Паризький музей Лувр з початку наступного року суттєво підвищить вартість вхідних квитків для більшості відвідувачів із країн, що не входять до Європейського союзу та Європейського економічного простору (ЄЕП). Про це повідомляють Euronews Serbia і сербська газета «Політика» з посиланням на рішення ради музею і матеріали BBC.
Із 14 січня 2026 року квиток для туристів із країн поза ЄС і ЄЕП (до яких, окрім країн ЄС, входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) подорожчає з 22 до 32 євро, тобто на 45%.
Під нові тарифи потрапляють, зокрема, громадяни США, Великої Британії, Китаю, а також усіх держав, які не є членами ЄС або ЄЕП, – країн Західних Балкан (включно із Сербією, Чорногорією, Північною Македонією, Албанією, Боснією та Герцеговиною), Україною, Росією, Туреччиною, державами Близького Сходу, Африкою, Латинською Америкою і більшою частиною Азії.
За даними самого Лувру, музей 2024 року відвідали близько 8,7 млн осіб, із них приблизно 69% – іноземні туристи; понад 10% потоку припадало на громадян США, близько 6% – на китайських відвідувачів. Влада Франції та керівництво музею розраховують, що підвищення цін для неєвропейців принесе десятки мільйонів євро додаткового виторгу, які спрямують на посилення безпеки і масштабну реконструкцію будівлі та експозиційних просторів.
25 листопада 2025 року в Українському домі відбулася урочиста церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея-2025» — головної національної події, що відзначає лідерів ринку, інновації та здобутки індустрії.
Ведучим церемонії традиційно став Тимур Мирошніченко, а музичну атмосферу вечора створив гурт KADNAY.
Фармацевтична галузь 2025 року: рік сміливості, інновацій і стійкості
Церемонія нагородження об’єднала провідні компанії, експертів та інноваторів року.
Українська фармацевтична індустрія у 2025 році продовжує працювати в умовах повномасштабної війни та економічної нестабільності. Попри тиск обставин, ринок демонструє унікальну здатність адаптуватися: компанії інвестують в інновації, розвивають нові підходи в продуктах і сервісах, впроваджують цифрові рішення та підтримують доступ пацієнтів до якісного лікування.
Цьогорічна церемонія стала вечором подяки всім, хто робить українську систему охорони здоров’я міцнішою, а фарму — конкурентною на глобальному рівні. Перед оголошенням переможців гості вшанували хвилиною мовчання захисників України.
Переможці «Панацея-2025»
КОМПАНІЯ РОКУ
AI Excellence Award, Штучний інтелект у фармації
Переможець: компанія Roche
Компанія відзначена за прорив у застосуванні штучного інтелекту та реалізацію проєкту «Скринінг діабетичної ретинопатії за допомогою ШІ» — інновації, що відкриває пацієнтам доступ до швидкої та точної діагностики.
Інвестори в інноваційне лікування під час війни. Міжнародні спонсори клінічних досліджень
Переможець: MSD
Компанія нагороджена за безперервну підтримку клінічних досліджень в Україні, посилення інвестицій у наукові програми та забезпечення пацієнтів доступом до сучасних методів лікування навіть у воєнний час.
ПРОЄКТ РОКУ
Впровадження eCTD в Україні
Переможець: Державний експертний центр МОЗ України
Україна у рекордні строки перейшла на міжнародний формат реєстраційних досьє eCTD, який використовують ЄС, США та провідні регулятори світу. Цей крок уже визнано одним із найважливіших цифрових проривів української фарми.
ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ РОКУ
Академія Polpharma
Проєкт відзначено за створення сучасного інтерактивного освітнього простору для лікарів із фокусом на практиці, фаховій підтримці та об’єднанні медичної спільноти довкола знань і розвитку.
ПРЕПАРАТ РОКУ — БЕЗРЕЦЕПТУРНА ГРУПА
Лавреати 2025 року:
• АМІКСИН ІС, компанія Інтерхім
• ПРОКТОЗАН НЕО, компанія STADA
• ЛАФЕРОБІОН, компанія STADA
• НІКСАР, компанія Berlin-Chemie Menarini
• ХІЛО-КОМОД, компанія Sona Exim
Ці препарати стали надійними «рішеннями першої лінії допомоги» для пацієнтів у 2025 році.
Динамічний лідер у низькоціновому сегменті
Переможець: ПУЛЬМОБРІЗ, компанія MOVIHealth
Препарат відзначено за високу ефективність, доступність і значний внесок у лікування сезонних респіраторних захворювань.
Проведення «Панацея-2025» стало можливим завдяки підтримці:
• Аналітичні партнери: IQVIA, SMD, Business Credit
• Професійні асоціації: AIMP, АВЛУ, АПРАД, АПАУ, Асоціація операторів ринку медичних виробів, «Фармацевтична ліга України», Українська асоціація науково-обгрунтованої системи охорони здоров’я
• Юридичний партнер: ГелОн
• Туристичний партнер: ДінАдіс
• Медіа-партнери: «Фармацевтична галузь», «Інтерфакс-Україна»
• Організатор: виробнича компанія «Здорово»
Цьогорічна «Панацея» вкотре довела: українська фармацевтична галузь не просто тримається під час війни — вона зростає, реформується та сміливо впроваджує світові стандарти.
Інноваційні рішення, освітні проєкти, підтримка клінічних досліджень та сучасні підходи до лікування — усе це формує нову, сильну та конкурентну українську фарму.
Організатори конкурсу подякували всім партнерам та учасникам за внесок у розвиток галузі та запросили спільноту на церемонію «Панацея-2026».
Інтерфакс-Україна – інформпартнер премії Панацея
Президент України Володимир Зеленський анонсував перезавантаження Офісу президента, Андрій Єрмак написав заяву на відставку з посади глави ОП.
“Я хочу, щоб ні у кого не було жодних питань до України. Тому сьогодні наступні внутрішні рішення. Перше. Відбудеться перезавантаження Офісу президента України. Керівник Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку”, – сказав Зеленський у вечірньому зверненні у п’ятницю.
Він подякував Єрмаку за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була ним представлена саме так, як і має бути.
“Завжди це була патріотична позиція. Але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій”, – наголосив президент.
Раніше у п’ятницю НАБУ та САП повідомляли про проведення обшуків у Андрія Єрмака.
Київські підприємства за підтримки Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації гідно представили столицю України на міжнародній виставці електротехнічної та електронної промисловості MATELEC 2025, що проходила з 18 по 20 листопада 2025 року у Мадриді.
На стенді «Made in Kyiv» свої розробки презентували 10 київських компаній:
18 листопада відбулося урочисте відкриття колективного стенду «Made in Kyiv», який об’єднав провідні столичні компанії та став платформою для демонстрації інноваційних рішень у сферах електроніки, енергетики, автоматизації та сучасного виробництва.
У церемонії відкриття взяли участь представники влади та дипломатичних установ, зокрема радник-посланник Посольства України в Іспанії Оксана Скрипець, представниця Мадридської торгової палати Rada Ivanova, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков та його заступник Анатолій Баган.
Вже з першого дня виставки київські підприємства розпочали активні переговори з європейськими партнерами, демонструючи високий технологічний рівень продукції та рішень. На стенді експозиції підприємства представили свої рішення та пристрої для вимірювання та контролю, програмні продукти для управління процесами, апаратуру телеметрії та комунікації, системи освітлення та живлення.
Українсько-іспанський бізнес-форум: нові вектори партнерства
19 листопада в межах участі Києва у MATELEC 2025 відбувся Українсько-іспанський бізнес-форум, який став важливою подією для розвитку двосторонньої економічної співпраці. Форум об’єднав представників промисловості, енергетики, автоматизації та високих технологій України та Іспанії, став ефективним майданчиком для B2B-комунікацій.
Серед учасників і спікерів форуму — представники Посольства України в Іспанії, SERCOBE, Українсько-Іспанської торгової палати, Rotary Club Madrid, CEIM та Торгово-промислової палати Мадрида.
Під час заходу заступник директора Департаменту Анатолій Баган презентував каталог «Кращий експортер року 2025», а також було підписано Меморандум про співпрацю між Департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА та Rotary Club Madrid International Passport, що відкриває нові можливості для міжнародної кооперації.
За результатами форуму було проведено понад 70 індивідуальних ділових зустрічей, обговорені перспективи спільних проєктів, дистрибуції та виробничої кооперації.
«Цей форум став для нас не просто подією, а важливим сигналом того, що київські підприємства залишаються конкурентоспроможними на європейському ринку. Вражає динаміка переговорів та щирий інтерес іспанських партнерів до наших інженерних рішень. Ми бачимо реальний запит бізнесу Іспанії на співпрацю з Києвом — і це найкраще свідчення ефективності нашої роботи», — зазначив директор Департаменту Володимир Костіков.
Загалом іспанські та європейські компанії високо оцінили інноваційність, інженерну культуру та якість продукції київських підприємств, а участь Києва у виставці MATELEC 2025 стала яскравим прикладом ефективної міжнародної присутності, демонстрацією інвестиційної привабливості столиці та послідовного розвитку експортного потенціалу київського бізнесу.
«Ми не лише презентуємо свої можливості — ми формуємо довіру, будуємо партнерства та відкриваємо нашим підприємствам шлях до нових ринків. Участь у MATELEC 2025 підтверджує: київська індустрія має потужний потенціал та здатна гідно конкурувати на європейському рівні», – підсумував Володимир Костіков.
Інтерфакс-Україна – медіа партнер заходу.
Завод ТОВ “Юністіл” (Unisteel, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) з виробництва оцинкованого холоднокатаного плоского прокату, який входить в групу “Метінвест, в січні-вересні цього року отримав чистий збиток у розмірі 6,389 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року він складав 196,913 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі 2025 року її прибуток становив 37,532 млн грн.
Дохід за цей період збільшився на 0,3% – до 2 млрд 653,726 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 46,731 млн грн.
ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 363,768 млн грн, тоді як у 2023 році цей показник становив 255,057 млн грн.
Основною продукцією, яку випускає завод, є оцинкований плоский прокат завтовшки від 0,40 мм до 2,50 мм, шириною від 600 до 1250 мм і з класом покриття (Zn) 60-275 г/м кв. Обсяг реалізації готової продукції в 2024 та 2023 роках склав 113,321 тис. тон та 72,500 тис. тон відповідно. При цьому у 2024 році на експорт поставлено 37,917 тис. тонн (32,46%), на внутрішній ринок – 75,404 тис. тонн (66,54%) продукції.
У 2024 році на підприємстві працювала 144 людина.
Завод “Юністил” з випуску холоднокатаного оцинкованого плоского прокату потужністю понад 100 тис. тонн на рік було збудовано у 2007-2010 рр. Його оснащено обладнанням компанії Dongbu Machinary Co., LTD (Південна Корея).
Статутний капітал ТОВ “Юністіл” – 6,01 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Президент Туркменії Сердар Бердимухамедов підписав закон про віртуальні активи, який з 1 січня 2026 року легалізує в республіці майнінг криптовалюти і діяльність криптобірж. Текст документа опубліковано в п’ятницю в газеті «Нейтральний Туркменістан».
Законом визначаються правові та організаційні засади використання віртуальних активів і регулюється діяльність у цій сфері на території республіки. Документ містить перелік ключових понять, серед яких блокчейн, токени, майнінг, смарт-контракти, а також постачальники послуг віртуальних активів.
Окремо визначено види майнінгу, а також вимоги до операторів обміну і криптобірж.
Документ не поширюється на цінні папери, валюти, електронні гроші, банківські депозити та гральну діяльність.
Законом встановлено, що майнінг може бути приватним і промисловим. Приватний майнінг здійснюється індивідуальним підприємцем – резидентом і (або) нерезидентом Туркменії. Промисловий майнінг здійснюється юридичною особою – резидентом і (або) нерезидентом країни. На території країни забороняється здійснення прихованого майнінгу. Усі майнери мають пройти обов’язкову державну реєстрацію в Центральному банку в електронній формі. Свідоцтво видається безстроково.
Згідно з документом, постачальниками послуг віртуальних активів (криптобіржі) можуть виступати юридичні особи, зареєстровані на території Туркменії, які діють на підставі ліцензії та надають послуги, пов’язані з віртуальними активами, встановлені законом.
Криптобіржа зобов’язана забезпечувати захист особистої інформації та віртуальних активів своїх клієнтів. Не можуть бути засновниками або учасниками (акціонерами), посадовими особами криптобірж: фізичні особи, які постійно проживають в офшорній зоні та (або) зареєстровані в ній юридичні особи – нерезиденти Туркменії; фізичні та юридичні особи, які мають банківські рахунки в офшорних зонах; політичні партії, професійні спілки та інші громадські об’єднання; юридичні та фізичні особи, щодо яких наявні відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування поширення зброї масового знищення; юридичні та фізичні особи, щодо яких є відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування поширення зброї масового знищення; фізичні особи, щодо яких є відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування зброї масового знищення; фізичні особи.
Порядок створення, функціонування та звітності криптобірж визначається кабінетом міністрів.
Закон вводить обмеження на використання державної символіки в криптоіндустрії. Майнерам, емітентам віртуальних активів і постачальникам криптопослуг забороняється використовувати в назвах і символіці слова «державний», «Туркменістан», «туркмен», “туркменський”, «національний» у будь-якій формі, будь-якою мовою та в будь-яких поєднаннях.
Також встановлюються жорсткі вимоги до реклами криптовалют: вона має містити попередження про ризики, інформацію про можливу повну втрату коштів і про те, що віртуальні активи не забезпечені державою. Забороняється використовувати в рекламі образи неповнолітніх і представляти операції з криптовалютами як легкий спосіб збагачення.
Держава не несе відповідальності за знецінення або втрату віртуальних активів.
Відповідно до закону, майнери і постачальники послуг віртуальних активів зобов’язані вживати заходів щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та реалізації вимог законодавства Туркменії в цій сфері.
