Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Моніторингова місія ЮНЕСКО прибула до Києва для оцінки стану Софії Київської та Лаври

До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО (ICOMOS) для оцінки стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема Національного заповідника “Софія Київська” та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, повідомляє Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА).

“Під час візиту делегації обговорили поточний стан території, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів: будівлю на розі вул. Софіївської, 20/21 та вул. Володимирської, 21/20, якій минулого року присвоїли статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та яку внесли до реєстру памʼяток; будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23, на якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови; будівлю на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації; частково Пейзажну алею.

Як повідомлялося, у ніч проти 24 січня об’єкти заповідника “Києво-Печерська лавра”, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки. Зокрема, пошкоджень зазнали: Корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та Корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Так, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення.

10 червня 2025 року Софійський собор зазнав ушкоджень унаслідок ворожого обстрілу.

, , ,

В українця в Хорватії вилучили пів мільйона євро

Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.

За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.

Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.

https://t.me/relocationrs/2287

 

, ,

Збиток «Кредмашу» у 2025 році зріс більш ніж удвічі — до 27 млн грн

Кременчуцький завод дорожніх машин (АТ “Кредмаш”, Полтавська обл.) завершив 2025 рік зі збитком 26,9 млн грн, що майже у 2,1 раза більше за аналогічний показник 2024 року (13,08 млн грн).

Згідно з оприлюдненою інформацією до порядку денного загальних річних зборів акціонерів товариства 10 квітня, непокритий збиток станом на початок 2026 року також становить 26,9 млн грн.

У порядок денний зборів внесено питання щодо джерел покриття отриманих збитків за 2025 рік, а проєктом рішень цими джерелами визначено нерозподілений прибуток за минулі роки, резервний капітал та додатковий капітал (кошти на розвиток виробництва).

Поточні зобов’язання товариства за рік зменшились на 36,4% – до 34,3 млн грн, довгострокові збільшились на 8,5%, до 4,9 млн грн.

АТ “Кредмаш” вдалося знизити сумарну дебіторську заборгованість на 41,3% – до 10,9 млн грн, а активи загалом скоротились на 9% до 469 млн грн, зокрема, гроші та еквіваленти зменшились у 3,4 раза – до майже 19 млн грн.

Чистий збиток на одну просту акцію склав 79,73 грн (роком раніше – 38,27 грн).

Акціонери на зборах також планують достроково припинити повноваження членів наглядової ради та обрати новий її склад.

Як повідомлялось, голова наглядової ради – президент і власник 15,97% акцій АТ “Кредмаш” Микола Данилейко помер у квітні минулого року, а згодом власницею цього пакету стала членкиня НР Олена Степаненко (ймовірно донька Данилейка), яка до цього володіла 4% акцій товариства.

“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.

За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Степаненко належить 20,0047% статутного капіталу товариства, голові правління Олександру Тверезому – майже 10,21%, ТОВ “Євроавтоматизація” більше ніж 9,6%, “КДМ Інвест” – 9,8%.

За даними фінзвіту підприємства, у 2024 році воно скоротило чистий дохід на 23% до попереднього року – до 143,7 млн грн.

Було реалізовано тільки дві асфальтозмiшувальнi установки (попереднього року – три), середня ціна реалізації яких склала 52,5 млн грн, а також колiсна технiка на 1,1 млн грн, запчастини до будiвельно-дорожньої технiки на 18,8 млн грн та товари народного споживання на 58,7 млн грн.

При цьому на експорт поставлена продукція (запчастини, товари народного споживання) на 63,6 млн грн (45,1% від обсягу реалізації), зокрема до Грузії, Молдови, Туркменистану, Казахстану, Азербайджану.

Підприємство підкреслювало, що виробнича дiяльнiсть ПрАТ пов’язана з виконанням державних програм з будівництва та експлуатації автомобільних доріг, які наразі згорнуті, що негативно позначилось на обсягах виробництва і продажів.

“Кредмаш” у 2025 році освоював виробництво нової продукції, зокрема розробив і поставив замовнику ключове обладнання для технології переробки відходів свинцевих акумуляторів — плавильний барабан і блок пальника для плавлення свинцю.

Крім того, завод поставляв замовникам устаткування для сушки піску та мінеральних матеріалів, обладнання для зимового утримання доріг (відвали та піскорозкидачі об’ємом 9 та 7 кубометрів), а у грудні розпочав відправку асфальтозмішувальної установки КДМ2067 споживачу у Миколаївську область.

Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.

, ,

НЗФ та ЗЗФ уклали мирову угоду щодо погашення 9,8 млн грн боргу

ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) укладають з ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) мирову угоду щодо погашення основної заборгованості на 9,760 млн грн через позов НЗФ про стягнення 12 млн грн.

Згідно з матеріалами справи, які є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, мирова угода затверджена в межах справи №908/3161/25 Господарським судом Запорізької області і укладена 27 січня 2026 року.

Згідно з нею, відповідне провадження закрито.

При цьому уточнюється, що НЗФ звернулося до суду про стягнення 12 млн 6,09 тис. грн із ЗЗФ по договору №2401889 від 30 вересня 2024 р. у розмірі 9 млн 760,464 тис. грн, що є вартістю агломерату марганцевого АМ-40, поставленого від НЗФ до ЗЗФ.

Сторони домовились, що ЗЗФ зобов`язується здійснити оплату заборгованості у сумі 9,760 млн грн траншами, дати яких додаються. Закінчення повернення боргу визначено 31 серпня 2028 року.

Також сторони погодили, що відповідач зобов`язується компенсувати позивачу понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 50% в сумі 72,036 тис. грн.

НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.

За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.

Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.

НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).

ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.

За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.

Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.

, ,

Генпрокурор Кравченко прокоментував заяви про родичів і свою команду

Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що не підтримує публічне обговорення сімейних обставин, але вважає за потрібне реагувати, коли приватні історії використовують як інструмент політичних маніпуляцій. Про це він сказав у коментарі «Судово-юридичній газеті», пояснюючи інформацію про можливі паспорти РФ у родичів та питання держтаємниці у членів його команди.

За словами Кравченка, його батьки розлучилися у 2020 році, відтоді мати та сестра проживають у Києві, а востаннє з батьком він спілкувався у 2022 році. Чи отримував батько паспорт РФ, йому невідомо, оскільки вони не підтримують зв’язку. Генпрокурор наголосив, що не відповідає за рішення родичів ні як син, ні як посадовець.

Окремо він прокоментував дані щодо своїх заступників, зазначивши, що в умовах війни суспільство особливо чутливе до будь-яких зв’язків із державою-агресором, однак принцип персональної відповідальності зберігається, і закон не можна підміняти публічними звинуваченнями.

Зокрема, щодо першого заступника Марії Вдовиченко Кравченко повідомив, що в її автобіографіях містилися відомості про близьких родичів, у тому числі тих, хто проживає на тимчасово окупованих територіях та в РФ. Він також зазначив, що ці дані озвучувалися під час атестаційних співбесід, а перед призначенням був направлений запит до СБУ, яка не встановила підстав для заборони призначення.

Щодо заступника Максима Крима Кравченко пояснив, що його дружина проживала в Криму до 2015 року і, за його словами, могла стати жертвою масової примусової паспортизації після окупації півострова. Генпрокурор підкреслив, що Україна не визнає документи, нав’язані окупаційною владою, а фактів конфлікту інтересів або впливу цих обставин на службову діяльність посадовця не встановлено.

Стосовно заступника Віктора Логачова Кравченко повідомив, що його родина походить із Луганська і після 2014 року втратила значну частину активів на тимчасово окупованій території, а з 2014 року проживає у Києві. Він додав, що фактів відвідування ТОТ або контролю над підприємствами немає, а рейдерство і заочні перереєстрації, за його словами, є типовою практикою окупаційних адміністрацій.

Кравченко також зазначив, що Марія Вдовиченко, Максим Крим і Віктор Логачов мають чинні допуски до державної таємниці, надані після перевірок СБУ.

,

АМКР через дефіцит е/е та CBAM працює на 50% потужностей і несе збитки

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2025 році досить успішно реалізовував металопродукцію на ринку ЄС, але наразі через СВАМ та дефіцит електроенергії знижує виробництво та працює зі збитком.

Як зазначив директор АМКР із звʼязків з держорганами Олег Крикавський під час заходу “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організованого Центром економічної стратегії (ЦЕС), підприємству допомагає працювати і триматись те, що воно є частиною великої транснаціональної компанії.

“Нам допомагало те, що ми отримали понад $1 млрд допомоги від транснаціональної корпорації, які були використані, аби підприємство продовжувало працювати. Наразі підприємство працює в середньому на 50% своїх можливостей. Ми були минулого року досить успішними на ринку ЄС, у тім числі завдяки діям уряду, тому що була досягнута гарна угода з Євросоюзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. За 2025 рік ми з 3 млн тонн до 1,2 млн тонн металопродукції експортували на європейський ринок. Але через СВАМ у нас зростають витрати, через що доведеться закрити один цех – блюмінгу”, – сказав топ-менеджер.

При цьому він уточнив, що АМКР знаходиться у невигідному становищі у порівнянні з європейськими виробниками в рамках СВАМ, бо доведеться сплачувати $63-90/тонна, залежно від виду продукції. Також великі тарифи на е/е, контракти по імпорту е/е дуже короткі.

“Ми мали кілька випадків, коли ми не дотримали обсягів споживання е/е і наш трейдер продав її на ринку по 0 грн. Мало того, що ми купили, ми не отримали, ми змушені зменшувати виробництво, ми отримали прямі збитки. І ми, звичайно, перебуваємо в діалозі з урядом по цьому питанні”, – пояснили у компанії.

Відповідаючи на питання про прильоти по обладнанню, Крикавський зазначив, що обладнання працює під час тривог. Але збитки через аварійні ситуації є, і вони болючі. Підприємство у звичайних умовах споживає 400 МВт*г, а через обмеження зараз ми споживаємо 230-250 МВт*г, а бути ліміти і 70мВт*г.

“Тобто решта, це пікові години, ти повинен думати, що з цим робити. Зазвичай ти думаєш в сторону імпорту, тому що потрібно якось працювати. Плюс ти не можеш на п’ять-сім годин людей вигнати, не оплачувати їм роботу. Люди на роботі отримують заробітну плату, тобто необхідно працювати”, – констатував представник АМКР.

Він додав, що на підприємстві був випадок, коли постраждала коксова батарея від того, що не було е/е через аварію у мережі.

“Хто винен у цьому, ми розбираємося. Але одна коксова батарея згоріла. Коксова батарея – це, по суті, хімічний процес, тобто його зупинити не можна. Ми поставили промислові генератори на такі випадки, але навіть їм потрібно від 16 і більше для того, аби запуститися”, – пояснив менеджер.

Через половину працюючих потужностей підприємство намагається перекривати одні потужності іншими, паралельно щось ремонтувати, що простоює, щоб в якийсь момент можна було їх запустити.

“Ми думаємо над власною генерацією, над когенерацією. Там є обмежений ресурс, обмежений потенціал. Це дуже дорого. Але паралельно над цим працюємо, в нас є свої ТЕЦ і є технології сьогодні, які дозволяють це зробити. Але у нас велике підприємство і потребує великі потужності”, – резюмував директор АМКР із звʼязків з держорганами.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

, , , ,