13-14 лютого 2025 року протягом двох днів відбудеться найбільша конференція для українських підприємців про вихід на зарубіжні ринки, пошук партнерів, покрокові стратегії і тактичні рішення – Mind Export Summit 2025.
Топ-5 причин, чому варто відвідати MES-2025:
Всі ці (та інші) запитання отримають свої відповіді, а такими є теми панельних дискусій Mind Export Summit 2025:
Серед спікерів:
Також відвідувачі зможуть познайомитись з кейсами українських компаній, що вже працюють на зарубіжних ринках і навіть спробувати їхню продукцію – на Ярмарці компаній-експортерів, що стане частиною Саміту.
Ті ж, хто вже рішуче налаштований підкорювати зарубіжні ринки, зможуть на другий день Саміту взяти участь у Бізнес-симуляції «Вихід на експортні ринки», у межах якої учасники змоделюють процес експансії за кордон та опрацюють можливі проблеми.
Для придбання квитків переходьте за посиланням: https://exportsummit.mind.ua/
Приходьте – буде корисно!
Open4business – інформаційний партнер.
Агрохолдинг “ТАС Агро” повідомив про намір придбати насіннєвий завод ПрАТ “Дмитрівське зернопереробне підприємство” (Чернігівська обл.).
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації НКЦПФР, станом на 12 листопада 2024 року ТОВ “ТАС Агро” простими іменними акціями ПрАТ “Дмитрівське зернопереробне підприємство” не володіло, афілійованих із ним осіб не мало.
У повідомленні уточнюється, що ТОВ “ТАС Агро” має намір придбати 135 440 шт. простих іменних акцій, що становить 100% статутного капіталу товариства.
Як повідомлялося, засновник групи компаній (ГК) “ТАС” Сергій Тігіпко повідомив про нові напрями бізнесу групи: купівлю насіннєвого заводу й елеватора на 40 тис. тонн зберігання, будівництво заводу з переробки яблук у концентрат і вагонобудівного заводу.
ПрАТ “Дмитрівське зернопереробне підприємство” створено 2003 року, основний вид діяльності – складське господарство, крім того, спеціалізується на вирощуванні зернових культур, насінництві, оптовій торгівлі зерном, насінням і кормами для тварин, вантажних автоперевезеннях.
За даними Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 24,66 млн грн, чистий прибуток – 1,497 млн грн, боргові зобов’язання – 53,458 млн грн, активи оцінювали в 75,4 млн грн, кількість співробітників – 40. Статутний фонд – 13,544 млн грн. Його бенефіціарами в рівних частках (50:50) є Віталій та Олег Малиші.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській і Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яка заснована в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) й аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Ціни на соняшник за підсумками минулого тижня зросли і коливалися в діапазоні 25-27,5 тис. грн/т СРТ, що пояснюється активністю закупівель і кількістю пропозиції сировини на ринку, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради. “Низка компаній повідомляла про досить непогане надходження олійної, тоді як деякі невеликі підприємства призупиняли роботу до поліпшення цінової кон’юнктури на ринку”, – розповіли аналітики. За їхньою інформацією, ціни на соняшникову олію на внутрішньому ринку продовжували зростати, в той час як на соняшниковий шрот продовжували знижуватися і суттєво. Переробники, намагаючись балансувати в такій ситуації, в деяких випадках відмовлялися від реалізації шроту на внутрішньому ринку, в той час як на олію називали досить високі цінові пропозиції, проте залишали місце торгу, констатували в “Пуску”.
Портфель укладених державним Ощадбанком кредитних договорів із підприємствами агросектору, харчових і переробних підприємств у сегменті великого корпоративного бізнесу за період війни збільшився втричі і станом на 1 жовтня 2024 року сягнув 9,9 млрд грн порівняно з 3,3 млрд грн 2021 року, повідомив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його інформацією, обсяг укладених угод для підтримки підприємств зазначених сегментів серед клієнтів корпоративного бізнесу Ощаду за 2024 рік становив 1,4 млрд грн, або 20% від загального обсягу укладених договорів за цей період.
“Ми фінансуємо підприємства, які постраждали від військової агресії, наприклад, “Нібулон”. Ми профінансували першу військову посівну, показавши приклад усім іншим банкам почати кредитування. Завдяки цьому ми збільшили наш кредитний портфель у сегменті корпоративного бізнесу серед компаній аграрного сектору, харчових і переробних підприємств за рік, із 2022 до 2023 року, у понад два рази – з 4 млрд грн до 8,8 млрд грн. На 1 жовтня 2024 року такий портфель корпоративного бізнесу досяг 9,9 млрд грн”, – сказав він.
Каціон також повідомив, що наразі частка Ощаду у фінансуванні бізнесу всіх галузей досягла 14% всього ринку – це друге місце серед українських банків. Крім того, Ощад тримає друге місце за всіма юридичними особами у фінансуванні в сегменті аграрного бізнесу та виготовленні харчових продуктів. У портфелі фінустанови на ці кредити закладено 23,7 млрд грн, або понад 15%.
Заступник голови правління додав, що обсяг укладених кредитних угод у сегменті аграрної, харчової та переробної промисловості, торгівлі харчовими продуктами в сегменті великого корпоративного бізнесу 2021 року становив 0,87 млрд грн, 2022-го – 4,6 млрд грн, 2023-го – 11 млрд грн, за 2024 рік – 4 млрд грн. Загалом за період війни Ощад надав майже 20 млрд грн на кредитні угоди для корпоративного бізнесу.
Кількість клієнтів Ощаду в цьому сегменті досягла 15 бізнес-груп, або 30 компаній. Водночас понад 80% із них уперше почали кредитуватися в банку під час війни.
“Від початку 2023 року ми збільшили нашу частку ринку в 1,5 раза. Тільки за цей рік приріст – 4%”, – резюмував відповідальний за корпоративний бізнес Ощадбанку.
За оцінкою фінустанови, перша п’ятірка банків у фінансуванні АПК має такий вигляд: Райффайзен, Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (425,75 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за вісім місяців цього року становив 11,18 млрд грн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року скоротили споживання металопрокату на 9,93% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 617,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 1 млн 35,7 тис. тонн, або 39,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-жовтні-2024 метпідприємства виробили 5,264 млн тонн металопрокату (120,6% до аналогічного періоду 2023 року). З них, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,682 млн тонн, або 69,9%. За цей період частка експорту становить 54,9% (2,398 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,365 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,31%, що дещо перевищує показник січня-жовтня-2023 (44,87%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках дещо перевищує минулорічний показник (39,35% і 37,07% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча – 14,34% проти 18,06%.
“За 10 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 2 млн 617,7 тис. тонн металопрокату, з яких 1 млн 35,7 тис. тонн, або 39,25%, припадає на імпорт. У січні-жовтні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 2 млн 906,4 тис. тонн, з яких 939,4 тис. тонн, або 32,42%, було імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо 10 місяців 2023 року на 9,93% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,83%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за 10 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,50% і 18,93% відповідно). У січні-жовтні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 80,51% і 18,62%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-жовтні 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,1%), Африки (11,1%) та іншої Європи (7,6%).
Серед металургійних імпортерів за зазначений період перше місце посідають інші країни Європи (49,6%), на другому ЄС-27 (28,2%), на третьому – країни Азії (20,4%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Виробник міського транспорту концерн “Електрон” поставив комунальному підприємству (КП) “Ужгородський муніципальний транспорт” перші чотири 12-метрові автобуси “Електрон А18501” із передбачених договором 13, повідомила компанія у фейсбуці.
“До кінця року ще дев’ять автобусів поповнять автопарк комунального підприємства”, – уточнюється в повідомленні.
Концерн поінформував, що в Ужгороді вже експлуатується 27 автобусів цієї марки, тобто по завершенню поставки їх стане 40.
“На відміну від багатьох інших міст, Ужгород практикує системний і прагматичний підхід до оновлення автобусного парку. Місто свідомо поповнює його транспортом однієї марки, що полегшує обслуговування та ремонт рухомого складу. Автобуси “Електрон” експлуатуються в обласному центрі з 2018 року”, – зазначає компанія.
Як повідомлялося, договір на поставку 13 низькопідлогових автобусів “Електрон” на загальну суму 126,5 млн грн уклали 29 вересня 2023 року після перемоги заводу “Електронмаш”, що входить до концерну, у відповідному тендері.
Термін поставки було визначено до 31 серпня 2023 року.
Тендерні пропозиції подавали також компанія “Зернотрейд”, яка пропонувала китайські автобуси за 127,8 млн грн, і ТОВ “Бас Мотор” з автобусами “Богдан” за 130 млн грн.
Крім того, Торговий дім “Еталон Авто” намагався оскаржити дискримінаційні, на його думку, умови тендеру в Антимонопольному комітеті України, однак безуспішно.
