Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-червні поточного року знизила чистий прибуток на 16,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $107,357 млн з $128,740 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії, прибуток до оподаткування скоротився на 12,1%, до $142,643 млн.
Водночас операційний прибуток знизився на 17,6% – до $142,227 млн. При цьому виторг збільшився на 6,8% – до $572,267 млн.
“Інтерпайп” має вільні кошти та еквіваленти на кінець червня поточного року у розмірі $263,166 млн (на кінець червня минулого року – $292,093 млн).
У звіті уточнюється, що виторг трубного сегмента компанії у першому півріччі-2025 становив $436,844 млн (у першому півріччі-2024 – $388,949 млн), сегмента залізничної продукції – $122,252 млн ($127,159 млн), сталевого сегмента – $170,643 млн ($180,498 млн). При цьому операційний прибуток трубного сегмента склав $78,289 млн ($83,683 млн), сегмента залізничної продукції – $17,750 млн ($38,897 млн), сталевого сегмента – $46,359 млн ($50,325 млн).
За звітний період EBITDA трубного сегмента становила $85,101 млн (у першому півріччі-2024 – $50,856 млн), сегмента залізничної продукції – $25,741 млн ($25,347 млн), сталевого сегмента – $54,884 млн ($54,259 млн), в цілому по компанії – $165,557 млн ($130,273 млн).
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2024 році збільшив чистий прибуток на 10,9% порівняно з попереднім роком – до $280,479 млн з $252,893 млн, прибуток до оподаткування – на 12,2%, до $327,191 млн. Водночас операційний прибуток знизився на 6% – до $337,047 млн. Виторг за 2024 рік збільшився на 6,2%, до $1 млрд 50,391 млн.
“Інтерпайп” мав вільні кошти на кінець 2024 року у розмірі $285,504 млн (на кінець 2023 року – $247,473 млн).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,5 млрд грн.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” через повномасштабну війну скоротила річний дохід з $10-12 млрд до $5-6 млрд, залишаючись прибутковою компанією, повідомив її генеральний директор Юрій Риженков в інтерв’ю британській The Times.
Війна суттєво вдарила по фінансових показниках “Метінвесту”, який продає значну частину металопродукції в Україні, а також експортує залізну руду, плоский прокат і напівфабрикати до 51 країни світу, включно з Китаєм, Індією та США.
За словами Риженкова, “до війни бізнес зазвичай мав річний дохід у $10-12 млрд, а тепер ця цифра близько $5-6 млрд. Попри це компанія залишається прибутковою, а вплив “трампівських” тарифів СЕО вважає незначним”.
При цьому констатується, що найбільші підприємства “Метінвесту” були розбомблені й виведені з ладу, зокрема й металургійні заводи Маріуполя, що стали одним із перших полів бою. Дохід “Метінвесту” скоротився удвічі, а чисельність персоналу зменшилася до близько 50 тис. Десятки тисяч людей втратили роботу на підприємствах групи; 8 тисяч нині служать у лавах Збройних сил, а 764 працівники загинули.
Попри ці втрати, топ-менеджменту вдалося зберегти мотивацію тих, хто залишився в компанії. “Метінвест” є одним із найбільших приватних донорів української армії, його сталь використовується для укриттів та військового обладнання.
“Працівники відчувають, що вони – частина опору. І вони цим пишаються”, – зазначив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2024-2025 рр. (тис. чол./од.)
Український онлайн-рітейлер товарів для тварин Pethouse 4 жовтня відкриває свій перший фізичний магазин у Києві, повідомила прес-служба компанії.
Зазначається, що інвестиції у відкриття магазину перевищили 10 млн грн.
Площа магазину на вул. Анни Ахматової, 44а становить 72 кв. м. Асортимент налічує близько 3 тис. товарів. Торговий об’єкт обладнаний системою автономного живлення на випадок блекаутів, повідомила компанія.
До кінця 2025 року Pethouse планує відкрити ще кілька магазинів у столиці, а в 2026 році розглядає подальше масштабування мережі в Києві та інших містах.
Pethouse працює на ринку зоотоварів з 2010 року, раніше був представлений тільки онлайн-магазином. Асортимент охоплює понад 13 тис. товарів для домашніх улюбленців від 338 брендів. Компанія також є співорганізатором і генеральним спонсором першого фестивалю адопції звіряток AdoptMe Days.
За даними Opendatabot, власниками ТОВ «Укрзоогруп», що розвиває інтернет-магазин Pethouse, є Володимир Крижановський (78,9%) і Володимир Тарнопольський (21,1%). За підсумками 2024 року компанія збільшила дохід порівняно з 2023 роком на 55%, до 1,1 млрд грн, і подвоїла чистий прибуток до 41,1 млн грн.
Як повідомляє Сербський економіст, у Чорногорії будують найбільший курортний готельний проект регіону — Carine Resort у Баошичі, який прийме перших гостей у червні 2026 року.
Новий 5-зірковий курорт включатиме близько 800 номерів на береговій лінії в Баошичі, муніципалітет Гостей (Herceg Novi).
В інфраструктуру увійдуть ресторани, винний бутік, пивний сад, кафе a la carte, криті та відкриті басейни, SPA-центр площею ~1000 м², зал для заходів на 500 осіб, зона розваг і внутрішній парк.
Відкриття заплановано на літо 2026 року.
Проект позиціонується як найбільший за масштабом в Чорногорії і регіоні, що робить його помітною ставкою на зміцнення туристичного потенціалу країни.
У 2024 році країна прийняла 2 606 854 туристів, які здійснили 15 594 299 ночівель. При цьому 96,1% ночівель припало на іноземних туристів.
Основні країни-джерела туристів: Сербія (23,5%), Росія (18,3%), Боснія і Герцеговина (8,4 %), Туреччина (4,9 %), Німеччина (4,7 %), Україна (4,3 %), Велика Британія (3,8 %).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1513
Міністерство освіти і науки України завершило державну атестацію вищих навчальних закладів та наукових установ у напрямах агроветеринарних і суспільних наук за новою методикою оцінки наукової ефективності, повідомив експерт інформаційно-аналітичного центру Experts Club, вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Хаустов у блозі, розміщеному в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна.
За його словами, вперше оцінювалися не тільки установи в цілому, а й окремі наукові підрозділи — крок, який повинен «дійсно підтримати найсильніші колективи і стимулювати реальну конкуренцію в українській науці».
«Без фінансування науки немає майбутнього. Ми багаті не тому, що у нас є гроші, а тому, що ми фінансуємо науку», — нагадав Хаустов, цитуючи слова Рональда Рейгана.
Він зазначив, що нова методика атестації «не ідеальна, але необхідна». Серед позитивних змін експерт назвав поділ за напрямками наук і спробу ввести кількісні показники. Однак, за його словами, укрупнення наукових груп (наприклад, об’єднання всіх суспільних наук — економіки, історії, соціології — в одну категорію) створює методологічні перекоси.
«Формула повинна враховувати специфіку дисциплін, а вагові коефіцієнти — бути диференційованими. Зараз же багато що зведено до арифметики, яка не відображає реального внеску вчених», — підкреслив експерт.
Серед проблем Хаустов виділив надмірну бюрократію при заповненні звітів і відсутність автоматизації даних:
«Всі показники вводяться вручну, хоча публікації і патенти вже є в базах ДНТБ і УкрНОІВІ. Ми пропонували створити автоматизовану систему «Наука України», яка б сама збирала дані, але поки все працює вручну».
Він також звернув увагу на дисбаланс між оцінкою вітчизняних і зарубіжних публікацій, а також на недооцінку національних грантів і наукових досягнень.
«Три гривні українського фінансування прирівнюються до однієї гривні іноземної. А сім з одинадцяти показників стосуються публікацій за кордоном. Це спотворює реальну картину і знецінює національні досягнення», — сказав він.
На думку експерта, методику необхідно доопрацювати з урахуванням специфіки галузевої науки і реальних умов роботи українських дослідників.
«Наука — це не формула і не таблиця. Це люди, ідеї і майбутнє країни», — підсумував Володимир Хаустов.
Повна версія відео експерта — на каналі Experts Club:
«Experts Club» — незалежна платформа аналітичних відео та досліджень. Центр регулярно публікує експертні огляди з економіки, науки та бізнесу, об’єднуючи думки провідних аналітиків, вчених і представників бізнесу.
