Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад шести ключових підприємств, повідомили в Міністерстві оборони України.
«Акціонерне товариство »Українська оборонна промисловість” оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад 6 ключових підприємств за напрямками: Авіабудування; Виробництво радіолокаційної техніки; Виробництво боєприпасів і спецхімії; Виробництво транспортних машин; Виробництво броньованої техніки; Суднобудування”, – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі відомства.
Відзначається, що «Укроборонпром» прагне забезпечити формування професійного складу наглядових рад, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, прозорості, ефективності та контролю над управлінням підприємствами ОПК відповідно до принципів корпоративного управління та кращих міжнародних практик.
«Отже, розпочинаємо пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад з досвідом у таких сферах: корпоративне управління; управління персоналом; наукоємне машинобудування», – інформують у Міноборони.
З деталями щодо актуальних вакансій та кваліфікаційних вимог до кандидатів можна ознайомитися на офіційному сайті «Укроборонпром» у розділі «Кар’єра». Документи для участі у відборі (розгорнуте резюме кандидата) прийматимуться до 31.12.2025 включно.
У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
Державна податкова служба України (ДПС) попереджає про ймовірні обмеження в роботі з 31 грудня 2025 року до 2 січня 2026 року у зв’язку з регламентними та технічними роботами. Згідно з інформацією в її телеграм-каналі, роботи пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року і початком бюджетного 2026.
“У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС. 31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який триватиме до 15 год 00 хв”, – пояснила ДПС.
Водночас 2 січня 2026 року визначено першим операційним днем 2026 року для приймання до опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування, інформаційно-комунікаційні системи ДПС працюватимуть у штатному режимі.
Результати опрацювання електронних документів, окрім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.
Також у ДПС підкреслили, що фіскальний сервер контролюючого органу працює в штатному режимі з можливими обмеженнями в нічний час.
Ціни на соняшник на внутрішньому українському ринку протягом минулого тижня обвалилися більш ніж на 1000 грн/т і склали близько 26000-27600 грн/т (СРТ-підприємство), що є мінімальним рівнем від початку сезону-2025/2026), і лише подекуди сягали 28000-28300 грн/т СРТ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що індикативні ціни попиту стартували від 25000-25400 грн/т (СРТ).
Експерти пояснили, що сповільнення темпів торгівлі олійною культурою суттєво сповільнилися через постійні ракетно-дронові атаками на порти Одеси, внаслідок чого зменшилося та в деяких випадках призупинилося вивантаження продукції.
За їх інформацією, обстріли морпортів підвищили ризики зберігання олії в портах. Відтак низка заводів призупиняє роботу, оскільки або не має резервуарів для зберігання на підприємстві, або вони вже заповнені.
Крім того, на ринку спостерігається значне зниження цін на сировину через незрозумілість подальшого розвитку в даному секторі.
“Це спричинило скорочення пропозиції соняшнику, що також збіглося з традиційним затишшям у святковий період, внаслідок чого найближчими тижнями активність на ринку залишиться слабкою”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Заборгованість населення України за оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) у третьому кварталі 2025 року зменшилася на 5,4% порівняно з попереднім кварталом і склала 100,8 млрд грн. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), всього в липні-вересні 2025 року українці заплатили за житлово-комунальні послуги 48,5 млрд грн, що на 6,4% більше нарахованої суми – 45,6 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 33,1 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 27,9 млрд грн, поставлену електроенергію – 16,5 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,4 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомуunalні послуги зафіксований у Дніпропетровській (8,5 млрд грн), Донецькій (4,3 млрд грн), Полтавській (3,2 млрд грн), Харківській (1,9 млрд грн), Київській (1,5 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн), Львівській (1 млрд грн) областях та в Києві (2,8 млрд грн).
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні в 2026 році будуть проведені дострокові парламентські вибори.
Виступаючи перед прихильниками біля будівлі Народної скупщини, Вучич сказав, що влада погодилася з головною вимогою протестувальників:
«Прийняли їх головний запит, скоро, наступного року, підемо на вибори. Тільки вони не будуть такі щасливі, коли порахують голоси. Йдемо, щоб перемогти їх у кожному місці в Сербії», – заявив він.
Агентство Tanjug уточнює, що президент окремо наголосив на необхідності дотримання демократичних правил і того, що «керувати країною повинен той, хто отримує більшість, а не той, хто вважає, що краще підпалювати будівлі».
Конкретна дата дострокових парламентських виборів поки не названа. Вучич говорив про голосування «наступного року» і дав зрозуміти, що очікує кампанію, в ході якої правляча Сербська прогресивна партія (SNS) спробує підтвердити своє домінування на загальнонаціональному рівні.
Останні парламентські вибори в Сербії проходили достроково в грудні 2023 року; тоді партія Вучича і її союзники зберегли більшість у Скупщині на тлі протестів опозиції, яка оскаржувала чесність голосування.
