У Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) в розпалі вступна кампанія – з початку липня стартували творчі конкурси для абітурієнтів. Серед тих, хто складає іспити цього літа, – українські захисники. Зокрема, ветеран Вадим Гончаренко разом з кількома побратимами вирішили вступати до КНУБА. Вони обрали сучасні та затребувані спеціальності, такі як архітектура, промислове і цивільне будівництво (ПЦБ), фізична культура і спорт (тренерська діяльність), кібербезпека, а також напрям, якому в університеті приділяють особливу увагу, – екологія та технології захисту навколишнього середовища (ТЗНС). За словами ветеранів, вони добре розуміють важливість вищої освіти та перекваліфікації: нові знання допоможуть їм долучитися до великої відбудови країни і знайти себе в мирному житті. Вадим Гончаренко, який пересувається на кріслі колісному, зазначає, що для нього продовження навчання – це виклик і шанс одночасно. Для університету та Ветеранського Кластеру України цей випадок підкреслює актуальність питань безбар’єрності: зараз спільно шукають фінансування на адаптацію освітнього простору під потреби студентів з інвалідністю.
«Війна рано чи пізно закінчиться, а освіта та відбудова – обов’язково будуть. Треба готуватися до цього вже зараз», – зазначила Наталія Гончаренко, керівник Ветеранського Кластеру України, цитуючи відому думку про неминучість миру й розвитку. Як лідер ветеранської організації, вона наголошує на необхідності інвестувати у знання ветеранів вже сьогодні. Наталія додала, що вступна кампанія триває, і ті, хто прагне здобути освіту магістра на бюджетній основі, ще мають шанс подати документи – держава та партнери забезпечують для ветеранів окремі можливості фінансування навчання. Зусиллями Ветеранського Кластеру та КНУБА, за підтримки бізнес-партнерів, уже започатковано програму спеціальних стипендій для ветеранів та їхніх родин. Першим благодійником цієї ініціативи стала компанія Axor Industry. На недавньому заході, присвяченому запуску програми реінтеграції Re:Veterans Platform, заступниця директора з маркетингу Axor Олена Крекніна презентувала програму співпраці роботодавців щодо стажування та працевлаштування ветеранів. Як представник стейкхолдерів, Олена з наступного навчального року готується викладати в університеті, щоб безпосередньо передавати свій досвід ветеранам-студентам.
Ці нововведення впроваджуються в руслі державної політики підтримки захисників. 11 липня КНУБА та Міністерство у справах ветеранів підписали меморандум про співпрацю, який розширює можливості для навчання і професійної адаптації ветеранів та ветеранок України. «Для університету ветеранський напрям – це відповідь на один із головних викликів країни. Ми допомагаємо ветеранам здобути нову спеціальність і повернутися до цивільного життя з актуальними знаннями та навичками», – наголосив ректор КНУБА Олексій Дніпров. За словами заступниці міністра у справах ветеранів Юлії Кіріллової, учасники бойових дій та члени їх сімей тепер можуть безоплатно здобути ступінь магістра в КНУБА, а також отримати іншу спеціальність на основі вже здобутого раніше диплома. Крім того, ветерани та їх діти можуть навчатися у коледжах при університеті згідно з державною програмою (постанова КМУ № 432). Університет, зі свого боку, надає Міністерству експертну підтримку в створенні сучасної ветеранської інфраструктури. Зокрема, фахівці КНУБА та Інституту реінтеграції ветеранів «Архітектура Стійкості» долучені до розробки концепції «ветеранських просторів» – мережі багатофункціональних центрів підтримки ветеранів та їхніх родин. Нагадаємо, що студенти КНУБА, які є дітьми ветеранів, вже зараз можуть отримати компенсацію за рік навчання. Всі ці кроки покликані забезпечити нашим захисникам плавний перехід від військової служби до успішної цивільної кар’єри.
Ветеранська реінтеграція: працевлаштування і підприємництво після війни
Ветеранський Кластер України підкреслює: найважливіший результат усіх освітніх ініціатив – працевлаштований ветеран (та його родина) або ветеран-підприємець, який відкрив власний бізнес. Мета полягає не лише в отриманні диплома, а й у тому, щоб захисники стали економічно незалежними й успішними у мирному житті. Світовий досвід підтверджує, що інтеграція ветеранів у економіку через освіту, роботу або підприємництво дає потужний поштовх розвитку країни.
Світові приклади показують: інвестуючи в освіту ветеранів сьогодні, суспільство отримує не тільки соціально захищених героїв, але й нових професіоналів, менеджерів і новаторів, які здатні розвивати економіку. «Ветерани – це не лише сила, що захищає, а й сила, що будує», підкреслюють в компанії Axor, яка підтримує ветеранські ініціативи. Головне завдання – допомогти захисникам реалізувати свій потенціал у мирному житті. В Україні ця філософія вже втілюється через програми перекваліфікації, партнерства з бізнесом і підтримку підприємництва серед колишніх військових. Адже кожен працевлаштований ветеран або успішний ветеранський бізнес – це не тільки особиста перемога воїна, але й внесок у стійкий розвиток та відновлення країни.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні в суботу наголосив на важливості результативності засідань Верховної Ради наступного тижня.
«Вже було прийнято закон про множинне громадянство, і це важливе питання, зокрема, для тих, хто воює за Україну. Дуже чекаю на розблокування цього закону, щоб невідкладно його підписати», – заявив глава держави.
Він також повідомив, що підготовлено два важливих рішення щодо міжнародних угод: “Перш за все, угода про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії – її треба ратифікувати, і також варто підтримати вихід нашої держави з Оттавської конвенції про міни. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції і дуже активно використовує всі типи мін. І нам в Україні потрібен паритет у захисті – зокрема, це політичні та юридичні основи такого паритету”, – пояснив Зеленський.
Крім того, «вже підготовлено до другого читання законопроект про військового омбудсмана, і цей новий системний крок потрібен для того, щоб в армії впроваджувалися необхідні зміни. Буду вдячний народним депутатам, які підтримають цього тижня ці та інші надзвичайно важливі для нашої держави рішення», – додав Зеленський.
Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Міністри закордонних справ України та Італії – Андрій Сибіга та Антоніо Таяні – підписали Декларацію про наміри в межах Талліннського механізму на полях Конференції з питань відновлення України URC2025 у Римі, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
“Документ засвідчує незмінну підтримку Італії у зміцненні цивільної кіберстійкості України та у сприянні повоєнному відновленню нашої держави. Він також передбачає наміри сторін щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, цифрової трансформації та реалізації довгострокових ініціатив і проєктів у рамках Талліннського механізму”, – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що з цією метою Італія задекларувала виділення 1 млн євро на фінансування відповідних проєктів.
