Єврокомісія (ЄК) хоче мати добре збалансований список товарів зі США, на які має намір запровадити підвищені митні збори і виграти час для торговельних переговорів із Вашингтоном, тому переносить термін своїх контрзаходів.
Прес-секретарі ЄК пояснили на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, що існують дві взаємодоповнюючі частини списку товарів. Одна має набути чинності 1 квітня, а друга в середині квітня.
«Цього тижня (Європейська) комісія вирішила вивірити графік своїх різних контрзаходів. Тому що, уточнюючи цей графік, можна проконсультуватися з державами-членами щодо обох списків. По-друге, це дає нам змогу бути ефективнішими, домогтися кращої збалансованості між товарами, беручи до уваги інтереси європейських виробників, експортерів, споживачів», – повідомив офіційний представник ЄК Олоф Жилл.
«І це дозволяє мати більше часу для обговорення з американською адміністрацією. Нагадаю, що наша мета – уникнути митних зборів, які завдали б шкоди всім по обидва боки Атлантики. Ось чому ми готуємося до переговорів зі Сполученими Штатами, намагаємося виграти час для домовленостей», – додав Жилл.
За його словами, якщо ці переговори не призведуть до задовільного результату, то буде «тверда і цілеспрямована реакція» ЄС у відповідь на американські заходи з метою «зменшити негативні наслідки для Європи».
«Ми будемо готові реагувати за будь-якого розвитку подій», – наголосив представник ЄК.
Раніше голова ЄК Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перенесення застосування підвищених митних зборів ЄС до низки американських товарів пов’язане з пошуком найкращого врахування інтересів європейської сторони. «Ми вирішили уточнити час набуття чинності наших тарифів. Це не змінює ефект від наших заходів у відповідь. І це важливо, тому що вони сягають 26 млрд євро, що є еквівалентом $28 млрд потенційних американських тарифів», – сказала глава ЄК на пресконференції в Брюсселі в ніч на п’ятницю.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) 2024 року отримав 81,08 млн грн чистого прибутку, тоді як роком раніше збиток складав 143,76 млн грн, свідчить інформація у порядку денному річних загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 21 квітня.
“За підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2024 рік прибуток складає 81 млн 082 тис. 307 грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 9,642 млн грн, затвердити загальну суму прибутку за 2023 рік у розмірі 90 млн 724 тис. 307 грн”, – зазначено у проєкті рішення зборів.
Отриманий прибуток планується спрямувати на погашення збитків за минулі роки, дивіденди не нараховувати і не сплачувати.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2024 року, по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, у переліку акціонерів, як власник 25% акцій, зазначена австрійська OW Capital Management GmbH (підконтрольна громадянину РФ Гамзалову).
Як повідомлялося, судовим рішенням від 13 липня 2022 року цей пакет передано в управління Нацагентству з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), і у квітні 2023 року воно оголошувало конкурсний відбір управителя цим пакетом.
КВБЗ називає основним власником голову наглядової ради і президента Володимира Приходька.
Крюківський вагонзавод виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од.
Згідно з даними ресурсу Clarity-project, 2024 року чистий дохід КВБЗ зріс на 81% до 2023 року, до 3 млрд 767 млн грн.
ПрАТ “Абінбев Ефес Україна” (AB InBev Efes, Київ) за результатами 2024 року скоротило чистий збиток на 26,1% – до 600,335 млн грн, йдеться в порядку денному загальних зборів, які відбудуться дистанційно 11 квітня.
Згідно з оприлюдненою інформацією, акціонери планують покрити збитки за рахунок додаткового капіталу товариства.
Акціонерам також пропонується затвердити звіт ради директорів товариства за 2024 рік, взяти до уваги висновки аудиторського звіту за 2024 рік.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, підприємство в 2024 році наростило дохід на 16,9% – до 5,451 млрд грн, зобов`язання – в 1,7 рази, до 3,424 млрд грн. Водночас активи підприємства скоротилися на 2,4% – до 5,185 млрд грн, а чисельність персоналу – на 128 осіб до 1088 співробітників.
Як повідомлялося, акціонерна структура “Абінбев Ефес Україна” мала змінитися в межах реструктуризації спільного бізнесу AB InBev і Anadolu Efes, що пояснювалося бажанням бельгійської компанії піти з російського ринку. Спочатку планувалося, що Anadolu Efes викупить усю частку ABI в їхньому спільному підприємстві AB InBev Efes B.V., до структури якого входять пивоварні компанії в Україні та Росії, про що було оголошено в грудні 2023 року. Однак РФ заблокувала цю угоду. У результаті компанії у жовтні 2024 року погодили інший сценарій: Anadolu Efes придбає частку AB InBev у російському бізнесі, а
AB InBev – частку Anadolu Efes в українському.
Антимонопольний комітет України у грудні 2024 року надав дозвіл AB InBev Western European Holding B. V. (м. Бреда, Нідерланди) на придбання ПрАТ “Абінбев Ефес Україна”. АМКУ також дозволив компанії Efes Breweries International B.V., що входить до міжнародної групи Anadolu Efes, отримати одноосібний контроль над компанією AB InBev Efes B.V.
AB InBev Efes – один із лідерів українського пивоварного ринку, спільне підприємство найбільшої у світі пивоварної компанії Anheuser-Busch InBev, а також найбільшої пивоварної компанії Туреччини Anadolu Efes.
Портфель пивних брендів складається з глобальних (Bud, Corona Extra, Stella Artoi), міжнародних (Hoegaarden, Leffe, Beck’s, Lowenbrau, Franziskaner, Spaten, Velkopopovickiy Kozel) і локальних (“Чернігівське”, “Рогань”, “Янтар”) торговельних марок.
ПрАТ “Абінбев Ефес Україна” 2023 року зазнало серйозних збитків – 811 млн грн при обороті 4,6 млрд грн. У перший рік повномасштабного вторгнення показники компанії з 2,2 млрд грн доходу скоротилися до 2,1 млрд грн збитків. Причиною стали пошкодження заводів компанії в Чернігові, Миколаєві та Харкові внаслідок бойових дій.
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради 20 березня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 446,707 тис. грн.
Документи приймаються до 28 березня.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” виходить на нові ринки Середнього та Верхнього Дунаю, розширює свою діяльність у регіоні та пропонує повний цикл експорту зернових культур і металопродукції, а також вантажні перевезення будь-яких типів товарів Дунаєм, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
В агрохолдингу нагадали, що першими кроками на ринках Середнього і Верхнього Дунаю стали рейси з металопродукцією за маршрутами Ізмаїл – Лом (Болгарія) та Ізмаїл – Смедерево (Сербія), які виконували буксири «Переяславський» і «Козацький» із залученням барж власного виробництва. Ці перевезення підтвердили готовність компанії ефективно працювати з різними категоріями вантажів, відкриваючи нові можливості для бізнесу в Болгарії, Сербії, Румунії та інших країнах Дунайського регіону.
«Наш флот здатний перевозити різні типи вантажів, і це тільки початок. Ми пропонуємо бізнесу Балкан комплексні рішення: експорт зернових у поєднанні з нашою логістикою по Дунаю до Констанци, а також річкові перевезення будь-яких товарів між портами регіону», – зазначив директор з логістики “Нібулона” Сергій Калкутін.
У «Нібулоні» запевнили, що експансія на Середній і Верхній Дунай – це частина довгострокової стратегії агрохолдингу, спрямованої на розвиток міжнародної річкової логістики.
Наразі агрохолдинг готовий запропонувати конкурентоспроможну альтернативу традиційним шляхам постачання зернових та інших вантажів. Йдеться про експорт зернових до 75 країн світу з використанням власного річкового флоту, вантажні перевезення Дунаєм для аграрного, металургійного та будівельного секторів, гнучкі умови співпраці: DAP, EXW, FCA, FOB, онлайн-відстеження вантажів у реальному часі, міжнародний досвід і репутацію надійного партнера.
«Завдяки власному сучасному флоту та ефективній логістиці «Нібулон» гарантує стабільні та безпечні перевезення на Дунаї, що відкриває доступ до нових ринків», – підкреслили в агрохолдингу.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер володів 27 перевантажувальними терміналами та комплексами з приймання сільгоспкультур, потужностями для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флотом із 83 суден (із них 23 буксири), а також Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
NIBULON, БОЛГАРИЯ, вантажні перевезення, Дунай, РУМУНІЯ, Сербія
Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
