ПриватБанк очолив рейтинг найприбутковіших банків у першому кварталі 2025 року з чистим прибутком 16,8 млрд грн, у трійці лідерів також державні Ощадбанк та Укрексімбанк з показниками 4,7 млрд грн та 2,4 млрд грн відповідно.
Як повідомив Національний банк на своєму сайті у понеділок, до першої п’ятірки також увійшли Райффайзен Банк – 2,2 млрд грн та Універсал Банк (mono) – 1,7 млрд грн (усі – Київ).
Згідно з оприлюдненими даними, другу п’ятірку найприбутковіших сформували ПУМБ – 1,5 млрд грн, Креді Агріколь Банк – 1,3 млрд грн, Укрсиббанк – 1,3 млрд, Сіті Банк – 1,2 млрд та ОТП Банк – 1,1 млрд грн.
За статистикою НБУ, у першому кварталі 2025 року 50 українських банків отримали 40,4 млрд грн чистого прибутку, тоді як 10 спрацювали із загальним збитком 0,4 млрд грн.
Найбільших збитків зазнав банк “Альянс” – 163,9 млн грн. Далі йдуть РВС Банк – 140,8 млн грн, Правекс Банк – 44,9 млн грн, Індустріалбанк – 26,8 млн грн і переданий державі ПІН Банк – 14,6 млн грн.
Також у мінусі завершили квартал МІБ – 12,8 млн грн, банк “Український капітал” – 10,2 млн грн, БТА Банк – 5,7 млн грн, УБРР – 3,8 млн грн і банк “Траст-Капітал” – 2,7 млн грн.
Щодо витрат на податок на прибуток, то лідером й надалі залишається ПриватБанк – 5,3 млрд грн, після нього йде Райффайзен Банк – 0,70 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 0,59 млрд, ПУМБ – 0,51 млрд, а закриває п’ятірку лідерів Укрсиббанк – 0,45 млрд грн.
Загалом банки у січні-березні цьогоріч сплатили до бюджету 10,5 млрд грн податку.
Лідером за чистим процентним доходом залишається ПриватБанк – 18,4 млрд, після нього йдуть Ощадбанк – 7,3 млрд грн, Райффайзен Банк – 4,4 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 4,4 млрд та ПУМБ 3,9 млрд грн.
Також до десятки потрапив Укрсиббанк – 2,9 млрд грн, Укргазбанк – 2,6 млрд грн, Укрексімбанк – 2,3 млрд грн, ОТП Банк – 2,2 млрд грн та Сенс Банк – 1,9 млрд грн.
У рейтингу за чистими комісійними доходами лідирує ПриватБанк із показником 6,6 млрд грн. Далі йдуть Ощадбанк – 1,9 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 0,75 млрд грн, Райффайзен Банк – 0,64 млрд грн, а п’яту позицію займає А-Банк із результатом 0,50 млрд грн.
До десятки також увійшли: ПУМБ – 0,53 млрд грн, Сенс Банк – 0,44 млрд грн, Укрсиббанк – 0,38 млрд грн, Банк Альянс – 0,33 млрд грн та Укргазбанк – 0,33 млрд грн.
Як повідомлялося, банки України у першому кварталі 2025 року отримали 39,96 млрд грн чистого прибутку, що лише на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Княжа VIG”, Київ) у січні-березні 2025 року зібрала 876,9 млн грн страхових платежів, що на 61,35% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, чисті премії становили 453,822 млн грн. (+ 32,17%).
Таку фнформацію оприлюднило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши рейтингу фінстійкості/кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за вказаний період надходження від фізичних осіб виросли на 67,65% – до 631,450 млн грн, від перестрахувальників – у 3,66 раза, до 2,119 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях ї становила 72,01%, частка перестрахувальників – 0,24%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2025 року виросли на 71,40% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 312,435 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях зріс на 2,09 п.п. – до 35,63%.
Обсяги страхових виплат та відшкодувань виросли на 36,62% – до 297,438 млн грн. Рівень виплат знизився на 6,14 п.п. – до 33,92%.
За підсумками першого кварталу 2025 року операційний прибуток становив 43,579 млн грн, а чистий прибуток виріс в 3,36 раза – до 60,756 млн грн.
Активи СК “Княжа VIG” на 1 квітня 2025 року збільшилися на 14,12% – до 2,487 млрд грн, власний капітал – на 15,23%, до 518,348 млн грн, зобов’язання показали приріст на 13,83% – до 1,969 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 5,24% – до 77,270 млн грн.
Повідомляється, що на 1 квітня 2025 року страховик здійснив поточні фінансові інвестиції в обсязі 1,203 млрд грн, які складались з ОВДП (70,49% портфеля інвестицій), депозитів в банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (29,51% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група”- 100%, ПрАТ “СК “КняжаЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг”- 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” – 100%.
Група «Датагруп-Volia-lifecell» (DVL) планує інвестувати в розвиток мережі енергоефективного інтернету GPON 1,5 млрд грн протягом трьох років, у 2025 році планує досягти проникнення технології до 60% у кожному місті, де проводиться модернізація.
«DVL продовжує розвивати і оптичну мережу, впроваджуючи GPON по всій території України. У цьому напрямку також маємо амбітні плани – у розвиток мережі GPON протягом трьох років компанія планує інвестувати 1,5 млрд грн… Наша мета по GPON до кінця 2025 року досягти проникнення до 60% в кожному місті, де проводимо масштабну модернізацію», – заявив технічний директор об’єднаної компанії “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Сергій Терещук в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що в темпах будівництва компанія залежить від зовнішніх факторів, зокрема від відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури, організації резервування ключових вузлів мережі для стабільності її роботи та можливості бронювання працівників.
За 2025 рік DVL планує побудувати мережу підключень для 300 тис. квартир. З цього обсягу станом на початок травня для 100 тис. вже побудували. З початку проекту в травні 2024 року технологією GPON було охоплено понад 270 тис. квартир (протягом одного року – ІФ-У).
«Ми говоримо про масштабну модернізацію мережі у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Дніпрі. А також додатково точково будуємо ще в 26 містах по всій Україні», – розповів Терещук.
Також DVL підключає до GPON базові станції. В рамках пілотного проекту, який компанія зараз реалізує, вона планує в 2025 році вийти на цифру близько 800 підключених до оптики сайтів. З них в рамках першої фази, під час якої рішення тестувалося, вже підключили 300 сайтів.
«Підключаємо GPON, підключаємо оптоволокна, які «Датагруп» має поруч з базовими станціями. У нас є перелік сайтів, на які потрібно подати додаткову ємність, щоб збільшити швидкість. І це перші кроки в підготовці до впровадження 5G», – сказав Терещук.
Датагруп-Volia-lifecell, енергоефективний інтернет, ІНВЕСТИЦІЇ
22-го травня,о 18.00, у малому виставковому просторі галереї Лавра відбудеться відкриття мистецького проєкту «Данина мода». Авторка проєкту – молода київська художниця Dana Ozova – fashion artist, яка тонко і вишукано поєднує у живопис моду та особисті емоції.
Виставка «Данина мода» – це візуальний монолог про присутність почуттів у просторі.
Це вишукана вистава про стани та настрої у фарбах і силуетах. Архітектура, світло люстр, мода й образи занурені в атмосферу, де межа між спогадом і реальністю розмивається. Інтер’єри, блиск софітів, тіла та світлотіні — це сцени не подій, а станів.
На перетині моди, живопису й театру в картинах художниці народжуються особливі історії – інтимні, драматичні, спокусливі, в яких кожний образ це мить між словом і мовчанням. Усе тут — жест, пауза, дотик.
Поєднання в експозиції масштабних живописних полотен і витончених фешн-нарисів створюють певний ритм, беззвучну музику душі, яка залишається з нами, як спогад, враження, емоція. Саме емоція є головним художнім образом проєкту. Саме вона є основою натхнення і краси, моди, живопису, музики, архітектури.
Кожне полотно — це кадр, зупинений у часі.
Живопис, у якому відчуття постають через фактуру, напівжест, тишу після руху.
Це сцена — не для глядача, а для того, хто вміє бачити.
Роботи Дани Озової існують на межі моди, театру та живопису — у тих зонах сприйняття, де вишуканість стає емоцією, а образ — медитацією.
Голова наглядової ради СК «Велес» (Одеса) Сурен Сардарян (володіє 56,249% акцій страховика) і член наглядової ради Каріні Сардарян (42,918%) подали заяви про припинення своїх повноважень. Про це повідомляється в інформації компанії, розміщеній в системі інформації НКЦПФР. Також уточнюється, що ці посади вони обіймали з 28 квітня 2023 року по 16 травня 2025 року, наразі вони залишаються вакантними.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 травня 2025 року застосував до ПрАТ «Страхова компанія “Велес”» (Одеса) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за подання до НБУ файлів звітності за 2024 рік з порушенням строків.
СК «Велес» працює на ринку з 1998 року. Має 15 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування. Є членом асоціації «Страховий бізнес». Статутний капітал 39 млн грн.
9 компаній з топу отримали прибуток торік
49,49 млрд грн склав сукупний дохід компаній-лідерів у сфері будівництва за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Трійка лідерів майже незмінна вже 3 рік поспіль. 9 компаніям з топу вдалось отримати прибуток торік. Половина компаній з топу займається будівництвом доріг та автострад.
Понад 49 млрд грн доходу отримала десятка топових компаній у сфері будівництва в Індексі Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Сукупний прибуток лідерів зріс у 1,6 раза — до 3,09 млрд грн.
Левова частка доходу топу припадає на 5 компаній, що спеціалізується на будівництві доріг: 75% або ж 36,9 млрд грн.
Ще чотири компанії займаються будівництвом житлових та нежитлових будівель — їхній внесок скромніший: 20% доходу. Одна компанія у рейтингу працює у вузькій сфері розвідувального буріння.
Вже третій рік поспіль трійка лідерів Індексу будівельної галузі майже незмінна. Абсолютний лідер — Автомагістраль-Південь з Одеси, власник — Олександр Бойко. У 2024 компанія заробила 13,2 млрд грн (27% загального доходу топу), що у 1,6 раза перевищує показники 2023. Прибуток — рекордні 1,36 млрд грн.
На другому місці — вінницька Автострада Максима Шкіля. Компанія заробила 10,8 млрд грн (+30%) і наростила прибуток у 1,6 раза — до 74,6 млн грн.
У компанії зазначають, що Автострада входить до десятки найбільших донорів Сил оборони України, перерахувавши понад 2,1 млрд грн з початку повномасштабної війни. Компанія бере активну участь у відбудові критичної інфраструктури, зокрема водогонів та об’єктів енергетики. А також є одним із найбільших платників податків у своїй галузі.
Третє місце — одеський Ростдорстрой (Євген Коновалов і Юрій Шумахер). Компанія збільшила дохід на 15% (до 6,85 млрд грн), водночас прибуток скоротився на чверть.
На четверту сходинку піднялася Онур Конструкціон Інтернешнл зі Львова (власники — турецькі підприємці Четінджевіз Онур та Іхсан). Її дохід зріс на 30% — до 3,82 млрд грн, а прибуток — майже утричі: до 418 млн грн.
П’яте місце — новачок Індексу, компанія Ательє де Франс Київ, компанія, що займається реставрацією пам’яток архітектури. Її дохід зріс у 6,4 раза — до 2,9 млрд грн, прибуток — утричі (44 млн грн). Власник — француз Куртуа Антуан, Філіп, Марі.
Феррострой із Полтавщини повернувся до Індексу після перерви у рік, наростивши дохід у 1,7 раза до 2,62 млрд грн і прибуток — у 2,6 раза до 298 млн грн. Компанія займається будівництвом будівель.
Компанія Косул (група СКМ Ріната Ахметова) втратила чверть доходу та 4 позиції в переліку кращих — 7 місце та 2,6 млрд грн. Водночас прибуток зріс на 8% — до 758,8 млн грн, Саме на цю компанію припадає чверть заробітків десятки кращих.
Київська енергетична будівельна компанія Володимира Випирайла показала найбільший приріст прибутку — у 8,8 раза (до 16,9 млн грн), хоч дохід знизився на 6% — до 2,3 млрд грн.
Техно-буд-центр (Ярема Андрій та Ханін Юрій) — ще один новачок. Дохід зріс у 1,6 раза — до 2,2 млрд грн, прибуток — у 1,5 раза до 26 млн грн.
Веста-І, яку у березні 2025 очолив новий власник — громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода, показала чотириразове зростання доходу (2,2 млрд грн), але замість прибутку — 1,9 млн грн збитку.
Отож, у 2025 році рейтинг покинули:
