Зниження продажів більш ніж на 30% через російську агресію зазнали 47% українських компаній, зокрема у 19% падіння перевищило 50%, найбільше постраждали сільське господарство, роздрібна торгівля, гірничодобувна та металургійна промисловість, такі результати нового опитування стійкості бізнесу, представлені Американською торговою палатою (AmCham).
“Війна завдала величезної шкоди українському бізнесу, проте компанії продемонстрували надзвичайну стійкість, а деякі навіть знайшли можливості для зростання”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з дослідженням, проведеним спільно з “McKinsey & Company Україна” напередодні першої річниці війни, 2022 року 3% компаній збільшили продажі, по 10% – або зберегли їх, або втримали зниження в межах 10%. Можливості зростання відзначали представники банківського та фінансового секторів, IT.
Лише 4% скоротили чисельність персоналу більш ніж на 30%, тоді як у 29% цей показник перебував у межах 10-30%, а 2% навіть збільшили штат.
Вказується, що 4% компаній припинили операції і не знають, коли зможуть їх відновити, тоді як 30% припиняли, але вже відновили.
На думку опитаних, у 2023 році тиск війни на бізнес збережеться або навіть посилиться. Також серед невтішних прогнозів – скорочення сукупного попиту, оскільки зростання ВВП залишається невизначеним, а купівельна спроможність споживачів може знизитися через вичерпання заощаджень, зростання безробіття та скорочення зарплат.
Як вказується в результатах дослідження, 90% компаній розробили внутрішні “плани на випадок непередбачуваних обставин”, проте понад 40% опитаних вважають їх недостатньо ефективними.
У рамках цих планів 61% створив довоєнні спеціальні оперативні групи (багатофункціональні групи або зі спеціалізацією на функцію управління ризиками), 33% розробили такі плани з бізнес-підрозділами, 6% залучили професійну зовнішню допомогу для підготовки планів. Також 40% компаній визнали, що план не спрацював належним чином, у т.ч. 29% не передбачили масштабів збоїв, а 7% не мали потрібних ресурсів для реалізації плану.
Згідно з опублікованою інформацією, основним військовим викликом для 25% опитаних стало зниження попиту на продукти або послуги (у машинобудуванні – 60%, рітейлі – 42%), для 23% – фізична шкода об’єктам (у FMCG – 67%, транспорті/машинобудуванні – 50%), 19% – порушення ланцюжків поставок (фармацевтика – 50%, машинобудування – 40%).
Проблему енергопостачання назвали основною 10% опитаних (IT – 30%, банки – 25%), проте серед топ-3 проблем вона лідирує з показником 66%, випереджаючи порушення ланцюжків поставок 60% і зниження попиту 52%.
Серед ключових пріоритетів для ефективного планування на випадок непередбачених обставин компанії виокремили гнучку операційну модель і сильну корпоративну культуру.
“У той час як гнучка операційна модель вважається найкориснішим фактором для подолання кризи, що триває, серед пріоритетів, які бачать компанії для свого подальшого розвитку, респонденти відзначили диверсифікацію, більш ефективне планування на випадок надзвичайних ситуацій і створення стійких команд”, – зазначено в дослідженні.
У майбутньому для подолання кризи 46% компаній звернуть увагу на стратегію та диверсифікацію бізнесу, що потребуватиме переосмислення інвестиційних планів, 29% ефективніше розпланують свої дії, 18% залучать і підтримають стійку команду та робочу силу.
Американська торговельна палата в Україні є найвпливовішою міжнародною бізнес-асоціацією, що слугує понад 600 компаніям-членам в Україні з 1992 року, доносить об’єднаний голос американських, міжнародних та українських компаній, які інвестували понад $50 млрд в Україну та залишаються вірними країні.
Металургійні підприємства України в січні поточного року знизили виробництво сталі в 6,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 284 тис. тонн із 1,851 у січні-2022, але наростили виплавку порівняно з груднем-2022, коли було виплавлено 106 тис. тонн.
У результаті Україна посіла 34-те місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), тоді як у грудні вона була 38-ю.
Згідно з даними Worldsteel, у січні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до січня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Китаю та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (79,450 млн тонн, зростання на 2,3% до січня-2022), Індія (10,930 млн тонн, зниження на 0,2%), Японія (7,222 млн тонн, “мінус” 6,9%), США (6,497 млн тонн, менше на 6,8%), РФ (5,750 млн тонн, “мінус” 8,9%), Південна Корея (5,477 млн тонн, “мінус” 9,8%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” 10,2%), Бразилія (2,783 млн тонн, мінус 4,9%), Іран (2,7 млн тонн, зростання на 27,7%) і Туреччина (2,605 млн тонн, менше на 17,6%).
Загалом у січні 2023 року виплавка сталі у світі скоротилася на 3,3% до аналогічного періоду 2022 року – до 145,252 млн тонн, тоді як у грудні 2022 року скорочення становило 10,8%, а абсолютний показник – 140,695 млн тонн.
У листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн.
За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебувала на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес прибуде в Україну в четвер ранковим поїздом, повідомляє іспанське видання “OK diario”.
“Це буде друга поїздка Санчеса в Україну. Він уже був у країні у квітні минулого року. План поїздки, як підтвердили OK diario джерела, близькі до голови уряду, дуже схожий на той, який він використовував тоді. Президент і його команда летять із Мадрида до польського міста Жешув на борту офіційного літака… Опинившись на польській землі, урядова делегація на наземному транспорті вирушить до українського кордону. Очікується, що рано вночі Педро Санчес і команда, яка його супроводжує, сядуть на нічний потяг, що доправить їх до столиці, куди вони прибудуть незадовго до восьмої ранку”, – ідеться в повідомленні.
Видання зазначає, що плани поїздки ще недавно заперечувалися.
У Києві Санчес, як очікується, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. “Наразі невідомо, чи зробить він під час перебування президента в Україні якусь заяву щодо двосторонньої підтримки Зеленського Іспанією, як він це робив кілька місяців тому та як вони робили в кожний із його візитів решта міжнародних лідерів, що зустрічались із Зеленським у штаб-квартирі українського президента”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес підтвердила, що щонайменше шість танків “Леопард” німецького виробництва будуть відправлені в Україну з Іспанії на початку квітня поточного року.
Сукупна вартість будинків у США за другу половину минулого року скоротилася на $2,3 трлн, або на 4,9%, і становила $45,3 трлн, йдеться у звіті брокера ринку нерухомості Redfin Corp.
Падіння стало рекордним із 2008 року, коли в країні вирувала фінансова криза. Основною причиною такого різкого скорочення стало збільшення ставок за іпотекою, що чинило тиск на попит на нерухомість.
Найсильніше постраждав Сан-Франциско – вартість активів у сфері житлової нерухомості в місті впала на 6,7%, до $517,5 млрд на кінець 2022 року. Водночас у Маямі показник злетів на 19,7%, до $468,5 млрд.
У повідомленні Redfin зазначають, що навіть з урахуванням нещодавнього зниження вартість житла у США зросла приблизно на $13 млрд за час пандемії, тобто з лютого 2020 року.
Венеція, яка традиційно страждає від повеней, зіткнулася з низьким рівнем води в каналах, тому гондоли не можуть пересуватися містом, повідомляє газета The Guardian.
“Тижні сухої зимової погоди викликали побоювання, що Італія цьогоріч знову зіткнеться із серйозною посухою. Так, в Альпах випало менше половини зимової норми опадів, а у Венеції гондоли не можуть переміщатися деякими знаменитими каналами міста, оскільки рівень води впав занадто низько”, – пише видання.
Як зазначає газета, проблеми Венеції спричинені кількома факторами – відсутність дощу, високий тиск, морські течії та інші.
Тим часом, від посухи страждають не тільки канали Венеції: річкам і озерам на півночі країни також гостро не вистачає води.
За даними екологів Legambiente, рівень води в найбільшій річці Італії По знизився на 61% порівняно зі звичайними показниками для цієї пори року.
За словами кліматолога Массіміліано Паски з італійського науково-дослідного інституту CNR, у північно-західних районах Італії потрібно відновити 500 мм води, а це рівноцінно 50 дням проливного дощу.
Влітку 2022 року Європа серйозно постраждала від найсильнішої за останні 70 років посухи. У країнах пересохли деякі річки й озера. В Італії та Франції було обмежено споживання прісної води жителями.
Колишній міністр інфраструктури України та його колишній перший заступник отримали повідомлення про підозру у зловживанні владою і службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків, повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура.
“22 лютого 2023 року за процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про підозру у зловживанні владою та службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків колишньому міністру інфраструктури України та його колишньому першому заступнику. Дії експосадовців кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України”, – йдеться в повідомленні САП у Телеграм-каналі в середу.
З огляду на те, що місцезнаходження колишнього першого заступника міністра не встановлено, про підозру йому повідомили заочно – у порядку, визначеному ст.135, ст.278 КПК України.
Згідно з матеріалами слідства, 2015 року міністр спільно зі своїм заступником, який також був головою тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору з суден у морському порту “Південний”. Цей наказ видано, незважаючи на те, що акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні АМПУ і право на збори належить виключно державному підприємству.
Відповідно до цього наказу державному підприємству призначалася лише частина коштів, інша частина стягувалася приватними компаніями. У результаті державі було завдано понад $30 млн збитків, що підтверджено відповідними висновками експертиз.
Досудове розслідування у справі триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до скоєння цього злочину.
У повідомленні САП імена підозрюваних не вказуються.
У 2015 році міністром інфраструктури був Андрій Пивоварський, його першим заступником – Володимир Шульмейстер.
