Петиція на сайті Кабінету Міністрів України із закликом запровадити кримінальну відповідальність за фізичне насильство над тваринами набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Згідно з платформою на сайті уряду, петиція була подана 5 січня, і станом на 10 січня вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
«Ми, громадяни України, звертаємося до Кабінету Міністрів України з вимогою ініціювати внесення змін до Кримінального кодексу України з метою введення реальної, чіткої та дієвої кримінальної відповідальності за фізичне насильство над тваринами», – йдеться в петиції.
Автор петиції заявляє, що чинне законодавство України у сфері захисту тварин не встановлює суворої кримінальної відповідальності за фізичне насильство, що призводить до страждань, каліцтв або загибелі тварини, а існуючі санкції не мають достатнього стримуючого ефекту.
“У країнах Європейського Союзу, зокрема в Греції (Animal Welfare Act № 4830/2021), фізичне насильство над тваринами кваліфікується як тяжкий кримінальний злочин, і за найтяжчі форми жорстокості передбачено позбавлення волі до 10 років. Такий підхід довів свою ефективність у зменшенні випадків жорстокого поводження з тваринами і відповідає європейським стандартам захисту тварин”, – додав автор.
У зв’язку з цим, від уряду вимагається внести зміни до Кримінального кодексу, якими встановити: кримінальну відповідальність за фізичне насильство над тваринами, що спричинило фізичний біль, страждання, каліцтво або смерть тварини; покарання — позбавлення волі від 5 до 10 років за такі злочини при першому порушенні; встановити градацію покарання: за перший факт жорстокого фізичного насильства — позбавлення волі від 5 до 7 років; за повторний факт або вчинений з особливою жорстокістю — позбавлення волі 7–10 років; за систематичні порушення або у випадках тяжких наслідків — максимальний термін 10 років; передбачити додаткові обмеження, які застосовуються при таких злочинах: заборона на утримання тварин на строк не менше 10 років після відбуття покарання; створення реєстру осіб, засуджених за жорстоке поводження з тваринами, з обмеженням права купувати, отримувати у власність або опікуватися тваринами.
Як повідомлялося, 15 липня 2021 року Верховна Рада законодавчо посилила боротьбу з жорстоким поводженням з тваринами. Зокрема, прийнятий закон передбачає обов’язкову наявність повідця для вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя або здоров’я людини, а також намордника на собаках небезпечних порід (зокрема доберман, німецький дог, німецька вівчарка, ротвейлер, американський бульдог, бультер’єр). Закон забороняє протягом року утримувати тварин людям, на яких було накладено адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, а також протягом десяти років з дня набрання законної сили обвинувального вироку щодо осіб, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності і провадження у справі було припинено за нереабілітуючими обставинами. Жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, в тому числі безпритульними, тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 грн) з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для його життя або здоров’я. За утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, вигул собак без повідків і намордників, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини в громадському місці передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-850 грн).
Кабміну, кримінальна відповідальність, НАСИЛЬСТВО, Петиція, тварини
З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл металевих корисних копалин (СРП), які будуть видобуватися і збагачуватися в межах літієвого родовища «Ділянка Добра» (Кіровоградська обл.), стане консорціум на чолі з ірландською компанією TechMet (Дублін), стверджує видання The New York Times з посиланням на двох анонімних членів комісії з УРП.
«Хоча (рішення) вимагає офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що угода, по суті, вже укладена», – пише газета.
Агентству «Інтерфакс-Україна» поки не вдалося отримати офіційного коментаря цієї інформації від Міжвідомчої комісії з укладення та виконання УРП, яку очолює міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв.
Агентство також звернулося до другого учасника конкурсу – ТОВ «Європейський літій України», яке через австралійську European Lithium Ltd є «сестринською» компанією американської Critical Metals Corp (CRML), але там на даному етапі відмовилися від коментарів інформації NYT.
Видання зазначає, що консорціум-переможець має тісні зв’язки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, оскільки до його складу входить друг президента США Рональд С. Лаудер, спадкоємець косметичної компанії Estée Lauder, з яким Трамп знайомий ще з часів навчання в коледжі.
Найбільшим акціонером TechMet є Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC).
NYT стверджує з посиланням на члена комісії з УРП, що пропозиція консорціуму істотно краща за передбачені умовами конкурсу мінімальні інвестиції в $179 млн.
Як повідомлялося, відкриття конвертів учасників оголошеного у вересні конкурсу відбулося 15 грудня 2025 року. Надалі комісія з УРП протягом п’яти днів мала перевірити подані заявки на комплектність і до 12 січня 2026 року надати уряду обґрунтовані пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
Про подання заявки на конкурс повідомила компанія CRML, яка котирується на американській біржі Nasdaq під тикером «CRML», позиціонує себе як провідна компанія з розвитку гірничодобувної промисловості, що спеціалізується на критичних металах і мінералах, а також виробляє стратегічну продукцію, необхідну для електрифікації та технологій наступного покоління для Європи та її західних партнерів. Як заявляє компанія, її флагманський проект Tanbreez, розташований в південній Гренландії, є одним з найбільших в світі родовищ рідкоземельних елементів.
European Lithium, що котирується на Австралійській фондовій біржі під тикером «EUR», — гірничодобувна компанія, що займається розвідкою і розробкою родовищ літію, рідкісних земель, дорогоцінних і кольорових металів. Заявлені ринки — Австрія, Ірландія, Україна і Австралія. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона повністю володіє літієвим проектом Wolfsberg, розташованим в австрійській Каринтії.
CRML і раніше заявляла про свої права на ділянку «Добра», оскільки пов’язувала їх з передачею активів від European Lithium, яка, в свою чергу, отримала ці права від українського ТОВ «Петро-Консалтинг».
Андрій Єрмак в середині червня 2025 року, коли він був керівником Офісу президента, заявив, що розробка літієвого родовища «Добра» може стати першим пілотним проектом в рамках співпраці з США.
Що стосується гірничодобувної інвестиційної компанії TechMet, одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, то вона ще в липні 2025 року заявила про зацікавленість взяти участь у цьому конкурсі і в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. У вересні Кіровоградську область відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Ще раніше в 2025 році виконавчий директор TechMet Брайан Менелл повідомляв, що компанія є частиною консорціуму, зацікавленого в розробці потенційно масштабного літієвого родовища «Добра» в Україні на умовах УРП. За його словами, TechMet оцінює проект «Добра» з 2023 року.
TechMet, згідно з інформацією на її сайті, володіє контрольними або домінуючими міноритарними пакетами акцій в 10 критично важливих мінеральних активах на 4 континентах. Американська міжнародна корпорація фінансування розвитку DFC є значним акціонером TechMet. «Інвестиційний підхід TechMet підтримує більш широкі політичні цілі уряду США і його союзників», – наголошується на сайті.
Крім того, створено TechMet-Mercuria – спільне підприємство з Mercuria, яка також є основним акціонером TechMet у співвідношенні 50:50. Це платформа управління фізичним ланцюжком поставок, зосереджена на маркетингових, торгових, логістичних і ризик-менеджменті послуг для асортименту технологічних металів, з яким працює TechMet.
Представник TechMet в Україні Володимир Ігнащенко наприкінці 90-х років був віце-президентом Української державної кредитно-інвестиційної компанії, потім заступником глав Мінприроди та Мінекономіки, у 2010-2011 роках – першим заступником голови Мінприроди, коли міністерство очолював Микола Злочевський, а потім радником міністра Едуарда Ставицького, міністра енергетики Ігоря Насаліка.
Його син Тарас Ігнащенко деякий час був директором компанії «Петро-Консалтинг» (пізніше перейменованої в «Європейський літій Україна»), яка боролася за літієве родовище “Шевченківське” в Донецькій області, яке зараз захоплене російськими агресорами, і ділянку «Добра».
Конкурс на укладення УРП щодо літієвого родовища «Ділянка Добра» був оголошений з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років. Мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт становить еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металевих корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу.
Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний термін подання заявок на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року. Розмір плати за участь – 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави в прибутковій продукції повинна становити не менше 4-6%.
Відзначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями в кінці 2017 року і в 2018 році в кількості за категоріями С2 і Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) і Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України з запасів корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки «Добра» перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн і Cs2O – 7,97 тис. тонн.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр і здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років і подання ГКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металевих корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються, серед іншого, зобов’язання здійснювати пошук, видобуток і збагачення (первинну переробку) літію, можливо, і інших металевих корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння і відпрацювання родовища металевих корисних копалин.
Крім того, до конкурсної документації УРП вперше внесені зобов’язання для інвестора, пов’язані з підписаною наприкінці квітня 2025 року угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, який має першочергове право на інвестиції в нові проекти з видобутку рідкоземельних матеріалів і купівлі їх продукції.
Роздрібні продажі легкових автомобілів у Китаї в 2025 році збільшилися на 3,9% – мінімальними темпами за три роки, повідомила Китайська асоціація пасажирських автомобілів (CPCA). У 2024 році зростання продажів склало 5,3%.
Реалізація електромобілів і підключаються гібридів в минулому році підвищилася на 17,6% після стрибка на 40,7% роком раніше. При цьому річні продажі подібних автомобілів в країні вперше перевершили обсяги реалізації традиційних машин.
Експорт автомобілів з Китаю в минулому році зріс на 19,4%, до 5,79 млн одиниць. Експорт електромобілів підскочив на 48,8%, до 1,52 млн одиниць, повідомила CPCA.
Внутрішній попит на автомобілі на нових джерелах енергії (NEV) в Китаї зменшився після скорочення або припинення дії субсидій для покупців у багатьох містах і провінціях країни.
Згідно з прогнозом CPCA, у 2026 році продажі автомобілів у Китаї залишаться на рівні 2025 року, а темпи зростання експорту електромобілів сповільняться.
Українські металургійні підприємства у 2025 році зробили ставку на збільшення власної сировинної бази. Незважаючи на незначне зниження загальної виплавки сталі, виробництво чавуну продемонструвало значне зростання — на 11,2% за рік. За підсумками періоду виплавка чавуну досягла 7,884 млн тонн порівняно з 7,090 млн тонн у 2024 році.
Це вже другий рік поспіль, коли виробництво чавуну зростає значно вищими темпами, ніж інші показники. У грудні 2025 рого підприємства виплавили 696,2 тис. тонн чавуну. Стійке зростання виробництва первинної сировини є ключовим фактором довгострокової стабільності галузі та свідчить про інвестиції у відновлення доменного виробництва.
Загалом, з 2023 року виплавка чавуну в Україні зросла на 31,4%. Це дозволяє металургам покращити незалежність від імпортних заготовок і створює основу для майбутнього нарощування виробництва готової сталі та прокату. Однак для повернення до довоєнних потужностей, коли у 2021 році виплавлялося понад 21 млн тонн чавуну, галузі ще потрібно подолати значну відстань.
Національний банк України оштрафував ТОВ «ФК „Аксіома“» на 200 тис. грн за порушення вимог валютного законодавства.
Порушення стосувалися строків надання на запит НБУ фрагментів даних відеоархіву. Аналогічний штраф у розмірі 200 тис. грн накладено на ТОВ «ФК „Центрофінанс“» за недотримання вимог щодо обладнання відокремленого підрозділу системою відеоконтролю при валютних операціях.
NBU, Аксіома, ФК, Центрофінанс, ШТРАФ
