Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок після того, як за підсумками попередньої сесії вони піднялися до найвищих позначок з 7 червня.
Негативний вплив на настрої інвесторів чинять побоювання щодо темпів зростання глобальної економіки, пише Trading Economics. Зокрема, кілька великих західних банків погіршили прогнози підйому ВВП Китаю, найбільшого імпортера нафти у світі, зважаючи на нещодавно опубліковані статдані, які вказали на уповільнення відновлення економіки країни після зняття пандемійних обмежень.
Котирування серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:56 КВ становлять $75,5 за барель, що на $1,11 (на 1,45%) нижче від ціни на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,94 (на 1,2%) – до $76,61 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася вранці в п’ятницю на $1,1 (на 1,5%) і становить $70,68 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $1,16 (на 1,6%) – до $71,78 за барель.
За весь минулий тиждень ціна Brent піднялася на 2,4%, WTI – на 2,3%, згідно з даними Dow Jones Market Data. Це стало найбільш значним тижневим підйомом з початку квітня.
Енергохолдинг ДТЕК із початку березня вклав у ремонти своїх теплоелектростанцій уже майже 2 млрд грн, повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
“Зараз дев’ять блоків у планових ремонтах. Розпочали ремонтну кампанію ще в березні. Майже 2 млрд грн витратили на те, щоб забезпечити ці ремонти. Плюс активно видобуваємо вугілля. 28 лав потрібно ввести, 11 ввели і дві лави ще будуть цього місяця”, – сказав він в ефірі національного телемарафону.
При цьому Сахарук зазначив, що загалом в енергосистемі немає критичних ситуацій, які б призводили до обмежень споживачів, за винятком точкових знеструмлень через обстріли. За його словами, в умовах літньої ремонтної кампанії ТЕС і АЕС, зниження генерації ГЕС із закінченням водопілля і через підрив Каховської ГЕС, теплова генерація підтримує баланс в енергосистемі “плюс надходить у певні години імпорт, що перекриває дефіцит”. Водночас він звернув увагу, що ощадливе споживання е/е потрібне завжди, зокрема і з економічного погляду, щоб менше платити на ресурс.
Як зазначив ДТЕК у Телеграм-каналі, у травні 2023 року виробництво електроенергії ТЕС компанії було на 20% більшим, ніж у травні минулого року. Загалом від початку року вони згенерували понад 5,7 млрд кВт-год електроенергії, що дорівнює середньому річному споживанню приблизно 1,9 млн сімей.
Як повідомлялося, енергохолдинг “ДТЕК” на початок червня відремонтував чотири енергоблоки своїх теплоелектростанцій у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2023/2024 рр., що становить 15% від загальної кількості запланованих до ремонту енергоблоків (загалом у межах ремонтної кампанії 2023 року заплановано полагодити 27 енергоблоків).
Загалом на відновлення пошкодженого та зруйнованого ворогом обладнання теплоелектростанцій “ДТЕК” необхідно майже 7 млрд грн.
На території Миколаївської області, яка зазнала підтоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС, у водоймах виявили холероподібний вібріон, що може спричинити захворювання на гострі кишкові інфекції, повідомляє Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб при Міністерстві охорони здоров’я України.
“Станом на 18 червня 2023 р., за результатами проведених досліджень, холерний вібріон у воді не виділено, проте виділено холероподібний вібріон (який є маркером можливої наявності холерного вібріона) у наступних місцях”, – ідеться в повідомленні.
Зокрема, у м. Інгулець – м. Снігурівка, Бузькому лимані – пляж “Чайка”, рекреаційній зоні “Намив” у м. Миколаєві, м. Інгул – м. Миколаїв, Дніпро-Бузькому лимані.
Зазначається, що за мікробіологічними показниками – лактозопозитивна кишкова паличка (за допустимого рівня 5000 од.) становить у м. Інгулець – 240000000, у Дніпро-Бузькому лимані – 6200-13000.
“На санітарно-хімічні показники в м. Інгулець не відповідав нормативам розчинений кисень, сухий залишок, хлориди, залізо та біологічне споживання кисню, у Дніпровсько-Бузькому лимані відмічено перевищення гранично допустимих концентрацій щодо аміаку”, – додали в Центрі.
Також повідомляється, що нафтопродукти і пестициди у відібраних для дослідження пробах відсутні.
Також у Центрі контролю для недопущення виникнення гострих кишкових інфекцій рекомендують не вживати воду з питною метою, не купатися у відкритих водоймах, не вживати річкову рибу (в т.ч. в’ялену, слабосолону, копчену), дотримуватися правил особистої гігієни та обробляти руки антисептичними засобами.
Українські аграрії завершують посівну: за минулий тиждень вони засіяли зерновими та зернобобовими культурами 14 тис. га порівняно зі 133,3 тис. га на попередньому тижні та 193,5 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними на 15 червня, площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,618 млн га, що на 3% вище за спрогнозовані в березні.
Засіяні площі нижчі за минулорічні на 9,3%: станом на 9 червня 2022 року згідно з тодішніми зведеннями Мінагрополітики вони становили 6196,6 млн га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи, ярого ячменю, посіви яких відповідно на 13,5% та 14,9% менші за торішні і становлять 4,014 тис. га та 810,0 тис. га.
Водночас по кукурудзі вони вже на 11% перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як ячменем засіяно 78% очікуваних 1,041 млн га.
Перевищено минулорічні показники посіви проса, під яким зайнято 49,2 тис. га площ, проте це 82% площ, які очікувалися в поточному році.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 271,1 тис. га (на 41,9%), гороху – 138,5 тис. га (на 5,7%), гречки – 119,7 тис. га (59%).
Як повідомили в Мінагрополітики, сівбу ярих культур завершили аграрії 14 областей: Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької.
Порівняно з довоєнним 2021 роком посіви ярих зернових і зернобобових нижчі на 24,7%, соняшнику – на 17,4%, цукрових буряків – на 6,2%, тоді як по сої вони зросли на 27,6%.
Мінгарополітики повідомило про завершення посіву цукрових буряків, площі під якими становили 213,1 тис. га, що склало 97% плану. Відстають від планових показників площі під соняшником і соєю на 94% і 96% відповідно і становлять 5283,8 і 1773,5 тис. га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Представительница украинского омбудсмена по правам детей, семьи, молодежи и спорта Ирина Суслова заявила о 240 случаях, когда социальные службы европейских стран забрали детей из семей украинских беженцев.
“Из-за отличий в законодательстве, в европейских странах бывают случаи, так сказать, изъятия ребенка у людей, с которыми он находится. По состоянию на сегодня таких случаев зафиксировано 240. Для примера, это могут быть истории, когда мама была вынуждена остаться на работе в Украине, а в эвакуацию отправила бабушку со своим ребенком. Бабушка не имеет никакой доверенности на представление интересов и не считается по европейскому законодательству родственницей этому ребенку. Таким образом, социальные службы могут задействовать полицию и изъять ребенка из семьи”, – сказала Суслова в интервью Радио Свобода, опубликованном в воскресенье.
По ее словам, здесь есть недоработка со стороны Украины. “Потому что мы должны сообщить людям, сказать: друзья, есть закон, он предполагает, что, например, в Германии вы должны сделать такие процедуры. Или что не может быть в Италии или Франции опекуном человек, достигший 65-летнего возраста”, – сказала представитель омбудсмена.
По словам Сусловой, Офис уполномоченного по правам человека пытается следить за этим и оказывать правовую помощь женщинам или семьям, оказавшимся в такой ситуации. “Мы работаем сейчас с международными организациями, чтобы урегулировать этот вопрос, и чтобы попавшие в такую ситуацию получили две вещи – правовую помощь и перевод”, – сказала она.
Представитель омбудсмена пояснила, что родственники детей, которых забрали европейские социальные службы, должны обязательно обратиться в консульский отдел и проинформировать их, также они могут обратиться в Офис уполномоченного по правам человека. “Мы возьмем этот вопрос на контроль, будем общаться с консулом, с международными партнерами для урегулирования этой ситуации”, – добавила Суслова.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає фінансовий пакет у розмірі $30 млн одному з найбільших виробників цукру в країні агропромисловому холдингу “Астарта” для подолання несприятливих умов, спричинених війною Росії проти України, та забезпечення більш стійкої діяльності.
Згідно з повідомленням агрохолдингу на сайті Варшавської фондової біржі в п’ятницю, пакет складається з кредиту в $21 млн від ЄБРР і $9 млн від Фонду чистих технологій (CTF), спрямованих на сталий розвиток. Підтримку технічного співробітництва для юридичної перевірки цієї операції надасть Фонд технічного співробітництва Японії та ЄБРР.
“Фінансування плану вкладень холдингу допоможе “Астарті” продовжити розвиток сільського господарства, переробки сої та виробництва цукру в умовах нестабільності, пов’язаної з війною. Підтримка ліквідності, надана завдяки цій позиці, допоможе підтримувати операції та підтримувати обсяги виробництва й експорту, необхідні для продовольчої безпеки, водночас підтримуючи майже 7000 працівників “Астарти” разом із працівниками партнерів по ланцюгу поставок”, – зазначено в повідомленні.
За інформацією агрохолдингу, фінансування буде використано для проведення модернізації та підвищення енергоефективності наявних виробничих потужностей, впровадження кліматично розумних агропрактик для підвищення стійкості бізнесу, зниження виробничих та енергетичних витрат з одночасним підвищенням продуктивності й операційної ефективності. Залучені кошти також будуть використані як оборотний капітал для підтримки діяльності агрохолдингу на довоєнному рівні.
Це перша транзакція в Україні, підтримана програмою ЄБРР високого впливу на клімат для корпоративного сектору, що фінансується Фондом чистих технологій. Позика характеризується інноваційною структурою змішаного фінансування, за якої ціна пов’язана з досягненням цілей зміни клімату, зазначили в “Астарті”.
Як повідомлялося, ЄБРР, який прискорив кредитування України після російського вторгнення в лютому 2022 року, зобов’язався інвестувати в країну 3 млрд євро у 2022-2023 роках. Продовольча безпека – одна з п’яти пріоритетних інвестиційних сфер поряд з енергетичною безпекою, життєво необхідною інфраструктурою, фінансуванням торгівлі та підтримкою приватного сектора.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 2022 року отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
