21 листопада 2024 року з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) презентувала результати опитування щодо споживання тютюнових виробів серед дорослого населення України. Опитування проводилося у вересні-жовтні 2024 року в рамках регулярного «Омнібусу» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).
Результати дослідження демонструють відновлення тенденції до зниження споживання тютюнових та нікотинових виробів: 27% українців вживають тютюнові та нікотинові вироби, серед них щодня курять 23% опитаних, епізодично – 4%. Це може свідчити про ефективність антитютюнового Закону №1978, який повністю набув чинності у 2023 році, та політики щорічного підвищення акцизів.
«Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії», – розповіла Вікторія Захожа, заступниця директора Київського міжнародного інституту соціології.
Результати опитування демонструють найвищий рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молодої вікової групи 18-39 років: 27% респондентів цього віку є щоденними курцями. Водночас бачимо, що зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання, особливо серед молоді: 45% молодих українців віком 18-29 років курять ТВЕН, тоді як ще рік назад цей показник становив 37%.
Такі дані корелюються з рівнем впливу реклами тютюнових та нікотинових виробів: всього на неї наражаються 43% опитаних, тоді як серед молоді віком 18-39 років – до 63% респондентів. Найчастіше спостерігають рекламу тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі – 32% опитаних, на другому місці – банерна реклама в інтернеті (18%).
«Заради подолання тютюнової епідемії серед дітей та молоді ми з колегами зареєстрували законопроєкт №12091, який передбачає заборону тютюнової викладки в місцях торгівлі, банерної реклами в інтернеті, ароматизованих тютюнових виробів та впроваджує комбіновані медичні попередження на упаковках всіх тютюнових виробів. Такі заходи дозволять зменшити привабливість шкідливої продукції та захистити дітей та молодь від нікотинової пастки», – зазначила Лада Булах, народна депутатка України.
Дослідники виявили високий рівень ефективності комбінованих (графічне+текстове) медичних попереджень на тютюнових виробах для куріння, що були впровадженні з 11 липня 2024 року: 94% курців помічають такі попередження, 62% курців вони стимулювали до певних дій з відмови від куріння. Тоді як серед курців тютюнових виробів для нагрівання 74% помічають текстові попередження і лише 44,5% задумалися про відмову.
«Для тютюнових виробів для нагрівання в нашій країні створені преференційні умови: відсутність заборони ароматизаторів, винятки щодо банерної реклами, лише текстові попередження на упаковках. Як результат, споживання таких виробів зростає з кожним роком. Окрім того, тютюнова індустрія просуває податкову пільгу в розмірі 20% на ТВЕН порівняно з сигаретами, що є неприпустимим. Ухвалення такого рішення призведе до катастрофи. ВООЗ наголошує, що тютюнові вироби для нагрівання мають регулюватися так само як і звичайні сигарети», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор громадської організації «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи, спрямовані на захист молоді від приваблення до вживання тютюнових та нікотинових виробів.
Абсолютна більшість респондентів підтримує заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (70%) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (68%). Дві третини опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (62%), більше половини опитаних підтримує підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та рідини до електронних сигарет (56%). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 50% респондентів.
Страховики прогнозують, що витрати на медичне обслуговування зростуть на 10,4% у 2025 році, про це свідчить опитування, проведене WTW Global Medical Trends Survey, зазначається на сайті глобального страхового брокера WTW.
При цьому наголошується, що прогнозоване зростання витрат на медичне обслуговування залежить від регіону.
Так, у Північній Америці, за прогнозами, витрати зростуть із 8,1% у 2024 році до 8,7% у 2025 році, тоді як у США страховики прогнозують зростання на 10,2% у 2025 році проти 9,3% цього року. За прогнозами, витрати також прискоряться в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Близькому Сході та Африці, тоді як у Європі та Латинській Америці спостерігатиметься повільніше зростання.
Хоча в деяких регіонах ця тенденція може дещо охолоджуватися, прогнозується, що вона залишатиметься високою в довгостроковій перспективі. Насправді, протягом наступних трьох років 64% страховиків очікують підвищення або значного підвищення медичних тенденцій у всьому світі. Також найближчим часом не очікується зниження попиту на медичне обслуговування. Дві третини (67%) страховиків очікують більш високого або значно більш високого світового попиту на медичні послуги протягом наступних трьох років.
Серед основних чинників, що сприяють збереженню високих витрат на медичне обслуговування, названо, зокрема, зростання нових медичних технологій і фармацевтичних препаратів, частіше звернення до приватних клінік через перевантаження державної системи охорони здоров’я в усьому світі через високий попит і обмежені ресурси. Крім того, в останні кілька років спостерігався сплеск використання послуг охорони здоров’я (зі зростаючою тенденцією до використання послуг психічного здоров’я), що продовжує збільшувати загальну вартість лікування.
У період з червня по серпень 2024 року WTW провела дослідження глобальних медичних тенденцій у 2025 році. В опитуванні взяли участь 348 провідних медичних страхових компаній із 75 країн. Крім повідомлень від страховиків було отримано інформацію від місцевих брокерів WTW, що представляють 55 країн. Зведені дані охоплюють 90 країн.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-вересня 2024 року сплатили 4,7 млрд грн податків, що вдвічі вище за аналогічний період минулого року.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, за аналогічний період минулого року ГЗК сплатили 2,3 млрд грн.
Генеральний директор ГЗК Ігор Тонєв зазначив, що, незважаючи на воєнний час, ГЗК “Метінвесту” залишаються не лише економічною підтримкою для регіону, а й найбільшим роботодавцем.
“Ми продовжуємо впроваджувати ветеранську політику для захисників, які поступово повертаються з фронту на робочі місця, перенавчаємо наших фахівців і навчаємо нових членів команди, адаптуємося та створюємо найефективнішу модель роботи гірничих підприємств нині. Також гірничо-збагачувальні комбінати системно підтримують Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти”, – наголосив Тонєв.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) почне оснащувати Wi-Fi нічні поїзди далекого сполучення у 2025 році, повідомив голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський.
“У нічне сполучення почнемо додавати потроху інтернет. Будемо працювати над цим у 2025 році”, – сказав Перцовський на зустрічі з журналістами в четвер.
Він не уточнив, коли саме почнеться встановлення обладнання для Wi-Fi у поїздах далекого сполучення, зазначивши, що це відбудеться “протягом 2025 року”.
Раніше УЗ повідомила про запуск безкоштовного Wi-Fi у десяти поїздах “Інтерсіті” та “Інтерсіті+”.
Системами доступу до Інтернету вже обладнано 10 поїздів Hyundai, два поїзди Skoda, два поїзди Тарпан і два поїзди з вагонами МПЛТ. Доступ до Wi-Fi на час дослідної експлуатації для пасажирів залишається безкоштовним. Мандрівники можуть скористатися 1 Гб трафіку на швидкості 10 Мб/с, авторизувавшись на сторінці бортового порталу portal.uz.com.ua.
У липні у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна” “УЗ” повідомила, що встановила необхідне обладнання, що забезпечує доступ до Wi-Fi у 75% швидкісних поїздів.
Новий завод із виробництва фактурованих вафельних аркушів та інших виробів на основі тіста (тарталетки, вафельні стаканчики для морозива, десертні лоточки тощо) уже влітку 2025 року почне випуск продукції, повідомляє Офіс сталого регіонального розвитку у Facebook.
«Ми розпочали чергове будівництво нового виробництва. Команда Інвестиційного офісу Тернопільської області забезпечила повний супровід інвесторів у будівництво нового заводу з виробництва харчових напівфабрикатів», – ідеться в повідомленні.
При цьому не уточнюється, хто саме є інвестором будівництва заводу.
У повідомленні наголошується, що забезпечено весь комплекс інвестиційного супроводу, зокрема діагностика запитів і технічних вимог інвестора, вибір пристосованих для будівництва будівлі земельних ділянок (проаналізовано 70 локацій), переговори з місцевою громадою за індивідуальними умовами й преференціями, юриспертиза умов договору оренди земділянки, підбір проєктної організації та потенційних підрядників.
«Усі ці послуги дали змогу в жовтні розпочати підготовчі роботи та отримати дозвіл на будівельні роботи», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що для місцевої громади це буде 250 робочих місць із конкурентною заробітною платою, експорт у понад 12 країн світу, включно з усією Європою, США, Ізраїлем, Тунісом, понад 20 млн грн на рік податків у місцевий бюджет, попит на оренду та придбання житла, що автоматично стимулює місцевий будівельний бізнес і розвиток ринку нерухомості.
«У кінцевому підсумку одна гривня прямих інвестицій у нове виробництво створює щонайменше 2,7-3 грн у суміжних галузях», – наголошується в повідомленні.
В Україні серед великих виробників вафельних напівфабрикатів (В2В і В2С) – заснована 1998 року компанія «Лекорна» (Богодухів Харківської області), яка називає себе лідером у виробництві такої продукції. Має можливість випускати 270 куб. м продукції на добу.
За інформацією на її сайті, серед споживачів продукції – АТБ, Fozzy Group, «Метро», «Ашан», «Білла», а також великі мережі в 10 країнах світу (Латвія, Литва, Грузія, Молдова, Польща, Румунія, США, Ізраїль, Лівія, США).
У 2023 році, за даними Clarity Project, її виручка становила 222,3 млн грн, чистий прибуток 44,8 млн грн.
Після нетривалого зниження цін тижнем раніше, в Україні знову подорожчали тепличні огірки, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Відновлення позитивних цінових тенденцій пов’язане зі скороченням пропозиції імпортної продукції на внутрішньому ринку. Нагадаємо, що до недавнього зниження цін, огірки дорожчали протягом 5 тижнів поспіль, встановивши нові цінові рекорди в поточному сезоні.
На сьогоднішній день оптові партії тепличних огірків в Україні надходять у продаж по 90-120 грн/кг ($2,19-2,92/кг), залежно від сорту, якості та обсягів партії пропонованої продукції. Тижнем раніше ціновий діапазон у цьому сегменті ринку перебував у межах 70-100 грн/кг ($1,7-2,43/кг).
За словами операторів ринку, пропозиція імпортних овочів на даний момент скоротилася і не може повністю покрити всі запити з боку покупців, що не сприяє стабілізації цінової ситуації в даному сегменті.
Варто зазначити, що наразі українським комбінатам вже вдається відвантажувати огірки в середньому на 33% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. При цьому учасники ринку впевнені, що зростання цін у даному сегменті може зберегтися і найближчим часом, оскільки до зміни поточної ситуації можуть призвести тільки нові об’ємні поставки імпортних тепличних овочів на внутрішній ринок.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку тепличних огірків та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/ogurtsy-opyat-dorozhayut-v-ukraine/
