Контрольний пакет акцій “Мотор Січ” був куплений в офшорах за більше ніж $700 млн із порушеннями – без дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) – за кошти наданих китайськими державними банками кредитів, триває кримінальне розслідування, остаточного рішення щодо підприємства поки що немає, повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“Наразі у нас певною мірою патова ситуація”, – сказав він у програмі “Хард з Влащенко” на телеканалі “Україна 24”, спростувавши повідомлення про нібито пропозицію державою акцій “Мотор Січ” Туреччині або якимось іншим інвесторам.
Арахамія нагадав, що китайський покупець прийшов до АМКУ по дозвіл через рік після придбання контрольного пакета, проте під час розслідування комітету з’ясувалося, що акції купували пов’язані особи, а значить, вони мали отримати дозвіл до угоди.
“Хтось має $700 млн десь в офшорах. З цим доведеться розбиратися, і точно в кримінальній площині це відбуватиметься”, – сказав голова фракції, зазначивши, що в Україні податки не були сплачені.
Відповідаючи на запитання, хто є китайським інвестором, Арахамія зазначив, що українська сторона зверталася до китайських дипломатів, щоб з’ясувати, “це державна історія чи приватна”.
“Ще через певний час виявилося, що ті люди, які купували, наразі з браслетами, з обмеженням свободи перебувають у Китаї та обвинувачуються у розтраті в особливо великих розмірах, оскільки кредиторами цієї угоди були державні банки, у яких виникли тепер претензії до цих людей, які без дозволу купили цей завод”, – описав ситуацію голова фракції.
За його словами, Україна не хоче порушити інтереси китайських інвесторів, якщо це легітимні інвестори, поки що арештовано акції, а жодних інших рішень не ухвалено.
Арахамія зазначив, що наразі стоїть завдання максимально підтримувати підприємство у виконанні контрактів та отриманні нових.
Як повідомлялося, торгівлю акціями “Мотор Січ” було припинено 23 квітня 2018 року у зв’язку з арештом всіх 100% акцій за рішенням суду, ініційованого Службою безпеки України. Розслідування СБУ про законність продажу контрольного пакета акцій “Мотор Січ” було відкрито у вересні 2017 року.
Через три з половиною роки це розслідування, як і раніше, триває. Секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками засідання 11 березня цього року заявив, що “Мотор Січ” буде повернуто українському народові. “Буде повернуто у власність української держави законним, конституційним способом найближчим часом”, – сказав він.
Потім СБУ 20 березня повідомила, що Шевченківський райсуд Києва наклав арешт на цілісний майновий комплекс і вирішив передати майно та 100% акцій в управління АРМА для подальшої передачі державному керуючому. В такій ролі себе одразу запропонував держконцерн “Укроборонпром”.
СБУ уточнило, що здійснює досудові розслідування щодо “Мотор Січі” за двома напрямами. Перше – за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 14, 15, 111 і 113 Кримінального кодексу України (щодо диверсійної та підривної діяльності на користь РФ). Друге – за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 209, 212 і 364 КК України. У ньому досліджуються порушення законодавства при первинній приватизації та подальшій незаконній концентрації акцій.
Представник МЗС КНР Чжао Ліцзянь, у свою чергу, заявляв, що Китай вимагає від України захищати законні інтереси китайських інвесторів у зв’язку з рішенням про націоналізацію підприємства “Мотор Січ”, понад 50% акцій якого належать китайським компаніям.
Китайські акціонери “Мотор Січ” ініціювали арбітраж проти держави Україна в грудні 2020 року на $3,6 млрд. Вони стверджують, що українська влада експропріювала їхні інвестиції, а також порушила інші їхні права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення і взаємний захист інвестицій між Україною і Китаєм від жовтня 1992 року. Інтереси китайських позивачів представляють міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper і Bird&Bird.
За даними джерела в уряді України, нині близько 75% акцій “Мотор Січ” уже належать групі китайських власників, і якась частина спірного пакета акцій є заставою з фінансування, наданого, зокрема, China Development Bank.
ПАТ “Мотор Січ” – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію до більше ніж 100 країн світу. Підприємство в січні-вересні 2020 року отримало 930,2 млн грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2019 року чистий збиток становив 532,7 млн грн. Чистий дохід “Мотор Січі” зріс на 20,2% – до 7 млрд 679,5 млн грн.
MOTOR SICH, АКЦИЯ, АМКУ, ОФШОР
Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) влітку планує запустити секвенатор для визначення штамів коронавірусу, повідомив генеральний директор ЦГЗ Роман Родина під час прес-брифінгу в Києві у четвер.
“Ми виявляємо штами шляхом направлення зразків (понад 200 щомісяця) на секвенування до лабораторій ВООЗ. Крім того, співпрацюємо з організаціями з України, які проводять секвенування. Влітку плануємо на базі ЦГЗ запустити секвенатор і проводити такий аналіз”, – сказав він.
За словами Родини, у 21 регіоні вже виявлено циркуляцію британського штаму коронавірусу (250 випадків), у Полтавській області – один випадок південноафриканського.
При цьому він наголосив, що з поширенням зазначених штамів пов’язані зростання захворюваності, тяжкість перебігу хвороби та летальність.
“У 2020 році захворіло понад 1 млн населення України, а за 3,5 місяця 2021 року – вже 808 тис. Показник захворюваності зріс утричі. Летальність попереднього року становила 1,7%, цього року – 2,3%. Кількість хворих віком 70+ у 2020 році з 3 березня становить 93,7 тис. осіб, а за 3,5 місяця 2021 року – 95,5 тис. осіб”, – сказав він.
При цьому Родина додав, що в Україні зафіксовано понад 1,2 тис. повторних захворювань на коронавірус.
Прямі втрати державного бюджету в першому кварталі 2021 року внаслідок імпорту безакцизних розчинників склали 245 млн грн, а сумарне недоотримання акцизу від кустарного виробництва фальсифікату з використанням цих компонентів може досягати 1 млрд грн. Про це заявив директор Консалтингової групи «А-95», коментуючи дослідження постачань цієї специфічної продукції.
За даними «А-95», у січні-березні 2021 року в Україну було імпортовано 27,2 тис. т розчинників для лакофарбової промисловості за кодом 3814009090. Це на 85% більше від показника за аналогічний період 2020 року (14,7 тис. т) і вдвічі більше, ніж у першому кварталі 2019 року (13,6 тис. т).
Відповідно до опису цих товарів, це суміш октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при виробництві бензинів: МТБЕ, метиловий спирт, толуол, ортоксилол і технологічний бензин. Усі ці компоненти окремо обкладаються акцизним збором за ставкою 213 євро/л (за такою ж ставкою обкладається і бензин), але їх суміші як розчинники для лакофарбової промисловості не підпадають під оподаткування акцизом.
Перше місце в рейтингу одержувачів розчинників утримує неформальна група компаній «БРСМ». «Катма Груп» – постачальник усієї лінійки нафтопродуктів для мережі «БРСМ-Нафта» – імпортувала за квартал безпосередньо 5,2 тис. т. Ще 2,0 тис. т група придбала через компанію «Планета 2000». Продукт було розподілено на нафтобази «БРСМ» у Переяславському (Київська обл.) – 6,8 тис. т і в Шепетівці (Хмельницька обл.) – 0,4 тис. т.
Друге місце серед одержувачів і перше в рейтингу імпортерів утримує харківська компанія «Пром Хім» (6,8 тис. т), що імпортує розчинники з Росії. Одним із одержувачів розчинників «Пром Хіму» є компанія «Альтернатив Енерджі Сорсес Компані», що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа. Вона фігурує в розслідуваннях Національної поліції як компанія, яка експлуатує міні-НПЗ, що випускає фальсифіковані нафтопродукти, одним з покупців яких є мережа АЗС Мotto.
В імпорті розчинників відзначено збільшення обсягів постачань дрібних одержувачів. Так, якщо в січні 2021 року на них припало 3,1 тис. т, або 39% імпорту, то в березні – 55% (5,5 тис. т).
«Окремо всі ці компоненти, зокрема МТБЕ і метанол, підлягали б оподаткуванню акцизом, але щілина в законодавстві дає змогу не платити акциз, якщо ці компоненти надходять у суміші. В результаті прямі втрати бюджету за квартал склали 245 млн грн», – заявив Сергій Куюн.
За його словами, щоб оцінити загальний обсяг державних втрат, необхідно зрозуміти масштаби кустарного виробництва бензину за допомогою цих «розчинників». Консультації з технологами українських НПЗ дозволяють стверджувати, що вони охоплюють 10-20% в кінцевому обсязі виробленого з їх допомогою бензину.
«За допомогою 27,2 тис. т можна випустити 200-270 тис. т бензину. Для довідки: легальні постачання бензину в першому кварталі 2021 року склали 521 тис. т. Це дуже показово демонструє масштаб тіньового паливного ринку», – каже директор Консалтингової групи «А-95».
За розрахунками експертів «А-95», збиток держбюджету тільки на акцизі в першому кварталі 2021 року можна оцінити в 1,2 млрд грн.
«Ми виходимо з того, що половина фальсифікату виробляється шляхом змішування бензину А-92 з октанозбільшуючими розчинниками, а друга половина – в результаті їх додавання в продукцію міні-НПЗ», – пояснив Куюн.
Загалом експерти «А-95» оцінюють річний обсяг втрат державного бюджету від функціонування тіньового ринку нафтопродуктів в 20 млрд грн. Основну частину – 15-17 млрд грн на рік – формують схеми з використанням неврахованої готівки на АЗС та продажу документів на пальне через мережу фіктивних підприємств з метою мінімізації ПДВ і податку на прибуток.
У рамках “Французької весни” відбулася презентація проекту “Блакитний лабіринт”, метою якого є створення маршруту уздовж річки Либідь через художні об’єкти і інтервенції в міське полотно.
“Кияни зможуть на власні очі побачити цей проект починаючи з суботи, 17 квітня. З 12 години дня проект відкриють. У нас буде серія постерів, які ви зможете побачити на території, яку ми відмаркетували, ця територія буде описана у нас на Facebook-сторінці, ви побачите карту, за допомогою якої ви зможете подорожувати”, – сказав урбаніст, засновник агентства просторового розвитку “Zvidsy” Олександр Шевченко на презентації проекту.
За його словами, таким чином, Либідь стає “open air” – галереєю.
“Gilbert1 (французький резидент проекту – ІФ) запропонував концепцію, яка передбачає створення певного містка через Либідь, який дозволить адресувати до основної проблеми, яку ми сьогодні бачимо з цією річкою – що вона є технічним бар’єром, технічною водоймою, вона не є місцем рекреації, місцем, куди люди приходять відпочивати з дітьми, проводити свій вільний час у вихідні”, – додав Шевченко.
Зі свого боку художниця Алевтина Кахідзе розповіла, що в рамках проекту вона створила кілька плакатів, які розповідають історію про річку Либідь.
“Я дуже вдячна команді “Блакитний лабіринт”, тому що я по-справжньому дізналася сумну історію річки Либідь… Більшість часу ми витратили на те, що ходили її берегами, і свідчу, що її берега дуже брудні, не відкриті для людей…Її екологічна ситуація складна і жахлива”, – зазначила Кахідзе.
Також художниця зазначила, що в рамках проекту буде організовано регату з кораблів, створених з їстівних матеріалів, які пропливуть річкою.
“Блакитний лабіринт” – проект про цілісність міського простору в форматі українсько-французької художньої резиденції. Ініційований агентством “Zvidsy”, в партнерстві з ГО “Либідь Е” і Французьким інститутом в Україні, проект має на меті повернути місту пам’ять про малі річки.
Проект виконується в рамках програми міжнародного співробітництва House of Europe.
З моменту старту у ц.р. державна програма з енергоефективності залучає все більше учасників. Якщо у перший тиждень роботи програми у ц.р. сім’ї отримали майже 33 млн грн кредитів, то у другий тиждень – вже 50 млн гривень.
Всього банки видали 83,8 млн грн «теплих кредитів», з яких:
· 82 млн грн – на енергоефективні заходи у приватних будинках;
· 1,8 млн грн – на твердопаливні котли.
«Підвищити енергоефективність у своїй оселі, менше сплачувати за комунальні послуги, жити в комфорті – усі ці бажані цілі мотивують сім’ї до активних дій. І держава надає допомогу у вигляді часткової компенсації від 20 % до 35% за «теплим кредитом», – повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.
Нагадуємо, що «теплі кредити» для індивідуальних домогосподарств надають Ощадбанк та Укргазбанк.
Із повним переліком обладнання, що підпадає під програму, можна ознайомитися на сайті Держенергоефективності: https://saee.gov.ua/uk/consumers/tepli-kredyty.
Міське комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні отримало нову партію допомоги від компанії Ferrexpo. Загальна вартість витратних матеріалів провідних світових виробників, поставлених компанією Ferrexpo для медичних установ міста, становить понад 1,8 млн. гривень.
Не чекаючи піку чергової хвилі пандемії, Благодійний фонд Полтавського ГЗК спільно з міською адміністрацією подбали про забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту та антисептиками. Попередити розвиток негативного сценарію і не допустити інфікування ключових в умовах пандемії осіб – медичних працівників – мета компанії Ferrexpo в реалізації проектів з передачі допомоги.
“На жаль, кожен день ми спостерігаємо збільшення кількості хворих та осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію. І тому ми не маємо жодних підстав для того, щоб оптимістично сприймати ситуацію, а навпаки, ми повинні думати про те, як захиститися від цієї хвороби і вберегти тих, хто перший її зустрічає, наших медиків. Сьогодні ми отримали чергову допомогу від компанії Ferrexpo – захисні комбінезони та антисептики, в достатній кількості, щоб забезпечити потребу лікувального закладу на найближчі півроку. Користуючись нагодою, я хочу подякувати Костянтину Валентиновичу Жеваго і компанії Ferrexpo за цю неоціненну допомогу в період чергової хвилі поширення коронавірусної інфекції. Ми разом будемо робити все, щоб подолати пандемію в нашому місті”, – зазначив міський голова Горішніх Плавнів Дмитро Геннадійович Биков.
“Велика подяка тим керівникам, які роблять такі добрі справи, адже без їх підтримки медицина нашого міста просто б не вижила», – прокоментувала директорка КНП «Центр ПМСД м. Горішні Плавні» Аліна Володимирівна Ковпак.
Компанія Ferrexpo постійно здійснює моніторинг ситуації з рівнем захворюваності на коронавірус в регіоні, в якому підприємства ведуть свою виробничу діяльність і в усій країні, а також оперативно реагує на потреби медичних установ не лише Полтавської області, а й усієї України.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДОПОМОГА, КОРОНАВИРУС, ПГЗК, ПОЛТАВСЬКИЙГЗК, ФЕРРЕКСПО, ФОНД
