ІТ-фахівці одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП «Нібулон»” спільно з командою IT-Enterprise завершили перезапуск і цифровізацію кількісно-якісного обліку мережі елеваторів, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, проєкт оптимізації кількісно-якісного обліку охопив удосконалення бізнес-процесів обліку зернових культур, додаткові процеси з управління логістикою та калькулювання собівартості.
“Налагодження нової ефективної версійності бізнес-процесу кількісно-якісного обліку дало змогу автоматизовано прослідковувати рух зерна, його ключові показники та кошти, витрачені на доопрацювання і переміщення, від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві. Таким чином, формується точна собівартість і, відповідно, вираховується прибутковість. А головне, ми розуміємо, який вплив можна здійснити на кожному етапі для поліпшення фінансових і сервісних показників”, – розповів IT-директор “Нібулону” Микола Рясько.
Кінцева мета проєкту – перехід на модель повністю “цифрового елеватора”, принцип роботи якого побудований на управлінні та забезпеченні координації всіх процесів цифровими системами. Ця концепція поступово масштабується на всі 23 елеваторні комплекси “Нібулону”.
“Якщо описати результати проєкту цифровізації кількісно-якісного обліку в трьох тезах, то, по-перше, це спрощення й автоматизація бізнес-процесів, прискорення їх проходження. По-друге, точність обліку, що забезпечує чіткість і актуальність фінансового становища компанії. По-третє, більша клієнтоорієнтованість, адже процес надання послуг став якіснішим і швидшим”, – наголосив Рясько.
У “Нібулоні” додали, що проєкт цифровізації також сприяв уніфікації облікових процесів на всіх філіях компанії та покращенню інтеграції з обладнанням і сторонніми системами, що забезпечило ефективне управління бізнес-процесами.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Німецька компанія Knauf побудує завод із виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей у Борщеві (Тернопільська обл.), інвестиції в проєкт становитимуть EUR150 млн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
За його даними, проєктна потужність нового заводу становитиме 30 млн кв. м гіпсокартону і 320 тис. тонн сухих сумішей.
“Це буде другий завод Knauf в Україні. Перший розташований у Києві й сьогодні працює на повну потужність – близько 25 млн кв. м гіпсокартону і 200 тис. тонн сухих сумішей. Цього на сьогодні вистачає для задоволення внутрішнього попиту українського ринку, але після війни попит зросте в рази. Саме тому новий завод у Борщеві – інвестиція з вірою в перемогу”, – написав Кисилевський на фейсбук-сторінці.
Раніше Knauf також володіла заводом у Соледарі (Донецької обл.), який зруйнували окупанти. Компанія вивезла співробітників і влаштувала на київському підприємстві, де загалом працюють 425 осіб, зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що Knauf офіційно заявила про зупинення інвестицій і вихід із російського ринку. Водночас 2023 року Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК) вносило Knauf у нині скасований список міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ.
“За моєю інформацією, вони нарешті вийшли з Росії. І так вчинити варто всім міжнародним компаніям, які все ще цього не зробили. Найкращий спосіб поліпшити свою репутацію після тривалого виходу з Росії – це будівництво заводів в Україні”, – наголосив нардеп.
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів.
За даними Opendatabot, за підсумками 2023 року київський завод Knauf (ТОВ “Кнауф Гіпс Київ”) збільшив чистий дохід на 65%, до 3,53 млрд грн, чистий прибуток – у 2,6 раза, до 1 млрд грн.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року і станом на 8 січня експортувала 22,442 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 705 тис. тонн відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 19,422 млн тонн, зокрема в січні – 1,03 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано 9,977 млн тонн пшениці (у січні – 209 тис. тонн), 1,976 млн тонн ячменю (8 тис. тонн), 10,8 тис. тонн жита (0) і 10,162 млн тонн кукурудзи (487 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 8 січня оцінюється в 38,1 тис. тонн (у січні – 0,5 тис. тонн), зокрема пшеничного – 35 тис. тонн (0,5 тис. тонн).
Ціни на моркву в Україні продовжують зростати вже протягом кількох тижнів, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Підвищення цін на дану продукцію експерти пояснюють тим, що у багатьох місцевих виробників вичерпалися запаси якісних коренеплодів, врожай яких 2024 року істотно постраждав унаслідок несприятливих погодних умов.
Наразі ціновий діапазон на моркву вже озвучується в межах 25-32 грн/кг ($0,59-0,76/кг), залежно від якості та обсягів пропонованих партій овочів, що в середньому на 10% дорожче, ніж тижнем раніше.
Чергове підвищення цін у цьому сегменті учасники ринку пояснюють стабільним попитом на якісну моркву. При цьому пропозиція цих коренеплодів на українському ринку поточного тижня помітно скоротилася. Багато виробників уже заявили про завершення сезону реалізації наявних запасів продукції. Частина фермерських господарств пропонує до продажу залишкові партії або зовсім утримуються від продажів, сподіваючись реалізувати овочі ближче до весни за вищими цінами.
Необхідно додати, що на сьогоднішній день ціна на моркву в Україні вже в середньому в 2,3 раза вища, ніж на початку січня 2024 року. Такий ціновий рівень галузеві експерти пояснюють скороченням урожаю цієї продукції в поточному сезоні через погодні аномалії в літній період.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Як повідомляє Український центр трансплант-координації (УЦТК) на своєму сайті, трансплантації виконували 28 медичних центрів. Зокрема, 337 пацієнтам пересаджено нирки, 107 – печінку, 71 серце. Крім того, після значної перерви в Інституті серця МОЗ України було проведено пересадку легень.
Згідно з даними УЦТК, найбільше органних трансплантацій провело Львівське ТМО (140), Національний центр хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова (140). О.О.Шалімова (91) та Інститут серця (52).
При цьому, за інформацією УЦТК, на четвертому місці за кількістю проведених трансплантацій приватна клініка «Оберіг» (ТОВ «Капітал», Київ), де проведено 44 трансплантації печінки та дві нирок.
Також УЦТК повідомляє, що у 2024 році на 18% збільшилася кількість трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин: в 11 медичних закладах було проведено 404 пересадки кісткового мозку, з них 58 – дітям.
Найбільше пересадок кісткового мозку було проведено в НДСЛ «Охматдит» (81), Київському міському центрі нефрології та діалізу (74) і Черкаському центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги (72).
При цьому в п’яти медичних центрах проводять алогенні пересадки, з них у трьох – від нерідного донора.
Станом на початок 2025 року в національному листі очікування перебуває 3578 пацієнтів, з них -2276 очікують на пересадку нирки, 586 – печінки та сім спліт-трансплантацій печінки.
У списку очікування трансплантації серця 615 пацієнтів, на трансплантацію легень очікують 50 пацієнтів, 26 – очікують на комплекс «серце-легені».
На пересадку комплексу нирки та підшлункової залози очікують 20 пацієнтів.
Україна в грудні 2024 року імпортувала 8 тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою на суму $57 тис., що на 73% менше, ніж у грудні 2023 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної митної служби.
У галузевій асоціації зазначили, що Україна також скоротила на 26% імпорт охолодженої яловичини до 17 тонн, а мороженої яловичини на 9%, до 203 тонн порівняно з листопадом 2024 року. Порівняно з груднем 2023 року імпорт охолодженої яловичини зріс на 57%, а імпорт мороженого червоного м’яса – на 1%.
Загалом Україна 2024 року скоротила на 25% імпорт ВРХ до 478 тонн, наростила на 13% імпорт охолодженої яловичини до 154 тонн і 17% мороженої яловичини до 2,54 тис. тонн.
