Економіка – Сторінка 69 – Ukraine open for business

Ощадбанк очолив кредитування оборонної промисловості у 2024 році

Державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація Міністерства фінансів.

Згідно із нею, найбільшим кредитором став Ощадбанк, який видав шість кредитів на 9,86 млрд грн та став учасником консорціумного кредиту разом із Укргазбанком та ПУМБ на 2,38 млрд грн.

У свою чергу Укрексімбанк надав чотири кредити на загальну суму 8,25 млрд грн.

Згідно із даними Мінфіну, 2023 року за Програмою підвищення обороноздатності держави було надано всього два кредити під держгарантії: Ощадбанк на 6,09 млрд грн та Укрексімбанк на 5,98 млрд грн.

Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, з початку повномасштабної війни банку взяв участь у кредитуванні підприємств ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.

“Ощад історично кредитував підприємства державного ОПК, тому ми як ніхто знаємо, наскільки важким був процес спрощення доступу до банківських кредитів для компаній ОПК приватної форми власності й наскільки важливим для розвитку галузі”, – сказав заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.

КРЕДИТУВАННЯ, оборонна промисловість, ОЩАДБАНК

ДМЗ скоротив випуск прокату на 52% з початку року

ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-квітня поточного року зменшило виробництво прокату на 52,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,2 тис. тонн.

Згідно з інформацією компанії, випуск коксу за січень-квітень-2025 скоротився на 24,8% – до 70,6 тис. тонн.

У квітні 2025 року на ДМЗ виготовили 4,1 тис. тонн металопродукції, що на 62% менш ніж у квітні 2024 року. Виробництво металургійного коксу скоротилось на 34,8%, до 15,7 тис. тонн.

При цьому уточнюється, що з 25 квітня по 7 травня в прокатному цеху №2 проходила прокатна кампанія, під час якої в цеху виготовили 9,2 тис. тонн металопродукції.

Як повідомлялося, ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.

ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.

У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.

ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.

Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.

DMZ, ПРОКАТ

25 нових курсів для AgriAcademy від Астарти

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг “Астарта-Київ” домовилися про співпрацю у сфері розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. Експерти Астарти ділитимуться своїми знаннями та практичною експертизою у вигляді коротких інтерактивних онлайн курсів, які будуть доступні на платформі AgriAcademy, пише SEEDS.

У рамках співпраці планується розробка 25 курсів з фокусом на вирощування, зберігання та переробку польових культур.

Перші два курси “Соняшник. Біологічні особливості” та “Соняшник. Технологія вирощування” вже доступні на платформі.

Андрій Балашов, керівник відділу професійного розвитку Астарти: «Сфера залучення персоналу сьогодні є викликом для всього українського бізнесу, і ми не стали винятком. Люди залишаються ключовим джерелом знань, але сучасні умови вимагають нових підходів до збереження та передачі інформації. Тому ми впровадили систему внутрішнього онлайн-навчання для обов’язкових тренінгів і підвищення кваліфікації працівників. Зараз ми готові ділитися цими напрацюваннями, щоб підтримати розвиток українського аграрного сектору.»

За останні роки українські сільськогосподарські підприємства зіткнулися з гострим дефіцитом спеціалістів, що суттєво впливає на конкурентоспроможність всього сектору. Питання якісної та доступної професійної освіти наразі максимально актуальне, а платформа AgriAcademy створена спеціально для того, щоб забезпечити безкоштовний доступ до знань в агросекторі.

Василь Говгера, провідний експерт корпоративного консалтингу ЄБРР: «Ми вдячні нашим партнерам, агропромисловому холдингу “Астарта-Київ”, за відкритість та можливість використати для розробки навчальних матеріалів досвід професіоналів, які мають за плечами роки практики. Ми впевнені, що наша спільна освітня ініціатива зможе допомогти більшій кількості людей підняти свій рівень знань в агросекторі»

AgriAcademy – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, яка була запроваджена ЄБРР у грудні 2022 року у рамках програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Мета створення цієї платформи – підвищення конкурентоспроможності та сталості критично важливої галузі української економіки, яка зазнала значного негативного впливу внаслідок російського вторгнення.

Всі лекції, навчальні матеріали та онлайн-курси від провідних фахівців та іноземних університетів на AgriAcademy доступні українською мовою. На сьогодні на платформі опубліковано 23 курси. Це майже 300 навчальних годин, які охоплюють широкий спектр знань, як для початківців, так і для професіоналів. Кожен курс включає в себе перевірку знань і за результатами тестування студенти отримують сертифікати про успішне завершення навчання.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз як найбільший донор).
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та Сполучені Штати Америки).
Сільськогосподарської та Продовольчої Організації ООН (FAO).

AgriAcademy, ASTARTA, KURS

Частка курців в Україні зросла до 31% — дослідження

Майже третина (31%) українців вживає тютюнові або нікотинові вироби, в тому числі 27% щоденно і 4% не щодня, свідчать результати всеукраїнського опитування “Вживання тютюнових і нікотинових виробів”, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 14 лютого до 4 березня 2025 року.

Порівняно з жовтнем 2024 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, зросла з 27% до 31%, у тому числі з 23% до 27% стало більше тих, хто вживає щодня.

Серед чоловіків вживають тютюнові або нікотинові вироби 45% респондетів, серед жінок – 19%. Більше вживають тютюнові або нікотинові вироби особи молодшого та середнього віку, при чому й серед чоловіків, і серед жінок. Серед 18-29 річних 45% вживають такі вироби, а далі з віком показник знижується до 11% серед 70+ річних. При цьому якраз зростаня вживання припав насамперед на 18-39 річних людей.

Серед споживачів тютюнових або нікотинових виробів переважна більшість (73%) курить сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (19%), електронні сигарети (17%), кальяни (9%), тютюн (8%). Найменше респондентів говорили про нікотинові подушечки (3%).

Для всіх цих виробів, крім просто тютюну, поточні показники такі самі, як і були в 2024 році (тобто всі відмінності в межах статистичної похибки). У випадку просто тютюну показник зріс з 4% до 8% (насамперед за рахунок респондентів старшого віку).

Вживання ТВЕН, електронних сигарет та кальяну більш поширено серед переважно молодих респондентів. Найбільш поширене вживання таких виробів серед 18-29 річних респондентів. Так, серед 18-29 річних респондентів, які 6 зараз вживають тютюнові або нікотинові вироби, 37% вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 39% – електронні сигарети, 24% – кальяни.

У регіональному розрізі найбільше вживають тютюну на сході України (35,7%), менше на півдні (33,7%) та у центрі (31,7%), найменше на заході (25,6%).

Найбільше вживають тютюну у великих містах з населенням від 100 тис (34,5%), найменше у селах (24,8%).

Також частіше вживають тютюн люди з середнім достатком (32,8%), ніж з низьким та високим, але найменше – люди з дуже низьким достатком (25,1%).

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Було опитано 2029 дорослих респондентів з усіх підконтрольних регіонів України. Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує 2.4% для показників близьких до 50% і 0.5% для показників близьких до 1 або 99%.

курці

Ставлення українців до Данії: стабільна підтримка і найнижчий рівень критики

Данія посідає почесне місце серед країн, які українці сприймають із найбільшою симпатією і довірою. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group у співпраці з аналітичним центром Experts Club у квітні 2025 року.

Згідно з результатами, 69,7% респондентів позитивно ставляться до Данії: 35,0% — здебільшого позитивно, ще 34,8% — повністю позитивно. Лише 1,5% українців мають негативне ставлення (0,9% — здебільшого негативне, 0,6% — повністю негативне). Водночас 26,4% опитаних висловили нейтральну позицію, а 2,4% вагались із відповіддю.

«Ці цифри підтверджують стійкий імідж Данії як країни, що дотримується принципів солідарності, прав людини та справедливості. Її допомога Україні, зокрема численні гранти від Данської ради у справах біженців, хоча й менш медійно висвітлена, проте має вагоме значення», — підкреслив Максим Уракін, засновник Experts Club.

Таким чином, Данія закріплює за собою образ стабільного союзника, який користується широким громадським схваленням в Україні.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.

ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ

“Укрпошта” в I кварталі збільшила дохід, але знову вийшла в збиток

АТ “Укрпошта” в січні-березні 2025 року збільшила чистий дохід на 9% до 3,349 млрд грн, отримавши чистий збиток після прибутку в четвертому кварталі 2024 року 203,65 млн грн.

Як повідомила компанія у системі розкриття інформації SMIDA, чистий збиток у січні-березні 2025 року збільшився на 6% порівняно з показником першого кварталу 2024 року, коли він становив 190,27 млн грн.

Показник EBITDA був позитивним та за підсумками першого кварталу становив 41,4 млн грн проти 31,7 млн грн в аналогічному періоді торік.

Чистий дохід “Укрпошта” був на 5% менше ніж очікувалося за планом, зазначається у звітності. Основними причинами, зокрема, попри перевиконання кількості міжнародних відправлень названо втрату суми чистого доходу в гривнях через те, що фактичний курс долара у першому кварталi 2025 року був нижчим вiд курсу, закладеного в державному бюджетi на 2025 рiк, за яким формувалися плановi доходи пiдприємства на цей рiк. Також позначилося продовження агресiї Росiї, наслiдком чого є втрата ринкiв та майна, зниження темпiв зростання доходiв населення на фонi iнфляцiйних процесiв (103,5% у січні-березні), що своєю чергою позначилося на обсязi всiх послуг.

Доходи “Укрпошти” від майже усiх послуг, за винятком пенсiї та грошової допомоги, пересилання переказiв, перiодичних видань та iнших комерцiйних i фiнансових послуг, у першому кварталі 2025 року збільшилися. Дохід від доставки посилок і дрібних пакетів зріс на 10%, до 1,071 млрд грн, від міжнародного поштового обміну – на 15%, до 317, 21 млн грн. Натомість виплати i доставки пенсiй та iнших соцiальних виплат скоротилися на 8,7%, до 669,12 млн грн. Обсяг прийнятих платежів збільшився на 20,6%, до 364,98 млн грн, обсяг поштових переказів скоротився на 14%, до 74,25 млн грн. Обсяг торгівлі власними товарами та комiсiйними товарами виріс на 19%, до 240,68 млн грн.

Загалом у січні-березні цьогоріч “Укрпошта” прийняла внутрiшнiх та мiжнародних вiдправлень в кiлькостi 20,9 млн од письмової кореспонденцiї, 11,1 млн посилок, провела 22,4 млн платежiв.

Поміж причин збитковості в першому кварталі 2025 року “Укрпошта” зазначила фактичний курс долара, який був нижчим вiд курсу долара, закладеного в державному бюджетi на 2025 рiк, за яким формувались плановi доходи пiдприємства, падiння платоспроможного попиту населення та недоотриманi доходи вiд запланованого продажу майна (35,1 млн грн). В “Укрпошті” також нагадали, що виконали трансформацiю бiзнесу через запуск автоматизованого сортування посилок і оптимiзацiю персоналу та бiзнес-процесiв.

У першому кварталi була також закладена основа оновлення логiстичної мережi АТ “Укрпошта” та IТ-iнфраструктури, йдеться у повідомленні.

“В цілому ми впевнено дивимося у 2025 рiк – рiк кардинального оновлення компанiї, виходу на позитивний фiнансовий результат та розширення дiяльностi компанiї у новi напрямки для забезпечення українцiв базовими послугами за будь-яких обставин на 100% територiї нашої країни”, – сказано в ньому.

Станом на 31 березня 2025 року в структурі “Укрпошта” було 5177 стаціонарних точок і 2058 пересувних, якi обслуговують відповідно 11 145 та 20 320 точок надання послуг. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв у першому кварталі становила 28 859 од.; зокрема оператори поштового зв’язку – 6038 осiб, листоношi – 5808 особи. Середня заробiтна плата штатного працiвника становила 18,189 тис. грн.

Раніше повідомлялось, що “Укрпошта” збільшила дохід в 2024 році на 12,1% порівняно з 2023 роком, до 12,9 млрд грн, і скоротила збиток в 1,9 раза, до 413,2 млн грн.

У четвертому кварталі 2024 року компанія збільшила чистий дохід на 11,5% порівняно з показником 2023 року, до 3,59 млрд грн, і вперше з початку повномасштабного вторгнення отримала чистий прибуток 97,7 млн грн.

UKRPOSHTA, ДОХІД, ЗБИТОК

Business news from Ukraine