Інфляція в Україні, що знизилася до 5,1% у 2023 році після стрибка роком раніше до 26,6%, за підсумками 2024 року зросла до 12,0%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, зростання споживчих цін у країні в грудні 2024 року сповільнилося до 1,4% з 1,9% у листопаді, 1,8% у жовтні та 1,5% у вересні.
Статвідомство нагадало, що в грудні-2023 споживчі ціни зросли на 0,7%, тож у річному вимірі інфляція за підсумками грудня-2024 року збільшилась до 12% з 11,2% за підсумками листопада, 9,7% – за підсумками жовтня, 8,6% – за підсумками вересня.
Вказується, що в грудні-2024 базова інфляція зросла до 1,3% з 1,2% у листопаді, повернувшись до рівня жовтня. З урахуванням того, що в грудні-2023 вона дорівнювала нулю, у річному вимірі базова інфляція за підсумками 2024 року зросла до 10,7% із 4,9% у 2023 році, тоді як у 2022-му вона становила 22,6%.
Національний банк України наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7%, на 2025 рік – із 6,6% до 6,9%.
Мінекономіки України прогнозувало інфляцію за підсумками 2024 року на рівні 9,5% і очікує її на такому самому рівні за підсумками 2025 року.
Ввезення в Україну легкових автомобілів, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у 2024 році в грошовому вираженні зросло на 8% порівняно з 2023 роком – до $4,385 млрд.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, до трійки країн, з яких найбільше ввозили авто, як і роком раніше, увійшли США, Німеччина і Японія, водночас імпорт авто зі США зріс на 13,2% – до $817,9 млн, а їхня частка в структурі імпорту авто становила 18,65% проти 17,78% роком раніше.
Автомобілів з Німеччини, частка яких у структурі імпорту скоротилася на 0,32 в. п. – до 15,56%, ввезено на $682,16 млн (на 5,8% більше), а частка авто з Японії скоротилася до 11,3% з 13,9% роком раніше – їх ввезено на $495,71 млн (на 12% менше).
З інших країн імпорт легкових авто становив $2,389 млрд (частка 54,5%), тоді як роком раніше – $2,131 млрд (52,47%).
За даними статистики ДМС, у грудні імпорт легкових транспортних засобів в Україну становив $389,67 млн – на 3,5% більше, ніж у грудні-2023.
Водночас торік Україна експортувала такі транспортні засоби на $10,1 млн, тоді як роком раніше – на $27,9 млн, водночас найчастіше вони постачалися до Канади (на $1,82 млн), США ($1,79 млн) і Німеччини ($1,54 млн), тоді як 2023 року – до Грузії, ОАЕ та Німеччини.
Як повідомлялося, 2024 року загалом машин, обладнання та транспорту ввезено в Україну на $25 млрд проти $19,8 млрд роком раніше, експортовано – на $3,5 млрд ($2,9 млрд).
Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $402,219 млн, що в 2,2 раза більше, ніж 2023-го ($185,378 млн).
Зі США надійшло вугілля на $98,868 млн (частка – 24,58%), Австралії – на $97,794 млн (24,31%), Чехії – на $69,527 млн (17,29%), інших країн – на $136,03 млн (33,82%).
Експорт Україною вугілля за 2024 рік знизився в 1,7 раза (на 273,353 тис. тонн) – до 397,324 тис. тонн, у вартісному вираженні він упав у 4,7 раза (на $136,325 млн) – до $36,366 млн,
У т.ч. шведським контрагентам відправлено вугілля на $14,776 млн, індійським – на $10,421 млн, італійським – на $5,487 млн, іншим – на $5,682 млн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 4,2 раза (на 14 млн 932,904 тис. тонн) порівняно з 2021 роком – до 4 млн 630,144 тис. тонн. Вугілля імпортовано на $1 млрд 179,113 млн, що у 2,1 раза менше, ніж 2021-го ($2 млрд 488,698 млн).
Гірничорудні підприємства України 2024 року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 89,8% порівняно з попереднім роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 58,7% – до $2 млрд 803,223 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (36,47% поставок у грошовому вираженні), Польщі (17,27%) і Словаччини (17,15%).
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини завезено 250 тонн на $135 тис. Імпорт у 2024 році здійснювався з Польщі (49,64%), Нідерландів (22,89%) і Норвегії (13,49%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
До України минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) внесла платформу з навчання трейдерів Double Сase, ресурс Hug’s (ТОВ «Спай») відомого фінансиста Еріка Наймана і ще шість кейсів до списку ненадійних інвестпроєктів.
«Нагадуємо потенційним інвесторам про значні ризики, пов’язані з інвестуванням: через осіб, діяльність яких на території України жодним чином не регулюється, осіб, які вказують недостовірну інформацію щодо ліцензованої та нібито офіційної діяльності в країнах із розвиненими фінансовими ринками», – наголосили в комісії.
Згідно з оприлюдненими на сайті комісії даними, до переліку ввійшли трейдингові торгові платформи E8 Markets, Rocket Options Pro, Pocket Broker, Bino Trade, AirMarkets, майнінгова платформа Gomining.
Таким чином, загальна кількість проектів у списку сягнула 345, їхній повний список розміщено на офіційному сайті НКЦПФР у розділі «Захист прав інвесторів».
Найман повідомив виданню «Економічна правда», що запит Комісії з проханням відповісти протягом п’яти днів на запитання було отримано тільки 8 січня. На його думку, на ведення інформаційних курсів ліцензія не потрібна, тому рішення регулятора необґрунтоване.
Фінансист додав, що якщо реальною причиною претензій є його резонансні пости в Facabook, то нехай НКЦПФР адресує їх безпосередньо йому, а не ТОВ «Спай».
Згідно з інформацією на сайті Double Сase, вона працює на ринку з 2004 року, а з 2008 року вирішила сфокусуватися на освітній сфері. З 2021 року компанія суттєво розширила свою присутність і нині має по три офіси в Києві та Кишиневі й по два в Одесі та Львові, а її клієнти можуть працювати через брокера Pelliron Universal Inc.
Проте це все ще майже утричі більше, ніж до початку повномасштабної
Майже 65 тисяч кримінальних проваджень за ст. 190 ККУ «Шахрайство» було відкрито у 2024 році за даними ГПУ. Це на 21% менше, ніж у 2023 році. Проте все ще у 2,7 разів більше, ніж до початку повномасштабної. До суду доходить майже кожна четверта справа.
64 978 справ щодо шахрайства було відкрито за весь минулий рік. Це на 21% менше, ніж у 2023 році. Тоді було відкрито рекордну кількість таких справ — 82 609.
Варто зазначити, що протягом минулого року справ про шахрайство поменшало у 2,4 рази. Якщо у першому кварталі, в середньому, відкривали близько 8 тисяч таких проваджень на місяць, то в останньому — лише 3,3 тисячі.
Розкривати подібні справи також стали краще: 15 607 справ дійшло до суду торік. Це 24% від загальної кількості відкритих справ минулоріч. До порівняння, у 2022 і 2023 роках цей показник становив лише 18%.
https://opendatabot.ua/analytics/fraud-2024-12
