KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) на 2026 рік виграла тендер на виготовлення хоперів для нового комбікормового заводу, який будується у Харківській області, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно із повідомленням, KMZ Industries для розширення виробничих потужностей замовника у рамках проєкту має виготовити 16 металевих силосів загальною місткістю 1084 куб. м. Хопери будуть забезпечувати зберігання сировини та напівфабрикатів для комбікормового виробництва.
“Інвестиції у комбікормове виробництво свідчать про прагнення аграрних компаній підвищувати додану вартість, вибудовувати більш замкнені виробничі цикли та розвивати внутрішню переробку. Саме такі проєкти формують довгострокову основу для зростання галузі та визначають вектор розвитку українського агропромислового комплексу”, – зауважили у компанії
Для KMZ Industries цей проєкт є першим досвідом співпраці з замовником і водночас продовженням роботи у сегменті агропереробки, де компанія уже має практичний досвід реалізації подібних рішень.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
KMZ INDUSTRIES, TENDER, комбікормовий завод, силос, Харківщина
Україна у 2025 році відкрила 19 нових ринків для експорту аграрної продукції тваринного і рослинного походження, суттєво розширила географію міжнародної присутності українських виробників, повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук у Facebook.
Він зауважив, що цього вдалося досягти завдяки злагодженій роботі у взаємодії Держпродспоживслужби, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, закордонних дипломатичних установ України.
“Упродовж року було розширено доступ української продукції до ринків Північної Америки, Азії, Балканського регіону та Близького Сходу. Зокрема, відкрито нові ринки для кормів і нехарчової продукції тваринного походження – у Молдові, Туреччині, Чилі, Боснії і Герцеговині та В’єтнамі”, – деталізував Ткачук.
Він додав, що йдеться про консервовані та перероблені корми для домашніх тварин, молоко й молочні деривативи нехарчового призначення, м’ясо кісткове, пір’яне борошно, жири і перероблений тваринний протеїн.
Крім того, високий експортний потенціал у 2025 році продемонстрував і напрямок яєць та яєчних продуктів — відкрито ринки для експорту яєць до Албанії та Канади, а також яєчних продуктів до Малайзії. Розширено географію експорту молока та молочних продуктів — українська продукція отримала доступ до ринку Малайзії.
Водночас українська продукція птахівництва підтвердила відповідність міжнародним вимогам: відкрито ринок Султанату Оман для експорту м’яса та продуктів переробки птиці, а також ринок Грузії для композитних продуктів з м’яса птиці та молочних інгредієнтів, готових до споживання.
Ткачук нагадав, що Україна 2025 року розширила присутність на азійських ринках. Зокрема, було відкрито доступ до ринку Китаю для продукції рибного господарства — водних продуктів дикого вилову та окремих категорій водних біоресурсів і ринок Кувейту для перероблених харчових продуктів.
Паралельно з продукцією тваринного походження нові можливості отримали й українські виробники рослинницької продукції, зокрема, відкрито ринок Китаю для експорту гороху та ринок Канади для українських яблук.
“Відкриття 19 нових ринків у 2025 році — це не лише економічний показник. Це підтвердження ефективності державного контролю, належного епізоотичного та фітосанітарного нагляду, а також довіри міжнародних партнерів до української системи безпечності та якості”, – резюмував голова Держпродспоживслужби.
Національний банк України (НБУ) у грудні 2025 року застосував заходи впливу до Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), наклавши штрафи на загальну суму 14,5 млн грн за порушення законодавства.
Як повідомив регулятор, 13,5 млн грн штрафу накладено за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, ще 1,0 млн грн — за порушення вимог валютного нагляду. Крім того, НБУ виніс банку письмове застереження за несвоєчасну автоматизацію підготовки типових відповідей на запити регулятора.
Українські виробники сиру завершують рік без очікуваної передсвяткової активізації продажів, хоча у грудні споживання традиційно зростає, все більше покупців віддавали перевагу європейським сирам через нижчу ціну, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро “.
Аналітики зауважили, що пропозиція недорогого імпортного сиру наприкінці 2025 року на українському ринку суттєво збільшилася. Уже зараз, за оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться.
“Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, що негативно позначилося на маржі. Очікуючи слабшого попиту у січні, виробники наприкінці року скорочували обсяги виробництва, а за підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком”, – зазначили експерти.
За їх інформацією, учасники ринку не очікують зниження імпорту й у наступному році, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. Українські сири навіть у межах акцій часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск.
“Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими”, – констатували аналітики.
В “Інфагро ” підкреслили, що ринок плавлених сирів залишається відносно стабільним, без різких коливань попиту чи виробництва, що робить його однією з небагатьох збалансованих ніш у сирному сегменті.
Україна за підсумками 2025 року експортувала агропродукції на суму 22,53$ млрд, що на 8,8%, або на $2,15 млрд, менше за результат попереднього року, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації зазначили, що попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%.
“Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі”, – підкреслили аналітики.
Найбільш помітним трендом стало скорочення агроекспорту до Європейського Союзу. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то у 2025 році вона впала до 47,5% (10,7$ млрд), свідчить статистика.
Одними із факторів впливу є зміна логістичних маршрутів і посилення регуляторних обмежень на європейському ринку. Також спостерігається загальне зниження динаміки торгівлі, а саме: сальдо з ЄС скоротилося до $6,06 млрд проти $8,87 млрд у 2024-му, констатували аналітики.
Вони наголосили, що на тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У 2025 році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років 8,75$ млрд.
“Хоч частка агротоварів у загальному імпорті України залишається стабільною протягом останніх чотирьох років на рівні близько 10,8%, проте в абсолютних цифрах витрати на імпорт харчової продукції з кожним роком зростають. Водночас у 2025 році понад 53% від усього агроімпорту (4,64 $ млрд) надійшло з країн Європейського Союзу, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським”, – резюмували в УКАБ.
5,97 млрд доларів приніс ІТ сектор до державної казни за 11 місяців 2025 року за даними Національного банку України. За рік сума зросла незначно — трохи більше, ніж на 2%.
5,97 млрд доларів заробила Україна на експорті ІТ-послуг за неповний 2025 рік. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2024 року. Втім сказати, що айті переживає свій розквіт: не можна: це все ще на 3% менше, ніж у 2021, та майже на 10% менше, ніж у піковому 2022 році.
Варто зазначити, що щомісяця експорт ІТ-послуг приносить, в середньому, 543 млн доларів. Для порівняння, середній місячний показник становив 612 млн у 2022-му.
Наразі на ІТ-послуги припадає 42% від усього експорту послуг. Якщо порівнювати з усім експортом країни (і товарами, і послугами), то на ІТ припадає 12% загального обсягу.
Водночас експорт послуг за рік зменшився на 9% — до 14,33 млрд доларів. Загальний експорт товарів і послуг також знизився — на 5% — до 49,21 млрд доларів.
https://opendatabot.ua/analytics/it-export-25
