ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні цього року знизило виробництво доменного коксу на 9,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 535,9 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні було вироблено 38,1 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 63,4 тис. тонн, у серпні-2025 – 79,6 тис. тонн.
“Зниження обсягів виробництва у серпні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року зумовлене скороченням поставок вугільного концентрату на підприємство. Це пов’язано з блокуванням роботи українських чорноморських портів через постійні атаки країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема, ті, що перевозять сировину для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) «Укренерго» 3 вересня оголосило про намір укласти зі СК «Трансмагістраль» договір про надання послуг добровільного медичного страхування працівників. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, найнижчу цінову пропозицію подала СК «Трансмагістраль» – 77,989 млн грн проти 111,975 млн грн очікуваної вартості придбання послуг.
У тендері також взяли участь страхові компанії «ВУСО» з пропозицією на 1 грн більше, СГ «ТАС» – на 1 грн більше, ніж у «ВУСО», «Країна» – 84,3 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СГ «ТАС».
«Укренерго» експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередачі, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, що перебуває у підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
АТ «Укрнафта» спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за результатами роботи ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» у 2025 році.
Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між «Укрнафтою» та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
«Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн. За цими результатами – професійна робота всього колективу «Укрнафтобуріння». Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію. Наше спільне завдання — забезпечувати належне управління активом та максимальний результат для держави», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
«Управління «Укрнафтобурінням» – один із показових прикладів ефективної взаємодії АРМА з управителем. «Укрнафта» належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року. Для АРМА принципово важливо, щоб управління арештованими активами забезпечувало максимальний економічний результат для держави», — зазначила т.в.о. Голови АРМА Ярослава Максименко.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Будівельні роботи в житловому комплексі Greenville Prostir (Львівська область, с. Лисиничі, вул. Освітня, 2) відновлено після завершення судового спору щодо умов користування земельною ділянкою.
Як повідомили у пресслужбі девелопера, предметом спору був розмір орендної плати за земельну ділянку у Лисиничах. У процесі врегулювання група компаній Greenville та Львівська міська рада погодили новий розмір орендної плати та механізм компенсації відповідної різниці до бюджету громади за попередній період користування земельною ділянкою.
“Ми, як девелопер проєкту, взяли на себе відповідальність за пошук рішення. Для нас було важливо не продовжувати юридичне протистояння, а знайти модель, яка враховує інтереси міста, громади та наших інвесторів. Сьогодні це питання врегульоване, і ми повертаємося до реалізації Greenville Prostir”, – зазначив керівник проєкту Олег Козуб.
Господарський суд Львівської області 11 серпня затвердив досягнуту сторонами угоду та закрив провадження у справі. Після усунення судових обмежень компанія отримала можливість відновити будівельні роботи на об’єкті.
Наступним кроком компанії є відновлення повного темпу будівельних робіт та представлення інвесторам актуалізованого графіка реалізації проєкту.
За даними порталу новобудов ЛУН, заснована у 2007 році група компаній Greenville реалізує проєкти у Львові та Києві, з 2010 року здано в експлуатацію 45 будинків, в процесі будівництва шість будинків.
Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.
Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.
Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.
Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.
Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
