Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», агентство регіонального розвитку Одеської області, компанія CheckEye і МедКапіталГрупп уклали меморандум про співпрацю в сфері розвитку превентивної медицини та впровадження інноваційних технологій в охороні здоров’я.
Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в інституті ім. Філатова, метою партнерства є створення сучасної моделі раннього виявлення ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної ретинопатії, одного з найбільш небезпечних факторів втрати зору.
Меморандум визначає такі напрямки спільної роботи, як, зокрема, впровадження систем масового скринінгу діабетичної ретинопатії на основі штучного інтелекту, організація навчальних заходів для лікарів, проведення інформаційних та науково-практичних кампаній у громадах Одеського регіону, популяризація превентивної медицини серед населення.
Окрему увагу під час обговорення було приділено розвитку міжнародного співробітництва.
В.П. Філатова вже має значний досвід партнерства з провідними світовими медичними установами. Зокрема, у 2025 році було підписано угоду з клінікою Oftacentro SA (Лугано, Швейцарія) для реалізації спільних досліджень з раннього виявлення діабетичної ретинопатії за участю стартапу CheckEye.
“Підписання меморандуму стало важливим кроком у формуванні системи превентивної медицини в Одеському регіоні. Об’єднання наукового потенціалу Інституту ім. В.П. Філатова, технологічних рішень компанії CheckEye, експертизи «МедКапіталГруп» і проектної підтримки Агентства створює міцну основу для підвищення якості медичних послуг, ранньої діагностики та поліпшення здоров’я населення”, – підкреслили в інституті.
Ініціатива реалізується за інституційної підтримки Швейцарсько-українського проекту «Згуртованість і регіональний розвиток України» (UCORD), який впроваджується за підтримки Швейцарії через Швейцарське агентство розвитку і співробітництва (SDC), компанією NIRAS Sweden AB.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» 8 жовтня оголосило про намір укласти з СК «Країна» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості закупівлі послуг 474,339 тис. грн грн цінова пропозиція СК «Країна» становила 283 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Євроінс Україна» з пропозицією 283,4 тис. грн, “ВУСО” -343,2 тис. грн, «Оранта» -358,2 тис. грн.
ПАТ «Укрнафта» 3 жовтня оголосила про намір укласти зі СК «Арсенал Страхування» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості придбання послуг 489,8 тис. грн цінова пропозиція компанії становила 190,2 тис. грн.
У тендері також брала участь страхові компанії «Оранта» з пропозицією 290,4 тис. грн, «Універсальна» – 313,1 тис. грн, СГ “ТАС” – 440 тис. грн, СК «Країна» – 440,8 тис. грн.
Україна в січні-вересні 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,2 раза (на 1 млн 760,155 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 253,62 тис. тонн.
За даними Державної митної служби України, за дев’ять місяців цього року вугілля було імпортовано на $751,081 млн, що в 2,3 раза (на $426,588 млн) більше, ніж у січні-вересні 2024 року.
Зі США вугілля надійшло на $308,091 млн (частка – 41,02%), Австралії – на $233,507 млн (31,09%), Чехії – на $72,3 млн (9,63%), інших країн – на $137,183 млн (18,26%).
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).
Поїзд №99/100 Київ-Бухарест, незважаючи на масовані атаки на українську критичну та цивільну інфраструктуру, вирушив у перший рейс разом із сотнею пасажирів, повідомив віцепрем’єр-міністр із відбудови – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Незважаючи на масовані атаки на українську критичну та цивільну інфраструктуру з боку Росії, поїзди »Укрзалізниці” вирушають за розкладом. Так, чітко за графіком у свій перший рейс вирушив поїзд №99/100 Київ-Бухарест”, – написав Кулеба в телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, новий поїзд курсуватиме щодня за маршрутом Київ-Бухарест через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський. Прикордонний контроль відбуватиметься в містах Велчинець та Унгени.
Зазначається, що поїзд прибуває на головний вокзал столиці Румунії – Gara de Nord.
Окремо Кулеба уточнив, що з Києва поїзд відправлятиметься з Центрального вокзалу о 06:30 і прибуватиме до Бухареста о 06:47 наступного дня.
У зворотному напрямку, згідно з розкладом, він відправлятиметься з вокзалу Gara de Nord о 19:10, прибуватиме до Києва о 19:34 наступного дня.
«Навіть під час війни Україна продовжує рух уперед – буквально і символічно», – додав віцепрем’єр-міністр із відновлення.
Як повідомлялося раніше, «Укрзалізниця» з 10 жовтня запускає щоденний поїзд за маршрутом Київ-Бухарест. Вартість квитка в купейному вагоні – приблизно 3800 грн. Купити квитки вже можна в додатку або на сайті «Укрзалізниці».
Національний банк України (НБУ) заборонив ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» і пов’язаним із компанією особам надання платіжних послуг через інтернет-сервіси «КИТ Group» (“KYT GROUP”) через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку. «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації”, – зазначив НБУ в повідомленні на сайті.
Як зазначається в рішенні регулятора, його співробітники під час перевірки встановили, що замовлення фінансової послуги з переказу коштів через сервіси «КИТ Group» здійснювалося через телеграм-бот, а їхнє отримання – у касах, офіційно зареєстрованих за ФК «Ліберті Фінанс». Адреси кас, у яких видавалися кошти, збігалися з локаціями, зареєстрованими за ФК «Ліберті Фінанс» у Реєстрі пунктів обміну валюти НБУ.
Регулятор також підтвердив, що на момент надання послуг торгові марки «КИТ Group» і “КИТ” належали Антону Ткаченку, який є кінцевим бенефіціарним власником ФК «Ліберті Фінанс». 24 вересня 2025 року вже після фіксації порушень, Ткаченко передав права на ці ТМ компанії «Прівейт лімітед компані «Весвіс» (Естонія), додав Нацбанк. Згідно з рішенням, у відповідь на звинувачення Ткаченко заявив про повну незгоду з висновками НБУ. У листах, поданих до Нацбанку, він і компанія стверджували, що телеграм-канали є анонімними, а скріншоти не доводять їхню причетність.
Водночас Нацбанк вказав, що саме співробітники регулятора особисто користувалися послугами сервісу та отримували кошти у відділеннях ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс», що є підтвердженням факту безліцензійної діяльності. Згідно з рішенням НБУ, регулятор визнав послуги, що надаються фізичним та юридичним особам через інтернет-сервіси «КИТ Group» з використанням торгових марок «КИТ Group», «КИТ», такими, що містять ознаки фінансових платіжних послуг. ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» та іншим особам, підконтрольним Ткаченку, заборонено здійснювати платіжні операції через інтернет-сервіси «КИТ Group»
.Рішення набуло чинності з 9 жовтня 2025 року. ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит.
До «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп і Компанія», власником якого є Людмила Ткаченко, а директором Іван Ткаченко.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік із чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів унаслідок операційної діяльності у 2024 році зросла до 29 млрд грн із 21,6 млрд грн у 2023-му.
