Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Україна 2025 року експортувала товарів на $41,627 млрд, що на $5,44 млрд, або на 15% більше, ніж 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“У ваговому вимірі експорт склав 131,179 млн тонн. Це на 30,8 млн тонн більше, що означає зростання на 30,8%. Імпорт теж зріс на 8,6% до $69 млрд”, – написав він у фейсбуці у середу.
Качка уточнив, що імпорт електроенергії зріс на 333% – до $669 млн, акумуляторів – на 103%, до $950 млн, трансформаторів – на 108%, до $596 млн, БПЛА – на 77%, до $1,2 млрд.
“У лідерах імпорту нафтопродукти ($6,8 млрд доларів) і “різне” ($4,5 млрд), безпосередньо пов’язані з війною і обороною. Тож енергетичні виклики й оборона – основні драйвери імпорту. Драйвери зовсім нееластичні. Суттєве скорочення торговельного дефіциту безпосередньо пов’язане з розвитком ВПК і відновленням енергетичної інфраструктури”, – наголосив торговий представник.
Стосовно експорту, Качка зазначив, що завдяки відкриттю навігації в портах у лідери за обсягами експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн тонн, що на 89% більше порівняно з 2023 роком, а в грошовому виразі зростання становило 58% – до $2,8 млрд.
Другу позицію за обсягом, за його словами, посіла кукурудза – 29 млн тонн, що на 12,3% більше, ніж у 2023 році, проте в грошовому виразі збільшення становило лише 2,3% – до $5,07 млрд.
Торгпред наголосив, що зворотна ситуація в експорті м’яса птиці: у натуральному виразі він збільшився лише на 5,6% – до 448,4 тис. тонн, але в грошовому – на 20%, до $961 млн.
“Серед товарів, чий експорт склав понад мільярд доларів, особливо хочеться відзначити кабельну продукцію, експорт якої збільшився на 60% і склав $1,27 млрд”, – додав Качка.
Згідно з його даними, зростання виручки від експорту основних металургійних товарів становило 52% для напівфабрикатів – до $927 млн, 38,9% для гарячекатаного прокату – до $809 млн, 125% для труб – до $590 млн, 6,1% для чавуну – до $500 млн і 19,3% для прутків – до $156 млн.
“Певним індикатором роботи харчової переробної промисловості є кондитерські вироби. Є 38% зростання виручки від шоколаду ($264 млн), 26,9% зростання для печива (269 млн), 15,6% для цукерок без шоколаду ($215 млн) “, – написав також торгпред.
У лісопереробці він звернув увагу на те, що експорт дощок (розпиляних лісоматеріалів) скоротився і в обсязі, але все одно залишився вищим за 1 млн тонн, і у виручці – на 1,2%, до $400,9 млн, проте клеєної фанери було експортовано на 95% більше – $125,3 млн.
“Є хороші характеристики і в легпромі. Експорт костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків склав $99 млн. Це на 646% … більше, ніж у 2023 році. Експорт костюмів, комплектів, жакетів, суконь, спідниць для жінок коштував $71,3 млн, це 114,2% зростання”, – написав Качка.
За його словами, географічно український експорт стає дедалі більш ЄС-центричним: експорт до ЄС зріс на 5,9% – до $24,7 млрд. Пятірку членів ЄС з експорту склали Польща ($4,7 млрд), Іспанія ($2,8 млрд), Німеччина ($2,8 млрд), Нідерланди ($1,98 млрд) та Італія ($1,93 млрд). Водночас зростання експорту в Німеччину становило 40,5%, а ось експорт до Польщі скоротився на 1,1%, уточнив торгпред.
“Загалом торгівля з Польщею скорочується, адже Україна імпортувала з неї на 6,8% менше, ніж у 2023 році. При тому, що Польща й надалі є лідером із постачання товарів із ЄС – $6,8 млрд із $34,3 млрд загального імпорту з ЄС”, – констатував Качка.
Він зазначив, що також скорочується торгівля з Туреччиною – на 7,2% експорт і на 13,5% імпорт.
За його словами, натомість значними темпами зростає імпорт із Китаю: торік він зріс на 37,4% – до $14,3 млрд.
“І це найголовніша зона турбулентності в нашій торговельній політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться світом і призведуть до рекалібрування тарифних ставок у межах СОТ. Якщо США зазначають, що мають право на перегляд своїх митних ставок, то Україна має ще більше прав на це, оскільки ми вступали до СОТ на нездійснених очікуваннях щодо зниження митних тарифів іншими державами-учасницями СОТ”, – наголосив Качка.
Хто потрапив під увагу Податкової?
4,7 тис. перевірок бізнесу запланувала на 2025 рік Державна податкова служба. Найбільше ДПС звертатиме увагу на компанії з Києва, Одещини та Дніпропетровщини. Щомісяця перевірятимуть близько 400 бізнесів, а найбільше візитів заплановано на жовтень.
З 4,7 тис. перевірок близько 3,7 тис. припадає на компанії, а решта — на фопів. Також перевірятимуть фінансові установи та нерезидентів. Завітає Податкова й до 266 бізнесів, щодо яких є запитання по ПДФО, військовому збору та ЄСВ.
ДПС найбільше зверне увагу на компанії з Києва – 18% від загальної кількості перевірок. На другому місці за перевірками буде Одеська область, а на третьому — Дніпропетровська: 12% та 10% відповідно.
Найбільше перевірок спіткають компанії у сфері оптової торгівлі – 20.7%. Ще 15% перевірок припаде на сільське господарство й мисливство. Трійку закриває виробництво харчових продуктів – 6.2%.
Вже у січні перевірять 287 підприємств, а в лютому ще 371. Загалом, щомісяця ДПС навідуватиметься до близько 400 бізнесів, а найбільше у жовтні – 423.
20 компаній з переліку увійшли до індексу Опендатабота 2024:
– Д.Трейдінг – 165,6 млрд. грн доходу;
– Окко експрес – 61,8 млрд. грн;
– Вінницька птахофабрика – 39,2 млрд. грн;
– Нова пошта – 36,4 млрд. грн;
– Українська бронетехніка – 32,4 млрд. грн;
– Спейсикс – 27,9 млрд. грн.
– Миронівська птахофабрика – 21,4 млрд. грн;
– Пумб – 16 млрд. грн;
– Укрсиббанк – 15,4 млрд. грн;
– Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат – 15 млрд. грн;
– Конкорд конслатинг – 8,5 млрд. грн;
– Енселко Агро – 7,2 млрд. грн;
– Інститут інформаційних технологій Інтелліас – 4,3 млрд. грн;
– Берегівське хлібоприймальне підприємство – 4,3 млрд. грн;
– ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ – 2,9 млрд. грн;
– Тесті фуд – 1 млрд. грн;
– Три О – 906 млн. грн;
– Тріумф медіа груп – 562 млн. грн;
– СК Дніпро-1 – 437 млн. грн;
– Зірка Буковелю – 421 млн. грн.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані Податкової — відповідна інформація з’явиться у картці компанії.
Інструкція
Як дізнатися, чи заплановані перевірки Податкової служби щодо вашого бізнесу?
https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2025
Де в Україні найдорожчі ялинки
Понад 1 млн. хвойних дерев виростили на спеціальних плантаціях у 2024 році за даними Держлісагентства. Кожне друге — сосна. Середня вартість одного дерева зросла у 1,5 рази з 2021 року. Водночас купляти стали менше дерев, аніж до повномасштабної. На Вінничині виростили найбільше дерев цьогоріч, а найдорожче дерева коштують на Закарпатті.
1,07 млн хвойних дерев виростили лісгоспи на спеціальних плантаціях цьогоріч. Це удвічі менше, ніж у 2021 році — 2,05 млн дерев. З них 52% — сосни, ще 44% — ялинки. Решта 4,5% – інші породи хвойних.
Найбільше дерев для продажу виростили у лісах Вінниччини та Житомирщини – 20% та 16% відповідно.
Від початку повномасштабної війни продажі новорічних дерев впали вдвічі.Так, у 2021 році реалізували 445 тис. дерев, а вже у 2022 році — лише 206 тис. Торік обсяги продажу зросли на 20% – до 247,5 тис.
Цьогоріч лісгоспи планують реалізувати близько 200 тисяч новорічних дерев до кінця року. 44,5 тис. дерев легальних ялинок вже продано станом на початок грудня. Водночас 402 випадки незаконної вирубки новорічних дерев зафіксовано до 9 грудня цьогоріч. Це вдвічі більше, ніж за весь новорічний сезон торік. Проте лідером за незаконними вирубками став 2021 рік – 1932 випадки. Варто зауважити, що може йтись як про одиничні спиляні дерева, так й про масові вирубки.
Середня закупівельна ціна ялинки нині становить 154 грн. Це на 15% більше порівняно з минулим роком та у 1,5 рази до 2021. Найдорожчі дерева цьогоріч були продані в Закарпатській області — середня вартість склала 918 грн, найдешевші — у Харківській: 92 грн. Торік найдорожчі ялинки були на Київщині — 414 грн, а найдешевші — на Житомирщині: 95 грн.
Купуючи ялинку, варто перевіряти документи продавця, особливо, якщо дерево не походить з лісгоспів Держлісагентства. Кожне дерево має мати маркування етикеткою або биркою-стяжкою з індивідуальним номером і штрих-кодом.
Їх можна перевірити на сайті Системи електронного обліку деревини. Якщо інформація за номером в системі відсутня, ялинка може бути нелегальною.
Купуючи легальні новорічні дерева, можна убезпечити себе від “хвойних” вирубаних на території ЧАЕС. Також це запобігає нелегальній вирубці дерев в Україні.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2024
Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні 31 грудня на 1 коп. зміцнив його 1 січня ще на 5 коп. – до 41,9725 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 середи на рівні 41,9787 грн/$1 проти 42,0247 грн/$1 днем раніше.
На готівковому ринку долар США в перший день нового року подорожчав на 1 коп. при купівлі – до 42,40 грн/$1, а при продажу зберігся на рівні 42,50 грн/$1.
Офіційний курс гривні до долара США протягом 2024 року послабився на 10,6%, або на 4,02 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 14,9%, або на 5,46 грн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до рекордної позначки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – до $1 млрд 625,9 млн, а за грудень – до $5,28 млрд, що також стало рекордно високим показником.
Як повідомлялося, 2023 року офіційний курс гривні девальвував на 4,5% – до 37,9824 грн/$1, тоді як уряд закладав у бюджет-2023 середньорічний показник 42,2 грн/$1, а на кінець року – 45,8 грн/$1. У держбюджеті-2024 Кабмін заклав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1, тоді як у бюджеті на поточний рік закладено середньорічний курс 45 грн/$1.
Газотранспортна система України з 1 січня 2025 року працює в режимі відсутності російського газу, міжнародні партнери проінформовані про це в установленому порядку, повідомив «Оператор ГТС України» в середу вранці.
За його даними, дія транзитної угоди з російським «Газпромом» завершилася о 7:00 за київським часом першого дня 2025 року, відповідно, припинено транспортування природного газу з точки входу «Суджа» на східному кордоні України до точок виходу на західному та південному кордонах країни.
«ОГТСУ завчасно підготував інфраструктуру до функціонування в режимі нульового транзиту та надійного газопостачання українських споживачів. Колектив компанії готовий до роботи в нових умовах», – зазначив генеральний директор компанії Дмитро Ліппа.
Зокрема, готуючись до роботи в нових умовах, ОГТСУ домовився про збільшення гарантованих потужностей для забезпечення можливості постачання газу в Україну, та через Україну європейським споживачам. Також проведено оптимізацію значної кількості активів, не задіяних у роботі газотранспортної системи.
«Усі необхідні роботи з підготовки системи були здійснені «Оператором ГТС України», тому ми абсолютно готові до функціонування нашої системи без транзиту російського газу», – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі національного марафону “Єдині новини”.
Як повідомлялося, договір між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і «Газпромом» було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт за принципом «качай або плати» передбачає транзит 2020 року – 65 млрд куб. м газу, 2021-2024 – по 40 млрд куб. м газу на рік.
Представники української влади 2024 року неодноразово заявляли, що Україна не має наміру підписувати з РФ дію транзитного контракту після його завершення. Водночас було заявлено про переговори щодо постачання азербайджанського газу в Європу через Росію та Україну, хоча Баку не має у своєму розпорядженні значного вільного ресурсу.
Остаточну крапку в питанні продовження транзиту 2025 року поставив президент України Володимир Зеленський 19 грудня на полях Саміту ЄС у Брюсселі: «ми не займатимемося продовженням транзиту російського газу, ми не даватимемо можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові».
Результати проведених за сприяння USAID стрес-тестів показали, що ГТС і ПСГ України готові працювати в умовах нульового транзиту.
У Європейській комісії заявляють про готовність ЄС до зупинки транзиту російського газу територією України, і наявність альтернативних маршрутів постачання неросійського газу.
