АТ “Київський радіозавод”, 50% акцій якого належить Державному комічному агентству України (ДКАУ), в період з 14 травня по 14 червня поточного року виплатить акціонерам дивіденди на загальну суму 285,6 тис. грн з розрахунку 0,001019 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Згідно з публікацією в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення прийнято загальними зборами акціонерів 28 квітня 2025 року.
ДКАУ належить 140 млн 181 тис 999 акцій товариства, тоді як другому акціонеру – ПрАТ “Співдружність-Прогрес” – на дві акції більше. Статутний капітал АО “Київський радіозавод” – 70,09 млн грн.
Основна спеціалізація заводу – виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування. Компанія також проєктує та виробляє ліфти.
За даними Opendatabot, 2024 року завод отримав 0,357 млн грн чистого прибутку (роком раніше – 0,285 млн грн), чистий дохід скоротився на 9% – до 162,3 млн грн.
На початок поточного року чисельність персоналу заводу складала 115 осіб.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-квітні поточного року збільшив випуск прокату на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 865,7 тис. тонн із 844,8 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства в четвер, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 18,9 тис. тонн (у січні-квітні-2024 – 1 млн 9,3 тис. тонн), чавуну – 1 мдн 132,4 тис. тонн (1 млн 50,4 тис. тонн).
У квітні “Запоріжсталь” виробила 282,8 тис. тонн чавуну, 270,6 тис. тонн сталі, відвантажено 228,3 тис. тонн прокату.
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні 2025 з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,4 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, у трійці найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами (1,2 млрд грн), єдиний соціальний внесок (846 млн грн), податок на доходи фізичних осіб (751 млн грн).
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2025 року сплатили 365 млн грн податку на прибуток і 166 млн грн екологічного податку. Водночас за цей період плата за землю зросла на 9% проти аналогічного показника минулого року – до 339 млн грн, а військовий збір – більше ніж утричі, до 214 млн грн.
“Коли кожна гривня важлива для фронту й тилу, відповідальний бізнес стає справжньою опорою країни. Податки – це не просто цифри, а реальні ресурси для армії, медицини й соціальних програм. Стабільні відрахування, допомога ЗСУ, сталеве виробництво для фронту та гуманітарні проєкти – це наш внесок у стійкість країни. Ми й надалі працюватимемо, щоб підтримувати державу зараз і разом будувати її майбутнє”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.
Як повідомлялось, у 2024 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками 2024 року збільшило чистий прибуток на 47,7% порівняно з 2023 роком – до 14,197 млн грн з 9,610 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, за окреслений період чистий дохід збільшився на 22,7% – до 3 млрд 285,688 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 263,048 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток ушестеро порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.
В Україні створено Альянс цифрового суверенітету, до якого увійшли провідні вітчизняні хмарні провайдери: GigaCloud, De Novo і дата-центр «ПАРКОВИЙ». Про це в авторській колонці на Interfax-Україна повідомив Володимир Бєлов, директор GigaCloud в Україні.
Ініціатива об’єдналася після того, як генеральний директор De Novo Максим Агєєв публічно наголосив на ризиках зберігання критичних даних за кордоном. «Ми вирішили створити платформу для професійного діалогу та спільної роботи», — пояснив Бєлов.
За його словами, цифровий суверенітет сьогодні — це не тільки питання безпеки, а й основа економічної незалежності. Ключова мета Альянсу — забезпечити, щоб державні реєстри, медичні та фінансові дані зберігалися в межах української юрисдикції. Також серед завдань — вироблення загальних стандартів і умов для дата-центрів і хмарних сервісів, участь у розробці нормативної бази та створення стійкої цифрової архітектури.
Особливу увагу в колонці приділено ідеї створення цифрових посольств (Data Embassies) — дата-центрів за кордоном, що перебувають під українським правом. GigaCloud вже використовує європейські хостингові майданчики, зберігаючи контроль над клієнтськими даними.
«Цифровий суверенітет — це про незалежність, але не ізоляцію. Ми готові до співпраці з європейськими асоціаціями на рівних», — підсумував Бєлов, закликавши учасників ринку приєднатися до Альянсу.
Джерело: авторська колонка Володимира Бєлова, GigaCloud Country Director in Ukraine, опублікована на сайті Interfax-Україна
У 2025 році будівельна галузь України демонструє ознаки відновлення та зростання, незважаючи на триваючі виклики, пов’язані з наслідками воєнних дій та економічною нестабільністю. Нижче представлено ключові аспекти поточного стану галузі та прогнози на найближче майбутнє.
Статистика та поточні показники
ВВП від будівництва: За даними Trading Economics, у четвертому кварталі 2023 року ВВП від будівництва в Україні досяг 42 540 млн грн, що є історичним максимумом. Прогноз на кінець першого кварталу 2025 року становить 44 029 млн грн, з подальшим зростанням до 46 899 млн грн у 2026 році.
Житлове будівництво: 2024 року в Києві було побудовано 1,41 млн кв. м житла, що становить 14,5% від загального обсягу по країні. Київська область лідирує з 1,95 млн кв. м (19,9%). Львівська область також демонструє активність з 1,06 млн кв. м (10,9%).
Основні тенденції
Відновлення інфраструктури: Активне відновлення зруйнованої інфраструктури триває, особливо у східних та південних регіонах. У Запорізькій області у 2025 році відновлено понад 600 житлових будинків, і ще 200 об’єктів заплановано до кінця року.
Зростання цін на будівельні матеріали: У 2024 році ціни на основні будівельні матеріали значно зросли через логістичні труднощі, зростання цін на енергоносії та інфляцію. У 2025 році очікується подальше зростання цін, хоча можлива стабілізація за умови поліпшення логістики та збільшення локального виробництва.
Попит на енергоефективні та модульні будинки: Українці все частіше обирають енергоефективні будинки, які допомагають скоротити витрати на опалення та електроенергію. У 2025 році популярними залишаються будинки із сонячними панелями, утепленими фасадами та системами автономного енергопостачання. Також очікується зростання попиту на модульні будинки, які можна швидко звести за відносно низькою вартістю.
Державна підтримка: Програма «єОселя» продовжує стимулювати попит на житло. У 2024 році через неї було видано іпотечних кредитів на суму 14,6 млрд грн, що на 66% більше, ніж у 2023 році. На 2025 рік заплановано фінансування в розмірі 18 млрд грн.
Цифровізація галузі: У 2025 році будівельні компанії активніше впроваджують BIM-моделювання, дронів для моніторингу об’єктів і цифрові платформи для управління проєктами, що допомагає скоротити витрати і підвищити якість робіт.
Основні виклики
Дефіцит кваліфікованих робітників: Масова міграція призвела до нестачі кваліфікованих фахівців. Компанії шукають шляхи залучення працівників, включно з підвищенням зарплат і навчанням персоналу.
Бюрократичні складнощі: Процес отримання дозволів на будівництво, як і раніше, займає багато часу. Спрощення нормативної бази може позитивно позначитися на ринку.
Фінансові ризики: Висока інфляція і нестабільність гривні можуть уповільнити темпи будівництва. Компанії шукають нові механізми фінансування, включно зі співпрацею з міжнародними інвесторами.
Прогнози на 2025 рік
Зростання цін на житло: За прогнозами, у 2025 році вартість житла в новобудовах може зрости на 15-25%, особливо у великих містах. Це пов’язано зі зростанням собівартості будівництва, інфляцією та високим попитом на новобудови.
Розвиток регіонів: Київ, Київська та Львівська області, ймовірно, залишаться лідерами, але Закарпаття та Івано-Франківська область можуть наростити свою частку завдяки туризму і попиту з боку внутрішньо переміщених осіб.
Інвестиції та конкуренція: Залучення інвестицій і підвищення конкурентоспроможності будівельних компаній стануть ключовими факторами розвитку галузі. Компанії, здатні швидко адаптуватися до змін і оптимізувати процеси, отримають перевагу на ринку.
