Президент України Володимир Зеленський у вівторок, 28 травня, відвідає Португалію, повідомляють на сайті президента Португалії.
Зазначається, що Зеленський відвідає Португалію на запрошення її президента Марсело Ребелу ді Соузи та прем’єр-міністра Луїса Монтенегро.
“Робочий візит президента Зеленського є частиною спільного наміру поглиблювати відносини між двома державами, приділяючи особливу увагу зміцненню співробітництва у сфері безпеки та оборони. Він також надасть можливість підтвердити прихильність Португалії суверенітету і територіальній цілісності України, а також збереженню політичної, військової, фінансової та гуманітарної підтримки Києва”, – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що президент України проведе робочі зустрічі з прем’єр-міністром Луїшем Монтенегро і президентом Марсело Ребелу де Соузою.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році, як порівняти з 2022, і прогноз на 2024 рік.
“Оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування, відновлення логістичних ланцюжків, сезонного пожвавлення бізнесу та зростання внутрішнього попиту, а також уповільнення інфляції сприяли позитивним очікуванням щодо стабілізації економіки в найближчому майбутньому. Однак стримувальними факторами залишаються пошкоджена енергетична інфраструктура, зростаючі витрати на логістику та оплату праці, а також брак кваліфікованого персоналу внаслідок демографічних чинників”, – наголосив Уракін.
Експерт зазначив, що серед ризиків для економіки також залишається можлива інтенсифікація військових дій у літній період і нестабільність надання міжнародної допомоги.
“Базовий сценарій розвитку макроекономічної ситуації в країні передбачає подальше проведення виваженої монетарної та фіскальної політики з акцентом на підтримання фінансової стабільності. Україна має послідовно виконувати свої зобов’язання в рамках програм співпраці з міжнародними партнерами, що призведе до зростання показника державного боргу відносно ВВП.”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи незначне поліпшення ситуації щодо попереднього прогнозу.
“Зростання глобальної економіки 2024 року може незначно перевищити рівень минулого року, оскільки останніми місяцями темпи підйому в таких країнах, як Індія, Китай і США. Однак відновлення світової економіки, як і раніше, стримується геополітичними конфліктами, протекціоністською політикою великих держав і стійкою інфляцією”, – пояснив експерт.
За словами експерта, зростання глобального ВВП найімовірніше залишиться на рівні 2,9% – 3,2% цього року і лише незначно прискориться до 3,4% наступного 2025 року.
Для України основними викликами в найближчі роки залишаться необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Президент України Володимир Зеленський, говорячи про війну на Близькому Сході, заявив, що офіційний Київ підтримує політику двох держав.
“Що стосується війни на Близькому Сході: ми підтримуємо політику двох держав”, – заявив Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністром Іспанії в Мадриді.
Президент України також висловив переконання, що на сьогодні у світу достатньо сил, щоб зупинити “це кровопролиття на Близькому Сході”.
Українці втратили вже більш ніж 6,6 тисяч телефонів за даними Міністерства внутрішніх справ (МВС) за 4 місяці 2024 року. До порівняння, понад 29 тисяч телефонів було викрадено та втрачено в Україні минулоріч. Найчастіше люди втрачають XIAOMI, SAMSUNG та IPHONE.
Більше 6,6 тисяч телефонів було вже викрадено та втрачено в Україні від початку 2024 року. Кількість викрадень та втрат смартфонів меншає рік до року: це у 2,5 рази менше, ніж за відповідний період у 2021, та у 1,3 рази менше, ніж минулоріч.
Загалом 29 015 викрадених та втрачених телефонів було зафіксовано за 2023 рік. Це майже вдвічі — на 46% — менше, ніж до початку повномасштабної війни.
Найбільша кількість викрадених або втрачених мобільних телефонів цьогоріч зафіксована у Києві — 790 випадків (11,9% від загальної кількості). На другому місці Дніпропетровщина з 582 випадками (8.8%), а Запорізька область посідає третє місце з 566 випадками (8,6%).
До порівняння, у 2023 році Донеччина лідирувала за кількістю викрадених або втрачених телефонів.
Топ найбільш запитаних серед злодіїв телефонів незмінний протягом останніх трьох років: це XIAOMI, SAMSUNG та IPHONE. Так, цьогоріч вже було викрадено або втрачено більше 2,2 тисяч XIAOMI (33.8% від загальної кількості), понад 1,4 тисячі телефонів SAMSUNG (21.6%) та трохи менше тисячі IPHONE (14.2%).
Ми вирішили порівняти, які бренди смартфонів є найбільш запитаними у злодіїв та у покупців. Отже, за даними мережі магазинів побутової техніки та електроніки Comfy, виявилось, що найпопулярнішими марками телефонів три роки поспіль серед покупців є ті самі марки, але в іншому порядку по запитаності: IPHONE, SAMSUNG та XIAOMI/REDMI.
На першій тристоронній зустрічі з 2019 року сусіди шукали точки дотику в торгівлі та культурному обміні, водночас ходячи навшпиньки навколо гострих питань безпеки.
Лідери Південної Кореї і Японії в понеділок намагалися відновити економічну співпрацю з Китаєм, їхнім найбільшим торговельним партнером, після багатьох років погіршення відносин, але їхні тристоронні переговори були затьмарені посиленням напруженості у відносинах між Китаєм і Сполученими Штатами, найважливішим військовим союзником Сеула і Токіо.
Тристороння зустріч за участю президента Південної Кореї Юн Сок Йола, прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди і прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна, другої за рангом посадової особи, стала першою за останні чотири з половиною роки.
Переговори були зосереджені в основному на сферах, де легше знайти спільну мову, таких як захист ланцюгів поставок, сприяння торгівлі та співпраця у вирішенні проблем старіння населення і нових інфекційних захворювань. Лідери навшпиньки обходили гострі питання регіональної безпеки, такі як Тайвань і Північна Корея.
“Три країни домовилися розширити практичну співпрацю таким чином, щоб їхні народи могли відчути її переваги”, – сказав пан Юн під час спільної прес-конференції з панами Кішида і Лі, оголосивши 2025 і 2026 роки “роками культурних обмінів” між трьома країнами.
Але за кілька годин до зустрічі Північна Корея допомогла підкреслити основні відмінності між трьома сусідами. Пхеньян заявив, що протягом дев’яти днів запустить ракету дальнього радіусу дії, щоб вивести в космос військовий супутник-шпигун. Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй забороняють країні запускати такі ракети, оскільки вони використовують ту саму технологію, яка необхідна для створення міжконтинентальних балістичних ракет.
Дедалі агресивніша військова позиція Північної Кореї посилила занепокоєння Південної Кореї та Японії. Північ також розширила торгівлю зброєю з Росією всупереч санкціям ООН, постачаючи артилерійські снаряди і ракети для військових дій Москви в Україні, за словами американських і південнокорейських офіційних осіб. У відповідь Москву звинувачують у наданні енергетичної та технологічної допомоги, яка може сприяти ракетній програмі Північної Кореї.
Південна Корея і Японія закликали Китай, найбільшого благодійника Північної Кореї, використати свій економічний вплив, щоб допомогти стримати ядерну і ракетну програми Пхеньяна. Досі Пекін неохоче використовував ці важелі, вважаючи Північну Корею буфером проти американських військових на Корейському півострові.
У понеділок і пан Юн, і пан Кішида різко розкритикували північнокорейський план запуску супутника. Але пан Лі, який служить під керівництвом Сі Цзіньпіна, вищого керівника Китаю, не засудив Північну Корею, лише закликав усі сторони “проявляти стриманість” і працювати над “політичним врегулюванням”.
Коли прес-конференція завершувалася в Сеулі, 20 південнокорейських військових літаків провели повітряні навчання на південь від міжкорейського кордону як попередження про “негайну і сильну” відплату за північнокорейську провокацію.
Китай, Японія і Південна Корея домовилися проводити тристоронню зустріч щороку, починаючи з 2008 року, для обговорення регіональної співпраці. Але план часто порушувався через дипломатичні суперечки, а останнім часом – через пандемію. Зустріч, що відбулася в понеділок у Сеулі, стала дев’ятою такою зустріччю і першою з грудня 2019 року.
За час багаторічної перерви стратегічна конкуренція між Вашингтоном і Пекіном посилилася, що також погіршило відносини між Китаєм і двома союзниками Сполучених Штатів. Китай розім’яв свої військові м’язи і розширив свої територіальні амбіції в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, в той час як США, Японія і Південна Корея збільшили кількість спільних військових навчань і посилили протиракетну оборону та іншу співпрацю в галузі безпеки.
Зв’язки Китаю з двома союзниками США в останні роки стали настільки напруженими, що аналітики відзначали, що саме по собі відродження тристороннього саміту вже є досягненням. Але спільні інтереси змусили Пекін і двох його сусідів відродити його.
Пан Юн заявив у понеділок, що три країни домовилися проводити зустрічі на вищому рівні регулярно.
Сусідні країни Східної Азії, на які разом припадає понад п’ята частина світового економічного виробництва, потребують регіональної стабільності та співпраці, особливо в ланцюгах поставок, щоб відновитися після постпандемічного економічного спаду. Хоча Японія і Південна Корея вважають Сполучені Штати своїм найважливішим союзником, приймаючи на своїй території 80 000 американських військовослужбовців, їхні лідери стикаються з тиском всередині країни з боку бізнесу, який змагається за покращення доступу до Китаю.
Китай робить ставку на те, що він може задобрити Японію і Південну Корею, запропонувавши їм більший доступ до свого ринку і зменшивши вплив Вашингтона. З цією метою Китай погодився відновити переговори про угоду про вільну торгівлю між трьома сусідами, наголошуючи на посиленні економічної співпраці як засобу підтримки регіонального миру і стабільності.
Він зобразив Сполучені Штати як втручання в азійські справи, яке тисне на Японію і Південну Корею, щоб вони сформували блок для стримування розвитку Китаю. Вашингтон побудував стіну обмежень, щоб позбавити Пекін доступу до новітніх напівпровідників, і закликає союзників, таких як Японія і Південна Корея, до співпраці.
У понеділок пан Лі опосередковано розкритикував Вашингтон, закликавши до “багатополярного” світового порядку і виступивши проти будь-яких спроб створення “блоків” і “політизації” торговельних питань.
В останні роки Японія і Південна Корея зблизилися, покращивши відносини, які тривалий час були напруженими через історичні суперечки. Вони також розширили тристороннє військове співробітництво зі Сполученими Штатами для стримування Північної Кореї та Китаю.
Японія і Південна Корея закликали Китай вирішити проблеми, пов’язані з ускладненням ведення бізнесу в Китаї. Пан Кісіда закликав до якнайшвидшого звільнення японських громадян, затриманих у Китаї за підозрою у шпигунстві.
Під час двосторонніх переговорів у неділю Південна Корея і Китай домовилися про створення нових каналів для обговорення питань безпеки і співпраці в ланцюгах поставок, повідомив Кім Те Хьо, заступник директора з національної безпеки в офісі пана Юна.
Політика пана Юна, спрямована на зближення Південної Кореї зі Сполученими Штатами, збіглася з різким падінням південнокорейського експорту до Китаю. Згідно з урядовими даними, цього року Сполучені Штати вперше за два десятиліття витіснили Китай як найбільший експортний ринок Південної Кореї.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/05/27/world/asia/china-japan-korea-trilateral.html