Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

50 власників великих бізнес-груп в Україні мають реєстрацію на окупованих територіях та в зоні бойових дій

В Україні 50 із 478 фізичних осіб, зареєстрованих як власники або бенефіціари щонайменше 50 компаній, мають адреси на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. Такі дані містяться в дослідженні аналітичного сервісу «Опендатабот», опублікованому 26 жовтня 2026 року на основі відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з дослідженням, 42 масові власники компаній мають реєстраційні адреси на тимчасово окупованих територіях України. Це майже кожна десята особа із загального переліку.

Найбільша кількість таких записів припадає на Донецьку область — 17, та Луганську область — 16.

Ще п’ять масових власників зареєстровані за адресами в Криму, чотири — у Херсонській області.

Найбільша кількість підприємств серед осіб з адресами на тимчасово окупованих територіях пов’язана з Русланом Мерзляковим із Донецька, який зазначений як власник або бенефіціар 2221 компанії.

Він також посідає друге місце в загальному українському рейтингу масових власників підприємств.

На наступній позиції в цій групі перебуває Давид Степанян із Маріуполя, пов’язаний із 205 компаніями.

Третім є Євген Гасюков із міста Кришталеве Луганської області, на якого зареєстровано 171 компанію.

Окремо аналітики виявили вісім масових власників, які мають реєстраційні адреси на територіях активних бойових дій.

По дві такі адреси зафіксовано в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.

Найбільша кількість компаній серед цієї категорії пов’язана з Юрієм Тереховим із Херсона — 275 підприємств.

За ним йдуть Сергій Хмелевський із Нікополя Дніпропетровської області з 255 компаніями та Дмитро Захода з Херсона зі 152 підприємствами.

Загалом реєстраційні адреси 50 масових власників пов’язані з територіями, які перебувають під російською окупацією або належать до зон активних бойових дій.

Водночас автори дослідження спеціально зазначають, що юридична адреса власника не обов’язково відповідає місцю фактичного здійснення господарської діяльності його підприємств.

Таким чином, наявність реєстраційної адреси на окупованій території не свідчить про те, що всі підприємства, пов’язані з відповідною фізичною особою, продовжують працювати в умовах окупації.

Крім того, дані реєстру самі по собі не дають змоги встановити фактичне місцезнаходження конкретного власника або зробити висновок про його діяльність на території, контрольованій Росією.

Як зазначає фахівець з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба, велика кількість компаній, пов’язаних з однією особою, може створювати додаткові ризики для прозорості управління та податкового контролю.

За його словами, використання номінальних власників є одним із факторів ризику, який вимагає уваги з боку контролюючих органів.

Водночас експерт наголошує, що володіння великою кількістю підприємств саме по собі не є порушенням законодавства.

Загалом в Україні станом на жовтень 2026 року налічується 478 масових власників компаній. Лідером загальнонаціонального рейтингу є киянин Віталій Ільницький, пов’язаний із 5889 юридичними особами.

Джерело: «Опендатабот», дослідження «478 масових власників компаній в Україні», 26 жовтня 2026 року.

opendatabot.ua

, , , ,

Канадський інститут українських студій 51% наукових грантів і стипендій спрямовує в Україну

Канадський інститут українських студій (КІУС) при Альбертському університеті відзначає 50 років від заснування. За цей час інститут надав щонайменше 1742 наукові відзнаки, гранти та стипендії. Із них 883, або близько 51% були виділені для українських науковців та інституцій.

До ювілею інститут проведе міжнародний симпозіум «Переосмислення гуманітаристики: Україна і світ» (Recentring the Humanities: Ukraine and the World). Він відбудеться 28–30 жовтня 2026 року в Едмонтоні з можливістю долучитися онлайн за умови попередньої реєстрації.

Серед заявлених учасників є голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, історики Сергій Плохій та Ярослав Грицак, філософ Володимир Єрмоленко і митрополит Борис Ґудзяк.

Учасники обговорять, як досвід України, зокрема спротив російській агресії, змінює міжнародні дискусії про історію, права людини, демократію та культурну ідентичність.

Окремою подією симпозіуму стане лекція митрополита Бориса Ґудзяка «Світ ще ніколи не був настільки українським: виклики та можливості глобальної української спільноти». Вона відбудеться 28 жовтня в театрі Горовіца Альбертського університету з нагоди 25-річчя серії меморіальних лекцій імені Богдана Боцюрківа.

Програму доповнять виставки про історію КІУС, зв’язок творчості Джорджа Орвелла з темою Голодомору та дитинство на канадських преріях у 1930-х роках.

Симпозіум відкриється 28 жовтня в Альбертському університеті. Основні дискусії 29–30 жовтня відбудуться в Едмонтонському конференц-центрі.

Внесок КІУС в розвиток української гуманітарної науки складно переоцінити: у складі КІУС зараз працюють 11 дослідницьких центрів і програм. Вони вивчають Голодомор, середньовічну та ранньомодерну історію України, сучасні суспільні процеси, українську мову й методику її викладання, а також історію українців у Канаді та інших країнах.

Один із ключових напрямів роботи стосується історії української державності. Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика під керівництвом історика Франка Сисина працює над фундаментальними історичними проєктами. Інститут також підтримує дослідження Батурина, колишньої столиці Гетьманщини, публікації та збереження його історичної спадщини.

Окремий напрям становлять кримськотатарські студії. За останні два роки КІУС спрямував на їхній розвиток понад півмільйона канадських доларів власних і залучених коштів. Ця робота допомагає представляти історію Криму через досвід корінного народу півострова та протидіяти російським імперським інтерпретаціям.

Серед довготривалих проєктів інституту також є англомовна Internet Encyclopedia of Ukraine. Вона надає міжнародній аудиторії науково перевірену інформацію про українську історію, культуру та суспільство. Через Програму дослідження сучасної України імені Петра Яцика та інші академічні ініціативи КІУС підтримує українських дослідників, їхні публікації й міжнародні наукові обміни.

Історія створення та цікаві факти
КІУС заснували 1976 року за підтримки провінційного уряду, університету Альберти та за активної участі української громади Канади. Його завданням стало дослідження історії, мови, культури та суспільства України, а також українського досвіду за її межами.

Перший платіж установі в Україні інститут здійснив у 1987–1988 роках. Центральна наукова бібліотека в Києві отримала 1000 доларів за каталоги своїх газетних фондів.

Уже в 1989–1990 роках КІУС прийняв майже 100 науковців з України. Інститут став одним з осередків, через які українські дослідники налагоджували контакти з академічним середовищем Північної Америки. Уже в 1989–1990 роках КІУС прийняв майже 100 науковців з України. Інститут став одним з осередків, через які українські дослідники налагоджували контакти з академічним середовищем Північної Америки. Після 1990 року на Україну припало приблизно 60% усіх наукових відзнак, грантів і стипендій інституту.

Співпраця також охоплювала законодавчі реформи та розвиток демократичних інституцій. Через КІУС реалізовували законодавчий проєкт 1996–2000 років обсягом 4 млн канадських доларів і програму CULIP у 2000–2003 роках обсягом близько 4 млн. Значну частину фінансування обох ініціатив надало Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA). Серед інших напрямів підтримки були програма імені Петра Яцика у Львові обсягом 1 млн канадських доларів та проєкт із забезпечення прозорості виборів 2004 року обсягом 250 тисяч канадських доларів.

Керівниця Канадського інституту Українських студій Наталія Ханенко-Фрізен та заступник директора з наукової роботи Сергій Ціпко провели екскурсію виставкою, присвяченою 50-річчю CIUS, для  президента Альбертського університету Білла Фланагана

Директорка Канадського інституту українських студій Наталія Ханенко-Фрізен проводить екскурсію виставкою, присвяченою 50-річчю КІУС, для президента Альбертського університету Білла Фланагана.

, , , ,

Біткоїн опустився до $79,75 тис. напередодні рішення ФРС США

Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок продовжує знижуватися після невдалого минулого тижня. Біткойн знову опустився нижче психологічної позначки 80 тис. доларів, а Ethereum залишається під тиском інвесторів.

За даними CoinPaprika станом на 11:00–11:30 UTC:
Bitcoin (BTC) — близько $79 750, зниження на 0,7% за добу.
Ethereum (ETH) — близько $2 318, зниження на 0,5%.
Solana (SOL) — близько $100.

Загальна капіталізація крипторинку — близько $2,8 трлн.
За тиждень з 19 по 23 жовтня американські спотові біткойн-ETF залучили $301,2 млн, тоді як із фондів, орієнтованих на Ethereum, інвестори вивели $220,7 млн.

Однак динаміка виявилася вкрай нестабільною: лише 22 жовтня відтік з біткойн-ETF сягнув $635,6 млн.
26 жовтня американські біткойн-ETF знову отримали $110,3 млн чистого припливу, причому вся сума припала на фонд IBIT інвестиційної компанії BlackRock. Одночасно з Ethereum-ETF інвестори вивели ще $88,6 млн.

Таким чином, великі інвестори зберігають інтерес до біткоїна, але стійкого відновлення попиту на криптовалюти поки що не спостерігається.
Головна подія найближчих днів — засідання Федеральної резервної системи США 27–28 жовтня.

Рішення ФРС щодо процентних ставок та заяви про подальшу грошово-кредитну політику можуть суттєво вплинути на котирування цифрових активів.
Зниження ставок або м’якша риторика регулятора здатні підтримати попит на ризикові інвестиції. Жорсткі сигнали ФРС, навпаки, можуть посилити тиск на криптовалюти.

Головним ціновим орієнтиром залишається рівень 80 тис. доларів за біткойн. Повернення вище цієї позначки може свідчити про стабілізацію ринку, тоді як тривале зниження збільшить ризик подальшої корекції.
При цьому криптовалютна індустрія продовжує розвиватися: BlackRock готує новий інвестиційний фонд із частковим захистом від падіння біткойна, а великі банки розширюють використання цифрових активів у платіжних системах.

Ринок одночасно переживає цінову корекцію та новий етап розвитку інституційної інфраструктури.

, , , ,

Обіг вантажного вагона «Укрзалізниці» у вересні зріс на 42,9%

Повітряні тривоги, обстріли та енергетичні ліміти призвели до погіршення експлуатаційних показників по мережі “Укрзалізниці”, так середній обіг вантажного вагона у період з січня по серпень цього року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 32,8% – до 8,4 доби, а у вересні – на 42,9%, до 12,3 доби, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов.

“Ці показники пов’язані з повітряними тривоги, обмеженням руху по деяким ділянкам та безпековими чинниками”, – наголосив він на VIII Міжнародній конференції “Виробництво, експлуатація та ремонт рухомого складу” в Києві, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, станом на зараз обіг піввагона становить 14,2 доби, тоді як у травні-червні вдалося покращити цей показник до 8,8 доби з 10,6 доби у січні.

Що стосується обігу цистерн, це показник становить 19,5 діб, цементовоза – 15,1 доби, а зерновоза – 22,8 доби.

Середня технічна швидкість руху вагонів мережею склала за вісім місяців цього року 44 км/год, що на 4,3% менше, аніж за 8 місяців минулого року, а у вересні знизилася до 41,8 км/год.

Дільнична швидкість січень-серпень цього року на 10,9% менше цього показника за січень-серпень минулого року – 38,4 км/год, а у вересні вона опустилася до 33,6 км/год.

Середня вага поїзда за січень-серпень 2026 року скоротилася на 3,3% – до 2 941 тонни, а у вересні – до 2 852 тонни порівняно з вереснем 2025 року.

Ткачов зазначив, що кількість тривог зросла на 92,5% – до 2688.

“В “Укрзалізниці” є чіткий план заходів, як виживати, враховуючи, що у нас суттєво впали доходи, а витрати, на жаль, залишаються приблизно тими самими”, – додав заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця”.

Він також повідомив, що відправники вантажів мають подати до 23 жовтня плани перевезень на листопад. Із наступного місяця “Укрзалізниця” повертається до алгоритму узгодження планів, який застосовувався у 2022-2023 роках, у зв’язку з тим, що кількість завантажених вагонів на мережі в напрямку західних прикордонних переходів становить майже 20 тис. одиниць.

Як повідомлялось, обсяги перевезення вантажів АТ “Укрзалізницею” за січень-вересень 2026 року склали 106,39 млн тонн, що на 11,8% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, у вересні падіння досягло 38%.

, , , ,

До України після війни може повернутися лише третина біженців – Лібанова

Україна може розраховувати на повернення орієнтовно лише третини громадян, які виїхали за кордон через війну, та ризикує зіткнутися з другою хвилею міграції після скасування заборони на виїзд чоловікам.

Такий прогноз озвучила директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Елла Лібанова під час виступу на 12-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) “Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?” у Києві в понеділок.

За її словами, у 2022 році демографи оцінювали потенційну частку повернення у 50%, однак із тривалістю війни цей показник постійно знижується через адаптацію українців за кордоном та руйнування всередині країни.

“Якщо подивитися на відсоток наших жінок у віці від 20 до 64 років, 70% цих жінок працюють. Це абсолютно неймовірний показник для першої хвилі мігрантів. Тому, якщо жінка вже працює там, а дитина ходить до школи чи університету, мову вони опанували, є проблеми з поверненням”, – підкреслила Лібанова.

Вона також висловила занепокоєння щодо ризику міграції чоловіків після скасування заборони на виїзд за межі України, підкресливши, що цивільний сектор може виявитися неспроможним запропонувати демобілізованим фронтовикам рівень доходів, співмірний з військовим забезпеченням, і це спонукатиме їх виїжджати до родин, які вже влаштувалися за кордоном.

Лібанова уточнила, що станом на 1 липня 2026 року на підконтрольних Україні територіях знаходилося 28,5 млн людей. За даними Євростату та оцінками демографів, станом на 30 червня у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебували 4,4 млн українців, ще як мінімум 1,6 млн – поза межами ЄС (переважно Канада та Велика Британія). При цьому виїзд переважно молоді поглибив старіння населення всередині країни, оскільки третину мігрантів становлять діти й підлітки до 18 років, і лише 6% – люди віком від 65 років.

, , , ,

BlackRock запропонувала криптофонд із початковим захистом від втрат на рівні близько 10%

Як повідомляє Fixygen, американська інвестиційна компанія BlackRock подала до Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) заявку на реєстрацію нового біржового фонду iShares Bitcoin Managed Protection ETF, який дозволить інвесторам отримувати дохід від зростання біткойна при частковому обмеженні ризику збитків.

Згідно з попереднім проспектом фонду, опублікованим у базі SEC, новий інструмент планується вивести на біржу під тикером PBIT. Його стратегія передбачає участь у зростанні вартості iShares Bitcoin Trust ETF (IBIT), основного біткойн-фонду BlackRock, або інших інструментів, пов’язаних із біткойном, при одночасному обмеженні потенційних втрат.

На відміну від традиційного спотового біткойн-ETF, який безпосередньо володіє криптовалютою, новий фонд не купуватиме біткойни або паї інших криптовалютних біржових продуктів. Натомість він має намір використовувати комбінацію опціонів та інструментів із фіксованою дохідністю.
Основу інвестиційної стратегії становитимуть опціони call, що дозволяють отримувати дохід у разі зростання вартості базового активу. BlackRock планує одночасно купувати та продавати такі опціони, формуючи так звані опціонні спреди.

Така конструкція дозволяє обмежувати потенційні втрати у разі зниження вартості біткойна, однак водночас встановлює верхню межу прибутковості у разі значного зростання криптовалюти.
Відповідно до попередньої документації, BlackRock має намір формувати три портфелі опціонів, що перекриваються, з різними датами початку дії. Як правило, щомісяця один із портфелів завершуватиме роботу, а на його місце формуватиметься новий.

Для кожного такого портфеля передбачається початковий рівень захисту, за якого потенційні збитки від зміни вартості базового активу орієнтовно обмежуються 10% на момент придбання опціонів, без урахування комісій та витрат.
При цьому компанія наголошує, що мова не йде про гарантований захист капіталу на рівні всього фонду. Рівень потенційних збитків може змінюватися залежно від ринкової ситуації, часу придбання паїв та параметрів опціонних контрактів.

Додаткову частину активів фонд планує розміщувати в грошових коштах, інструментах грошового ринку, короткострокових державних облігаціях та інших боргових цінних паперах інвестиційної якості.
Отриманий процентний дохід передбачається використовувати для часткового покриття витрат на опціонні стратегії та зменшення можливих інвестиційних втрат.

BlackRock попереджає, що новий продукт не призначений для повного усунення ризиків, пов’язаних із біткойном. В умовах різких коливань криптовалютного ринку інвестори можуть втратити частину або всю вкладену суму.

Істотна відмінність нового фонду від звичайного біткойн-ETF полягає в характері прибутковості. Власники спотових фондів отримують результат, безпосередньо пов’язаний із динамікою вартості криптовалюти, за вирахуванням витрат. Інвестори в iShares Bitcoin Managed Protection ETF братимуть участь у зростанні базового активу лише в межах, визначених опціонною стратегією.

Таким чином, у разі значного подорожчання біткойна прибутковість нового фонду може виявитися значно нижчою за динаміку самої криптовалюти. Водночас стратегія спрямована на пом’якшення наслідків падіння ринку.
Пропонований продукт розширить лінійку криптовалютних інвестиційних інструментів BlackRock, яка в січні 2024 року запустила спотовий фонд iShares Bitcoin Trust ETF під тикером IBIT.

У червні 2026 року компанія також представила iShares Bitcoin Premium Income ETF, орієнтований на отримання доходу від опціонних премій.
Нова стратегія відрізняється від обох інструментів тим, що поєднує обмежену участь у зростанні вартості біткойна з механізмом часткового захисту від падіння.

Розвиток подібних продуктів відображає розширення інституційного ринку криптовалютних інвестицій. Керуючі компанії пропонують інвесторам не тільки пряме вкладення коштів у цифрові активи через біржові фонди, а й інструменти з різними поєднаннями прибутковості та ризику.
Для інституційних інвесторів, інвестиційних консультантів та власників диверсифікованих портфелів такі продукти можуть становити інтерес як альтернатива безпосередньому володінню криптовалютою.

Разом з тим механізми захисту передбачають додаткові витрати та обмеження прибутковості, тому їхня економічна ефективність залежить від ринкових умов.
Згідно з реєстраційними документами, BlackRock передбачає набрання чинності заявкою через 75 днів після її подання. При цьому попередній проспект містить незаповнені відомості, зокрема щодо комісії за управління фондом.

Реєстрація ще не означає дозволу на продаж паїв. SEC не схвалила новий інвестиційний продукт, а остаточна дата його запуску поки що не оголошена.
BlackRock є однією з найбільших у світі компаній з управління інвестиційними активами. Через платформу iShares група пропонує широкий перелік біржових інвестиційних фондів, включаючи продукти на основі акцій, облігацій, сировинних товарів та цифрових активів.

, , , ,