Залізничні пасажирські перевезення в Україні, монополістом яких сьогодні є “Укрзалізниця” потребують запровадження механізму Public Service Obligations (PSO, ПСО) – прогнозованої компенсації пільгових перевезень, вважає перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко (фракція “Голос”).
“Пасажирка має дуже багато пільгових пасажирів, які платять або 0, або 50%, наприклад, як УБД і так далі. У нас є цілий ряд пільговиків, які користуються транспортом, включаючи залізничний, і це, де-факто, не компенсується державою і не компенсується місцевими органами влади”, – сказала вона на експертній дискусії Центру транспортних стратегій “Тарифи на залізничні вантажні перевезення у 2025-2026рр” у середу.
За її словами, без впровадження комплексом законів ПСО “Укрзалізниця” буде змушена постійно звертатися до уряду та Верховної Ради за фінансуванням збиткових пасажирських перевезень.
Сірко додала, що ПСО дозволять зробити цю сферу прозорою та нагадала, що Україна зобов’язалася імплементувати ці норми в рамках програми Ukraine Facility.
“На жаль, пасажирка і так продовжує бути збитковою. Це вимагає від “Укрзалізниці” оптимізацію всіх процесів, оптимізацію своєї операційної діяльності, розуміння капітальних вкладень на 3-5 років і розуміння збитковості на 3-5 років”, – зазначила також перша заступниця голови профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, операційний збиток “Укрзалізниці” від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн за доходу 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн за доходу 0,52 млрд грн.
Верховна Рада нещодавно внесла зміни до державного бюджету на 2025 рік, та направила “Укрзалізниці” 8 млрд грн податку на прибуток банків, які мали б іти до бюджету Києва. У травні цього року “Укрзалізниця” також отримала з бюджету 4,3 млрд грн на підтримку пасажирських перевезень в умовах війни.
Майже 690 млн туристів здійснили міжнародні поїздки в першому півріччі 2025 року, це майже на 5%, або 33 млн більше, ніж рік тому, повідомляє Всесвітня організація туризму при ООН – UN Tourism.
“Кількість міжнародних турпоїздок за шість місяців 2025 року зросла на 5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становила майже 690 млн. Це приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період до пандемії”, – ідеться в повідомленні.
За даними UN Tourism, найвищі темпи зростання турпоїздок у першому півріччі було зафіксовано в Африці – плюс 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У країнах Північної Африки і на південь від Сахари приріст становив плюс 14% і 11% відповідно.
Європа за шість місяців прийняла близько 340 млн туристів, це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 7% більше, ніж у допандемійному 2019 році. Основні напрямки для подорожей у Європі – Франція та Іспанія збільшились на 5%. У Центральній і Східній Європі темпи ще вищі – плюс 9% порівняно з першим півріччям 2024 року, водночас в’їзні турпотоки на 11% нижчі, ніж до пандемії.
Кількість п у Північній і Південній Америці зросла на 3%, водночас результати окремо за регіонами були нерівномірними. Так, країни Південної Америки фіксують зростання туристичних прибуттів на 14%, у Центральній Америці – плюс 2%, тоді як у Північній Америці приросту не було через спад турпоїздок у США і Канаді. У Карибському регіоні також спостерігалося падіння показників, почасти через зниження попиту з боку основного турринку – США.
На Близькому Сході кількість турпоїздок знизилася на 4% у першому півріччі, водночас порівняно з 2019 роком приріст становив 29%. Як зазначили в UN Tourism, це найвищі показники темпу зростання серед усіх макрорегіонів.
Кількість прибуттів в Азійсько-Тихоокеанський регіон за цей період зросла на 11%, це 92% від допандемійного рівня. Північно-Східна Азія продемонструвала найвищі показники серед субрегіонів світу: у першому півріччі зростання турпотоку сюди становило 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як уточнили в UN Tourism, серед великих туристичних напрямків найбільший приріст турпоїздок зафіксовано в Японії та В’єтнамі (плюс 21%), Марокко (плюс 19%), Південній Кореї (плюс 15%), Малайзії та Індонезії (плюс 9%), а також Гонконгу, Мексиці та Нідерландах (плюс 7%).
Львівський завод “Електронмаш” представив нову модель електробуса Електрон Е181. Головна особливість моделі – компактна довжина 10,2 метри. Електробус вміщує 90 пасажирів та має 30 посадкових місць. Зокрема, 1 місце для пасажира на візку.
Одного заряду батареї вистачає на 300-350 кілометрів. Заряджання батареї – до 5 годин. Електробус може працювати в режимі рекуперації, тобто при гальмуванні відбувається часткове повернення електроенергії в акумуляторні батареї.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, координатор політики “Зроблено в Україні” в Парламенті Дмитро Кисилевський.
Концерн “Електрон” реалізував цей проект, спираючись на інструменти політики “Зроблено в Україні”. Зокрема, на міський транспорт розповсюджуються вимоги локалізації при публічних закупівлях. Також новий електробус вже включений до реєстру техніки, при придбанні якої покупцеві 15% вартості компенсується державою.
Рівень локалізації нової моделі – понад 40%. Постачальниками вузлів та запчастин для електробуса Електрон Е181 є понад 250 українських підприємств, розташованих в усіх регіонах країни. Виробництво такої машини забезпечує тисячі робочих місць на всьому ланцюзі постачання.
“Купуючи українську техніку, замовники не лише отримують сучасну та якісну продукцію, але й матимуть належне сервісне обслуговування і можливість адаптації конкретної машини під побажання замовника. До 40% витрачених на українські товари коштів повертається податками в бюджети різних рівнів, фінансуючи і громади, і Збройні сили. Тож поповнити пасажирський парк саме українськими, а не іноземними транспортними засобами – це комфорт і безпека пасажирів, впевненість в обслуговуванні і повернення частини коштів податками в бюджет”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” була проголошена Президентом Володимиром Зеленським у лютому 2024 року. Вона спрямована на підтримку виробництва, промислових інвестицій та експорту.
Законодавство щодо локалізації при публічних закупівлях набуло чинності у липні 2022 року. У 2025 році воно передбачає вимогу наявності української складової на рівні не менше 25% в окремих видах продукції, яку закуповують органи влади, державні компанії та громади. У 2028 році рівень локалізації при публічних закупівлях становитиме 40%.
У центральній частині Києва будуть діяти тимчасові обмеження дорожнього руху в четвер, 11 вересня, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій, повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в Телеграмі.
«Просимо поставитися з розумінням і врахувати при плануванні вашого дня», – написав він.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Україна у січні-серпні 2025 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 17,6% – до $344,293 млн (у серпні – $44,034 млн).
Експорт алюмінію зріс на 19,2%, до $98,922 млн (у серпні – $13,215 млн).
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук.
Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
