Випуск № 1 за листопад 2024 року
Глобальний валютний ринок струснула перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США, що сформувало хвилю очікувань і невизначеності.
Реальна розстановка сил стане більш зрозумілою лише після перших практичних кроків нової адміністрації, які вкажуть на ключові вектори розвитку економіки США, визначать їхній глобальний вплив на союзницькі країни та блоки, а також покажуть політику впливу на глобальних конкурентів США поза межами західного світу.
Наразі немає фундаментальних економічних причин для суттєвих курсових корекцій, а те, що ми спостерігаємо у глобальному контексті на ринках валют і криптоактивів, поки що більше нагадує «метушню на палубі в очікуванні зміни погоди», хоча чіткого її прогнозу чи ознак змін нині немає, все будується на більш чи менш імовірних припущеннях, очікуваннях та вірі.
Зараз не кращий час для формування середньострокових валютних стратегій. Хоча, маючи розвинені спекулятивні навички та смак до ризику, можна отримати доходи від спекуляцій у період високої невизначеності на валютних ринках.
Тим часом в Україні спостерігається рекордний попит на валюту, який також більше диктується глобальними процесами та далекими від оптимізму очікуваннями населення і бізнесу. Реальна потреба у валюті може існувати та зростати хіба у тіньового сектору, куди переміщується частина операцій бізнесу в умовах економічної та податкової невизначеності, інфраструктурних та економічних ризиків. А от реальні потреби у валюті для орієнтованих на імпорт секторів перебувають у межах норми.
Тож валютний ринок України залишається під тиском психологічних факторів, хоча фундаментальні макроекономічні показники поки що не дають підстав для формування сильного девальваційного тиску та стрибкоподібної зміни курсів. Достеменно можна стверджувати лише те, що ми будемо свідками подальшої плавної девальвації гривні, принаймні в поточних безпекових та економічних умовах.
Комбінація цих факторів підштовхує громадян переводити свої заощадження у валютні інструменти, а увага багатьох прикута до крипторалі.
Прогноз курсу долара
Як ми і прогнозували раніше, курс долара США в листопаді залишається відносно стабільним із незначними коливаннями. Середній курс купівлі коливався в межах 41,20–41,35 грн/$, а курс продажу — між 41,65 та 41,75 грн/$. Офіційний курс НБУ тримався на рівні 41,20–41,35 грн/$ на фоні відсутності значних інтервенцій з боку регулятора.
Спред між курсами купівлі та продажу залишається стабільним у межах 0,40–0,50 грн/$, відображаючи хитку економічну рівновагу та баланс між попитом і пропозицією.
Прогноз:
Прогноз курсу євро
Як і прогнозувалося, євро продовжує демонструвати усталений тренд на зниження після досягнення пікових значень на рівні 46,18–45,6 грн/€ у жовтні. Середній курс купівлі-продажу євро в другій декаді листопада зазнав корекції з 45,25–44,67 грн/€ до рівнів 44,65–44,1 грн/€.
Зберігається відносно рівний спадний спред між купівлею та продажем євро в діапазоні 0,55–0,65 грн/€, що свідчить про прагнення операторів валютного ринку зберегти додаткову премію з підвищеного попиту на євровалюту, а от її викуп у населення та бізнесу ближчий до офіційного курсу НБУ, що свідчить про неготовність операторів валютного ринку брати на себе валютний ризик у разі зворотного «відскоку» курсу євро, що може бути пов’язано з надходженням нових сигналів від ключових гравців у глобальній економічній системі.
Прогноз:
Майбутні фактори впливу на український валютний ринок
Серед ключових все ще домінують:
Негативні:
Позитивні:
Рекомендації щодо валютних операцій
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Ця стаття надає комплексний огляд ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за період із січня по серпень 2024 року. Аналітика базується на даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку та ООН. Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club та директор із розвитку бізнесу та маркетингу, проаналізував основні економічні тенденції. У фокусі статті — ВВП, інфляція, зовнішня торгівля, державний борг України та глобальні економічні процеси.
Економіка України: динаміка зростання
У перші вісім місяців 2024 року українська економіка демонструвала впевнене відновлення. Реальний ВВП у другому кварталі зріс на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а в липні темпи зростання прискорилися до 4,4%. Як зазначає Максим Уракін, такі результати значною мірою зумовлені раннім збиранням урожаю.
«Відновлення економіки України є обнадійливим сигналом. Водночас зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі є викликом, що потребує зміцнення внутрішнього виробництва та нарощування експорту», — підкреслює Максим Уракін.
За даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло на 6,5% до $17,613 млрд через зниження експорту на тлі збільшення імпорту. У той самий час міжнародні резерви досягли рекордних $42,33 млрд, що свідчить про довіру з боку міжнародних партнерів.
Інфляція та борг
Інфляція в Україні зросла до 7,5% у серпні, що перевищує показники липня (5,4%) і червня (4,8%). У місячному розрізі ціни в серпні збільшилися на 0,6%, порівняно з липнем.
Державний борг України у другому кварталі 2024 року збільшився на $1,1 млрд у доларовому еквіваленті. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася до 5,6% річних, що є позитивним сигналом для фінансової стабільності.
«Ефективне управління боргом, зокрема зниження ставок, відкриває нові можливості для стратегічних інвестицій», — зазначає Максим Уракін.
Глобальна економіка: виклики та можливості
Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання світової економіки на 3,2% у 2024 році. Основними драйверами залишаються Китай та Індія, чиї економіки очікувано зростуть на 5% і 7% відповідно. Водночас європейська економіка демонструє скромніші результати: зростання ВВП єврозони очікується на рівні 0,9%.
«Україні важливо скористатися шансом і закріпити свої позиції на ринках ЄС, забезпечуючи конкурентоспроможність своїх товарів», — акцентує Максим Уракін.
Цікаво, що прогноз щодо цін на нафту передбачає їхнє зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році, що важливо для економік країн, які розвиваються.
Підсумки
Економічні результати України демонструють зростання, однак супроводжуються викликами, як-от інфляція та дефіцит зовнішньої торгівлі. Водночас глобальна економіка стикається з ризиками, включаючи інфляційний тиск і геополітичну напруженість.
«Україні необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат і посилювати експортні можливості для забезпечення довгострокової стабільності», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1028834.html
Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні «Київстар» має намір інвестувати в спектр радіочастот 1940-1945/2130-2135 МГц і 2355-2395 МГц 1,43 млрд грн, повідомила прес-служба компанії у вівторок. При цьому уточнюється, що отримання компанією в користування на 15 років додаткового спектра радіочастот значно посилить її можливості для розширення покриття 4G і поліпшення якості послуг у всіх регіонах країни.
У компанії підкреслили важливу роль «Київстар» у розвитку галузі електронних комунікацій в Україні, зокрема у впровадженні 4G. У пресслужбі нагадали, що саме «Київстар» запропонував державі інноваційний підхід до розв’язання проблеми фрагментованого спектра частот – у 2018 році компанія підтримала пропозицію національного регулятора, повернувши державі смугу частот у діапазоні 1800 МГц. Це дало змогу провести прозорий аукціон, за результатами якого держбюджет отримав 5,43 млрд грн, а споживачі – якісне 4G-покриття по всій країні.
У 2020 році «Київстар» уже вдруге добровільно і безкоштовно повернув державі смугу частот у діапазоні 900 МГц.
«Для подальшого усунення «цифрового розриву» між містом і селом важливо було розгортати 4G і в нижчому діапазоні частот 900 МГц, що дає змогу забезпечити ширше охоплення покриттям, особливо вздовж доріг і у віддалених місцевостях. Але дефіцит спектра і фрагментація і в цьому діапазоні гальмував технологічний розвиток ринку», – йдеться в повідомленні прес-служби “Київстару”.
СЕО компанії Олександр Комаров висловив подяку Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Міністерству цифрової трансформації та державі за підготовку і проведення прозорого аукціону з розподілу частот у спектрі 2100-2300-2600МГц, який дасть змогу розвивати інфраструктуру і підвищувати якість послуг мобільного зв’язку для абонентів.
«Аукціон на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром – це важливий крок у розвитку галузі електронних комунікацій України і свідоцтво того, що війна не зупиняє інвестиції в державні активи, а ефективне управління ними може принести значні кошти до бюджету», – процитувала Комарова пресслужба “Київстар”.
У компанії також уточнили, що участь в аукціоні на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у смугах 2024 року є частиною інвестиційної програми «Київстару» та її материнської компанії VEON, відповідно до якої протягом 2023-2027 років заплановано залучити в економіку України $1 млрд.
Раніше повідомлялося, що НКЕК провела аукціон на надання в користування на частот мобільного зв’язку. «Київстар«, “Vodafone-Україна” (»ВФ-Україна«) і lifecell (»Лайфселл”) отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
«Київстар» придбав право на використання протягом 15 років частот у діапазоні 1940-1945/2130-2135 МГц (без Києва) за 448 млн 500 тис. грн, у діапазоні 2355-2395 МГц – за 994 млн 800 тис. грн.
Медичний центр «Лелека» відзначає своє восьмиріччя — період, наповнений досягненнями, трансформацією та інноваціями. За ці роки заклад пройшов шлях від пологового будинку до багатопрофільного центру для всієї родини, що надає широкий спектр послуг: від пологів до сучасної хірургії та поліклінічних консультацій.
Світові стандарти та надійність
МЦ «Лелека» утримує позицію одного з провідних медичних центрів України, здобувши престижну міжнародну акредитацію JCI (Joint Commission International) — «золотий стандарт» якості та безпеки медичних послуг. Завдяки цьому, «Лелека» входить до переліку найкращих медичних установ, яким довіряють пацієнти в Україні та за її межами.
Акредитація ISO 9001:2015 від QUALITY AUSTRIA підтверджує відповідність найвищим стандартам управління якістю, що гарантує пацієнтам комфорт та безпеку на кожному етапі надання медичної допомоги.
Результати, якими «Лелека» пишається
За 8 років в «Лелеці» народилося понад 12 тисяч діток! З них – 450 «ранніх лелечат», які отримали необхідну допомогу у відділенні неонатології.
А з січня по жовтень 2024 року у медзакладі:
Розвиток персоналу та інновації
У «Лелеці» впевнені, що якісна медицина починається з людей. Тому лікарі закладу постійно вдосконалюють свої знання та навички. У 2024 році фахівці медцентру пройшли спеціалізовані навчання за програмами ЮНІСЕФ, JCI, інфекційного контролю та невідкладної допомоги.
Погляд у майбутнє
«Лелека» продовжує працювати над розширенням спектру послуг та постійним вдосконаленням. У планах — активний розвиток мамологічного центру та центру хірургії гриж, а також суттєве розширення списку можливих послуг по напрямку педіатрії.
«Ми не зупиняємося на досягнутому. Наша команда продовжує працювати, аби “Лелека” залишалася символом надії, здоров’я та інновацій для кожної родини, — поділився генеральний директор медцентру Валерій Зукін. – Вісім років — це тільки початок. Попереду нас чекає ще більше можливостей і досягнень».
Ціна золота підвищується під час торгів у четвер на тлі побоювань ескалації військової агресії РФ в Україні.
Котирування ф’ючерсів з поставкою в грудні на біржі Comex зростають на 0,6% – до $2668,3 за унцію. За останні п’ять сесій дорогоцінний метал подорожчав на 3,8%.
Раніше цього року золото коштувало понад $2800 за унцію, проте ціни відкотилися після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Засновник компанії GoldSeek.com Пітер Спіна в інтерв’ю MarketWatch сказав, що вартість дорогоцінного металу може перевищити $3 тис. за унцію наступного року.
Ангела Меркель згадує про складні стосунки зі світовими лідерами – від Дональда Трампа до Владіміра Путіна – під час свого 16-річного канцлерства у відвертих мемуарах, опублікованих у зв’язку з тим, що її спадщина перебуває під пильною увагою громадськості.
Ось кілька цитат з книги «Свобода: Спогади 1954-2021» згідно з уривками, опублікованими в тижневику Die Zeit перед офіційною публікацією наступного тижня:
ПРЕЗИДЕНТ РОСІЇ ВОЛОДИМИР ПУТІН
«Той, хто завжди був напоготові, щоб уникнути поганого ставлення до себе, і завжди був готовий показати це, включаючи силові ігри з собаками і змушуючи інших чекати на нього. Ви можете вважати все це дитячим, гідним осуду. Ви можете похитати головою. Але це не знімало Росію з карти».
«Він не був зацікавлений у побудові демократичних структур чи процвітанні добре функціонуючої економіки у своїй країні чи деінде. Скоріше, він хотів протистояти тому факту, що Сполучені Штати вийшли переможцями з Холодної війни. Він хотів, щоб Росія залишалася незамінним полюсом у багатополярному світі після закінчення холодної війни. Щоб досягти цього, він в першу чергу спирався на свій досвід роботи в спецслужбах».
СУПЕРЕЧКИ НАВКОЛО УКРАЇНИ НА САМІТІ НАТО В БУХАРЕСТІ, 2008 РІК:
«Я вважав ілюзією припущення, що статус учасника Плану дій щодо членства (ПДЧ) забезпечив би Україні та Грузії захист від агресії Путіна, що цей статус мав би стримуючий ефект до такої міри, що Путін змирився б з розвитком подій, нічого не роблячи.
«Чи можна було б уявити, що країни-члени НАТО відреагували б на це у військовий спосіб – як матеріально, так і військами – і втрутилися б? Чи можна було б уявити, що я, як Федеральний канцлер, попросив би німецький Бундестаг надати такий мандат і нашому Бундесверу і отримав би більшість голосів на свою підтримку?»
«В іншому контексті, який я вже не пам’ятаю в деталях
він (Путін) пізніше сказав мені: «Ви не будете канцлером вічно. А потім вони стануть членами НАТО. І я хочу цього не допустити». І я подумав: Ти теж не будеш президентом вічно. Тим не менш, моє занепокоєння щодо майбутньої напруженості у відносинах з Росією в Бухаресті не зменшилося».
ПРО ДОНАЛЬДА ТРАМПА
«Він бачив все з точки зору забудовника, яким був до приходу в політику. Кожну ділянку землі можна було продати лише один раз, і якщо не він, то хтось інший. Так він бачив світ».
«Протягом багатьох років багато німецьких автомобілів на вулицях Нью-Йорка були для нього скалкою в оці. Те, що американці купували їх, на його думку, могло бути пов’язано тільки з демпінговими цінами і передбачуваними маніпуляціями з обмінним курсом між євро і доларом».
Вона написала, як Трамп не потиснув її руку фотографам на зустрічі в Білому домі в 2017 році, навіть після того, як вона прошепотіла йому, що вони повинні це зробити. «Як тільки я сказала це, я внутрішньо похитала головою про себе. Як я могла забути, що Трамп точно знав, якого ефекту він хоче досягти».
«Він, очевидно, був дуже зачарований російським президентом. У наступні роки у мене склалося враження, що політики з автократичними і диктаторськими рисами захоплювали його.
«Ми спілкувалися на двох різних рівнях. Трамп – на емоційному рівні, я – на фактичному. Для нього всі країни конкурували одна з одною, де успіх однієї був поразкою іншої. Він не вірив, що співпраця може підвищити загальний добробут».
ДИТИНСТВО І ЖИТТЯ В КОМУНІСТИЧНІЙ СХІДНІЙ НІМЕЧЧИНІ:
«Життя в НДР було постійним життям на межі. Навіть якщо день починався безтурботно, все могло змінитися за лічені секунди, якщо було порушено політичні кордони… Держава не знала пощади. З’ясувати, де саме пролягають ці межі, було справжнім мистецтвом життя. Мені допомагав мій дещо примирливий характер і прагматичний підхід».
Вона описала почуття вищості, «тому що, незважаючи ні на що, цій державі не вдалося позбавити мене того, що змушувало мене жити, відчувати і розуміти: певної міри безтурботності».
