Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2025 фінансового року (ФР, липень-вересень 2024 року) отримав $121 млн чистого прибутку порівняно з чистим збитком $31 млн за аналогічний період 2024ФР.
“Це свідчить про сильну залежність доходів групи від доступності Чорного моря для експортних операцій”, – зазначила компанія в квартальному звіті, опублікованому на її сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, консолідована виручка “Кернел” у 1-му кварталі 2025ФР сягнула $798 млн, збільшившись на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року на тлі низької порівняльної бази, зумовленої відсутністю стабільних експортних операцій із зерном у липні-вересні 2023 року.
Водночас уточнюється, що порівняно з попереднім кварталом у липні-вересні 2024 року виторг скоротився на 19% через сезонне зниження обсягів продажу харчових олій і зерна.
“Завдяки зростанню світових цін на зерно та олійні культури Група визнала чистий прибуток від зміни справедливої вартості біологічних активів у розмірі $42 млн порівняно зі збитком у розмірі $10 млн, визнаним у 1-му кварталі 2024ФР”, – уточнюється також у звіті.
Також зазначається, що собівартість продажу “Кернел” знизилася на 18% порівняно з попереднім кварталом – до $675 млн, зокрема, витрати на доставку й оброблення вантажів упали на 38% завдяки зниженню обсягів продажу і зменшенню вартості фрахту і становили 15% від загальної собівартості продажу.
“У результаті валовий прибуток за липень-вересень 2024 року знизився на 20% порівняно з попереднім роком і склав $164 млн, що водночас у 3,2 раза перевищує результат минулого року в $52 млн”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, EBITDA “Кернел” у першому кварталі 2025ФР склала $169 млн проти $19 млн у першому кварталі 2024ФР.
Уточнюється, що сегмент переробки олійних культур забезпечив EBITDA $37 млн, що на 37% менше, ніж попереднього року, і це зниження було зумовлено як зменшенням обсягів продажу харчових олій, так і зниженням рентабельності.
У сегменті “Інфраструктура і трейдинг” EBITDA склала $53 млн, збільшившись у 9 разів порівняно з минулим роком, переважно через недоступність Чорного моря для експортних операцій з України в аналогічний період минулого року. Цього року високих показників було досягнуто завдяки прибутковим операціям зі збирання та перевалки зерна в Україні, а також наявності глибоководних портів, що забезпечило стабільну експортну діяльність.
Сегмент “Сільське господарство” продемонстрував високий показник EBITDA у розмірі $84 млн, що стало різким переломом порівняно зі збитком у $23 млн у 1-му кварталі 2024ФР завдяки $42 млн від переоцінки біологічних активів, підтриманої продажем 521 тис. тонн зернових та олійних культур у липні-вересні 2024 року.
“Операційний прибуток до змін оборотного капіталу за липень-вересень 2024 року зріс у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнув $148 млн, що відображає поліпшення структури EBITDA за рахунок відкриття глибоководних портів для експортних операцій”, – констатують у документі.
Водночас зміни в оборотному капіталі призвели до відтоку грошових коштів у розмірі $56 млн у звітному періоді, що здебільшого пов’язано із сезонним накопиченням товарних запасів на тлі тривалої збиральної кампанії в Україні.
Уточнюється, що чисті грошові кошти, використані в інвестиційній діяльності, склали 20 млн доларів США, відображаючи придбання основних засобів. Після завершення великих інвестиційних проєктів у попередньому фінансовому році Група переключила свою увагу на модернізацію сільськогосподарської техніки та інші види технічного обслуговування.
Згідно зі звітом, чисті грошові кошти, отримані від фінансової діяльності за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2024 року, становили $20 млн, включно з $114 млн надходжень від нових позик, $83 млн на погашення позик і $11 млн на погашення зобов’язань з оренди сільськогосподарських земель.
Боргові зобов’язання “Кернел” збільшилися на 4% у першому кварталі 2025ФР – до $1,129 млрд, що відображає використання раніше підписаних кредитних ліній від європейських і українських банків для фінансування оборотного капіталу, проте в жовтні компанія погасила єврооблігації на $300 млн, а її чистий борг скоротився на 7% і склав $261 млн на кінець вересня.
“У першому кварталі 2025ФР показники боргового навантаження групи покращилися: відношення чистого боргу до EBITDA знизилося до 0,5x, а коефіцієнт покриття відсотків зріс до 10,7x EBITDA до відсотків на 12 місяців”, – констатується в документі.
Уточнюється також, що товарно-матеріальні запаси зросли на 76% у першому кварталі 2025ФР – до $435 млн, відображаючи сезонне накопичення насіння соняшнику і зерна, пов’язане з тривалою збиральною кампанією в Україні. Товарні запаси включали 988 тис. тонн зернових (переважно кукурудзи, пшениці та соєвих бобів), 94 тис. тонн харчової олії, 49 тис. тонн соняшникового шроту і 340 тис. тонн насіння соняшнику.
Крім того, у жовтні 2024 року компанія залучила у синдикату міжнародних банків передекспортну кредитну лінію на суму $150 млн для підтримки експортних операцій і задоволення потреб в оборотному капіталі в поточному фінансовому році.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 261,578 тис. тонн зі 161,025 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у листопаді було експортовано 34,608 тис. тонн брухту, у жовтні – 24,549 тис. тонн, у вересні – 24,767 тис. тонн, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт брухту зріс на 76,8% – до $82,056 млн із $46,406 млн.
Експорт брухту в січні-листопаді здійснювався переважно в Польщу (82,56%), Грецію (12,58%) і Німеччину (3,49%).
За одинадцять місяців року країна імпортувала 100 тонн металобрухту на $108 тис., тоді як у січні-листопаді-2023 було завезено 987 тонн на $383 тис. Імпорт цьогоріч здійснювали, здебільшого, з Туреччини (65,74% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (16,67%) і Панами (6,48%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення брухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: брухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах тривалої війни. Він також уточнив, що тонна брухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Попит на українську пшеницю залишається високим, зокрема, з боку Іспанії, де минулого тижня укладено угоди на поставку фуражної пшениці за ціною $237-238 за тонну з поставкою в січні, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради.
Аналітики зазначили, що на світових ринках спостерігається конкуренція з боку російської пшениці, яка завдяки агресивній ціновій політиці домінує на ринках Алжиру, Тунісу та Близького Сходу. Однак ситуація, на думку експертів, може змінитися 2025 року.
«Очікується, що з лютого по червень 2025 року РФ зможе експортувати лише 11 млн тонн через запровадження експортної квоти. Це значно менше, ніж у попередньому сезоні, коли квота становила 28-29 млн тонн. Додатковий фактор впливу – незадовільний стан 30% посівів озимих у РФ. Можна очікувати поступового зростання цін на пшеницю вже в грудні-січні, яке може скласти $20-25 на тонні», – прогнозують у “Пуск”.
Аналітики додали, що на внутрішньому ринку України пшениця 2-3 класу залишається основним товаром для переробників, тоді як експортерам пропонують фуражне зерно.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні розпочала активний процес отримання дозволів на видобуток залізної руди в рамках реалізації нового Шимановського залізорудного проекту в Кривому Розі. Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», дочірня компанія ТОВ «Шимановське Стіл» подала заявку на отримання дозволу на видобуток залізної руди відкритим способом у північній частині кар’єра Шимановського родовища.
Планується, що сумарний обсяг розкривних руд становитиме 5,13 млн куб. м, зокрема 1,31 млн куб. м руди, а кар’єр становитиме 660 м на 390 м і на 80 м у глибину. Також передбачається, що протягом цілорічної роботи вироблятиметься 4,5 млн тонн руди на рік.
Як повідомлялося, Black Iron Inc. продовжує просування Шимановського залізорудного проєкту, визначивши для себе пріоритетний напрямок у вигляді укладення інвестиційної угоди з урядом країни. Основним питанням залишається отримання в користування земельної ділянки, що перебуває у віданні Міністерства оборони. Обговорення з відомством привели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron повинна буде виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
Компанія також заявила про розгляд нових потенційних проектів.
Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську «дочку» Geo-Alliance Ore East Limited разом з ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її в BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ «Шимановське Стіл» і «Зеленівське Стіл» (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем з реалізацією проекту Black Iron Inc. повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою «Метінвест» щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше «Метінвест» вийшов з проекту.
Шимановське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, зокрема залізорудним комплексом ArcelorMittal. Наявна інфраструктура, включно з доступом до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дасть змогу швидко реалізувати проєкт до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюють у $452 млн, другого – $364 млн. У межах проєкту передбачалося будівництво фабрики з випуску залізорудної сировини преміумкласу із вмістом заліза понад 68% потужністю 4 млн тонн на рік на першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
ТОВ «Шимановське Стіл» зареєстровано в червні 2007 року. У власності Black Iron (Кіпр) перебуває 100%-ва частка «Шиманосвкое стіл». Статутний капітал – 193 млн 677,830 тис. грн.
видобуток залізної руди, Канадська гірничорудна компанія, Кривий Ріг
Група компаній AllSeeds, один із найбільших виробників соняшникової олії та шроту України, припинила закупівлю сировини для переробки та готової продукції для експорту через затримки суден у портах під час запровадження нової системи експортного забезпечення, повідомив голова групи В’ячеслав Петрище у Facebook.
Він нагадав, що з ініціативи комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики з 1 грудня почав діяти режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів агротоварів, який передбачає нову процедуру замитнення експортних вантажів.
«Ну хороша начебто справа. Нібито для боротьби з тіньовим ринком і повернення валюти в країну. Я особисто однозначно за це. Я завжди був, є і буду проти тіньового ринку. Але чи можна це зробити не на радість ворогу під час бомбардувань, а на благо батьківщини? (…) Якщо ви вводите нову процедуру, чи можна її протестувати спочатку? Вона буде працювати взагалі?» – написав Петрище.
За його інформацією, влада видала дозволи на навантаження агропродукції з усіма необхідними перевірками 29 листопада (до введення нової системи – ІФ-У). В одеські морські порти зайшли великі судна, проводили завантаження кілька днів і тривалий час чекали реєстрації.
«Ви все це добро під причалами спеціально виставили на огляд? Щоб ворог міг якісніше прицілитися??? (…) під час війни я назвав би це шкідництвом, більше якого придумати не можна. (…) Ну відпустіть ви ці човни (банально закон не має зворотної сили) і не запускайте нові (а вони вже чекають), доки експортери не подадуть правильно оформлені за новою процедурою експортні документи», – зазначив керівник групи компаній AllSeeds.
Петрище звернув увагу на зростання збитків компаній через демерж суден і вказав на проблеми з безпекою під час простоїв у перехідному періоді під час впровадження нової системи агроекспорту.
«Наша компанія припинила закупівлю сировини для переробки та готової продукції для експорту. Краще розпустити людей по домівках і посидіти з грошима, ніж ризикувати, якщо тебе якщо не ворог, то свої ж «укриють». Чого і всім рекомендую», – підкреслив Петрище.
Він нагадав голові парламентського фінансового комітету Данилу Гетманцеву, що добрими намірами вистелена дорога в пекло, і порекомендував йому самостійно «розрулити всю економіку».
«Дай йому Бог здоров’я, а країні його пережити! (…) За Державу прикро», – резюмував глава групи компаній AllSeeds.
Група компаній Allseeds входить до п’ятірки найбільших українських виробників і експортерів рослинних олій і шротів. Вона володіє заводом з переробки олійних культур потужністю 2200 МТ на добу насіння соняшнику (або 1500 MT на добу ріпаку, або 1 добу соєвих бобів), що розташований у порту «Южний» (Одеська область).
Allseeds також надає послуги з перевалки рослинних олій і шротів олійних культур на своїх терміналах у «Южному». Потужності для одночасного зберігання рослинних олій становлять понад 100 тис. тонн, шротів – 30 тис. тонн.
