Чинна угода про транзит газу між Росією та Україною закінчується наприкінці 2024 року, і Владімір Путін вже заявив, що часу на продовження контракту не залишилося. Чи постраждають східні члени ЄС найбільше?
Наразі російський газ все ще надходить через українську трубопровідну мережу до Європейського Союзу (ЄС), приносячи дохід лідеру Кремля Владіміру Путіну і фінансуючи його війну проти України. Росія стверджує, що без російського газу блок не зможе задовольнити свої енергетичні потреби.
Для України, навпаки, угода про транзит газу завжди означала насамперед наповнення військової скарбнички Путіна, навіть попри те, що частина доходів, які Росія отримує від експорту газу через Україну, залишається в Києві як плата за транзит.
Тепер, коли закінчується 2024 рік, Україна не продовжуватиме угоду про транзит газу з Росією, про що оголосив президент Володимир Зеленський 19 грудня в Брюсселі. Україна більше не дозволить Москві «заробляти додаткові мільярди», продовжуючи агресію проти країни.
Президент Росії Путін також підтвердив розірвання контракту, заявивши журналістам на телевізійному брифінгу 26 грудня, що новий контракт «неможливо укласти за 3-4 дні».
Путін повністю поклав провину за відмову продовжити угоду на Україну.
Однак закінчення дії угоди піднімає питання щодо газопостачання у східних країнах ЄС, які не мають виходу до моря і не можуть імпортувати зріджений природний газ (ЗПГ) морським шляхом. Австрія, Угорщина та Словаччина все ще покладаються на російський газ, який постачається через Україну, тому уряди цих країн прагнуть продовжувати купувати російський газ.
Російський газ: Взаємовигідний навіть за часів холодної війни
До війни в Україні Росія була найбільшим у світі експортером природного газу, а Європа була найважливішим ринком збуту для Москви. Європейські уряди надавали перевагу доступу до дешевих енергоносіїв над побоюваннями щодо ведення бізнесу з Путіним.
Взаємовигідні відносини розпочалися понад 50 років тому, коли колишній Радянський Союз потребував коштів та обладнання для розробки своїх сибірських газових родовищ. У той час західна частина тоді ще розділеної Німеччини шукала доступну енергію для своєї зростаючої економіки і підписала з Москвою так звану угоду «труби в обмін на газ», згідно з якою західнонімецькі виробники поставили тисячі кілометрів труб для транспортування російського газу до Західної Європи.
Ці енергетичні відносини зберігаються, оскільки європейські імпортери часто пов’язані довгостроковими контрактами, з яких важко вийти.
За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel
імпорт викопного палива з Росії до ЄС становив близько 1 мільярда доларів (958 мільйонів євро) на місяць наприкінці 2023 року порівняно з 16 мільярдами доларів на місяць на початку 2022 року. У 2023 році на Росію припадало 15% від загального обсягу імпорту газу в ЄС, поступаючись Норвегії (30%) і США (19%), але випереджаючи країни Північної Африки (14%). Значна частина цього російського газу надходить трубопроводами через Україну і Туреччину.
Основними споживачами є Австрія, Словаччина та Угорщина. Крім того, такі країни, як Іспанія, Франція, Бельгія та Нідерланди, все ще імпортують російський ЗПГ танкерами, частина якого змішується з іншими джерелами газу в європейській трубопровідній мережі. Як наслідок, він може потрапити навіть до Німеччини, незважаючи на її зусилля відмовитися від російського газу.
Потрясіння на газовому ринку спричиняють стрибки цін
Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ціни на газ різко зросли – іноді більш ніж у 20 разів – що змусило деякі європейські заводи скоротити виробництво, а багато малих підприємств – закритись. Згодом ціни знизилися, але залишаються вищими за докризовий рівень, що робить енергоємні галузі промисловості, особливо в Німеччині, менш конкурентоспроможними.
Європейські споживачі також страждають від високих цін на енергоносії, що спонукає багатьох скорочувати споживання на тлі гострої кризи вартості життя. Додаткові витрати є значним тягарем: За даними Європейської Комісії, майже 11% громадян ЄС намагалися адекватно опалювати свої домівки у 2023 році
Припинення дії українсько-російської угоди вже враховано в прогнозах європейського газового ринку, згідно з аналізом Європейської комісії, про який у середині грудня повідомило агентство Bloomberg.
ЄС не в розпачі, щоб зберегти газовий маршрут відкритим
ЄС впевнений у своїй здатності забезпечити альтернативні поставки.
«З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів СПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, повинна мати незначний вплив на ціни на природний газ в ЄС», – цитує агентство Bloomberg документ Комісії, який ще не оприлюднений. «Можна вважати, що закінчення транзитної угоди було інтерналізовано в зимових цінах на газ».
ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які все ще імпортують російський газ через Україну – зокрема, Австрія та Словаччина – можуть обійтися без цих поставок. Тому Єврокомісія заявила, що не буде вступати в переговори щодо збереження цього маршруту.
За даними Єврокомісії, з серпня 2022 року країни-члени ЄС змогли скоротити споживання газу на 18% порівняно з середнім показником за п’ять років. Крім того, очікується, що Сполучені Штати створять нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з потенційними перебоями.
«Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що російський газ більше не буде надходити через Україну», – заявила Єврокомісія, додавши, що блок “добре підготувався” до такого розвитку подій.
Зростаюче занепокоєння у Східній Європі
Незважаючи на запевнення ЄС, Угорщина і Словаччина залишаються стурбованими своїми газовими поставками і тісними зв’язками з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, наприклад, шукає шляхи збереження поставок газу через Україну, навіть незважаючи на те, що нинішній імпорт країни значною мірою залежить від газопроводу «Турецький потік».
Орбан висував нетрадиційні ідеї, такі як закупівля російського газу до того, як він перетне територію України. «Ми зараз пробуємо трюк… що, якби газ, коли він потрапляє на територію України, вже не був би російським, а був би у власності покупців», – сказав Орбан на брифінгу, повідомляє інформаційне агентство Reuters. «Таким чином, газ, який потрапляє в Україну, більше не буде російським, а буде угорським».
Словаччина зайняла більш конфронтаційну позицію, погрожуючи контрзаходами проти України. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував припинити аварійне постачання електроенергії в Україну після 1 січня, якщо не буде досягнуто домовленості. «Якщо буде потрібно, ми припинимо постачання електроенергії, яка необхідна Україні під час відключень», – заявив Фіцо у відео на Facebook.
У відповідь на погрозу президент України Володимир Зеленський звинуватив Фіцо в тому, що він діє за наказом Росії, заявивши в соціальній мережі X, що, схоже, Путін наказав йому «відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Фіцо залишається одним з найрішучіших противників військової допомоги Україні з боку ЄС. Під час несподіваного грудневого візиту до Москви Фіцо заявив, що Путін підтвердив готовність Росії продовжувати постачання газу до Словаччини.
НАЕК “Енергоатом” отримала ліцензію Westinghouse на виготовлення хвостовиків тепловидільних збірок (ТВЗ) ядерного палива в Україні, повідомила компанія в четвер.
Раніше НАЕК завершила ліцензування виробництва головок для паливних касет.
“У 2025 році ми почнемо постачати і голівки, і хвостовики, вироблені на потужностях «Енергоатому», компанії Westinghouse. Тобто, частина елементів, які необхідні для виготовлення паливних касет, будуть українського виробництва”, – повідомив глава НАЕК Петро Котін у програмі “Енерго Live” на каналі “Ми-Україна”.
Як повідомлялося, співпраця “Енергоатому” і Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася влітку 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden.
У квітні 2022 року перша партія компонентів головки була виготовлена і відправлена Westinghouse для проведення кваліфікації.
Влітку 2023 року шведський регулятор SSM надав експортну ліцензію в рамках проєкту кваліфікації НАЕК “Енергоатом” як постачальника вироблених в Україні компонентів ядерного палива за сучасними західними технологіями.
Середньорічна температура 2024 року в Києві становила +11,4°С, що на 2,4°С вище від кліматичної норми, 2024 рік став найтеплішим у столиці за час проведення спостережень, було зафіксовано 52 температурні рекорди, повідомила Центральна геофізична лабораторія ім. Б.Срезневського.
“У 2024 році температура повітря перевищувала середньобагаторічні показники у всі його місяці. Особливо “відзначились” лютий і вересень, які мали найбільші позитивні відхилення – 5,2°С та 5,7°С відповідно”, – ідеться в повідомленні на сайті ЦГЛ ім. Б.Срезневського в четвер.
Зазначається, що найхолодніше було 9 січня – мінус 15,8°С, найспекотніше – 16 липня, коли температура в тіні сягнула плюс 36,0°С.
Загалом у 2024 році у Києві було зафіксовано 52 температурні рекорди, причому найбільше їх було у квітні – 13 і липні – 14.
Опадів випало 642 мм, що відповідає 104% кліматичної норми. Однак у часі вони розподілилися дуже нерівномірно – майже по дві місячні норми у квітні та червні і лише 23% та 36% від середніх багаторічних показників у травні та вересні.
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського середньомісячна температура повітря в грудні в Києві дорівнювала 0,0°С, що на 1,8°С вище за кліматичну норму. Найхолодніше у столиці було 14 грудня, коли мінімальна температура під ранок знизилася до -9,8°С, а найтепліше – 19 грудня, коли максимальна температура після полудня сягнула +8,0°С.
Україні 2024 року вдалося зменшити обсяг тіньового ринку тютюну до 12,6% із 25,7%, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
«Завдяки спільній роботі з правоохоронними органами та податковою вдалося знизити обсяг тіньового ринку тютюну з 25,7% до 12,6%», – написав він.
Гетманцев додав, що в червні-грудні 2024 року імпортери та виробники тютюнової продукції сплатили до бюджету на 16,1 млрд грн акцизного податку більше (+33,7%), ніж за аналогічний період 2023 року.
За підсумками червня-жовтня виробники виготовили на 2 млрд шт. більше сигарет, ніж за аналогічний період 2023 року.
Крім того, результатом відпрацювання ринку рідин стало збільшення в 30 разів обсягу замовленої акцизної марки в третьому кварталі порівняно з першим кварталом 2024 року.
Як повідомлялося, Верховна Рада в грудні 2024 року ухвалила законопроєкт №11090 про перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Документ передбачає еквівалентне підвищення специфічних ставок акцизного податку з сигарет на тютюн, промислові замінники тютюну та зменшення їхнього розміру для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, а також уточнення окремих положень адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомив, що ухвалений документ не підписаний президентом України і не опублікований на сайті парламенту, що ставить під сумнів перегляд цін на тютюнові вироби з 1 січня 2025 року.
В Україні з 1 січня набув чинності закон “Про аграрні ноти”, який передбачає створення окремого Реєстру аграрних нот.
Очікується, що в реєстрі відображатиметься інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів аграрних нот, припинення та обтяження аграрних нот, початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з реєстру.
У свою чергу Реєстр завдяки автоматизації процесів формування реквізитів аграрних нот, внесення змін, видачі та припинення забезпечить прозорість, ефективність та зручність операцій із аграрними нотами. Автоматизована робота спростить взаємодію між агровиробниками, кредиторами та інвесторами.
Крім того, цифровізація процесів у Реєстрі зменшить трансакційні витрати, пов’язані з видачею та припиненням аграрних нот, що зробить інструмент дешевим і зручним у використанні.
Голова правління Національного депозитарію України (НДУ) Олексій Юдін раніше висловив упевненість, що реалізація проєкту стане важливим кроком у розбудові цифрової інфраструктури аграрного сектору, сприятиме залученню додаткових інвестицій та забезпеченню сталого економічного зростання.
“Цей проєкт є важливим кроком для цифровізації ринку капіталу та сільськогосподарського сектору в Україні. Розробка Реєстру аграрних нот не лише допоможе зміцнити позиції нашої держави на світовому аграрному ринку, а й створить нові можливості для інвесторів”, – акцентував голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
У НДУ додали, що це рішення є важливим інфраструктурним елементом і центральною складовою всієї екосистеми аграрних нот, без якої неможливе повноцінне впровадження нового інструменту на ринку.
Як повідомлялося, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, член Групи Світового банку) і Національний депозитарій України в жовтні 2024 року уклали грантову угоду, згідно з якою НДУ отримає до $300 тис. для створення і впровадження інноваційного Реєстру аграрних нот.
Український агросектор у 2024 році поставив другий історичний рекорд – $24,5 млрд валютної виручки від експорту агропродукції, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в інтерв’ю Українському радіо.
“Якщо підсумувати 24-й рік, він приніс нам другий результат за валютною виручкою від експорту. Ми поставили другий історичний рекорд – у країну надійшло $24,5 млрд від експорту продукції агросектору. Це хороший показник”, – сказав він.
Міністр нагадав, що найкращим роком за валютною виручкою від агроекспорту був 2021 рік, коли завдяки високому врожаю агросектор заробив $27,7 млрд.
Коваль звернув увагу, що порівняно з 2023 роком валютна виручка агросектору від експорту зросла більш ніж на $2 млрд.
“Думаю, для всього аграрного сектору 2024 рік був роком стійкості. Українські аграрії витримали, вистояли і проявили себе з найкращого боку. Те, що ми, незважаючи на заміновані землі, воєнні дії, зібрали непоганий урожай, 75 млн тонн – зернові та олійні культури – це гарний результат, враховуючи, що рік був посушливий, і ми змушені були констатувати втрату врожайності. Але загалом Україна не лише встояла, а й наростила свою аграрну міць”, – резюмував міністр агрополітики.
