Україна спільно з Албанією підписали угоду про міжнародне автомобільне сполучення, що передбачає можливість для регулярних вантажних і пасажирських перевезень, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“На практиці це означає більше можливостей для експорту українських товарів, спрощення роботи для перевізників, розвиток нових транспортних маршрутів через країни Південно-Східної Європи та кращу транспортну доступність для громадян обох держав”,- написав Кулеба у Телеграм у вівторок.
За його словами, відтепер Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна матиме “транспортний безвіз”.
Зазначається, що міністерство продовжує також працювати над розширенням міжнародного транспортного сполучення України, відкриттям нових ринків для перевізників.
автомобільне сполучення, АЛБАНИЯ, перевізники, ТРАНСПОРТНЫЙ БЕЗВИЗ, УКРАЇНА
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) реалізує в Україні консультативний проєкт Digital Finance Future Ukraine з орієнтовним загальним бюджетом $2,83 млн, спрямований на розвиток цифрових фінансових послуг та залучення приватного капіталу, повідомляється на сайті корпорації.
Згідно з інформацією IFC, проєкт має розширити доступ населення та малого й середнього бізнесу до фінансування завдяки поширенню цифрових фінансових послуг у межах відновлення України.
Проєкт передбачає співпрацю з органами влади, фінансовими установами, фінтех-компаніями, а також учасниками ринків венчурного та приватного капіталу.
Зазначається, що схвалений IFC 6 травня 2026 року проєкт складається з трьох компонентів.
Перший компонент передбачає наближення українського законодавства та регуляторного середовища у сфері цифрових фінансових послуг до стандартів Європейського Союзу.
Другий спрямований на модернізацію фінансової інфраструктури та залучення приватного капіталу до фінтех-сектору, зокрема, через розвиток відкритого банкінгу, венчурного капіталу та прямих інвестицій.
Третій має сприяти співпраці, інноваціям і регіональній інтеграції фінтех-ринку, а також надати його учасникам інструменти та знання для поширення цифрових фінансових послуг і розширення доступу до капіталу.
Очікується, що реалізацію проєкту буде завершено до 31 березня 2030 року.
Згідно з даними на сайті IFC, від початку повномасштабного вторгнення обсяг наданого корпорацією фінансування в Україні станом на лютий 2026 року сягнув $2,8 млрд, зокрема, понад $1 млрд було мобілізовано від партнерів і донорів.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод — Кернел Груп» 24 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, про що повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA від 8 червня.
Подробиці порядку денного наведено в повідомленні емітента.
ПрАТ «Полтавський ОЕЗ — Кернел Груп» входить до структури агрохолдингу Kernel і працює у сфері переробки олійних культур. Основний вид діяльності підприємства — виробництво олії та тваринних жирів. Завод зареєстрований у Полтаві. Як повідомлялося раніше, за підсумками 2025 року підприємство отримало 50,71 млн грн чистого прибутку проти збитку роком раніше.
Імпорт електроенергії в Україну з 8 по 14 червня зріс на 63% порівняно з попереднім тижнем – до 100,6 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у вівторок.
“Порівняно з попереднім тижнем імпорт зріс за всіма напрямками”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт скоротився на 38% і становив 17,2 тис. МВт*год.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі імпорту на минулому тижні забезпечила Угорщина – 40 тис. МВт*год, або 39,8%. На Словаччину припадало 27,9 тис. МВт*год (27,7%), Румунію – 23,5 тис. МВт*год (23,4%), Польщу – 9,2 тис. МВт*год (9,1%) і Молдову – 0,03 тис. МВт*год (<0,1%).
Найвищі темпи зростання імпорту зафіксовано з Молдови – у 2,5 рази. Зі Словаччини та Угорщини імпорт збільшився на 86% та 83% відповідно, Румунії – на 47% та Польщі – на 5%.
Своєю чергою, у структурі експорту доля Угорщини склала 7,3 тис. МВт*год (42,6%), Румунії – 6,4 тис. МВт*год (37,3%), Молдови – 3,4 тис. МВт*год (19,9%) і Словаччини – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт скоротився за більшістю напрямків на 36-89%. Водночас постачання до Румунії зросли у 2,8 раза. Експорт електроенергії до Польщі не здійснювався з листопада 2025 року.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Гібридний соняшник» 23 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA від 8 червня.
Деталі порядку денного зазначені у повідомленні емітента. Формат проведення зборів – дистанційний.
ПрАТ «Гібридний соняшник» працює в аграрному секторі. За відкритими реєстраційними даними, підприємство зареєстроване у 1997 році в Одеській області, Білгород-Дністровському районі, селі Салгани.
Основний вид діяльності компанії – оброблення насіння для відтворення. Статутний капітал товариства становить 520,254 тис. грн.
Обсяг експорту з України ізольованих проводів та кабелів (зокрема волоконно-оптичних) у січні-травні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 3,2% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $612,9 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби (ДМС), найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, поставки до якої майже не зросли, склавши до $209,4 млн, а частка у загальному обсязі експорту цієї продукції незначно скоротилась, склавши 34,2%.
У трійку найбільших імпортерів, як і у січні-травні-2025, увійшли також Угорщина – $102 млн (торік $95,8 млн) та Польща – $97,9 млн ($90,7 млн).
За даними статистики, у травні експорт цієї продукції перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 6,6% до травня-2025 і на 1% до квітня поточного року – до $124,15 млн.
Водночас, за даними ДМС, в січні-травні імпорт в Україну проводів та кабелів збільшився на 20,4% – до $220,8 млн.
Найбільшим постачальником проводів та кабелів в Україну були Китай ($75,2 млн або 26,8%), Угорщина ($73,6 млн або 26,2%), та Польща ($37,1 млн або 13,2%), тоді як торік імпорт з Угорщини складав $65,5 млн, Китаю – $45,4 млн, Польщі – $33,3 млн.
Як повідомлялось, за даними ДМС, 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів та кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд, імпорт на 24,3% – до $590,7 млн.
