Китай запровадить додаткові мита на деякі імпортовані зі США товари, повідомив Комітет з митних зборів Держради КНР у вівторок. Тарифи в розмірі 15% буде введено на м’ясо курки, пшеницю, кукурудзу і бавовну, 10% – на сорго, соєві боби, свинину, яловичину, продукти водного промислу, фрукти, овочі та молочні продукти.
Цей крок зроблено після того, як США вирішили запровадити з 4 березня додаткові 10%-ві мита на товари, імпортовані з Китаю.
Одностороннє введення Сполученими Штатами тарифів підриває багатосторонню торговельну систему, збільшує навантаження на американські підприємства і споживачів, а також завдає шкоди основам торговельно-економічного співробітництва між двома країнами, наголошується в заяві комітету, яку цитує агентство «Сіньхуа».
Крім того, Китай вніс 15 американських компаній до списку експортного контролю. До їх числа входять Leidos, Gibbs&Cox, IP Video Market Info, Shield AI, Group W, General Atomics Aeronautical Systems і підрозділ General Dynamics – General Dynamics Land Systems.
Також до списку неблагонадійних суб’єктів занесено 10 американських компаній, що заборонить їм займатися імпортом або експортом, пов’язаним із Китаєм, і робити нові інвестиції в країну. Ними стали TCOM, Stick Rudder Enterprises, Teledyne Brown Engineering (підрозділ Teledyne Technologies), Huntington Ingalls Industries, S3 AeroDefense, Cubic Corp., TextOre, ACT1 Federal, Exovera і Planate Management Group. Минулого місяця до цього переліку потрапили власник модних брендів PVH Corp. і біотехнологічна компанія Illumina Inc.
Президент США Дональд Трамп наказав припинити поставки всієї військової допомоги Україні через кілька днів після того, як між ним та президентом України Володимиром Зеленським під час зустрічі у Білому домі стався конфлікт, повідомляє Bloomberg.
За словами високопосадовця з Міністерства оборони, США припинять всю поточну військову допомогу Україні, доки Трамп не вирішить, що лідери країни продемонструють сумлінну прихильність до миру.
Чиновник сказав, що все військове обладнання США, яке нині не перебуває в Україні, буде призупинено, зокрема, зброю, яка перебуває транзитом в дорозі на літаках і кораблях, або яка очікує в транзитних зонах у Польщі.
За словами співрозмовника, зробити паузу Трамп наказав голові Пентагону Піту Хегсету.
Bloomberg зазначає, що президент США наполягає на швидкій угоді, щоб покласти край війні, яка триває вже три роки. Але коли Зеленський минулого тижня зажадав в Овальному кабінеті гарантій безпеки, щоб РФ не порушувала угод, Трамп сердито сказав йому повернутись, коли він буде готовий до миру.
Це, у свою чергу, змусило європейських союзників поквапитися з розробкою планів щодо постачання України зброї, а також щодо надання миротворців у рамках угоди. Однак Європі не вистачає багатьох інших видів зброї та можливостей, які зараз надають США. Офіційні особи союзників заявили, що поставок зброї, швидше за все, вистачить лише до літа.
Видання пише, що поки не зрозуміло, якою мірою указ Трампа вплине на обсяг допомоги. Він вступив на посаду глави держави, маючи 3,85 млрд доларів грошей, що залишилися від попередньої адміністрації у вигляді так званих президентських повноважень зі скорочення запасів США. Наразі незрозуміло, чи буде адміністрація Трампа насправді використовувати ці гроші для України, особливо з урахуванням того, що запаси зброї в США закінчуються і необхідно поповнювати.
Також рішення у понеділок виходить за межі простого припинення фінансування, але ставить під загрозу допомогу, яка вже доставляється або виконується. Це включає поставку критично важливих боєприпасів, сотень керованих реактивних систем залпового вогню і протитанкової зброї та інших можливостей. Припинення існуючих контрактів із промисловістю може також вимагати від США виплати певної форми плати за перерву компаніям, які почали виконувати замовлення.
США та Україна повинні були підписати угоду, яка б дозволила США отримати значну частку майбутніх доходів від видобутку природних ресурсів України, однак після п’ятничної зустрічі угода, судячи з усього, як пише Bloomberg, розвалилася.
У Білому домі тим часом підтверджують скасування поставок військової допомоги Україні, передає CNN.
“Президент чітко дав зрозуміти, що він зосереджений на мирі. Нам потрібно, щоб наші партнери також були віддані цій меті. Ми призупиняємо та переглядаємо нашу допомогу, щоб переконатися, що вона сприяє вирішенню проблеми” – сказав представник Білого дому.
Інший чиновник сказав, що пауза стосуватиметься всієї військової техніки, яка ще не знаходиться в Україні.
Пауза є прямою відповіддю на те, що Трамп вважає поганою поведінкою Зеленського минулого тижня, сказав чиновник. Вони зазначили, що пауза може бути знята, якщо Зеленський продемонструє нову прихильність до переговорів щодо припинення війни в Україні.
Динаміка змін облікової ставки національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.
Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.
З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).
При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.
Джерело: http://relocation.com.ua/bilshe-polovyny-ukrainskykh-bizhentsi/
Україна – стратегічний партнер ЄС та світу. Поки значна частина земель у світі стає непридатною для сільського господарства через кліматичні зміни та деградацію ґрунтів, в Україні за загальної площі країни 60,35 млн га, у сільськогосподарському виробництві вже використовується 42,73 млн га або 70,8% території, повідомляє SEEDS.
Про це пише в блозі на сайті Світ.UA Дмитро Уставицький, співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень, галузевий лідер ГО Світ.UA
«Попри реалії війни експорт зерна з України має вирішальне значення для продовольчої безпеки країн світу. ЄС цього місяця презентує оновлену Спільну аграрну політику Євросоюзу, яка буде ухвалена у 2028 році. Наразі обговорюється, щоб торговельні преференції, запроваджені у 2022 році через війну, були продовжені до 2027 року, оскільки війна продовжується.
За даними МінАПК, у 2024 році експорт агропродукції приніс 24,6 млрд доларів, що становить 59% від загального експорту країни. Українським аграріям вдалося наростити обсяги експорту на 12,5% у порівнянні з 2023 роком. Найбільше зросли продажі зернових (+1,1 млрд дол.) та олійних культур (+0,5 млрд дол.)», – вважає Дмитро Уставицький.
На його думку, саме логістика в агросекторі України відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки як всередині країни, так і на зовнішніх ринках.
«Логістика охоплює весь ланцюг поставок – від доставки насіння, добрив і техніки до виробників до транспортування врожаю на місця зберігання, переробки, внутрішніх ринків і експортних терміналів. Ефективна логістика допомагає мінімізувати втрати врожаю, зберегти його якість і забезпечити конкурентоспроможні ціни», – додає експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень.
Виклики війни: інфраструктурні втрати та ризики
Повномасштабне вторгнення Росії показало критичну важливість стабільної логістики. Знищення транспортної інфраструктури, блокування морських шляхів, руйнування елеваторів та замінування сільськогосподарських земель ускладнили аграрні процеси. Однак Україна змогла адаптуватися, розширивши експортні маршрути через Дунайські порти та альтернативні сухопутні коридори до ЄС.
Експортний потенціал: можливості та обмеження
Європейський Союз залишається основним торговельним партнером України. Українське зерно допомагає знизити продовольчу інфляцію в ЄС.
«Однак сусідні країни розглядають український агросектор не лише як партнера, а й як конкурента, що ускладнює вихід на нові європейські ринки. Тому питання продовження торгових пільг для експортерів і вирішення проблем блокування кордонів у пріоритеті.
Україна має значний експортний потенціал, адже має високу якість продукції. Наприклад, Президент Української зернової асоціації (УЗА) провів аудит у країнах ЄС і отримав позитивний фідбек щодо якості українського зерна, яке визнане одним із найкращих у Європі», – нагадує Дмитро Уставицький.
Як середні фермери можуть виходити на ринки ЄС
«Наразі українські фермери отримали можливість продавати зерно в ЄС без митних бар’єрів. Наприклад, фермер, який має 500 га землі, може постачати продукцію напряму переробникам в Італії. І наразі українське зерно може дістатися Сан-Мартіно в Італії лише за 2 тижні!
Зараз 90% українського зерна (пшениця та кукурудза) постачається до Італії, поступово витісняючи російську продукцію з місцевого ринку. Це демонструє ефективність української логістики, яка поступово інтегрується в європейську інфраструктуру», – наголошує співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
Розвиток логістичної інфраструктури: ключ до конкурентоспроможності
За словами експерта, наразі його команда побудувала повний логістичний ланцюг для фермерів:
«Сьогодні фермери мають вибір – продавати зерно на внутрішньому ринку або експортувати за вигіднішими умовами. Прозорість цін на торгових платформах дозволяє планувати продажі ефективніше, що зменшує логістичні витрати», – додає Дмитро Уставицький.
Фінансові можливості для експортерів
На дужку експерта з міжнародної логістики та інноваційних рішень, фермери вже навчилися працювати з валютними контрактами, що спрощує експортні операції. Банки спростили механізм обслуговування валютних рахунків, що дозволяє уникати курсових ризиків.
«Проте експорт потребує сертифікації та професійного супроводу. Ми допомагаємо малим виробникам проходити цей процес без ризиків, надаючи рішення для експорту партій від 1 800 тонн. Гарантія якості – ключовий фактор успішного експорту», – вважає Дмитро Уставицький.
Торгові стратегії та навчання фермерів
Одна з поширених помилок, вважає експерт – це продаж зерна одразу після збору врожаю, коли ціни найнижчі. На його думку, вигідніше зберігати продукцію та аналізувати ринок, щоб продавати в найвигідніший момент.
Крім того подальше покращення агрологістики неможливе без інвестицій у:
«У ГО Світ.UA ми підіймаємо ці питання і будемо організовувати зустрічі із Міністерством аграрної політики, щоб обговорити можливості державної підтримки малих та середніх фермерів у виході на міжнародні ринки.
В умовах війни експортний супровід малих і середніх фермерів стає стратегічно важливим напрямком для забезпечення продовольчої безпеки та розвитку економіки.
Українські виробники залишаються важливими партнерами для ЄС, тому має бути певна торгівельна культура, адже головна вимога європейських покупців – чесність у питаннях якості та кількості продукції», – додає Дмитро Уставицький.
На його думку, Україна має унікальні можливості для інтеграції в європейський ринок навіть попри виклики війни. Інвестиції в логістику, цифрові рішення та міжнародне співробітництво допоможуть зробити цей процес ефективним і прибутковим для українських фермерів.
Оператор китайського сервісу обміну короткими відео TikTok планує інвестувати $8,8 млрд у будівництво центрів обробки даних (ЦОД) у Таїланді впродовж п’яти років, заявила віцепрезидентка з публічної політики TikTok Хелена Лерш під час заходу в Бангкоку в п’ятницю.
У січні рада з інвестицій Таїланду оголосила про плани TikTok інвестувати $3,8 млрд у країну. Наразі незрозуміло, чи входить ця сума в загальний обсяг оголошених Лерш вкладень. Кількість користувачів TikTok у Таїланді становить понад 50 млн.
