, принесе відновлення. Для цього банк бере участь у підготовці проектів, включаючи багатонаціональну ініціативу Ukraine FIRST, оголошену у 2025 році, яка має на меті прискорити відновлення критичної інфраструктури України шляхом оптимізації та координації підготовки масштабних проектів.
Загалом у 2025 році у всіх регіонах ЄБРР річні інвестиції банку зросли до EUR16,8 млрд, що також є рекордом, з EUR16,6 млрд у 2024 році. Очікується, що повні фінансові результати банку будуть оголошені навесні.
ЄБРР було засновано 1991 року. Згідно з даними на кінець 2024 року, за час своєї роботи фінустанова схвалила 624 проєкти для України на суму EUR22,15 млрд, з яких видідено було EUR14,14 млрд. Поточний портфель на кінець 2024 року складав 241 проєкт на EUR6,13 млрд.
Сезон переробки цукрових буряків в Україні офіційно завершився 1 лютого 2026 року, загальний обсяг виробництва цукру в країні склав 1,72 млн тонн, повідомила Національна асоціація виробників цукру “Укрцукор”.
Згідно з даними профільного об’єднання, 26 заводів, що входять до асоціації, виробили 1,64 млн тонн продукції. З урахуванням ще одного підприємства, що працює поза межами асоціації, сукупний показник сягнув 1,72 млн тонн.
Попри суттєве скорочення площ під цукровим буряком — на 50 тис. га, або на 23% порівняно з попереднім роком, — обсяги виробництва цукру скоротилися лише на 4%, або на 80 тис. тонн.
Голова асоціації “Укрцукор” Яна Кавушевська пояснила таку динаміку історично рекордними показниками врожайності та якості сировини.
“Це пояснюється насамперед підвищенням урожайності цукрових буряків до рекордної для галузі позначки 58 т/га, покращенням технологічних характеристик, зокрема цукристості, яка цьогоріч склала 17,6%, а також операційним вдосконаленням на заводах. Усі ці чинники нівелювали вплив скорочення посівних площ”, — зазначила Кавушевська.
За даними асоціації, середній показник виходу цукру по галузі у 2025 році склав 15,17%, що майже на 1 відсотковий пункт перевищує показник 2024 року.
Галузеве об’єднання також оголосило Топ-5 лідерів виробництва цукру у сезоні-2025, до яких увійшли “Радехівський цукор” — 32% від загального обсягу, “Астарта” (21%), “УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО” (15%), Теофіпольський цукровий завод (6%), “АСПІК Груп” (5%).
Як повідомлялося раніше, цукрова галузь України залишається експортоорієнтованою, при цьому ключовим ринком збуту для українських виробників залишаються країни Європейського Союзу в межах встановлених квот.
Коростенський завод залізобетонних шпал (завод ЗБШ, Житомирська обл.), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза порівняно з 2024 роком – до 47,1 млн грн.
Згідно з фінансовою звітністю підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід за минулий рік зріс на 11,8% – до 478,2 млн грн.
Завод отримав 93,7 млн грн валового прибутку (в 3,9 раза більше), а прибуток від операційної діяльності збільшився в 7,4 раза – до 59,9 млн грн.
Водночас у звіті зазначається, що у четвертому кварталі 2025 року товариство отримало чистий дохід від реалізації 167,47 млн грн, що на 104,77 млн грн (в 2,7 раза) бiльше плану, але на 8,75 млн грн (-5%) менше, нiж за той самий період 2024 року, за рахунок зменшення замовлень на залiзобетонну продукцiю.
Коростенський ЗБШ спеціалізується на виробництві залізобетонних шпал, брусів стрілочних переводів, а також мобільних модульних укриттів.
Завантаження виробничих потужностей на 95% залежить вiд замовлення “Укрзалiзницi”.
Чисельнiсть персоналу заводу на початок 2026 року становила 363 особи, середньомiсячна заробiтна плата – 34,9 тис. грн.
За 2024 рiк підприємство виробило 269,81 тис. шпал та 80 комплектiв брусiв стрiлочних переводiв. Його чистий дохід скоротився на 10% порівняно з попереднім роком – до 427,8 млн грн, чистий прибуток збільшився у 4,6 раза – до 6,3 млн грн.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року скоротило виробництво доменного коксу на 19,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 59,7 тис. тонн із 74,4 тис. тонн.
За даними компанії, в грудні-2025 було вироблено 73,3 тис. тонн коксу проти 76,3 тис. тонн у попередньому місяці.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн із 874,7 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
