Група «ТАС» почала активно інвестувати в девелопмент і реалізує великі будівельні проєкти в Києві, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
За його словами, група розпочала будівництво 220 тис. кв. м на Оболоні та додатково придбала ще 5 га для цього проєкту.
«У 2027 році ми розпочнемо будівництво 350 тис. кв. м на Лівому березі. Це досить великі інвестиції», — сказав Тігіпко.
Таким чином, девелопмент стає одним із помітних напрямків інвестицій групи поряд із фінансовим сектором та агробізнесом.
Для ринку нерухомості Києва такі проєкти є важливими, оскільки вони можуть збільшити пропозицію житла та комерційних площ у великих районах столиці. Водночас девелопмент залишається капіталомістким напрямком, чутливим до попиту, вартості будівництва, доступності фінансування та динаміки купівельної спроможності населення.
Група «ТАС» раніше була відома насамперед як фінансово-промислова група, проте активне будівництво великих об’єктів свідчить про розширення її інтересів у бік нерухомості та міських проєктів.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» відзначила 10-річчя діяльності проведенням Національного круглого столу «Локальні сорти винограду: спадщина, сталий розвиток та розвиток сільських територій».
У заході взяли участь представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, галузевих об’єднань, науки, ритейлу, HoReCa, виноробних підприємств та експерти аграрного сектору.
Від імені міністерства Союз привітав заступник міністра Денис Башлик, який відзначив внесок УКРСАДВІНПРОМ у розвиток садівництва, виноградарства та виноробства України.
Учасники круглого столу обговорили розвиток локальних сортів винограду як елемента збереження української ідентичності, культурної спадщини та регіональної унікальності. Зазначалося, що конкурентоспроможність українського виноробства має формуватися не лише навколо принципу «Зроблено в Україні», а й навколо підходу «Розроблено в Україні», коли вітчизняні селекційні досягнення стають частиною національного бренду.
Особливу увагу було приділено необхідності створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС. Виконання цих вимог може відкрити для України доступ до європейських інструментів підтримки галузі після вступу країни до Європейського Союзу.
Голова ГС «УКРСАДВІНПРОМ» Володимир Печко відзначив тривожну тенденцію скорочення площ виноградників. За його словами, сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га, що вимагає додаткової уваги держави та галузі.
Учасники заходу також наголосили на важливості підтримки українського виробника в умовах війни, розвитку крафтового виноробства, просування українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також участі виробників у міжнародних виставках, професійних презентаціях та дегустаційних заходах.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» об’єднує учасників галузі садівництва, виноградарства та виноробства, бере участь у просуванні української продукції, розвитку галузевої політики та захисті інтересів виробників.
Міністерство енергетики України вперше за майже 20 років здійснило придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за кошти фінансового резерву, повідомило відомство у середу.
“Майже 400 млн грн уже інвестовано в державні цінні папери, а загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій становитиме близько 785 млн грн”, – зазначили в Міненерго.
У майбутньому ці кошти будуть спрямовані на фінансування робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок.
Як пояснили у міністерстві, придбання ОВДП стало першим кроком у запровадженні передбаченого законодавством механізму управління коштами фінансового резерву.
Фінансовий резерв формується за рахунок регулярних внесків АТ “НАЕК “Енергоатом”, яке щомісяця перераховує до спеціального фонду 65,4 млн грн для забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок. Водночас протягом тривалого часу кошти резерву фактично не були залучені до фінансових інструментів збереження вартості. У результаті інфляційних процесів кошти, накопичені до 2025 року, суттєво втратили свою реальну вартість, зазначили в Міненерго.
Інвестування фінансового резерву в ОВДП дозволить захистити кошти від інфляції, зберегти їхню купівельну спроможність та забезпечити додаткове наповнення резерву за рахунок доходу від державних цінних паперів.
“Україна послідовно формує систему фінансового забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок відповідно до міжнародних зобов’язань та найкращих світових практик”, – наголосили у міністерстві.
Інвестування коштів фінансового резерву в ОВДП є надійним та ефективним інструментом управління державними ресурсами. Це сприятиме зміцненню фінансової стійкості системи ядерної безпеки України та підвищить спроможність держави виконувати зобов’язання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стверджують в Міненерго.
Більше EUR20 млн очікується залучити для АТ “Укрзалізниця ” під час Конференції з відновлення України (URC 2026) в межах бізнес складової, що передбачатиме підписання певних документів, повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, міністерство, в розрізі стійкості, презентує ситуативні центри, які розгорнуті по всій країні. Йдеться про центри, де диспетчери в режимі онлайн 24/7 координують загрози повітряної тривоги або будь-якої іншої небезпеки, ухвалюючи рішення щодо зупинки поїздів, евакуації людей або зміни маршрутів руху вантажів.
“Це дуже серйозна робота, яка нам допомагає мінімізувати шкоду і зберігати життя пасажирів та співробітників, попри постійні атаки”, – наголосив Кулеба.
Віцепрем’єр з відновлення також зауважив, що “Укрзалізниця” та портова галузь беруть на себе найсильніший удар в контексті постійних ворожих обстрілів.
“Росіяни це роблять абсолютно свідомо, розуміючи, що таким чином вони можуть знищити наш експортний потенціал, щоб ми не змогли вивозити те, що виробляємо”, – наголосив Кулеба.
Раніше повідомлялось, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Укрзалізниця” у свою чергу зазначала, що за перший квартал 2026 року ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу.
Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у місті Гданськ, Польща. Українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.
Агрохолдинг KSG Agro інвестує понад 25 млн грн у створення автономної системи водопостачання для одного зі своїх свинарських комплексів і планує до кінця 2026 року повністю забезпечити його водою з власних джерел, повідомила прес-служба компанії в середу.
«Ми інвестуємо в капітальні рішення, які дозволяють мінімізувати будь-яку залежність від зовнішніх обставин і гарантувати безперебійність роботи наших виробничих потужностей. Автономна система водопостачання стане потужним захистом від інфраструктурних ризиків і водночас закладе міцний фундамент для зниження операційних витрат у довгостроковій перспективі», – цитує прес-служба голову Ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова.
Згідно з повідомленням, проєкт передбачає реконструкцію та модернізацію насосної станції №10, яка забезпечуватиме забір води з каналу «Дніпро – Кривий Ріг», а також оновлення трубопроводів, встановлення нового насосного обладнання, автоматизованих систем обліку та цифрових інструментів управління водорозподілом.
Як зазначається в повідомленні, в основі реалізації проєкту лежить створення організації водокористувачів «Нива», яка об’єднала 189 землевласників та землекористувачів регіону. Відповідно до чинного законодавства України ОВК функціонує як некомерційна організація та координує діяльність з надання послуг водопостачання для виробничих і меліоративних потреб учасників. Меліоративна мережа, яка переходить під управління організації, охоплює 1052 га і є однією з трьох найбільших іригаційних систем у Дніпропетровській області.
У KSG Agro зазначили, що свинокомплекс щомісяця споживає близько 20 тис. куб. м води, а реалізація проєкту має знизити залежність від зовнішньої інфраструктури в умовах військових ризиків, скоротити втрати ресурсу та оптимізувати операційні витрати.
У компанії оцінюють термін окупності інвестицій у три-чотири роки.
KSG Agro — вертикально інтегрована холдингова компанія, що займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Земельний банк компанії в Дніпропетровській та Херсонській областях становить приблизно 21 тис. га. Агрохолдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні.
Кінцевим бенефіціаром холдингової компанії залишається Сергій Касьянов, якому через Olbis Investment LTD SA належить 47,83% акцій, тоді як 47,57% цінних паперів перебувають у вільному обігу на Варшавській фондовій біржі.
Питання «який рівень англійської потрібен для роботи за кордоном» звучить дуже просто. Наче можна відкрити таблицю, знайти свою професію, побачити навпроти неї B1, B2 або C1 і спокійно пакувати валізу. Але в реальному житті все трохи складніше. І, на щастя, не так страшно, як іноді здається.
Для більшості спеціалістів, які планують працювати за кордоном або в міжнародному середовищі, головний орієнтир – рівень B2 за шкалою CEFR. Це той момент, коли англійська вже перестає бути шкільним предметом і стає робочим інструментом. Людина може підтримати розмову, пояснити свою думку, поставити уточнювальні питання, написати листа, зрозуміти колег на зустрічі й не зависати щоразу, коли хтось говорить швидше, ніж диктор у навчальному аудіо.
Але важливо не перебільшувати. B2 – це не «говорю як носій». Це не обов’язково ідеальна вимова, бездоганна граматика і словниковий запас на всі випадки життя, включно з тонкощами британської іронії. B2 – це робоча самостійність. Ви можете виконувати свої задачі англійською, не потребуючи постійного перекладача в голові або поряд із собою.
Рівень B1 теж не варто списувати з рахунків. Із ним можна працювати на багатьох позиціях, особливо якщо комунікація не є центральною частиною ролі. Наприклад, якщо задачі більш технічні, повторювані або прив’язані до чітких інструкцій. Але B1 часто створює стелю. Людина ніби може працювати, але важче проходить співбесіди, повільніше адаптується, уникає складних розмов і не завжди може показати свій справжній професійний рівень. Знання є, досвід є, а англійська стоїть у дверях, як охоронець у клубі: «Сьогодні не проходите».
C1 потрібен не всім. Це рівень для тих, у кого мова є одним із головних робочих інструментів. Менеджмент, продажі, консалтинг, HR, викладання, переговори, публічні виступи, робота з документацією високої складності. Там, де потрібно не просто «донести думку», а впливати, переконувати, згладжувати конфлікти, презентувати, вести складні дискусії й швидко реагувати на нюанси.
Одна з найчастіших помилок перед релокацією – плутати англійську для співбесіди з англійською для роботи. Це два різні світи, хоч і живуть по сусідству.
Співбесіда – це окремий жанр. Там потрібно вміти розповісти про себе, пояснити досвід, описати сильні сторони, відповісти на незручні питання, не розгубитися від стресу і не почати речення з «How to say…» п’ять разів поспіль. До співбесіди можна підготуватися досить швидко, якщо вже є базовий рівень. Можна пропрацювати типові питання, вивчити лексику своєї сфери, відрепетирувати відповіді, зібрати кілька сильних історій про досвід.
Але потім починається щоденна робота. І тут англійська показує свій справжній характер.
На роботі потрібно розуміти колег із різними акцентами. Один говорить швидко, другий ковтає половину слів, третій використовує жаргон, четвертий пише повідомлення так, ніби економить літери для онуків. Потрібно читати внутрішні документи, брати участь у мітингах, реагувати на зміни, домовлятися про дедлайни, уточнювати задачі, іноді говорити «я не згоден» так, щоб це звучало професійно, а не як дипломатична аварія.
Саме тому багато людей після переїзду відчувають дивний контраст: співбесіду пройшли, роботу отримали, а в перші місяці все одно важко. Не тому, що рівень «поганий». А тому, що навчалися не під ті ситуації. Готувалися до входу, але не до життя всередині.
Ще одна пастка – самооцінка. Особливо у тих, хто давно читає англійською, дивиться відео, серіали або слухає подкасти. Пасивне розуміння часто росте швидше, ніж активне мовлення. Людина може чудово зрозуміти статтю, але розгубитися, коли треба за 20 секунд пояснити свою думку на дзвінку. Мозок у цей момент поводиться як старий комп’ютер із відкритими 47 вкладками: усе ніби є, але нічого не відкривається вчасно.
Тому перед релокацією корисно не просто думати «я приблизно Intermediate», а чесно перевірити рівень за CEFR. І бажано оцінювати не лише граматику, а й говоріння, слухання, письмо та робочі сценарії. Бо людина може знати часи, але не вміти впевнено провести короткий дзвінок. Або добре говорити на побутові теми, але губитися в професійній лексиці.
Рівень англійської залежить і від країни, і від сфери. В одних компаніях англійська буде основною мовою комунікації. В інших вона потрібна лише для документації, листування або контактів із міжнародними клієнтами. У великих містах і міжнародних командах вимоги зазвичай вищі. У локальних компаніях іноді достатньо нижчого рівня, але для кар’єрного зростання англійська все одно швидко стає важливою.
Для IT, фінансів, маркетингу, логістики, медицини, освіти, сервісу чи управління вимоги теж різні. Наприклад, розробнику іноді достатньо впевнено розуміти задачі, писати короткі повідомлення і брати участь у дейліках. А менеджеру проєктів потрібна мова для переговорів, конфліктних ситуацій, презентацій, звітів і пояснення складних рішень. Формально обидва можуть мати B2, але наповнення цього B2 буде різним.
Саме тут починається найважливіше: готувати потрібно не «англійську взагалі», а англійську під конкретну роль. Якщо Ви плануєте працювати у сфері клієнтського сервісу, потрібно тренувати живі діалоги, скарги, уточнення, ввічливі формулювання. Якщо Ви йдете в IT, потрібні мітинги, технічні обговорення, статуси, листування, співбесіди. Якщо ціль – менеджерська позиція, фокус має бути на аргументації, презентаціях, переговорах і точності формулювань.
Системно таку підготовку вибудовує Business Language: спочатку визначається реальний рівень, потім ціль, а далі програма підлаштовується під ті ситуації, з якими людина справді зіткнеться після релокації або на міжнародній роботі. Не абстрактний «розмовний курс», де сьогодні тема їжі, завтра погоди, післязавтра щасливих єнотів у Канаді. А практична підготовка до конкретних робочих сценаріїв.
Ідеальний рівень англійської для роботи за кордоном – не той, який красиво виглядає в резюме. Ідеальний рівень – той, який дозволяє Вам виконувати роботу, будувати стосунки з колегами, проходити співбесіди, не мовчати на зустрічах і не втрачати можливості лише через мовний бар’єр.
Для старту багатьом достатньо B1+, якщо роль не вимагає складної комунікації. Для стабільної роботи й розвитку найкращий орієнтир – B2. Для керівних, клієнтських і публічних ролей варто рухатися до C1.
Головне – не чекати моменту, коли англійська стане «ідеальною». Такий момент часто не настає навіть у дуже сильних студентів. Краще чесно визначити свою ціль, зрозуміти розрив між поточним рівнем і потрібним, а потім тренувати саме ті навички, які дадуть найбільший результат.
Бо релокація і робота за кордоном – це не мовний іспит заради красивої оцінки. Це реальне життя, де англійська має не блищати на полиці, а працювати. Як хороший інструмент: в потрібний момент.
Business Language, англійська, РЕЛОКАЦИЯ, робота за кордоном
