Україна впродовж останніх п`яти років отримала доступ до 91 нового ринку збуту, повідомив під час публічного звіту за підсумками роботи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2024 році голова відомства Сергій Ткачук.
Він зауважив, що у 2020 році відбулося певне падіння зниження темпів відкриття нових ринків для української агропродукції. Так, із початку пандемії коронавірусу українська агропродукція змогла потрапити тільки на 13 нових ринків, тоді як 2019 році цей показник становив 32 нових ринки.
Серед негативних факторів, що позначаються на розширенні географії збуту агропродукції, він також назвав війни, яка водночас дозволила започаткувати новий вид системи контролю за якістю продукції – проведення онлайн-аудитів. Проте не всі держави згодні їх застосовувати, зокрема, Молдова не погоджується працювати за таким принципом.
Ткачук підкреслив, що уряд у 2024 році планував відкрити 14 нових ринків, проте пощастило збільшити цей показник до 16 нових ринків. Ідеться про доступ українського меду до ринку Китаю, м’яса птиці до Бахрейну, яєчних продуктів до Канади, борошні та кормів до Ізраїлю.
“Загалом Україна на сьогодні має право доступу на експорт аграрної продукції за 364 торговельними напрямками”, – додав голова Держпродспоживслужби.
Він повідомив, що 2025 року Україна сподівається відкрити ринок Китаю для українського гороху і водних продуктів дикого вилову, кормів для домашніх тварин, м’яса птиці та борошна. Український уряд також веде переговори щодо відкриття ринку Великобританії для української яловичини.
Вакантність столичних торгових центрів склала 13,1% у 2024 році на відміну від 16,3% у 2023 році, орендні ставки наближаються до довоєнних, повідомили у пресслужбі Українскої торгівельної гільдіі (UTG).
Найвища вакантність у 2024 році була характерна для регіонального (15,1%) та окружного (15,2%) форматів та сконцентрована переважно у чотирьох об’єктах: Blockbuster mall, “Мармелад”, Promenada Center і Art Mall.
За аналізом експертів компанії UTG, типові ставки оренди у торгових центрах України поступово наближаються до довоєнних показників. Середні ставки оренди для магазинів торгової галереї площею 50-200 кв. м у грудні 2024 року склали $22,1/кв. м. У грудні 2021 року вони були $22,8/кв. м, у 2022-му впали до $18,7, трохи піднялись до $19,1 у 2023-му.
У грудні 2024 року фіксовані орендні місячні ставки за кв. м без урахування відсотків від роздрібного товарообігу, ПДВ та експлуатаційних платежів у торгових центрах столиці склали: для кіосків площею 1-10 кв. м – від $70 до $250; для ресторанів та кафе $1-15; для дитячих розважальних центрів $1-6; для кінотеатрів $1-4; для універмагів одягу площею 600-1500 кв. м від $1 до $18; для галереї моди площею 100-200 кв. м від $1-$32; для супермаркетів електроніки від $1 до $8; та для продуктових супермаркетів від $1 до $15.
Компанія UTG створена 2001 року. Розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.
Товарообіг між Україною та Польщею в 2024 році становив $11,7 млрд, з яких майже $7 млрд Польща експортувала в Україну, на $4,6 млрд імпортувала українські товари, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами польсько-українських діалогу.
За його словами, в заході брали представники польського бізнесу, зокрема компаній “Орлен” та Аnwil, з якими обговорювалася співпраця в сфері добрив та розвитку біоетанолу.
Міністр повідомив, що Україна в цілому ввозить з Польщі 1,5 млн тонн дизельного пального та бензину і на $354 млн безпосередньо мінеральних добрив.
“Увесь цей імпорт складає велику частину української агропродукції. Наприклад, щоб виростити тонну української кукурудзи, ми маємо імпортувати 75% складових. Тобто від успіху українських аграріїв залежить прибутковість міжнародних компаній, і польських в тому числі”, – написав міністр в Telegram.
Коваль висловив переконання у важливості діалогу мід українським і польським бізнесом. Він має відбуватися на основі цифр, холодного розуму та взаємовигідної співпраці: що краще розвиватиметься агросектор України, то більше зиску буде для польської сторони і навпаки.
Коваль закликав польський бізнес інвестувати в агропереробну галузь України, для якої важливо збільшувати додану вартість власної продукції.
“Ми цінуємо друзів, які були з нами, коли нам було важко, і ці друзі будуть разом з нами, коли нам буде легко. А легко буде скоро, бо найтемніший час перед світанком… Потрібно просто перетерпіти. Тому закликав знаходити точки дотику. Адже Україна – не загроза, Україна – партнер для руху вперед”, – резюмував міністр агрополітики.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
“Кернел”, один з найбільших українських агрохолдингів, під час весняної посівної кампанії має намір стратегічно скоригувати набір сільгоспкультур під врожай 2025 року, щоб узгодити її більш стійкі практики, які підтримувалися до повномасштабної війни в Україні.
Згідно з квартальним звітом, опублікованим на сайті компанії в п’ятницю, “Кернел” планує виділити під вирощування кукурудзи близько 168 тис. га, що має вдвічі більше, ніж у сезоні-2024, і становитиме 49% від загальних виробничих площ.
При цьому посівні площі під соняшником агрохолдинг планує зменшити на 34%, до 44 тис. га (або 13% у посівній структурі). Подібне рішення в агрохолдингу пояснили подальшою оптимізацією землекористування та відновленням довгострокової агрономічної стійкості.
“Кернел” у 2025 році також зменшить посівні площі під соєю до 27 тис. га, тоді як роком раніше під неї було відведено 72 тис. га.
“Станом на дату звіту озимі культури – у тому числі 95 тис. га озимої пшениці та 3,45 тис. га ріпаку – в загальному хорошому стані, без істотних ризиків, що виходять за межі звичайних сезонних факторів на цьому етапі”, – резюмували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2024ФР знизився на 44% до 2023ФР – до $167,95 млн, тоді як виторг зріс на 4% – до $3,581 млрд, а EBITDA знизилася на 30% – до $381 млн.
Держпідприємство (ДП) “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) в 2024 році збільшило дохід на 39% – до 5,56 млрд грн, випливає з повідомлення ДП.
“Адміністрація морських портів України за підсумками 2024 року продовжила виконання своїх функцій у складних умовах воєнного часу. Підприємству вдалося забезпечити стабільну роботу портової інфраструктури, що відобразилося на фінансових показниках. Доходи зросли на 39% порівняно із запланованими, а чистий дохід – на 28%”, – ідеться в повідомленні АМПУ в фейсбук в понеділок.
Повідомляється, що чистий фінансовий результат перевищив очікування у 2,6 рази. Вантажообіг склав 97,2 млн т.
У 2024 році АМПУ перерахувало до державного та місцевих бюджетів понад 4 млрд грн, з яких 339 млн грн спрямовано до місцевих бюджетів, а 361 млн грн – на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, повідомила прес-служба держпідприємства.
Раніше повідомлялось, що згідно з оцінкою фінансового стану та стрес-тестування найбільших українських держпідприємств, підготовленої Міністерством фінансів України, в 2023 році рентабельність АМПУ покращилася завдяки зростанню доходів до 4 млрд грн проти 3,3 млрд грн доходів у 2022 році. На тлі стабільної роботи портів у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 850,4 тис. грн проти збитку 494,2 тис. грн попереднього року і, як прогнозується, буде прибутковим у п’ятирічній перспективі.
АМПУ відповідає за експлуатацію та розвиток інфраструктури морських портів, управління та безпеку мореплавства. Підприємство перебуває у державній власності і належить до сфери управління Міністерства інфраструктури. Фінансування АМПУ здійснюється за рахунок портових зборів, плати за послуги, що підлягають державному регулюванню, орендної плати та інших джерел, не заборонених законодавством.
