Українці у серпні 2026 року придбали 20,6 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 9% менше за аналогічний місяць 2025 року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно з липнем поточного року попит на такі авто скоротився на 8,4%.
Найбільша частка у цьому сегменті авторинку в серпні належала бензиновим авто, які збільшили частку порівняно з серпнем 2025 року на 4 в.п. – до 52%.
Далі йдуть дизельні авто – як і торік, їхня частка становила 17%, а частка електромобілів скоротилася до 17% з 26%, водночас вони випереджають гібриди, частка яких становила 11% (6%). Частка авто з ГБО не змінилась – 3%.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,7 років.
Десятку найбільш популярних вживаних імпортованих моделей впевнено очолює Volkswagen Golf – 875 од. Далі йдуть VW Tiguan – 775 од., Nissan Rogue –707 од., Audi Q5 –695 од., Skoda Octavia – 633 од., Renault Megane – 532 од., Tesla Model Y – 494 од., Tesla Model 3 – 480 од., Nissan Leaf – 454 од. та Ford Escape – 408.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, 2025 року українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року. До трійки найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі Tesla – Model Y та Model 3.
Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.
За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.
«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.
Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.
Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.
Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.
«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.
Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.
Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.
Рекордна перемога «Альтернативи для Німеччини» (AfD) на земельних виборах у Саксонії-Анхальт не дає партії можливості самостійно змінити зовнішню політику ФРН або зупинити військову підтримку України, однак здатна посилити політичний тиск на федеральну владу, йдеться в аналізі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На виборах 6 вересня AfD отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у ландтазі. Для абсолютної більшості необхідні 42 депутати. Найпростіший арифметичний варіант створення більшості — союз AfD із п’ятьма депутатами «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW), який дав би 44 голоси. Водночас домовленості про таку коаліцію наразі немає. ХДС, СДПН, «Зелені» та «Ліві» співпрацю з AfD відкидають.
Навіть у разі формування земельного уряду AfD його компетенція буде зосереджена насамперед на освіті, культурі, поліції, регіональній адміністрації, інфраструктурі та бюджеті землі. Зовнішня політика й оборона відповідно до Основного закону ФРН належать до компетенції федерації.
«Уряд Саксонії-Анхальт не отримує окремого голосу в НАТО і не може самостійно скасувати федеральне фінансування допомоги Україні», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.
Саксонія-Анхальт має чотири з 69 голосів у Бундесраті. Це дозволяє земельному уряду впливати на частину федерального законодавства, особливо у питаннях, що зачіпають компетенції земель, однак для блокування рішень йому необхідні союзники серед інших регіонів.
Не зможе Магдебург і запровадити політичну заборону на транзит військових вантажів для України. Разом із тим земельні органи беруть участь у погодженні окремих транспортних і адміністративних процедур, тому конфронтаційна позиція регіональної влади теоретично може призводити до затримок та додаткових бюрократичних труднощів.
На території Саксонії-Анхальт розташовані важливі об’єкти Бундесверу, зокрема Центр бойової підготовки сухопутних військ у районі Гарделеген—Летцлінген, полігон Кліц, де проходили підготовку українські екіпажі Leopard 1A5, а також логістичні підрозділи в Бурзі. Водночас ці структури підпорядковуються федеральному оборонному відомству, а не земельному уряду.
Більш оперативними можуть стати наслідки для українців, які проживають у самій землі. AfD виступає за скорочення соціальної підтримки українців, зміну підходів до інтеграційних програм та посилення політики повернення. Скасувати встановлений на рівні ЄС режим тимчасового захисту земля не може, проте здатна впливати на додаткові регіональні програми та адміністративну практику.
На великих платників податків станом на 1 липня 2026 року припадало близько 19,94 млрд грн податкового боргу, або приблизно 8% загальної заборгованості українських компаній перед державою.
Водночас саме серед великих платників зафіксовані найвищі середні суми боргу на одну компанію.
У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків середня заборгованість становить близько 561,2 млн грн на одну компанію.
У Західному міжрегіональному управлінні середній борг сягає 478,8 млн грн на одного платника.
Для порівняння, середній податковий борг серед усіх українських компаній-боржників становить близько 1,2 млн грн.
Таким чином, середня заборгованість великого платника у Східному управлінні приблизно у 470 разів перевищує середній показник по країні.
При цьому частка великого бізнесу в загальному податковому боргу залишається відносно невеликою. Основна частина із 263,32 млрд грн заборгованості припадає на значно ширше коло середніх і малих компаній.
Назви найбільших корпоративних боржників наразі визначити неможливо через обмеження частини відкритих даних Державної податкової служби, запроваджені після початку повномасштабної війни.
Європейська комісія не підтверджує, що безвізовий режим між Вірменією та Євросоюзом буде запроваджено саме у 2029 році, хоча Єреван розраховує завершити процес лібералізації візового режиму до цього терміну. Ця інформація підтверджується актуальними заявами представників ЄС та офіційними документами Єврокомісії.
Офіційна представниця Єврокомісії Паула Піньо 7 вересня заявила на брифінгу в Брюсселі, що зараз занадто рано встановлювати конкретну дату скасування віз.
«Поки що занадто рано прогнозувати, чи стане 2029 рік або якась інша дата моментом візової лібералізації», — заявила представниця Єврокомісії.
Таким чином, 2029 рік є метою уряду Вірменії, а не узгодженим із ЄС терміном. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян раніше кілька разів заявляв, що Єреван розраховує домогтися лібералізації візового режиму до 2029 року. Зокрема, 24 серпня, представляючи програму уряду на 2026–2031 роки, він повідомив, що Вірменія має намір домогтися скасування короткострокових віз для поїздок до ЄС «протягом 2029 року».
Діалог між ЄС та Вірменією щодо візової лібералізації було офіційно розпочато 9 вересня 2024 року, а 5 листопада 2025 року Єврокомісія передала вірменській владі План дій щодо лібералізації візового режиму — Visa Liberalisation Action Plan, VLAP.
План передбачає виконання Вірменією вимог за чотирма основними напрямками: безпека документів та біометрія, управління кордонами, міграцією та притулком, громадський порядок і безпека, а також фундаментальні права. Фіксованого календарного терміну в документі немає — процес триває стільки, скільки необхідно для виконання всіх критеріїв.
У липні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також дала зрозуміти, що ЄС не прив’язує рішення до конкретного року. Вона зазначила, що Вірменія демонструє хороший прогрес, але назвала процес merit-based, тобто таким, що залежить від фактичного виконання встановлених критеріїв.
Вірменія наразі є єдиною країною-партнером, з якою ЄС веде активний новий діалог щодо візової лібералізації, зазначала Єврокомісія. Наступні оціночні місії мають перевірити виконання решти вимог.
Після успішного завершення всіх етапів Єврокомісія має запропонувати зміни до європейського візового законодавства, після чого рішення має пройти необхідні процедури в ЄС. Тому виконання Вірменією технічних критеріїв саме по собі ще не означає автоматичного скасування віз у заздалегідь визначену дату.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Чорногорії вислала з країни шістьох громадян України, яких підозрюють у створенні мережі співпраці з однією з «високоризикових організованих злочинних угруповань» (ОЗУ), що діють у країні.
За даними поліції, операція тривала кілька днів і була спрямована на виявлення іноземців, перебування та діяльність яких можуть становити загрозу внутрішній та національній безпеці країни. У результаті перевірок поліція заявила про виявлення зв’язків шести українців віком від 28 до 33 років з однією з організованих злочинних груп.
Після перевірки поліція ініціювала скасування тимчасового захисту, яким користувалися ці громадяни України. Потім щодо всіх шести осіб було ухвалено рішення про видворення із забороною на повернення до Чорногорії строком на п’ять років. Їх примусово вивезли з країни через аеропорт Подгориці та прикордонний перехід Божай на кордоні з Албанією.
Ще одному громадянину України, який зараз перебуває за межами Чорногорії, заборонили в’їзд до країни з тих самих підстав. Таким чином, заходи торкнулися семи осіб: шістьох було виселено, ще один отримав заборону на в’їзд.
Під час операції у перевірених вилучили різні засоби зв’язку, GPS-пристрої для відстеження переміщень, безпілотники, засоби для зв’язку між людьми та інші предмети. Поліція заявила, що продовжить перевірки іноземців у рамках заходів щодо протидії загрозам національній безпеці.
При цьому важливо уточнити юридичний аспект повідомлення: поліція говорить саме про підозру у співпраці з організованим злочинним угрупованням та результати оперативних перевірок. В офіційному повідомленні немає інформації про вирок суду, що набрав чинності, щодо цих громадян або про висунуті їм кримінальні звинувачення. Тому називати їх членами злочинного угруповання на підставі опублікованих даних поки що некоректно.
Українська громада після 2022 року стала однією з найбільших іноземних громад невеликої Чорногорії. Реальну кількість українців із чинним тимчасовим захистом зараз можна обережно оцінювати в 6–7 тис. осіб.
Зі звичайними дозволами на проживання та постійним місцем проживання ситуація менш прозора. Остання знайдена повна розбивка МВС за національностями показувала, що станом на 31 жовтня 2023 року 5 208 громадян України мали регульований тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії. Більш свіжих офіційних публічних даних саме щодо українських посвідок на тимчасове проживання/постійне проживання за 2026 рік МВС поки що не наводить. Тому стверджувати, наприклад, що зараз рівно 5 тис. або 7 тис. українців мають звичайні посвідки на тимчасове проживання, не можна. У 2025 році місцеві ЗМІ з посиланням на реєстраційні дані МВС оцінювали всю українську громаду в 10 тис. осіб. Це близько 1,6% населення країни. Для порівняння використовується останній перепис, згідно з яким постійне населення Чорногорії становить 623 633 особи.
