Україна може розраховувати на повернення орієнтовно лише третини громадян, які виїхали за кордон через війну, та ризикує зіткнутися з другою хвилею міграції після скасування заборони на виїзд чоловікам.
Такий прогноз озвучила директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Елла Лібанова під час виступу на 12-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) “Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?” у Києві в понеділок.
За її словами, у 2022 році демографи оцінювали потенційну частку повернення у 50%, однак із тривалістю війни цей показник постійно знижується через адаптацію українців за кордоном та руйнування всередині країни.
“Якщо подивитися на відсоток наших жінок у віці від 20 до 64 років, 70% цих жінок працюють. Це абсолютно неймовірний показник для першої хвилі мігрантів. Тому, якщо жінка вже працює там, а дитина ходить до школи чи університету, мову вони опанували, є проблеми з поверненням”, – підкреслила Лібанова.
Вона також висловила занепокоєння щодо ризику міграції чоловіків після скасування заборони на виїзд за межі України, підкресливши, що цивільний сектор може виявитися неспроможним запропонувати демобілізованим фронтовикам рівень доходів, співмірний з військовим забезпеченням, і це спонукатиме їх виїжджати до родин, які вже влаштувалися за кордоном.
Лібанова уточнила, що станом на 1 липня 2026 року на підконтрольних Україні територіях знаходилося 28,5 млн людей. За даними Євростату та оцінками демографів, станом на 30 червня у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебували 4,4 млн українців, ще як мінімум 1,6 млн – поза межами ЄС (переважно Канада та Велика Британія). При цьому виїзд переважно молоді поглибив старіння населення всередині країни, оскільки третину мігрантів становлять діти й підлітки до 18 років, і лише 6% – люди віком від 65 років.
Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
