Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) передало Одесі партію технічної допомоги, повідомляє посольство Японії в Україні.
“28 травня Японія через агенство JICA передала комунальним підприємствам Одеси вісім гідропромивних машин, що допоможуть очищувати та підтримувати роботу критичної інфраструктури, зміцнюючи стійкість і відновлення міста. Японія й надалі підтримуватиме відбудову України та постраждалих громад”, – йдеться у повідомленні в соцмережі Х.
Крім того, посол Японії Масаші Накаґоме провів зустрічі з головою Одеської МВА Сергієм Лисаком та в.о. міського голови Одеси Ігорем Ковалем.
Короткочасні дощі, місцями вночі, очікуються вночі та вранці в понеділок, 1 червня, у східних, західних, Вінницькій та Одеській областях, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер цього дня очікується північний, на Правобережжі південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 5-10°, на узбережжі морів до 13°; вдень 15-20°.
У Києві 1 червня без опадів. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень 18-20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь час метеорологічних спостережень у Києві найвища температура 1 червня вдень була зафіксована на позначці 31,7° у 1979 та 2011 роках, найнижча вночі становила 4,1° вище нуля у 1904 р.
У вівторок, 2 червня, на заході та південному заході України очікуються короткочасні дощі, на решті території без опадів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-13°, вдень 18-23°.
У Києві 2 червня мінлива хмарність, без опадів. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 10-12°, вдень 20-22°.
Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо синхронізації санкцій із рішеннями Європейського Союзу, повідомляє пресслужба глави держави.
“Синхронізація санкцій Євросоюзу в рамках 20-го пакету охоплює 120 осіб та організацій і вводить економічні санкції, спрямовані на ключові сектори російської економіки. Частина з них вже перебуває під санкціями України. Сьогоднішнє рішення стосується ще 16 громадян Росії та 31 компанії з Росії, Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та тимчасово окупованої території України», – йдеться в повідомленні.
Так, серед фізичних осіб – керівники російських стратегічних підприємств, бюджетних установ, підрозділів російської армії та суб’єкти, які служать Росії на наших тимчасово окупованих територіях.
Також до списку увійшли підприємства російського ВПК, виробники РЕБ, програмного забезпечення та компонентів для дронів, компанії з видобутку нафти, газу та золота. Зокрема, обмеження застосовано до російського виробника аерокосмічної продукції та компонентів для дронів ТОВ
«Атлант Аеро», а також до російського виробника систем зв’язку та компонентів для БПЛА і ракет ТОВ «Ірз-зв’язок».
Введено санкції щодо компаній з ОАЕ, які продають верстати та обладнання для лабораторій, хімічну продукцію та запасні частини для комерційних літаків, а також щодо експортера нафти в Білорусі.
Україна застосувала обмежувальні заходи і до трьох росіян: прокурорки Людмили Баландіної, причетної до системних репресій та порушень прав людини проти осіб, які підтримували Україну або критикували російську владу; судді Дмитру Гордєєву, також причетному до репресій, який виносив політично мотивовані рішення проти опозиціонерів та правозахисників; російській редакторці та пропагандистці Марії Сіттель, яка системно поширювала дезінформацію.
Також санкційні обмеження застосовано до 19 громадян Ірану, 7 громадян Судану та 11 іранських компаній, які працюють у рамках іранських програм з виробництва балістичних ракет і дронів.
«Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо подальшого посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проектами наступних санкційних рішень ЄС та держав-партнерів, зокрема 21-го пакету санкцій», – зазначив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Українська продуктова мережа Best Market відкриває перший магазин у Празі, продовжуючи експансію на європейському ринку після розширення мережі в Польщі, повідомляє Czechia Online.
Урочисте відкриття магазину заплановано на 6 червня. Перша торгова точка Best Market у Чехії буде розташована в районі Прага 4 на вулиці Budějovická. За даними видання, мережа робить ставку на традиційні українські та східноєвропейські продукти: м’ясні вироби, фірмові ковбаси, копчену та в’ялену рибу, соління, молочну продукцію та солодощі.
Best Market розпочала роботу у 2019 році з одного магазину в польському Кракові. За кілька років мережа зросла до трьох десятків магазинів у Польщі, орієнтуючись як на українських переселенців, так і на місцевих покупців, зацікавлених у східноєвропейській кухні.
Вихід на ринок Чехії відображає ширший тренд розвитку українського малого та середнього бізнесу в країнах Центральної Європи. Після початку повномасштабної війни значна частина українських підприємців почала розвивати сервіси, роздрібні проєкти, кафе, магазини та логістичні рішення в країнах з великою українською громадою, насамперед у Польщі, Чехії, Німеччині та Словаччині.
Чехія стала одним із найбільших центрів української міграції в ЄС. Це формує стійкий попит на звичні продукти харчування, кулінарні формати та сервіси, орієнтовані на українців. При цьому такі магазини поступово виходять за межі виключно емігрантської аудиторії: східноєвропейські продукти стають цікавими й для місцевих покупців, особливо у великих містах.
Для Праги відкриття Best Market означає посилення конкуренції в ніші спеціалізованого продуктового рітейлу. У чеській столиці вже працюють міжнародні та етнічні магазини, однак українські мережі можуть конкурувати за рахунок впізнаваного асортименту, прямої роботи з постачальниками, готових продуктів та орієнтації на покупців, які шукають регіональні смаки.
У день відкриття адміністрація магазину планує провести дегустації, дитячі заходи та зустрічі зі спеціальними гостями. Першим покупцям обіцяють подарунки, що має допомогти мережі привернути увагу до нового формату на конкурентному празькому ринку.
Розвиток таких проєктів показує, що український бізнес у Європі поступово переходить від адаптації до масштабування. Для рітейлерів, що працюють з українськими та східноєвропейськими продуктами, ключовими ринками залишаються країни з великою українською діаспорою, розвиненою логістикою та високим попитом на спеціалізований асортимент.
Best Market — українська продуктова мережа, яка розпочала роботу в Польщі у 2019 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія готує нові правила для домашніх виробників ракії та інших міцних алкогольних напоїв у рамках адаптації законодавства до вимог ЄС. Навіть невеликі виробники, які виготовляють напій лише для власного споживання, будуть зобов’язані зареєструватися в Митній службі та задекларувати перегінне обладнання.
Норми містяться в проекті нового закону. Закон має почати застосовуватися після вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Згідно з проектом, фізична особа зможе виробляти до 50 літрів міцного алкогольного напою з фруктів на рік на домогосподарство без сплати акцизу. Однак такий напій можна буде використовувати лише для власного споживання, членів сім’ї та гостей. Продаж домашньої ракії в цьому режимі буде заборонено.
Виробник, який планує випускати понад 50 літрів на рік або продавати напій, повинен буде зареєструватися вже як мала дистилерія та сплачувати акциз. Для міцних алкогольних напоїв зберігається ставка 1 250 євро за гектолітр чистого алкоголю. Це відповідає 12,5 євро за літр чистого спирту, а для ракії міцністю близько 50% — приблизно 6,25 євро за літр готового напою.
Проект також передбачає статус малої дистилерії. Така дистилерія зможе виробляти до 1 500 літрів чистого алкоголю на рік, що еквівалентно приблизно 3 000 літрів ракії міцністю 50%. Для таких виробників застосовуватиметься пільгова ставка — 50% від стандартного акцизу на міцні алкогольні напої.
Нові правила суттєво посилюють контроль за домашнім виробництвом. Малий виробник повинен буде подати заяву до територіального підрозділу Митної служби за місцем проживання не пізніше ніж за вісім днів до початку виробництва. У заяві потрібно буде вказати об’єм перегінного апарату та місце виробництва.
Якщо виробник перевищить ліміт 50 літрів без повідомлення митниці або почне продавати напій без реєстрації та акцизного обліку, вся вироблена партія вважатиметься незаконною. У цьому випадку митний орган зможе нарахувати акциз на весь обсяг, а не тільки на перевищення ліміту.
За порушення передбачено кілька видів санкцій. По-перше, грошові штрафи за відсутність реєстрації, неподання повідомлення, перевищення дозволеного обсягу та продаж без акцизного оформлення. Опубліковані матеріали не наводять точну шкалу штрафів у євро, але вказують, що новий закон окремо закріплює такі санкції.
По-друге, порушнику можуть нарахувати несплачений акциз на весь обсяг виробленого алкоголю. Також передбачається нарахування відсотків на суму несплаченого акцизу.
По-третє, Митна служба зможе вилучити незаконно вироблений алкоголь і прийняти рішення про його продаж або знищення. Цей захід застосовуватиметься у випадках, коли виробництво визнано незаконним через перевищення ліміту, відсутність повідомлення або продаж без реєстрації.
По-четверте, митниця зможе опечатати або конфіскувати обладнання для виробництва міцних алкогольних напоїв. Такий захід передбачений, якщо перегінний апарат не зареєстрований або використовується для виробництва понад дозволений обсяг та продажу без акцизного обліку.
Для Чорногорії ця тема має не лише податкове, а й соціальне значення. Домашнє виробництво ракії є поширеною традицією в сільських районах країни та на Балканах загалом. Тому нові правила можуть викликати невдоволення частини домогосподарств, які звикли виробляти напій для особистого споживання без складної реєстрації.
Влада, у свою чергу, розраховує зробити ринок більш прозорим, обмежити нелегальний продаж міцного алкоголю та привести акцизну систему до європейських норм.
https://t.me/relocationrs/2919
Переїзд за кордон часто виглядає як новий старт. Нове місто. Нові правила. Нове життя. І нова англійська — та сама, яку Ви колись вчили для роботи, подорожей чи «на майбутнє».
Але реальність у багатьох дорослих українців виявляється іншою.
Через кілька місяців або років життя за кордоном людина раптом помічає дивне відчуття:
— англійська ніби стала простішою; — слова згадуються повільніше; — хочеться говорити коротко; — small talk виснажує; — після дзвінків болить голова; — а фраза “I’m fine” використовується частіше, ніж власне ім’я.
І найнеприємніше — з’являється думка:
«Може, моя англійська стала гіршою?»
Насправді дуже часто проблема не у знаннях.
Це — “втомлена англійська”.
Стан, коли людина знає мову, але мозок більше не має ресурсу звучати легко, емоційно й природно.
“Втомлена англійська” — це не офіційний лінгвістичний термін. Але багато українців за кордоном дуже добре впізнають цей стан.
Це коли мова переходить у “режим виживання”.
Ви більше не намагаєтесь звучати цікаво. Не підбираєте красиві формулювання. Не жартуєте. Не експериментуєте.
Ви просто хочете:
— щоб Вас зрозуміли; — щоб розмова швидше закінчилась; — щоб не довелося перепитувати; — щоб вистачило сил на ще один день.
І це дуже помітно у мовленні.
Зазвичай вона звучить:
— коротко; — сухо; — занадто обережно; — емоційно плоско; — надто формально або навпаки — надто примітивно.
Людина починає використовувати одні й ті самі слова.
Наприклад:
— good — nice — okay — sorry — maybe — fine — thank you
Навіть якщо реально знає набагато більше.
Замість:
“Hi! I think there’s a small issue with the receipt — could we quickly check it together?”
людина каже:
“Sorry… problem… receipt.”
Формально сенс зрозумілий. Але чути втому.
Замість:
“I’ve almost finished this task, I just need a bit more time to double-check everything.”
людина каже:
“Not finished yet.”
Замість живої реакції:
“That actually makes a lot of sense.”
звучить:
“Okay.”
І проблема не в словниковому запасі.
Проблема в тому, що мозок економить енергію.
Життя іншою мовою — це величезне навантаження на нервову систему.
Особливо для дорослих.
Дитина може швидше адаптуватися до нової мовної реальності. Доросла людина паралельно:
— працює; — вирішує документи; — орендує житло; — хвилюється за гроші; — читає листи; — спілкується з лікарями; — думає про сім’ю; — переживає через новини; — намагається не загубитися у новій країні.
І все це — не рідною мовою.
Навіть якщо людина вже добре знає англійську, мозок часто продовжує працювати у двох мовах одночасно.
Ви чуєте англійську. Потім внутрішньо перевіряєте сенс. Потім будуєте відповідь. Потім контролюєте граматику. Потім хвилюєтесь через акцент.
І так — десятки разів на день.
Через кілька місяців або років це починає виснажувати.
Особливо якщо англійська перестає бути “цікавою мовою для розвитку” і стає інструментом виживання.
Багато українців зараз існують у постійному мовному перемиканні.
Вдома — українська. На роботі — англійська. Новини — українською. Документи — англійською. Дзвінок мамі — українською. Розмова з менеджером банку — англійською.
Мозок майже не відпочиває.
Іноді навіть простий побутовий діалог починає відчуватися як міні-іспит.
Особливо коли людина втомлена.
Тому українці за кордоном можуть звучати тихіше, простіше або менш емоційно не через “слабку англійську”, а через перевантаження нервової системи.
Ось кілька дуже типових симптомів.
У голові є складніші конструкції. Але вголос виходить:
“Yes.” “No.” “Maybe.” “It’s okay.”
Гумор потребує ресурсу.
Коли людина виснажена, мозок переходить у максимально безпечний режим спілкування.
Повідомлення ще терпимо.
Але live-розмова викликає напруження. Особливо якщо треба швидко реагувати.
Іноді буквально болить голова.
Це реальна когнітивна втома.
Колись були серіали, YouTube чи подкасти.
Тепер після роботи хочеться лише тиші.
І перестаєте думати про природність, емоції чи власний стиль.
Якщо Ви впізнали себе хоча б у половині пунктів — це не означає, що Ваша англійська «погіршилась». Часто це просто сигнал, що мозок перевантажений і йому потрібна більш м’яка практика та підтримка. Іноді достатньо навіть кількох тижнів у просторі, де не соромно говорити повільно.
Це дуже поширена ситуація.
Багато людей думають:
«Я вже живу за кордоном. Чому мовний бар’єр досі не зник?»
Тому що адаптація — це не лише про словник.
Коли людина довго живе у стресі, мозок починає уникати зайвого навантаження.
А жива розмовна англійська — це велике навантаження.
Треба:
— слухати; — швидко реагувати; — контролювати себе; — помічати реакцію співрозмовника; — будувати речення; — не загубитися; — не звучати “дивно”.
Тому страх говорити англійською часто пов’язаний не з граматикою, а з перевтомою.
Одна з головних ознак “втомленої англійської” — мова стає надто функціональною.
Наприклад:
Замість:
“Hope your week is going well!”
людина пише:
“Hello. I have question.”
Замість:
“I moved here recently, so I’m still figuring everything out.”
людина каже:
“I’m from Ukraine.”
І замовкає.
Замість:
“Could you give me a minute? I’m still waking up.”
звучить:
“Sorry. One minute.”
Людина ніби перестає “жити” мовою. Вона просто виконує комунікаційні задачі.
Це дуже важливо зрозуміти.
Після переїзду багато людей тимчасово спрощують мову.
Особливо у періоди:
— адаптації; — емоційного виснаження; — великої кількості роботи; — нестабільності; — тривоги; — самотності.
І це нормально.
Мозок не “ламається”. Він намагається вижити.
Тому англійська для дорослих часто потребує не жорсткої дисципліни, а безпечного середовища, де можна знову відчути легкість у мовленні.
Багато людей у цей момент роблять одну й ту саму помилку:
починають ще сильніше тиснути на себе.
Нові слова. Нові підручники. Ще більше граматики. Ще більше “треба”.
Але проблема часто не у знаннях.
Проблема у виснаженні.
Краще повернути живість уже знайомим словам.
Наприклад, замість сухого:
“I’m busy.”
сказати:
“It’s been a long day.”
Це простіше, але звучить тепліше.
Спробуйте частіше говорити:
— what a relief — that was fun — I needed this — I’m exhausted today — that actually made me laugh
Навіть маленькі емоційні фрази роблять англійську живішою.
Не обов’язково складні TED Talks.
Іноді мозку потрібен:
— ситком; — vlog; — легкий YouTube; — короткі відео; — прості діалоги.
Англійська після переїзду не завжди має бути “корисною”.
Іноді вона має просто перестати виснажувати.
Дорослим людям набагато легше відновлювати розмовну англійську онлайн через реальні теми:
— робота; — переїзд; — побут; — діти; — втома; — мрії; — нове життя; — дивні ситуації за кордоном.
А не через:
“Describe your perfect vacation.”
Ідеальна англійська не є умовою нормального спілкування.
Більшість людей у міжнародному середовищі теж говорять не ідеально.
Але звучать спокійніше.
Це дуже недооцінена практика.
Коли людина читає вголос:
— повертається ритм мови; — зменшується внутрішній страх; — англійська починає звучати природніше; — мозок перестає “зависати” на кожному слові.
Для дорослих це критично важливо.
Коли людина боїться помилки, мозок автоматично спрощує мовлення.
Тому іноді найбільший прогрес дає не “найсильніший викладач”, а атмосфера, де можна думати, помилятися, сміятися й говорити у своєму темпі.
Для дорослих особливо важливо, щоб англійська знову асоціювалася не зі стресом, а з нормальним спілкуванням. Тому варто шукати заняття без шкільного тиску, де можна думати, жартувати й говорити у своєму темпі.
Тому що це не лише про слова.
Це про відчуття безпеки.
Коли людина перестає:
— боятися акценту; — соромитися пауз; — внутрішньо “здавати іспит”; — постійно перевіряти себе; — хвилюватися через помилки,
англійська починає звучати інакше.
Тепліше. Спокійніше. Живіше.
І дуже часто саме тоді людина раптом помічає:
«Я знову можу нормально говорити.»
Якщо коротко:
— менше самокритики; — більше живого спілкування; — менше ідеальності; — більше реальних емоцій; — менше страху; — більше безпечної практики.
Тому що мовний бар’єр у дорослих дуже часто є не мовною, а емоційною проблемою.
Особливо після переїзду.
“Втомлена англійська” — це не ознака того, що Ви “втратили мову”.
Часто це лише наслідок довгої адаптації, стресу та життя у постійній напрузі.
Багато українців за кордоном проходять через це.
І це нормально.
Мова може знову стати живою.
Не ідеальною. Не «як у носія». Але спокійною, природною й Вашою.
Іноді «жива англійська» повертається не тоді, коли Ви вивчили ще 50 фраз, а тоді, коли перестали боятися звучати недосконало.
Якщо Вам хочеться знову говорити спокійніше, природніше й без постійного внутрішнього напруження — можливо, Вам підійде м’яке повернення до живої англійської.
