Інвестгрупа ICU прогнозує уповільнення зростання реального ВВП України в 2026 році до 1,2% з 2,1% в 2025 році, тоді як в липні компанія прогнозувала збільшення ВВП в цьому році на 2,5%, в наступному – на 2,8%.
«Макроекономічні ризики під контролем, проте відновлення економіки повільне», – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU, оприлюдненому у вівторок.
В ICU зазначили, що рішення Європейського Союзу (ЄС) про кредит Україні має забезпечити передумови для макроекономічної стабільності, фінансування дефіциту бюджету і підтримки резервів Нацбанку в 2026-2027 роках, а також створює основу для реалізації нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом мінімум на наступні два роки.
Водночас для повного покриття потреб оборони, на думку інвестгрупи, Україні знадобляться додаткові двосторонні кредити та гранти.
ICU очікує, що зростання економіки сповільниться насамперед через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури від російських атак, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, що спричинятиме тимчасові простої великих виробництв.
Додатковими стримуючими факторами названо поступове зниження дефіциту держбюджету і фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі ризики безпеки, ключовим драйвером зростання, як і раніше, залишатиметься приватне споживання.
За прогнозом ICU, річна інфляція наприкінці 2026 року становитиме 6-7%, а Національний банк України наприкінці січня перейде до пом’якшення монетарної політики із сукупним зниженням облікової ставки на 200 б.п. протягом року – до 13,5%.
На думку компанії, Нацбанк дещо послабить гривню в 2026 році на тлі уповільнення інфляції та зростання зовнішніх дисбалансів, а курс гривні до долара на кінець наступного року прогнозує на рівні 44,3 грн/$1, що трохи краще за прогноз липня цього року – 44,9 грн/$1. Резерви, за оцінкою інвестгрупи, залишаться рекордними завдяки фінансуванню від ЄС.
За оцінками ICU, за підсумками 2025 року інфляція складе 8,3%, курс гривні – 42,4 грн/$1, міжнародні резерви – $53,1 млрд, дефіцит поточного рахунку – 18,2% ВВП, дефіцит бюджету (до врахування офіційних грантів) – 22% ВВП, держборг – 101% ВВП.
На 2026 рік компанія прогнозує інфляцію на рівні 6,3%, міжнародні резерви $52,3 млрд, дефіцит поточного рахунку – 16,8% ВВП, дефіцит бюджету – 19% ВВП і держборг 109% ВВП.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня погіршив прогноз зростання економіки країни в 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні найближчим часом планується ввести регулярну строкову військову службу за призовом.
За його словами, термін служби може становити близько 75 днів, при цьому остаточні параметри ще уточнюються. Вучич також зазначив, що служба повинна сприяти вихованню відповідальності у молоді і не буде такою жорсткою, як раніше.
Вучич додав, що Сербія продовжує переозброєння з метою стримування можливого агресора і має намір залишатися поза війною.
Раніше про повернення до обов’язкової строкової військової служби заявляла і Хорватія: парламент країни в жовтні 2025 року схвалив відновлення призову, передбачивши двомісячну базову підготовку, а початок набору перших призовників планується на 2026 рік.
Чотирьом підприємствам у Волинській, Рівненській, Черкаській та Хмельницькій областях за будівництво та реконструкцію шести тваринницьких ферм сплачено 116,3 млн грн часткової державної компенсації, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
“Держава відшкодувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та виробничих потужностей із переробки побічних продуктів”, – уточнило відомство рішення комісії Мінекономіки з питань державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції.
Очікується, що на нових і реконструйованих фермах агровиробники зможуть утримувати близько 3 тис. голів худоби.
“Підтримка тваринництва – це інвестиція в продовольчу безпеку України. Підприємства, які модернізують виробництво та будують нові потужності в умовах війни, отримують реальну фінансову допомогу від держави. Цього року ми відшкодували до 25% вартості об’єктів, які введені в експлуатацію з початку року”, – розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що підтримка здійснюється відповідно до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету міністрів №950 від 6 серпня 2025 року. Компенсація надається за реалізовані проєкти, подані через Державний аграрний реєстр.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” планує розширити портфель товарної продукції в частині випуску DR-окатків (залізорудні катанці прямого відновлення заліза DR – ІФ-У) для виробництва “зеленої” сталі та преміальної сировини для випуску чавуну.
Згідно із пресрелізом, в рамках зазначеної масштабної програми із збільшення виробництва DR-окатків, яку розпочинає “Метінвест”, очікується будівництво флотаційно-доводного комплексу для виробництва концентрату із забезпеченням якісних характеристик сировини для DR-окатків та реконструкція існуючої технологічної лінії виробництва окатків випалювальної машини LURGI 552-A.
При цьому повідомляється, що 1 грудня поточного року “Метінвест Січсталь” – компанія групи, яка реалізує її стратегічні інвестиційні проєкти, уклала договір на розробку базового інжинірингу для реконструкції виробничої лінії LURGI 552-A з передовою австрійською компанією Primetals Technologies. Це стане першим етапом модернізації випалювальної машини, який планується завершити до кінця 2026 року.
Зазначається, що глобальний тренд на “зелену” металургію, розвиток виробництва сталі в електропечах та зміни споживання в Китаї та ЄС формують попит на високоякісну залізорудну сировину (ЗРС). Щоб посилити конкурентоспроможність на світових ринках ЗРС, “Метінвест” має намір підвищити якість концентрату для її виробництва.
“Концентрат Північного ГЗК має хороший потенціал для підвищення якості. Після дозбагачення з використанням флотаційної технології ми зможемо отримати продукт із вмістом заліза не менше ніж 70% і мінімальною часткою домішок – оксидів кремнію та алюмінію не більше ніж 2%. Це відкриває можливість виробляти високоякісні окатки”, − зазначає заступник директора програм “Метінвест Січсталі” Сергій Павлиш.
Щоб вийти на високомаржинальний ринок DR-окатків, разом із дозбагаченням рядового концентрату планується провести реконструкцію технологічної лінії з виробництва окатків для випалювальної машини LURGI 552-A. Це дасть змогу виготовляти продукцію із покращеними характеристиками, здатну відповідати вимогам споживачів і ринковим тенденціям.
В результаті реалізації програми, яка складеться з цих двох проєктів, планується виробництво близько 4 млн т/рік DR-окатків на Північному ГЗК. Також передбачається можливість випуску окатків класу BF HQ. (Blast Furnace High Quality, йдеться про високоякісні залізорудні котуни, спеціально розроблені для використання у доменному виробництві (BF) з високим вмістом заліза і низькою часткою домішок, що робить їх ідеальною сировиною для отримання заліза (DR), здатних забезпечити більш ефективний та екологічний процес – ІФ-У).
“На етапі проєктування буде передбачено використання сучасних енергоощадних технологій. А нова система управління технологічним процесом дасть змогу переналаштовувати лінію для виробництва будь-якого з цих видів окатків”, – пояснює керівник проєкту Андрій Панченко, чиї слова наведено в повідомленні.
ТОВ “Метінвест Січсталь” (МСС) – компанія у складі групи “Метінвест” для реалізації стратегічних інвестиційних проєктів високої складності, створена в 2019 році.
МСС – одна з найбільших проектних організацій в Україні, здатна впроваджувати великі проєкти, починаючи з концептуального рішення та закінчуючи введенням об’єкта в експлуатацію. Мета компанії – реалізація ключових проектів технологічної стратегії підприємств групи “Метінвест”. МСС забезпечує інтегрований процес від інвестиційної ідеї, інжинірингу та проектування до закупівлі, будівництва та введення в експлуатацію.
Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% доля ТОВ “Метінвест Січсталь”
Статутний капітал ТОВ – 30,405 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Національний банк України (НБУ) погодив кандидатуру Ігоря Сироватко на посаду генерального директора міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova, йдеться в прес-релізі компанії в понеділок.
«Для мене це був непростий виклик, особливо паралельно з процесом входження в роль і управлінням великою компанією – потрібно було швидко відновити свої знання в нормативній базі, яка регулює роботу фінансових установ, корпоративного управління, всього законодавства, яке регулює роботу нашої індустрії», – зазначив у релізі Сироватко.
Раніше він працював в Універсал Банку і керував департаментом клієнтського сервісу OLX в Україні та Центральній Азії. NovaPay повідомила про рішення призначити його генеральним директором у вересні цього року.
До Сироватко генеральним директором міжнародного фінансового сервісу «НоваПей» (NovaPay) був Андрій Кривошапко, який очолив компанію в 2016 році.
NovaPay – заснований в 2001 році міжнародний фінансовий сервіс. Входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях «Нової пошти». Він першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав у 2023 році розширену ліцензію НБУ, яка дозволила відкривати рахунки і випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий додаток.
Згідно зі статистикою НБУ, NovaPay є лідером серед усіх систем переказу коштів, створених небанківськими установами. За даними компанії, вона обробляє близько 2,5 млн транзакцій на день для 750 тис. користувачів.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
