Relocation провів аналіз ринку житла Албанії в першому півріччі 2025 року. У 2025 році ринок рухається до нормалізації після вкрай бурхливого 2022–2024 років. Дозволів на будівництво стало менше, зростання собівартості будівництва сповільнилося, ціни в столиці стабілізувалися, на узбережжі — залишаються на підвищених рівнях. Частка угод за участю іноземців — близько до кожної п’ятої за півріччя на основі останнього опитування Банку Албанії (за даними за H2’2024), а за підсумками 2024 року їх інвестиції перевищили €380 млн.
Дозволи на будівництво. У I кварталі 2025 року видано 258 дозволів на нові будівлі (-17% р/р). Це сигнал обережності девелоперів після рекордних років і фактор, що стримує пропозицію в 2025-2026 рр. (чекаємо даних за II квартал).
Собівартість будівництва. Індекс вартості будівництва житла (INSTAT) у I кв. 2025 зріс на 1,0% р/р — помітно повільніше, ніж рік тому (3,4% р/р), що частково знімає ціновий тиск з боку матеріалів і робіт.
Ціни: столиця vs узбережжя
За даними Банку Албанії (останнє опубліковане опитування ринку, H2’2024), близько 18% проданих квартир в Албанії припали на покупців-нерезидентів, з яких ≈77% — громадяни ЄС. Це важливий орієнтир і для I півріччя 2025 року: частка іноземців залишається помітною, особливо в прибережних муніципалітетах.
У структурі угод значну частину фінансують іпотечні кредити, але частка покупок «за готівку» залишається високою в курортних зонах.
Оренда та прибутковість
Іноземні покупці
Що стосується прогнозів, пропозиція буде зростати помірно. Що стосується цін, — буде більш рівна динаміка в столиці і вища сезонна волатильність на узбережжі. Попит з боку нерезидентів збережеться, особливо на морських локаціях і в проектах з орендною моделлю.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-housing-market-in-albania-in-the-first-half-of-2025/
У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.
Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.
Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025
За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.
За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.
Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1340
ДП «Регіональні електричні мережі» 28 серпня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 96,825 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 5 вересня.
Ukrainian Business Award є незалежною премією, яка відзначає найкращі компанії України за їх внесок у економіку та суспільство. Переможців обирають на основі об’єктивних даних і експертних оцінок.
Відзнака стала підтвердженням лідерства Rauta на будівельному ринку та її внеску в розвиток української економіки, адже під час повномасштабного вторгнення компанія продовжує стабільно працювати, впроваджує нові технології та бере активну участь у відновленні зруйнованих будівель. З 2022 року компанія взяла участь у відбудові ТРЦ Retroville, двох супермаркетів та логістичного терміналу Novus, БЦ Forum Park Plaza у Києві, дитячого садочка Піноккіо в Бучі, а також СТО вантажних автомобілів у Одесі.
АТ «ОТП БАНК» на другій сходинці одразу в кількох липневих рейтингах Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках. Зокрема, у загальному рейтингу учасників клірингу, серед учасників клірингу на ринку цінних паперів і серед учасників клірингу на ринках РЕПО та валютних свопів ОТП БАНК є другим. Така інформація опублікована на сайті Розрахункового центру. Серед банківських установ з іноземним капіталом ОТП БАНК є лідером, також він випередив кілька державних банків.
«За сім місяців 2025 року наші клієнти – фізичні особи придбали ОВДП на загальну суму 7,7 млрд грн в еквіваленті. До 99% усіх угод проводяться в банківському застосунку», – розповіла Валерія Овчарук, product owner ОТП БАНК.
Вона нагадала, що завдяки застосунку OTP Bank UA інвестувати в ОВДП можна напряму на аукціонах Міністерства фінансів або купувати облігації з портфеля Банку у режимі 24/7, з будь-якої точки світу. «З-поміж наших клієнтів 48% самостійно виходять на аукціони, решта надають перевагу купувати з портфеля. Там є великий вибір, і клієнти ніби в інтернет-магазині можуть порівняти ставки, строки погашення, варіанти виплати відсотків», – зазначила В.Овчарук.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок OTP Bank UA можна за посиланням.
Консолідований фінансовий результат Національного банку України (НБУ) за січень-червень 2025 року склав 51,2 млрд грн, що у 2,4 раза менше, аніж за аналогічний період 2024 року, йдеться у звітності центробанка на його сайті у середу.
Згідно з нею, другий квартал цього року Нацбанк завершив з фінрезультатом 36,4 млрд грн, що на 43,6% менше фінрезультату другого кварталу минулого року.
Таке зменшення прибутку пояснюється падінням результату від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями в іноземній валюті та монетарному золоті: у першому півріччі цього року вони склали 17,1 млрд грн проти 95,7 млрд грн за перше півріччя минулого року, у тому числі у другому кварталі – 21,0 млрд грн проти 49,7 млрд грн.
“Найбільший вплив на суму прибутку мали результати від операцій з фінансовими інструментами у розмірі 25,6 млрд грн, що складаються з визнаних процентних доходів за цінними паперами нерезидентів та зміни справедливої вартості фінансових інструментів та офіційного валютного курсу”, – зазначив НБУ.
В той же час центробанк наголосив, що консолідований прибуток, відображений у фінансовій звітності Національного банку, – це не частина прибутку до розподілу, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, яка буде визначена за підсумками всього 2025 року та оприлюднена навесні 2026 року. У квітні й травні 2025 року Нацбанк перерахував до держбюджету за підсумками 2024 року 84,2 млрд грн.
Центробанк також повідомив, що за підсумками півріччя обсяг його активів збільшився на 3% – до 2 791 млрд грн. Основні зміни були зумовлені змінами в активах, номінованих в іноземній валюті, а саме: збільшенням обсягу авуарів у СПЗ на 54% – до 71,8 млрд грн; збільшенням коштів та депозитів в іноземній валюті та банківських металах на 10% – до 534 млрд грн.
Як нагадав НБУ, обсяг міжнародних резервів, якими він управляв згідно зі своїм мандатом, на кінець першого півріччя 2025 року збільшився на 3% – до $45,1 млрд.
Зобов’язання Національного банку станом на кінець першого півріччя 2025 року становили 2 171 млрд грн, що на 1,8% більше за показник на початок року.
Серед іншого обсяг коштів державних та інших установ збільшився на 35% – до 375,2 млрд грн; в той же час обсяги зобов’язань за кредитами, отриманими від МВФ, зменшились на 34% – до 34,8 млрд грн.
Згідно зі звітом, на середину цього року гривневі кошти бюджетів та бюджетних установ на рахунках НБУ складали 50,5 млрд грн (101,4 млрд грн на початок року), валютні – 320,9 млрд грн (171,9 млрд грн).
Нацбанк у першому півріччі цього року зменшив витрати за депозитними сертифікатами на 7,6% – до 39,9 млрд грн, хоча у другому кварталі вони зросли на 6,6% – до 21,7 млрд грн.
“Збільшення розміру власного капіталу Національного банку у першому півріччі 2025 року на 9% – з 567 млрд грн до 619 млрд грн – відбулося переважно за рахунок накопичення прибутку поточного року”, – наголосив Нацбанк.
Остаточний обсяг частини прибутку до розподілу Національного банку, що підлягатиме перерахуванню Національним банком до державного бюджету у 2026 році, залежатиме від фактичних макроекономічних показників у 2025 році та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності НБУ за 2025 рік.
Згідно зі звітом, витрати на утримання персоналу у першому півріччі цього року зросли на 28,8% – до 2,28 млрд грн.
