Пасажиропотік через український кордон на тижні з 10 по 16 травня зменшився ще на 4,3% – до 491 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд скоротився на 9,7% – з 279 тис. до 252 тис., тоді як на в’їзд збільшився на 2,1% – з 234 тис. до 239 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 123 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зріс з 498 до 526.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 35 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 20. Щодо інших ділянок кордону, то несподівано велика черга сформувалась на кордоні із Румунією у ПП “Порубне”, де сьогодні проходить другий тур президентських виборів, – 60 машин, тоді як в інших пунктах пропуска затори були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року менше минулорічних, коли Великдень для православних та греко-католиків прийшовся на 5 травня: тоді за подібні сім днів з України виїхало 309 тис. та в’їхало 239 тис. людей, потік машин становив 135 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Українські підприємства у січні-квітні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 127,209 тис. тонн зі 87,414 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у квітні було експортовано 46,321 тис. тонн (більше на 16,1% до березня), у березні – 39,908 тис. тонн (зростання на 57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (підвищення на 61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-квітень зросло на 39,4% – до $39,247 млн з $28,155 млн.
Експорт металобрухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (86,96% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,60%) та Німеччини (3,09%).
За перші чотири місяці року Україна імпортувала 33 тонни металобрухту на $12 тис. з Польщі (54,55%), Сейшельских островів (36,36%) та Британських Віргінських Островів (9,09%).
Як повідомлялося із посиланням на дані комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Крім того, повідомлялось, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту металобрухту із встановленням нульового обсягу квоти. Наразі відбувається публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби металобрухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
За чотири місяці 2025 року Україна імпортувала алюмінію та виробів із нього на $166,26 млн (+21,6%), експорт склав $45,06 млн (+17,9%). У квітні імпорт сягнув $49,47 млн, експорт — $13,36 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) виставила в системі “Prozorro.Продажі” 27 з 30 запланованих до продажу лотів металобрухту загальною вартістю 77,12 млн грн.
Розмір запропонованих для продажу лотів – від 130 до 700 тонн, загалом “УЗ” планує продати 12 тис. тонн металобрухту тридцятьма лотами, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
Аукціон відбудеться 26 травня. За всіма лотами він проходитиме у три раунди в англійському форматі (на підвищення ціни).
Металобрухт знаходиться у Київській, Харківській, Львівській, Полтавській, Одеській та Чернігівській областях. Для всіх партій встановлена єдина вартість завантаження в залізничний вагон – 1344,5 грн/тонна (з ПДВ), повідомили в “УЗ”.
“Для нас принципово важливо, щоб торги відбулися з максимальною конкуренцією, залученням учасників і результатом. Ми зі свого боку виконали підготовчу роботу, зокрема перейшли на оновлений ДСТУ, скоротили кількість точок відвантаження тощо”, – цитує члена правління “УЗ” (напрям “Ремонт і виробництво”) Євгенія Шрамка пресслужба компанії.
Раніше повідомлялося, що “УЗ” після майже двохрічної паузи планує відновити аукціони у системі “Prozorro.Продажі” – у компанії повідомляли, що готові виставити на продаж близько 160 тис. тонн металобрухту для поступової реалізації окремими лотами.
Група компаній OKKO Group планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетаноловий завод улітку 2026 року, повідомив СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк в інтервʼю співзасновнику інвестиційної компанії Dragon Capital Томашу Фіалі.
За його словами, завод із виробництва біоетанолу потужністю 83 тис. тонн компанія почала будувати торік. При цьому лише частина його продукції постачатиметься внутрішньому ринку, решта розрахована на експорт.
“В Україні вже з 1 травня поточного року є мандати на додавання 5% біоетанолу до палива згідно з європейськими нормами, але ця частка може зрости до 10%. Відповідно, проаналізувавши свою частку ринку, було прийнято рішення побудувати завод на 83 тис. тонн. Окрім того, ми працювали з американськими консультантами, які є номером один на ринку, з приводу формату роботи заводу. Завдяки цьому обрали оптимальний варіант: він буде працювати частково на нашу групу і частково на експорт”, – розповів Даниляк.
СЕО наголосив, що до осені цього року група компаній планує завершити будівництво елеватора на 60 тис. тонн зберігання, а в червні-липні наступного року розраховує повністю запустити завод.
Даниляк також повідомив, що цьогоріч OKKO Group закрила угоду з купівлі 17 тис. га землі на півночі Тернопільської області і півдні Рівненської, а збільшивши свій земельний банк до 50 тис. га.
“Фактично станом на сьогодні ми маємо в загальному обробітку близько 50 тис. га”, — сказав топменеджер.
Інтерес до цих регіонів він пояснив сприятливими природно-кліматичними умовами і найкращими порівняно з іншими регіонами показниками врожайності.
Даниляк зазначив, що важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” у Тернопільській області, до якого компанія увійшла до капіталу у 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
У неділю, 18 травня, Папа Лев XIV відслужив на площі Святого Петра у Ватикані Святу Месу з нагоди початку Петрова служіння, повідомляє Vatican News.
У своїй першій проповіді в якості Папи Лев XIV закликав до «єдності і любові».
«У наш час ми досі бачимо занадто багато розбрату, занадто багато ран, спричинених ненавистю, насильством, упередженнями, страхом перед відмінностями, економічною парадигмою, яка експлуатує земні ресурси і маргіналізує бідних. І ми серед цього випробування хочемо бути маленькою закваскою єдності, спільності, братерства», – зазначив він.
