Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проводять масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики, повідомляється в телеграм-каналі НАБУ в понеділок вранці.
«15 місяців роботи і 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектора, зокрема АТ »НАЕК “Енергоатом”. Деталі пізніше”, – йдеться в повідомленні.
У телеграм-каналі САП опубліковано повідомлення ідентичного змісту.
Раніше ЗМІ та народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомили про обшуки у співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндича, міністра юстиції Германа Галущенка та в АТ «НАЕК “Енергоатом”.
Железняк заявив, що заява щодо корупції «Енергоатому» була подана ним і його колегами. За словами нардепа, «Міндіч, Герман, “Енергоатом” – всі в одному нашому розслідуванні і одній потім заяві в НАБУ».
Пізніше він написав у телеграмі, що «це ще не все».
Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,377 млн тонн з 5,264 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 4,9% – до 6,172 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,4%, до 6,484 млн тонн.
У жовтні було вироблено 534 тис. тонн прокату, 649 тис. тонн сталі, 692 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 587,5 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683,2 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
АТ “ArcelorMittal Берислав” (Берислав Херсонської обл.), одна з українських “дочок” ArcelorMittal, отримало 14,554 млн грн чистого прибутку, тоді як 2023 рік завершило із чистим збитком 17,851 млн грн.
Згідно з річним звітом, торік підприємство збільшило чистий дохід на 86% порівняно з попереднім роком – до 111,167 млн. грн.
Нерозподілений збиток на кінець 2024 року становив 107,337 млн грн.
Згідно зі звітом, минулого року “ArcelorMittal Берислав” виробив 376,793 тис. тонн вапняку, реалізував – 353,287 тис. тонн. Балансовi запаси корисних копалин станом на кінець року становили 3975,2 тис. тонн.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв становить 52 чол., фонд оплати працi в 2024 роцi – 11,333 млн грн.
Як повідомлялося, з початком повномасштабного вторгнення смт Архангельське потрапило в окупацію, в якій перебувало майже сім місяців. 3 жовтня 2022 року Високопільську громаду, до якої належало й смт Архангельське, звільнили ВСУ. Під час окупації Херсонської області через постійні обстріли, замінування та бойові дії виробничі потужності “ArcelorMittal Берислав” зазнали руйнувань.
Підприємство “ArcelorMittal Берислав” розташоване в смт Архангельське (Херсонська обл.) – за 60 км від Кривого Рогу, видобуває вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі.
АТ “ArcelorMittal Берислав” за підсумками роботи у довоєнному 2021 році знизило чистий прибуток у 2,3 рази порівняно з 2020 роком – до 12,685 млн. грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
АТ “ArcelorMittal Берислав” (раніше – ВАТ “Бериславський завод будівельних матеріалів”, створено 1994 року шляхом перетворення однойменного держпідприємства).
ArcelorMittal придбав Бериславський завод будівельних матеріалів у липні 2010 року.
За даними НДУ на другий квартал 2025 року, у власності компанії ArcelorMittal Global holding (Люксембург) було 74,45% акцій АТ “ArcelorMittal Берислав”, ArcelorMittal Netherlands B.V. (Нідерланди) – 24,81%.
Статутний капітал АТ “ArcelorMittal Берислав” складає 1,063 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.
“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.
“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.
За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.
Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.
Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.
У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.
Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.
Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.
Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.
Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.
У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.
Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.
Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.
Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.
“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.
Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.
УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує в 2025 році ріст врожаю на 6%, проти минулого року за рахунок збільшення зернових культур, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Загалом цьогорічний врожай очікується трохи більшим – приблизно на 6% вище, ніж торік. Зростання відбудеться насамперед за рахунок зернових культур – очікується приблизно 59 млн тонн проти 56 млн тонн торік “, – сказав він в інтерв`ю Forbes Ukrainе.
Врожай олійних культур залишиться на рівні минулого року. Очікуємо врожай близько 79 млн т зернових та олійних культур разом.
Міністр зауважив, що аграрії в поточному році засіяли 4,8 млн тонн озимих (74% від прогнозу), а зібрали 37,6 млн тонн зернових (73% усіх засіяних площ).
Він підкреслив, що 2025 року в Україні врожай збирають пізніше. Це відображається у перекосі зростання ВВП у другій половині року, бо частина грошей, яка потрапляла в перше півріччя, через погодні умови піде в друге півріччя.
У 2 кварталі 2025 року середні ціни на житло в Угорщині зросли на 17,9% в річному вираженні і на 5,1% кв-кв за агрегованим індексом Національного банку Угорщини.
У Будапешті зростання склало 23,1% р-р і 6,3% кв-кв, в містах поза столицею – 18,7% р-р і 5,9% кв-кв, в сільській місцевості – 10,7% р-р і 2,8% кв-кв, це випливає зі свіжого випуску MNB House Price Index за 2 квартал.
За даними Eurostat, у 2 кварталі 2025 року сукупний індекс цін на житло в ЄС зріс на 5,4% р-р і на 1,6% кв-кв, що вказує на випереджаючу динаміку Угорщини щодо середньоєвропейського рівня. Одночасно кількість угод з житлом в Угорщині скоротилася на 5,7%, що свідчить про підвищення цін при зниженні активності.
У 1 кварталі 2025 року MNB фіксував двозначне зростання цін як по країні, так і в столиці, на тлі пожвавлення іпотечного кредитування та дії низки субсидованих програм.
Прискорення цін у 2 кварталі в столиці та великих містах при одночасному зниженні транзакцій вказує на ринок, де попит утримується головним чином за рахунок поліпшення реальних доходів домогосподарств і підтримуючих заходів, а також перерозподілу пропозиції з короткострокової оренди в довгострокові формати на тлі посилення регулювання, насамперед у Будапешті.
Базовий сценарій на 4 квартал 2025 року — уповільнення темпів зростання до 3–4% кв-кв по країні і 4–5% кв-кв у Будапешті на тлі сезонності та часткової фіксації прибутку. На 2026 рік очікується більш помірна траєкторія: 6–9% р-р по країні і 8–11% р-р в столиці за умови збереження програм підтримки і стабільності ставок. Ризики зниження — можливе посилення іпотечних умов і уповільнення реальних доходів; ризики прискорення — розширення субсидованих іпотек і додаткове обмеження короткострокової оренди в туристичних зонах. Оцінка базується на динаміці індексу MNB, статистиці Eurostat щодо угод та повідомленнях регулятора про політику дохідної підтримки.
