Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) влітку планує запустити секвенатор для визначення штамів коронавірусу, повідомив генеральний директор ЦГЗ Роман Родина під час прес-брифінгу в Києві у четвер.
“Ми виявляємо штами шляхом направлення зразків (понад 200 щомісяця) на секвенування до лабораторій ВООЗ. Крім того, співпрацюємо з організаціями з України, які проводять секвенування. Влітку плануємо на базі ЦГЗ запустити секвенатор і проводити такий аналіз”, – сказав він.
За словами Родини, у 21 регіоні вже виявлено циркуляцію британського штаму коронавірусу (250 випадків), у Полтавській області – один випадок південноафриканського.
При цьому він наголосив, що з поширенням зазначених штамів пов’язані зростання захворюваності, тяжкість перебігу хвороби та летальність.
“У 2020 році захворіло понад 1 млн населення України, а за 3,5 місяця 2021 року – вже 808 тис. Показник захворюваності зріс утричі. Летальність попереднього року становила 1,7%, цього року – 2,3%. Кількість хворих віком 70+ у 2020 році з 3 березня становить 93,7 тис. осіб, а за 3,5 місяця 2021 року – 95,5 тис. осіб”, – сказав він.
При цьому Родина додав, що в Україні зафіксовано понад 1,2 тис. повторних захворювань на коронавірус.
Прямі втрати державного бюджету в першому кварталі 2021 року внаслідок імпорту безакцизних розчинників склали 245 млн грн, а сумарне недоотримання акцизу від кустарного виробництва фальсифікату з використанням цих компонентів може досягати 1 млрд грн. Про це заявив директор Консалтингової групи «А-95», коментуючи дослідження постачань цієї специфічної продукції.
За даними «А-95», у січні-березні 2021 року в Україну було імпортовано 27,2 тис. т розчинників для лакофарбової промисловості за кодом 3814009090. Це на 85% більше від показника за аналогічний період 2020 року (14,7 тис. т) і вдвічі більше, ніж у першому кварталі 2019 року (13,6 тис. т).
Відповідно до опису цих товарів, це суміш октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при виробництві бензинів: МТБЕ, метиловий спирт, толуол, ортоксилол і технологічний бензин. Усі ці компоненти окремо обкладаються акцизним збором за ставкою 213 євро/л (за такою ж ставкою обкладається і бензин), але їх суміші як розчинники для лакофарбової промисловості не підпадають під оподаткування акцизом.
Перше місце в рейтингу одержувачів розчинників утримує неформальна група компаній «БРСМ». «Катма Груп» – постачальник усієї лінійки нафтопродуктів для мережі «БРСМ-Нафта» – імпортувала за квартал безпосередньо 5,2 тис. т. Ще 2,0 тис. т група придбала через компанію «Планета 2000». Продукт було розподілено на нафтобази «БРСМ» у Переяславському (Київська обл.) – 6,8 тис. т і в Шепетівці (Хмельницька обл.) – 0,4 тис. т.
Друге місце серед одержувачів і перше в рейтингу імпортерів утримує харківська компанія «Пром Хім» (6,8 тис. т), що імпортує розчинники з Росії. Одним із одержувачів розчинників «Пром Хіму» є компанія «Альтернатив Енерджі Сорсес Компані», що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа. Вона фігурує в розслідуваннях Національної поліції як компанія, яка експлуатує міні-НПЗ, що випускає фальсифіковані нафтопродукти, одним з покупців яких є мережа АЗС Мotto.
В імпорті розчинників відзначено збільшення обсягів постачань дрібних одержувачів. Так, якщо в січні 2021 року на них припало 3,1 тис. т, або 39% імпорту, то в березні – 55% (5,5 тис. т).
«Окремо всі ці компоненти, зокрема МТБЕ і метанол, підлягали б оподаткуванню акцизом, але щілина в законодавстві дає змогу не платити акциз, якщо ці компоненти надходять у суміші. В результаті прямі втрати бюджету за квартал склали 245 млн грн», – заявив Сергій Куюн.
За його словами, щоб оцінити загальний обсяг державних втрат, необхідно зрозуміти масштаби кустарного виробництва бензину за допомогою цих «розчинників». Консультації з технологами українських НПЗ дозволяють стверджувати, що вони охоплюють 10-20% в кінцевому обсязі виробленого з їх допомогою бензину.
«За допомогою 27,2 тис. т можна випустити 200-270 тис. т бензину. Для довідки: легальні постачання бензину в першому кварталі 2021 року склали 521 тис. т. Це дуже показово демонструє масштаб тіньового паливного ринку», – каже директор Консалтингової групи «А-95».
За розрахунками експертів «А-95», збиток держбюджету тільки на акцизі в першому кварталі 2021 року можна оцінити в 1,2 млрд грн.
«Ми виходимо з того, що половина фальсифікату виробляється шляхом змішування бензину А-92 з октанозбільшуючими розчинниками, а друга половина – в результаті їх додавання в продукцію міні-НПЗ», – пояснив Куюн.
Загалом експерти «А-95» оцінюють річний обсяг втрат державного бюджету від функціонування тіньового ринку нафтопродуктів в 20 млрд грн. Основну частину – 15-17 млрд грн на рік – формують схеми з використанням неврахованої готівки на АЗС та продажу документів на пальне через мережу фіктивних підприємств з метою мінімізації ПДВ і податку на прибуток.
У рамках “Французької весни” відбулася презентація проекту “Блакитний лабіринт”, метою якого є створення маршруту уздовж річки Либідь через художні об’єкти і інтервенції в міське полотно.
“Кияни зможуть на власні очі побачити цей проект починаючи з суботи, 17 квітня. З 12 години дня проект відкриють. У нас буде серія постерів, які ви зможете побачити на території, яку ми відмаркетували, ця територія буде описана у нас на Facebook-сторінці, ви побачите карту, за допомогою якої ви зможете подорожувати”, – сказав урбаніст, засновник агентства просторового розвитку “Zvidsy” Олександр Шевченко на презентації проекту.
За його словами, таким чином, Либідь стає “open air” – галереєю.
“Gilbert1 (французький резидент проекту – ІФ) запропонував концепцію, яка передбачає створення певного містка через Либідь, який дозволить адресувати до основної проблеми, яку ми сьогодні бачимо з цією річкою – що вона є технічним бар’єром, технічною водоймою, вона не є місцем рекреації, місцем, куди люди приходять відпочивати з дітьми, проводити свій вільний час у вихідні”, – додав Шевченко.
Зі свого боку художниця Алевтина Кахідзе розповіла, що в рамках проекту вона створила кілька плакатів, які розповідають історію про річку Либідь.
“Я дуже вдячна команді “Блакитний лабіринт”, тому що я по-справжньому дізналася сумну історію річки Либідь… Більшість часу ми витратили на те, що ходили її берегами, і свідчу, що її берега дуже брудні, не відкриті для людей…Її екологічна ситуація складна і жахлива”, – зазначила Кахідзе.
Також художниця зазначила, що в рамках проекту буде організовано регату з кораблів, створених з їстівних матеріалів, які пропливуть річкою.
“Блакитний лабіринт” – проект про цілісність міського простору в форматі українсько-французької художньої резиденції. Ініційований агентством “Zvidsy”, в партнерстві з ГО “Либідь Е” і Французьким інститутом в Україні, проект має на меті повернути місту пам’ять про малі річки.
Проект виконується в рамках програми міжнародного співробітництва House of Europe.
З моменту старту у ц.р. державна програма з енергоефективності залучає все більше учасників. Якщо у перший тиждень роботи програми у ц.р. сім’ї отримали майже 33 млн грн кредитів, то у другий тиждень – вже 50 млн гривень.
Всього банки видали 83,8 млн грн «теплих кредитів», з яких:
· 82 млн грн – на енергоефективні заходи у приватних будинках;
· 1,8 млн грн – на твердопаливні котли.
«Підвищити енергоефективність у своїй оселі, менше сплачувати за комунальні послуги, жити в комфорті – усі ці бажані цілі мотивують сім’ї до активних дій. І держава надає допомогу у вигляді часткової компенсації від 20 % до 35% за «теплим кредитом», – повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.
Нагадуємо, що «теплі кредити» для індивідуальних домогосподарств надають Ощадбанк та Укргазбанк.
Із повним переліком обладнання, що підпадає під програму, можна ознайомитися на сайті Держенергоефективності: https://saee.gov.ua/uk/consumers/tepli-kredyty.
Міське комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні отримало нову партію допомоги від компанії Ferrexpo. Загальна вартість витратних матеріалів провідних світових виробників, поставлених компанією Ferrexpo для медичних установ міста, становить понад 1,8 млн. гривень.
Не чекаючи піку чергової хвилі пандемії, Благодійний фонд Полтавського ГЗК спільно з міською адміністрацією подбали про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту та антисептиками. Попередити розвиток негативного сценарію і не допустити інфікування ключових в умовах пандемії осіб – медичних працівників – мета компанії Ferrexpo в реалізації проектів з передачі допомоги.
“На жаль, кожен день ми спостерігаємо збільшення кількості хворих та осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію. І тому ми не маємо жодних підстав для того, щоб оптимістично сприймати ситуацію, а навпаки, ми повинні думати про те, як захиститися від цієї хвороби і вберегти тих, хто перший її зустрічає, наших медиків. Сьогодні ми отримали чергову допомогу від компанії Ferrexpo – захисні комбінезони та антисептики, в достатній кількості, щоб забезпечити потребу лікувального закладу на найближчі півроку. Користуючись нагодою, я хочу подякувати Костянтину Валентиновичу Жеваго і компанії Ferrexpo за цю неоціненну допомогу в період чергової хвилі поширення коронавірусної інфекції. Ми разом будемо робити все, щоб подолати пандемію в нашому місті”, – зазначив міський голова Горішніх Плавнів Дмитро Геннадійович Биков.
“Велика подяка тим керівникам, які роблять такі добрі справи, адже без їх підтримки медицина нашого міста просто б не вижила», – прокоментувала директорка КНП «Центр ПМСД м. Горішні Плавні» Аліна Володимирівна Ковпак.
Компанія Ferrexpo постійно здійснює моніторинг ситуації з рівнем захворюваності на коронавірус в регіоні, в якому підприємства ведуть свою виробничу діяльність і в усій країні, а також оперативно реагує на потреби медичних установ не лише Полтавської області, а й усієї України.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДОПОМОГА, КОРОНАВИРУС, ПГЗК, ПОЛТАВСЬКИЙГЗК, ФЕРРЕКСПО, ФОНД
На Суднобудівному заводі «Океан» розпочаті роботи зі створення нового затвору сухого доку. Новий затвор складається з восьми секцій вагою близько 100 тон кожна. Загалом більше 800 тон сталі піде на створення конструкції затвору, яка забезпечить надійне перекриття камери и можливість штатного використання сухого доку.
Сухий док «Океану» – один з найбільших в Євпропі і наразі єдиний з доступних в Україні. Він має довжину 355, ширину 60, глибину 17,1 метри. Переддоковий майданчик має площу 35 тис. кв.м. Сухий док обладнаний двома козловими кранами вантажопідйомністю 320 тон кожен та чотирма монтажними кранами по 80 тон вантажопідйомності.
Відновлення працездатності сухого доку дає можливість Суднобудівному заводу «Океан» повернутися на ринок великовантажного суднобудування, а також виконувати судноремонт теплоходів довжиною до 300 м.
Завершення роботи по відновленню затвору сухого доку планується у четвертому кварталі 2021 року.
ТОВ “Суднобудівний завод “Океан”
За 2019-2020 роки на підприємстві відновилося виробництво та проведено модернізацію технологічного устаткування. За цей період оброблено понад 25 тис. тонн металу, відремонтовано 17 суден, побудовано 2 нових несамохідних судна для голландської компанії Eurobulk. Сьогодні суднобудівний завод “Океан” активно виходить на міжнародний ринок суднобудування. У грудні 2020 року Суднобудівний завод “Океан” та Державний оборонний концерн Турецької Республіки уклали меморандум про участь заводу в програмі побудування серії кораблів класу корвет на виконання Рамкової військової угоди, підписаної урядами України та Туреччини.
