Акціонери ПрАТ “Прилуцький м’ясокомбінат” на дистанційних загальних зборах 20 липня ухвалили рішення про його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), йдеться у повідомленні компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно із повідомленням, ТОВ “Прилуцький м’ясокомбінат” стане єдиним правонаступником ПрАТ, до нього перейдуть усі активи, права та зобов’язання товариства. Причиною зміни організаційно-правової форми названо бажання акціонерів зробити діяльність компанії більш зручною та менш витратною.
Акції ПрАТ буде конвертовано у частки ТОВ із коефіцієнтом 1:1, при цьому всі акціонери, акції яких не були викуплені, стануть засновниками товариства.
Для проведення реорганізації акціонери обрали комісію з реорганізації, головою якої став директор товариства Артем Рожко.
ПрАТ “Прилуцький м’ясокомбінат” зареєстроване у 2003 році в Прилуках Чернігівської області, спеціалізується на виробництві м’ясних продуктів. Кінцевим бенефіціаром є Дмитро Рожко.
Згідно з річною звітністю, виручка ПрАТ “Прилуцький м’ясокомбінат” у 2025 році зросла на 79,7% – до 159,5 млн грн, а чистий прибуток – до 9,3 млн грн із 1,8 млн грн роком раніше.
Токіо посів перше місце у світі за темпами зростання цін на елітну житлову нерухомість у першому кварталі 2026 року, свідчить індекс Prime Global Cities Index компанії Knight Frank.
За 12 місяців елітне житло в японській столиці подорожчало на 44,4%. При цьому порівняно з попереднім кварталом ціни знизилися на 8,6%, що стало найслабшим квартальним результатом серед міст, що відстежуються.
Друге місце посіла Маніла, де вартість преміального житла зросла на 19,9% у річному вимірі та на 3,3% за квартал.
Дубай опинився на третій позиції з річним зростанням на 13%. Водночас за перший квартал ціни в еміраті знизилися на 0,8%.
Далі розташувалися Сеул із зростанням на 11,3%, Сінгапур — на 9,8%, Мумбаї — на 8,2%, Найробі — на 7,1%, Перт — на 6,2%, Бангалор — на 5,2% та Цюрих — на 4,8%.
Найсильнішу квартальну динаміку продемонстрував Сеул, де преміальне житло подорожчало на 5,4% за три місяці. У Сан-Франциско ціни зросли на 5%, у Манілі — на 3,3%, у Бангалорі та Маямі — на 3%.
Азіатські міста посіли п’ять із шести перших місць рейтингу, що свідчить про стабільний попит на преміальну нерухомість з боку заможних місцевих та міжнародних покупців.
Дубай залишається лідером і в більш довгостроковій перспективі. За п’ять років, з першого кварталу 2021 року до першого кварталу 2026 року, ціни на преміальне житло в еміраті зросли на 180,7%. У Токіо зростання склало 126,4%, у Манілі — 91,8%, у Сеулі — 71,5%, у Маямі — 64,4%.
Київ та інші українські міста в дослідженні не представлені.
ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, РЕЙТИНГ, ТОКІО, ЦІНА
Потенціал росту капіталізації туристичних кластерів Закарпаття у найближчі три роки може сягнути 40-50%, для Сколівського району Львівської області – 60%, йдеться у дослідженні “Обіцяне vs Реальне” від Ribas Invest та Ribas Hotels Group.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна“, такий рівень капіталізації пояснюється туристичним попитом, що зростає у регіонах, де конкуренція серед професійних девелоперів поки що мінімальна.
“Ринок навчився шукати не там, де вже все побудовано, а там, де інфраструктура тільки формується. Різниця у вартості землі між перегрітими та новими локаціями зараз сягає десятикратного розміру – це і є “вікно” для входу, доки капітал масово туди не прийшов”, – пояснив засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
Ribas Invest у межах комплексного аудиту готельного та рекреаційного девелопменту України виокремив кластери локацій, вартість входу до яких ще не досягла піку, попри стрімке зростання попиту. Йдеться, зокрема, про напрямок Синяк – Пилипець – Подобовець на Закарпатті, Сколе – Тухля на Львівщині, Канів – Черкаси на Дніпровській лінії.
За даними дослідження, середня ціна сотки землі в с. Поляниця (Буковель) становить $25-45 тис., у Пилипці – $3,5-6 тис., в Сколівському районі – $1500-3000. Різниця в ціні землі між цими локаціями сягає 1000%, тоді як вартість оренди готового номера відрізняється лише на 20-25%.
Дослідники також фіксують, що Закарпаття у 2026 році отримує оновлену залізничну та дорожню логістику, яка за доступністю зрівнює регіон з Івано-Франківщиною за втричі нижчою вартістю активів.
Серед інших перспективних напрямків – озерний край Шацьк – Світязь на Волині, передмістя Києва та узбережжя Одещини, де попит формується через запит на безпечний заміський відпочинок і енергетично автономну нерухомість.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія повного циклу та екосистема готельного бізнесу. Об’єднує весь процес – від вибору ділянки, проєктування та будівництва до управління, франчайзингу й інвестування.
Ribas Hotels Group – єдина готельна група, котра самостійно закриває всі етапи створення та розвитку готельних проєктів.
У портфелі компанії – 56 проєктів на етапі будівництва, запуску або в управлінні, зокрема в Україні, Польщі, Туреччині та на Балі. Компанія розвиває міські та курортні готелі 3-, 4- та 5-зіркової категорії під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel та Mandra Moments.
Загальний номерний фонд оператора – понад 1 тис. номерів.
Ліцеї і гімназії Дніпровського та Самарівського районів Дніпропетровщини в межах програми Ukraine Facility отримали 10 нових шкільних автобусів, до кінця року планується придбати ще 42, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
“Нові автобуси – комфортні та адаптовані для школярів з особливими освітніми потребами, ці 10 машин забезпечать підвезення майже 1200 учнів до 32 закладів освіти”, – написав він у телеграм в понеділок.
В цілому, за інформацією Ганжи, наразі на Дніпропетровщині курсують 462 шкільні автобуси. Цьогоріч планується придбати ще 42. Закупівля відбувається коштом освітньої субвенції у співфінансуванні з громадами в межах програми Ukraine Facility.
Керівник ОВА подякував президенту, уряду, міністерству освіти і науки та європейським партнерам за підтримку такої ініціативи.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
Первинні реєстрації нових легкових причепів вітчизняного виробництва у квітні-червні поточного року зросли на 35% порівняно з першим кварталом 2026 року – до 6,753 тис. од., що також на 6,8% більше за показник першого кварталу минулого року, повідомляє Інститут досліджень авторинку (ІДА).
“Сегмент причепів до легкових автомобілів (повна маса не більше 3 500 кг) є унікальним для українського авторинку. Це чи не єдиний сектор транспортних засобів, де імпорт повністю програв конкуренцію локальним машинобудівникам, які контролюють 80% ринку, забезпечуючи приватних господарів, аграріїв та дрібний бізнес доступною причіпною технікою”, – йдеться на сайті ІДА.
За їх даними, ще 20% ринку розподілили між собою внутрішні перепродажі вживаних причепів (16,2%), імпорт вживаних (3,4%), а частка нових імпортованих склала тільки 0,4%.
“Імпорт нових причепів фактично відсутній, оскільки високі логістичні витрати та мита роблять ввезення закордонних аналогів економічно недоцільним на тлі потужної і доступної внутрішньої пропозиції”, – зазначають експерти.
Найбільшою популярністю у другому кварталі користувались класичні бортові причепи, причепи для транспортування човнів та катерів, платформи (лафети) для перевезення автомобілів, будматеріалів, великогабаритних вантажів, бортові-тентовані а також спецпричепи для мототранспорту (під квадроцикли, багі та мотоцикли).
Левову частку у вітчизняному випуску (94%) займають причепи з повною масою до 750 кг.
Експерти пояснюють популярність цієї категорії простотою в документах (для буксирування причепа достатньо базового посвідчення водія категорії B), доступністю та надійністю (не вимагають встановлення складної та дорогої гальмівної системи), та універсальністю (покривають 90% приватних і дрібних бізнес-потреб).
Своєю чергою важчий клас (від 750 кг до 3 500 кг), який зайняв 6% ринку, вимагає наявності інерційного гальма та категорії BE в “правах” – це переважно комерційні платформи-лафети для перевезення автомобілів та важкої спецтехніки.
Лідером українських виробників легкових автопричепів у квітні-червні-2026 є МП “Завод автопричепів” (Глухів Сумської обл.) з продажем 1,868 тис. од. або більше 27% ринку вітчизняних причепів.
Столичне “НВП-Палич” займає друге місце – 1,185 тис. од. завдяки широкій модельній лінійці та розвиненій мережі продажів.
За даними ІДА, третя сходинка у ТОВ “Агромоторсервіс” (Старокостянтинів Хмельницької обл.), відомого моделями “Старконь” – 751 причеп.
В десятку також увійшли виробники з Запоріжжя, Кременчука, Ірпіня (Київська обл.), Луцька, Вінницької та Чернігівської областей.
“Ринок легкових причепів у другому кварталі 2026 року показав приклад повної незалежності від імпорту. Українські підприємства забезпечують споживачів продукцією, яка повністю відповідає місцевим умовам експлуатації та виграє у закордонних аналогів за співвідношенням ціни та міцності конструкції”, – резюмується у дописі.
