АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у І півріччі 2023 року перевезло 70,5 млн тонн вантажів, що на 14,5 млн тонн, або 12,4%, менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року, ідеться у звіті УЗ за результатами вантажної роботи за І півріччя.
Згідно зі статистикою, в експортному сполученні за І півріччя 2023 року перевезено 28,2 млн тонн вантажів, або 40% від усіх обсягів, що менше на 5,2 млн тонн, або на 15,4%, порівняно з І півріччям 2022 року.
Зазначається, що обсяги перевезення залізної та марганцевої руди впали на 44,7%, або на 7,003 млн тонн – до 8,672 млн тонн.
“Блокада Росією морських портів призвела до значного обмеження експорту. Вантажопотоки були перенаправлені переважно через західні міжнародні залізничні переходи України до країн ЄС. Таким чином, 90% експорту руди спрямовуються через західні прикордонні переходи”, – констатується у звіті УЗ.
Експорт чорних металів упав за перше півріччя на 37,8%, або на 1,410 млн тонн – до 2,322 млн тонн, і хоча в березні-травні він істотно перевищував минулорічні показники, у червні цей відрив скоротився через руйнування Каховської ГЕС і зменшення виробництва підприємств Нікопольського, Запорізького та Криворізького районів.
Також скоротився за підсумками першого півріччя експорт залізницею мінбудматеріалів – на 56,9%, або 924,3 тис. тонн – до 701 тис. тонн.
Водночас за січень-червень цього року зросли обсяги перевезення зернових – на 44,5%, або 4,027 млн тонн, – до 13,072 млн тонн, і рослинної олії – на 22,5%, або 135 тис. тонн, – до 736 тис. тонн.
Крім того, у I півріччі 2023 року збільшилися обсяги перевезення цементу – на 33,4%, або 130,7 тис. тонн – до 522,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ перевезла 12,4 млн тонн вантажів, що на 31,9% більше порівняно з червнем 2022 року і на 7,9% – до травня 2023 року, зокрема, перевезення на експорт становили 4 млн тонн (+24,3% і +5,6% відповідно).
Перевезення зернових вантажів у червні 2023 року зросли до 2 млн тонн (+48,4% до червня-2022 року), будівельних матеріалів – до 3,1 млн тонн (+87%), кам’яного вугілля – до 2,3 млн тонн (+16,3%), залізної та марганцевої руди – до 2 млн тонн. (2,8%).
Для порівняння, у травні цього року “Укрзалізниця” перевезла зернових вантажів 1,83 млн тонн, будівельних матеріалів – 2,5 млн тонн, кам’яного вугілля – до 2,22 млн тонн, залізної та марганцевої руди – 1,96 млн тонн.
На сьогодні, УЗ має 19 залізничних прикордонних переходів з країнами ЄС та Молдовою, з яких 14 основних функціонують і забезпечують вантажні перевезення в напрямку: Польщі (4 переходи), Румунії (2 переходи), Словаччини (2 переходи), Угорщини (2 переходи) та Молдови (4 переходи).
Україна в січні-червні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,196 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,9% – до $10,386 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (32,05% поставок у грошовому вираженні), Японії (30,91%) та Індії (9,35%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Українські виробники м’яса та м’ясної продукції попросили Міністерство аграрної політики та продовольства розглянути можливість експорту цієї продукції до Китаю, повідомила прес-служба відомства.
“Ми спеціально зустрілися з профільними асоціаціями та представниками Держпродспоживслужби перед поїздкою української офіційної делегації до Китаю, де обговорюватимуться деталі співпраці в частині експорту нашого м’яса, зокрема свинини. Нам важливо обговорити всі деталі між учасниками ринку, щоб це питання було вирішено результативно”, – сказав у вівторок на засіданні робочої групи з розвитку м’ясної галузі перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, слова якого наведені у прес-релізі.
У Мінагрополітики зазначили, що для українських експортерів м’яса птиці, яловичини та свинини Китай є одним із найпривабливіших ринків, оскільки найбільшу кількість заявок українські експортери м’яса наразі отримують саме з китайського ринку. Через COVID-19 і війну експорт, зокрема яловичини, до цієї країни було призупинено.
“Наразі відбувається певне потепління в торговельних відносинах між Україною та Китаєм і список наших експортерів яловичини, свинини продовжує розширюватися. Також на порядку денному стоїть питання і щодо експорту м’яса птиці”, – зазначено в повідомленні.
Відомство уточнило, що вже проведено обмін інформацією з ключових питань із китайською митницею для підготовки двосторонніх зустрічей між країнами, які відбудуться найближчим часом.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 71,8% – до $583 тис. ($86 тис.), імпорт олова та виробів з нього на 39,3%, до $1,130 млн ($176 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів на 1,7%, до $20,628 млн ($4,708 млн).
Цинку за кордон поставлено за шість місяців на $72 тис. (у червні – $14 тис.) проти $1,302 млн у січні-червні-2022. Експорт олова та виробів становив $52 тис. (у червні $3 тис.) проти $392 тис., як порівняти з порівнянним звітним періодом минулого року.
Україна знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
Україна в січні-червні 2023 року імпортувала 211,737 тис. тонн на $46,196 млн, що відповідно на 51,6% і 84,0% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), частка солі в загальному імпорті в першому півріччі цього року збільшилась до 0,15% із 0,10% у першому півріччі минулого, водночас імпорт усіх товарів до України збільшився на 20,3% – до $30,43 млрд.
За даними Держмитслужби, найбільшим постачальником солі в Україну залишається Туреччина, яка забезпечила в першому півріччі 2023 року 32,4% усього її імпорту на $14,97 млн.
На частку Єгипту і Румунії припало 23,3% і 17,7% поставок, за які ці країни отримали $10,745 млн і $8,17 млн відповідно.
Роком раніше до трійки імпортерів солі України входили Туреччина з часткою 29,8%, Польща і Румунія з 22,8% і 19,8% відповідно. Їхній виторг від її продажу становив тоді $7,49 млн, $5,72 млн і $4,97 млн відповідно.
Держмитслужба нагадує, що 2022 року частка солі в загальному імпорті країни становила 0,15%. На зовнішніх ринках Україна закупила 438,11 тис. тонн солі на суму $92,12 млн.
У 2021 році частка солі в імпорті була лише 0,02%: 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
На експорт у цей довоєнний рік українські підприємства поставили 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022 року він упав у натуральному вираженні уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – ще більше, до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі у 2021 і 2022 роках були Польща (частка імпортних поставок 39,1% і 44,4% відповідно), Угорщина (27,4% і 27,3%) і Румунія (7,3% і 5,1%).
Після окупації російськими військами найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – за перше півріччя 2023 року експорт української солі становив лише 149 тонн на $32 тис. Її купили Румунія (93,5% постачань) і Молдова (3,2%).
Раніше, аналітичний “Клуб Експертів” проаналізував ситуацію з експортом та імпортом солі в Україні, докладніше дивіться за посиланням
