Ринок житлової нерухомості Австрії знову почав зростати після тривалого періоду зниження цін, як свідчать дані Statistik Austria.
За даними статистичного відомства, у 2025 році ціни на будинки та квартири в Австрії зросли в середньому на 2,6% після падіння на 2,6% у 2024 році та на 2,3% у 2023 році. Таким чином, ринок вперше за два роки показав позитивну річну динаміку.
У другій половині 2025 року відновлення прискорилося. У IV кварталі ціни на житло зросли на 3,5% у річному вираженні та на 0,8% порівняно з попереднім кварталом. Нове житло подорожчало на 3,1% за рік, існуюче житло — на 3,6%.
Повернення до зростання пов’язане з поступовою стабілізацією іпотечного ринку, зниженням невизначеності після періоду високих ставок і скороченням пропозиції нового будівництва. Після різкого подорожчання кредитів у 2022–2024 роках частина покупців відклала угоди, але в 2025 році попит почав поступово повертатися.
При цьому відновлення залишається дуже неоднорідним. За оцінками Global Property Guide, в окремих землях ціни продовжували знижуватися, особливо в дорогих альпійських і столичних локаціях. У Відні середня ціна об’єкта в 2025 році оцінювалася приблизно в 779 тис. євро, але річна динаміка була негативною — близько -6,6%. У Тіролі зниження оцінювалося в -13,7%, у Зальцбурзі — в -9,1%. Водночас Каринтія, Штирія та Верхня Австрія демонстрували зростання.
Для покупців це означає, що австрійський ринок вже не перебуває у фазі широкого падіння, але й не повернувся до колишнього перегрітого зростання. Локація, якість об’єкта, енергоефективність та доступність фінансування стали важливішими, ніж очікування автоматичного подорожчання нерухомості.
ПрАТ «ХК «Київміськбуд» відновило будівельні роботи на 11 із 24 житлових комплексів, планує ввести в експлуатацію шість із них до кінця 2026 року, повідомили в пресслужбі компанії агентству «Інтерфакс-Україна»
«Будівельники на майданчиках і техніка, що працює, – найкраще свідчення ефективного відновлення діяльності», – зазначив голова правління компанії Валерій Засуцький під час спільної виїзної наради керівництва «Київміськбуду» та депутатів Київської міської ради в середу.
Учасники виїзної наради під час відвідування будівельних майданчиків особливу увагу приділили організації робіт з облаштування інженерних мереж, а також виконанню будівельних та оздоблювальних робіт.
Як повідомлялося, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» у березні поточного року відновив будівельні роботи на об’єктах із високим ступенем готовності. Наразі відновлено роботи на 11 із 24 житлових комплексів. Влітку компанія розраховує повернутися до робіт у ЖК «Абрикосовий», восени – у ЖК «Академ Парк», а зараз триває підготовка до відновлення будівництва ЖК «Отрада», «Мілос» та «Лейк Хаус» .
До кінця року забудовник планує ввести в експлуатацію шість: ЖК «Гвардійський», «Фрідом», «Радужний», «Поділ Град», «Твін Хаус» та перший будинок ЖК «Оберег-2», що дозволить забезпечити житлом 3775 сімей.
«Ще 3800 сімей заселяться у власні будинки у 2027 році», – зазначив Засуцький.
За його словами, компанія веде регулярну пряму комунікацію з усіма інвесторами кожного окремого ЖК та інформує їх про реальний стан справ на кожному об’єкті.
ХК «Київміськбуд» створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До її складу входять 40 АТ, в яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Київрада 31 жовтня 2024 року проголосувала за докапіталізацію «Київміськбуду» на суму 2,56 млрд грн шляхом випуску та викупу додаткових акцій. 23 червня 2025 року акціонери компанії підтримали рішення про збільшення статутного капіталу на 2,56 млрд грн шляхом випуску додаткових простих іменних акцій. Цю докапіталізацію компанія отримала в грудні 2025 року. Єдиним учасником розміщення акцій виступила територіальна громада Києва.
Основним акціонером ПрАТ «ХК «Київміськбуд», згідно з даними НКЦБФР, є Київська міська рада.
ТОВ “Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, у січні-березні поточного року отримала чистий прибуток у розмірі 4,505 млн грн проти чистого збитку 13 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 13,2% – до 197,735 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 64,058 млн грн.
ТОВ у 2025 році знизило чистий прибуток у 5,3 рази у порівнянні з попереднім роком – до 6,494 млн грн з 34,142 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 0,8% – до 807,236 млн грн з 801,016 млн грн.
ТОВ завершило 2023 рік з чистим збитком 9,525 млн грн.
Кількість працівників на кінець 2025 року складала 700 чол., на кінець 2024 року – 764 чол.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з розбудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Діджитал”.
Статутний капітал ТОВ – 78,740 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
Державний Ощадбанк збільшив кредитний портфель групи компаній МХП на 500 млн грн, надавши бланковий ліміт для поповнення обігових коштів, повідомила фінустанова у середу.
Як повідомив банк у пресрелізі, з урахуванням нового фінансування загальний обсяг коштів, наданих МХП у межах генерального кредитного договору, перевищив 2,66 млрд грн.
“Для компаній, що демонструють високий рівень фінансового управління, Ощадбанк готовий пропонувати не лише масштабні ліміти, а й гнучкі інструменти фінансування без заставного забезпечення”, – зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу банку Сергій Черніков.
Зазначається, що новий бланковий ліміт дасть змогу компанії фінансувати поточну діяльність, підтримувати виробничі цикли та виконувати зобов’язання перед партнерами.
Як повідомлялося, кредитний портфель Ощадбанку за перший квартал 2026 року збільшився на 2,5%, або на 3,14 млрд грн, – до 130,59 млрд грн, зокрема кредити юридичним особам – на 1,9%, до 102,74 млрд грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 квітня 2026 року держбанк із чистими активами 500,9 млрд грн посідав 2-е місце серед 58 банків країни.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні, займається також виробництвом зернових, олії та продуктів м’ясопереробки. Виробничі потужності агрохолдингу розташовані в Україні та країнах Південно-Східної Європи.
Молдова може розглянути об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій, якщо переговори про вступ країни до Європейського Союзу після 2028 року будуть заблоковані або суттєво уповільнені, повідомляє Euractiv з посиланням на віцепрем’єра, міністра економічного розвитку та цифровізації Молдови Еуджена Осмоческу.
За словами Осмоческу, основна мета Кишинева залишається незмінною — підписання договору про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Він підкреслив, що об’єднання з Румунією не є поточним офіційним сценарієм, однак може розглядатися як «план Б», якщо європейська інтеграція Молдови зіткнеться з непереборними політичними перешкодами.
Така заява відображає зростаючу стурбованість у Кишиневі можливим затягуванням процесу розширення ЄС. Молдова отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році разом з Україною, а переговорний процес залежить не тільки від виконання реформ, а й від політичних рішень країн-членів ЄС.
Потенційне об’єднання з Румунією залишається чутливою темою для молдавської політики. Прихильники такого сценарію вказують на спільність мови, історії, культури та наявність у значної частини громадян Молдови румунського громадянства. Противники вважають, що це питання може посилити внутрішні політичні розколи, ускладнити відносини з частиною населення та загострити проблему Придністров’я.
Для Румунії можливе обговорення такого сценарію також має складне політичне та правове значення. Румунія є членом ЄС і НАТО, тому будь-які варіанти зміни кордонів, об’єднання держав або включення нової території вимагали б не тільки рішень Бухареста та Кишинева, а й врахування позиції Євросоюзу, НАТО та міжнародних партнерів.
Особливе значення має придністровський фактор. Лівобережний регіон Дністра де-факто не контролюється центральною владою Молдови з початку 1990-х років, на його території присутній російський військовий контингент, а політичне врегулювання конфлікту залишається замороженим. Будь-який сценарій прискореної інтеграції Молдови до ЄС або об’єднання з Румунією неминуче буде пов’язаний із питанням статусу Придністров’я.
При цьому заяву Осмоческу поки що слід розглядати скоріше як політичний сигнал Брюсселю про необхідність зберегти чітку перспективу членства для Молдови, а не як початок офіційного процесу об’єднання з Румунією. Кишинів таким чином показує, що затягування розширення ЄС може стимулювати пошук альтернативних шляхів європейської інтеграції.
Площа Молдови становить близько 33,8 тис. кв. км, населення — приблизно 2,4–3,0 млн осіб залежно від методики підрахунку та обліку громадян, які проживають за кордоном. Румунія — держава в Південно-Східній Європі, член ЄС і НАТО, площею близько 238,4 тис. кв. км і населенням близько 18,8–19,1 млн осіб.
Придністров’я — невизнане утворення на лівому березі Дністра, яке проголосило незалежність від Молдови на початку 1990-х років і де-факто не контролюється Кишиневом. Жодна держава-член ООН не визнає незалежність Придністров’я. Його визнають лише інші невизнані або частково визнані утворення — Абхазія та Південна Осетія; раніше його також визнавав Нагірний Карабах/Арцах, який припинив існування після подій 2023 року. Міжнародна спільнота розглядає Придністров’я як частину суверенної території Молдови.
