Порти України в січні-липні 2024 року збільшили обсяг перевалки в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн т, повідомила Адміністрації морських портів (АМПУ).
“За оперативними даними ДП “АМПУ” за січень – липень 2024 року, порти України обробили 59,9 млн т вантажів проти 34,4 млн т у 2023 році”, – ідеться в повідомленні АМПУ на фейсбук-сторінці у понеділок.
У липні було перевантажено 7 млн т – стільки ж, скільки в червні. При цьому показник перевищує обсяг перевантажений портами в липні 2023 року в 2,2 раза.
Більше половини (4,2 млн т) припадало на агропродукцію, яка експортувалася до 46 країн світу.
Раніше повідомлялося, що на тлі збільшення обсягів переробки в чорноморських портах і зниження в портах Дунаю в січні-червні 2024 року порти України збільшили обсяг перевалки в 1,6 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 53 млн тонн.
Агрохолдинг “ІМК” завершив збирання озимої пшениці з 20,2 тис. га і намолотив 139,8 тис. тонн із середньою врожайністю 6,9 т/га, що є другим кращим показником за всю історію господарювання компанії та на 60% перевищує середню врожайність пшениці в Україні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, в агрохолдингу задоволені результатами, оскільки більшість зібраних озимих відповідає якісним параметрам продовольчої пшениці.
“Погодні умови восени минулого року сприяли своєчасному посіву, отриманню дружних сходів та кущенню озимої пшениці. Навесні цього року ми провели підживлення та захист рослин від бур’янів, хвороб і шкідників згідно з технологічною картою. Усі операції було виконано вчасно за фазами розвитку культури та погодними умовами”, – розповів директор із виробництва ІМК Микола Пилипенко.
Він зазначив, що збирання врожаю пшениці в агрохолдингу розпочали раніше, ніж зазвичай, через дефіцит опадів, необхідних для оптимального розвитку рослин у Полтавському кластері. Це призвело до деякого зниження врожайності та раннього старту жнив у Полтавській області.
“В інших регіонах компанії, на Чернігівщині та Сумщині, погодні умови були більш сприятливими, і ми суттєво перевищили планові показники за врожайністю та валовим виробництвом зерна озимої пшениці”, – резюмував Пилипенко.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році “ІМК” отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
ПУМБ (Київ) за січень-червень поточного року отримав 3,82 млрд грн чистого прибутку, що на 4% перевищує показник за аналогічний період 2023 року (3,68 млрд грн), ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, чистий прибуток фінустанови за другий квартал 2024 року скоротився на 20,8% до зіставного періоду 2023 року (2,13 млрд грн) – до 1,69 млрд грн.
Чистий процентний дохід банку, як зазначено в документі, за перше півріччя зріс на 31,7% – до 7,12 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 15,1%, до 1,23 млрд грн. Зокрема, за квітень-червень ці показники покращилися на 23,6% – до 3,56 млрд грн і на 43,2% – до 0,71 млрд грн відповідно.
Від початку 2024 року активи банку зросли на 6,3%, або на 9,67 млрд грн, і досягли 163 млрд грн станом на 30 червня порівняно зі 125,7 млрд грн на кінець першого півріччя 2023 року. Таке збільшення зумовлене насамперед зростанням кредитів та авансів клієнтам із 52,06 млрд грн до 57 млрд грн, зокрема, за другий квартал 2024 року – на 3,19 млрд грн.
ПУМБ від початку року наростив готівку в касі та в дорозі, а також кошти на поточному рахунку в Національному банку України (НБУ) відповідно на 29,6% і 41,2% – до 3,74 млрд грн і 14,11 млрд грн.
Кошти за статтею “інші фінансові активи” збільшилися в 1,6 раза, становивши в структурі загальних активів 4,19 млрд грн, чому, своєю чергою, сприяла активніша купівля іноземної валюти та нарощування коштів у розрахунках банківськими картами.
Обсяг кредитів та авансів банкам зріс на 15,5% – до 4,87 млрд грн, тоді як інвестиції в цінні папери збільшилися на 1,7% – до 59,16 млрд грн.
За січень-червень фінустанові вдалося наростити кошти клієнтів зі 126,54 млрд грн до 132,93 млрд грн, тоді як кошти банків збільшилися з 2,72 млрд грн до 3,33 млрд грн.
Загалом зобов’язання ПУМБу за цей період зросли зі 135,94 млрд грн до 141,22 млрд грн.
Зазначається, що капітал банку збільшився за шість місяців цього року на 25,3% і досяг 21,78 млрд грн, зокрема за другий квартал – на 11,3%, або 2,22 млрд грн. Зазначається, що нерозподілений прибуток зріс за цей час на 46,5% – до 11,41 млрд грн.
Винагорода 10 членам правління банку за заробітною платою за перше півріччя 2024 року збільшилася на 12,1% до аналогічного періоду попереднього року і становила 75,6 млн грн, тоді як восьми членам наглядової ради – на 46,7%, до 16,6 млн грн.
АТ “Перший український міжнародний банк” було засновано 20 листопада 1991 року, свою діяльність розпочало у квітні 1992 року. Акціонерами банку станом на 31 березня 2024 року були “СКМ Фінанс” (92,3%) і SCM Holdings Limited (7,7%, Кіпр) Ріната Ахметова.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів ПУМБ посідав 6-те місце (169,9 млрд грн) серед 63 банків у країні. Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,96 млрд грн.
Сума винагороди членам наглядової ради та правління державного ПриватБанку (Київ) за січень-червень цього року зросла на 26,4%, або на 24 млн грн до зіставного періоду минулого року – до 115 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, винагорода членам наглядової ради та правління фінустанови включала в себе заробітну плату, відрахування до пенсійного фонду, а також інші короткострокові виплати.
Як повідомлялося, три державні банки, що входять до п’ятірки лідерів за активами в країні, минулого року відчутно скоротили винагороду за виконання робочих функцій членам наглядової ради, зокрема: ПриватБанк – на 38,8%, Ощадбанк – на 32%, Укрексімбанк – на 45,8%.
ПриватБанк за минулий рік виплатив шістьом незалежним членам наглядової ради і трьом членам-представникам з боку держави 51,6 млн грн, тоді як у 2022 році – 84,3 млн грн. Що стосується винагороди членам правління, то Приват підвищив її у 2023 на 1,9% – до 78,9 млн грн.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
Кабінет міністрів вніс зміни до порядку надання грантів на створення садівництва, ягідництва та виноградарства, а також розвитку тепличного господарства, які спрямовані на відновлення виноградно-виноробної галузі, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
“Виноградарство – ключова галузь, яка зараз перебуває в стагнації. Тому, розуміючи ці умови, ми оновили порядок надання грантів. Зміни допоможуть виноробам інтегруватися у вертикаль винограду. Вони зможуть скористатися грантами для висадки власних виноградників. Ми також виключили обов’язкову вимогу щодо встановлення системи зрошення та водозабору для винограду”, – прокоментував ухвалену урядом постанову №871 виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його інформацією, у порядку надання грантів на створення садівництва, ягідництва та виноградарства представлено розширений список регіонів для вирощування кісточкових порід. Збільшено загальну площу для посадок персика, абрикоса, обліпихи, малини, смородини, аґрусу, ожини, смородини за рахунок зменшення загальної площі посадок під лохиною та чорницею. У документі також уточнено період, протягом якого одержувач гранту на сад зобов’язаний створити відповідну кількість сезонних робочих місць. Крім того, виключено вимогу встановлення системи зрошення та водозабору для винограду.
Постановою розширено коло потенційних отримувачів грантів на сад і теплицю. Ними можуть бути аграрії, які перебувають та провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси, здійснюють виробництво (без додання спирту) та/або реалізацію вин виноградних, плодово-ягідних, напоїв медових.
Постанова набирає чинності з дня її опублікування.
Курс біткойна різко знижується в понеділок на тлі глобального розпродажу ризикових активів.
Біткойн до 12:25 за київським часом подешевшав на 10,8%, до $52,827 тис., за даними CoinDesk. За останні п’ять сесій криптовалюта втратила понад 21% вартості, хоча з початку року додала майже 26%.
Курс ефіру (Ether) впав на 15,3%, до $2,330 тис. Це рекордне падіння з 2021 року.
Японський фондовий індекс у понеділок впав на 12,4%, максимальними темпами з жовтня 1987 року, а ф’ючерси на американський фондовий індекс Nasdaq Composite знижуються на 4,2%.
Обвал ризикових активів викликаний зростанням побоювань рецесії в США після слабких статданих, опублікованих минулого тижня. Аналітики Goldman Sachs тепер вважають, що ймовірність спаду в американській економіці найближчим роком становить 25% замість очікуваних раніше 15%, а ринки бачать 60%-й шанс того, що Федрезерв цього тижня проведе позачергове засідання і знизить ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів.
“Ринок перебуває в режимі паніки”, – зазначила глава криптовалютної біржі Bitget Грейс Чен.
