Агропромислова група “Кернел” веде переговори зі своїми кредиторами про відстрочку погашення боргових зобов’язань, які рекордно виросли з початком російського військового вторгнення в Україну – до $1,95 млрд станом на 30 червня 2022 року, що на 37% перевищує його розмір на аналогічну дату 20 року.
Відповідно до фінансового звіту на сайті холдингу в середу вночі, таке зростання заборгованості було в основному пов’язане з різким збільшенням короткострокових боргових зобов’язань, залучених для поповнення оборотного капіталу взимку 2021-2022 рр., і не погашених до літа 2022 через російську агресію і пов’язаних із нею негативних чинників.
За даними групи компаній, її чисті боргові зобов’язання до 30 червня 2022 року зросли в 1,8 раза порівняно з аналогічною датою минулого року – до $1,49 млрд, а співвідношення боргу до EBITDA підскочило до рекордного за п’ять років співвідношення 6,8 порівняно з 1,0 х у 2021 році.
“Вторгнення РФ почалося якраз на піку нашого циклу оборотного капіталу, коли у нас був найвищий за всю історію компанії сезонний рівень боргу в розмірі $1,95 млрд і рекордно високі товарні запаси в розмірі $0,9 млрд. На щастя, ми вступили в це неспокійний час у відносно хорошому фінансовому стані, тому ми продовжували обслуговувати наш борг, але ми були змушені вести переговори щодо відстрочення погашення основного боргу перед кредиторами”, – зазначається у повідомленні холдингу.
Кернел нагадав, що перші подібні переговори дозволили йому відстрочити погашення основної суми боргу до 30 вересня 2022 року, і зараз він веде переговори про продовження відстрочки до 30 червня 2023 року.
“Станом на день складання цього звіту ми отримали відмови від продовження термінів погашення основного боргу у розмірі $627 млн із кредиторами до 30 червня 2023 року. Для боргових зобов’язань на загальну суму $246 млн ми в процесі оформлення подібних відмов”, – наголосив холдинг у звіті. .
Кернел уточнив, що в грудні 2021 року завершила дострокове погашення євробондів на $213 млн, скоротивши загальну суму єврооблігацій з терміном погашення в 2022 році до $595 млн.
“У зв’язку з тим, що група не мала безумовного права відстрочення розрахунків на 12 місяців або довше щодо своїх банківських послуг станом на 30 червня 2022 року, $198 млн залишків довгострокових банківських кредитів і єврооблігації в обігу на суму $595 млн були рекласифіковані як короткострокові станом на 30 червня 2022 року”, – наголошується в повідомленні холдингу.
Також за його даними, до 30 червня 2022 року “Кернел” заклав 370 тис. державних облігацій України на суму $6,08 млн як забезпечення раніше взятих короткострокових позик.
“Поки ми завершили один із найскладніших періодів у нашій історії, перспективи на майбутнє залишаються незрозумілими і сильно залежатимуть від результату війни в Україні та здатності групи експортувати сільгосппродукцію через чорноморські порти України”, – констатував холдинг.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Верховна Рада припинила дію міжурядової угоди між Україною і Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків з податків на доходи і майно.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за це рішення проголосувало 304 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як уточнив заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк у Телеграм-каналі, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Білорусі, отриманих із джерел в Україні, буде застосовано загальну оподатковувану ставку – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки 10%, встановленої угодою.
“Припинення дії цієї угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків із Республікою Білорусь – державою-союзником країни-агресора в повномасштабній війні проти України”, – зазначив зі свого боку Мінфін.
Він додав, що припинення дії угоди передбачає також припинення втрат бюджету України від сплати податків у Білорусі резидентами України, які здійснюють там діяльність, а також звільнення України від зобов’язань щодо обміну інформацією з Білоруссю з податкових питань.
У приміщенні Національної спілки архітекторів України (НСАУ) відбувається обшук, повідомила заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Просто зараз відбувається обшук у приміщенні НСАУ. Цілих два майори і один лейтенант СБУ залучені до цього процесу. Очевидно, такі важливі люди під час війни повинні кошмарити професійну Національну спілку, а не шукати російських диверсантів”, – написала вона у Facebook.
За її словами, триває вилучення техніки та комп’ютерів.
Джерело: https://www.facebook.com/anna.kyrii
https://www.facebook.com/photo?fbid=6121115427921949&set=pcb.6121159117917580
Верховна Рада має намір врегулювати сферу поводження з генетично модифікованими організмами (ГМО) і вдосконалити систему оцінки їхніх ризиків щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище.
Ухвалення за основу відповідного законопроєкту №5839 “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за поводженням з ГМО і генетично модифікованою продукцією для забезпечення продовольчої безпеки” на засіданні парламенту в середу підтримали 247 народних депутатів (за необхідних 226 голосів), повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його ухвалення дасть змогу розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалити систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнього природного середовища.
Крім цього, документ дасть змогу впровадити європейські механізми держреєстрації ГМО в Україні, удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила її простежуваності, а також посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Таким чином, ухвалення проєкту закону дасть змогу домогтися системної сумісності українського законодавства із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
За 9 місяців повномасштабної російської агресії в Україні бренд Parimatch передав ЗСУ медичного обладнання та різних виробів медичного призначення на суму 7 мільйонів гривень. Передусім йдеться про засоби першої необхідності для військових на передовій – індивідуальні тактичні аптечки, машини для евакуації та медичні вироби у лікарні, які лікують поранених.
Своєчасне надання першої допомоги захисникам на полі бою в рази підвищує шанси врятувати їхні життя. Тому Parimatch з перших днів війни закуповує та передає індивідуальні тактичні аптечки на лінію фронту. Вони включають критично важливі засоби для надання допомоги – турнікети, бандажі, гемостатичні бинти, ножиці, оклюзійні повʼязки, назофарингіальні повітроводи, рукавички, термопокривала та перевʼязувальний матеріал. Швидке використання якісних засобів для надання самодопомоги на полі бою, є одним з головних факторів для збереження життя бійця до прибуття медиків.
Крім засобів тактичної медицини, компанія також забезпечує ЗСУ медичними виробами, які пришвидшують відновлення поранених військовослужбовців. Зокрема, медичні пластини та апарати зовнішньої фіксації кісток, що використовуються в госпіталях при переломах різної складності.
“Багато військових, які отримали поранення у боях, змогли зберегти життя завдяки повноцінній першій допомозі. І більшість з цих військових після реабілітації та відновлення готові знову їхати в найгарячіші точки, щоб продовжувати звільняти українські міста. Підтримувати та забезпечувати їх всім необхідним – наш громадянський обов’язок”, – зазначила CEO Parimatch Ukraine Наталія Гілевич.
Напомним, Parimatch также поддерживает другие инициативы по оказанию первой помощи на поле боя и своевременной эвакуации пострадавших в госпитале. В рамках инициативы UNITED24 компания присоединилась к сбору средств на реанимобили. Эти машины уже находятся на линиях боевых действий, где используются по своему назначению: с помощью них бесстрашные медики могут вовремя эвакуировать пострадавшего в медицинские учреждения.
Банки з іноземним капіталом Альфа-Банк і Райффайзен Банк (обидва – Київ) у вересні очолили перелік із 46 прибуткових банків із чистим прибутком 558,2 млн грн і 522,3 млн грн відповідно.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті зі значною затримкою даними, Альфа Банк зменшив резерви на 646,1 млн грн, тоді як Райффайзен Банк спрацював із прибутком попри формування додатково відповідно 667,9 млн резервів.
Крім того зазначено, що якщо в Альфи активи у вересні скоротилися на 6,6 млрд грн, або на 5,9%, то в Райфа вони зросли на 5,1 млрд грн, або на 3,2%.
У п’ятірці лідерів за прибутком у вересні ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 423,0 млн грн, Укрсиббанк – 399,1 млн грн і Сітібанк – 390,5 млн грн.
Зовсім трохи відстав Ощадбанк, який у вересні показав 371,4 млн грн прибутку попри збільшення резервів ще на 1,18 млрд грн. Слідом ідуть Універсал Банк (mono) – 222,9 млн грн і банк “Кредит Дніпро” – 178,1 млн грн.
Якщо Альфа-Банк зміг у вересні кардинально поліпшити свій фінрезультат після показаного в серпні найбільшого серед усіх банків збитку в 1,357 млрд, то у державного Укрексімбанку, який зайняв тоді другу знизу позицію, зі збитком 1,103 млрд грн, у вересні показник лише погіршився – до 3,5 млрд грн за умови збільшення резервів на 2,47 млрд грн і активів на 16,93 млрд грн.
Шлях від найприбутковішого в серпні банку (3,21 млрд грн) до одного з найзбитковіших у вересні здійснив ПриватБанк, який показав від’ємний фінрезультат 317,4 млн грн і скорочення активів на 20,02 млрд грн за зовсім невеликого зростання резервів – на 0,07 млрд грн.
Серед банків, які завершили вересень зі значним збитком, також Ідея Банк – 190,3 млн грн (зростання резервів на 67,6 млн грн), ПУМБ – 183,1 млн грн (приріст резервів 498,1 млн грн), ПроКредит Банк – 145,3 млн грн (приріст резервів 256,3 млн грн) і банк “Альянс” – 138,1 млн грн (приріст резервів 86 млн грн).
За результатами дев’яти місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 13,83 млрд грн.
За ним зі значним відривом ідуть Ощадбанк – 2,71 млрд грн, Райффайзен Банк – 2,39 млрд грн, Укрсиббанк – 2,10 млрд грн і Сітібанк – 1,51 млрд грн, а слідом три приватні українські банки: Універсал банк – 0,88 млрд грн, банк “Південний” – 0,34 млрд грн і Айбокс Банк – 0,29 млрд грн.
Найбільші ж збитки за січень-вересень показали Укрексімбанк – 7,91 млрд грн, Альфа-Банк – 4,32 млрд грн, державний Укргазбанк – 3,36 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових ПроКредит Банк – 1,43 млрд грн та Ідея Банк – 0,23 млрд грн.
Загалом за дев’ять місяців цього року 44 банки спрацювали з чистим прибутком, тоді як 23 – з чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків становив 7,37 млрд грн після чистого збитку, зокрема у вересні – 1,06 млрд грн. Однак без урахування ПриватБанку фінансовий результат банківської системи за дев’ять місяців також буде негативним – 6,46 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку, у вересні сумарний портфель ОВДП усіх банків зменшився на 0,24 млрд грн, найбільше в Альфа Банку – на 1,97 млрд грн, тоді як у ПУМБа – на 0,56 млрд грн, Сітібанку – на 0,5 млрд грн, РВС Банку – на 0,46 млрд грн.
Водночас Райффайзенбанк і Ощадбанк збільшили свої портфелі держоблігацій відповідно на 1,09 млрд грн і 2,83 млрд грн.
