Публічна літературно-психологічна дискусія “Чоловіче та жіноче: діалог через тексти Чингіза Айтматова та сучасні реалії”, присвячена творчості киргизького письменника Чингіза Айтматова, відбулася у Києві під патронатом Посольства Киргизької Республіки в Україні, повідомляє пресслужба посольства.
“Для багатьох українців Тарас Шевченко є голосом нації. Для багатьох киргизів Чингіз Айтматов є її інтелектуальним і гуманістичним обличчям”, – сказав в коментарі агенству надзвичайний і повноважний посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов під час заходу.
За словами дипломата, через твори Айтматова організатори прагнули познайомити українців не лише з киргизькою літературою, а й з гуманістичними цінностями киргизького народу – повагою до людини, взаємопідтримкою, любов’ю до близьких і відповідальністю.
Захід відбувся за ініціативи громадської платформи MÜTEŞEM QIRIM (MQ Community) та був присвячений Міжнародному дню сім’ї. Учасники розпочали зустріч хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих українських військових і цивільних.
У межах події відбулося відеозвернення сина письменника Аскара Айтматова, який висловив підтримку українському народу та відзначив його стійкість під час війни.
Практичну частину дискусії провели психологи Геннадій Мустафаєв і Катерина Гольцберг разом із громадською діячкою Леніє Ібрагімовою. Учасники проаналізували повісті Айтматова “Джаміля”, “Тополенька моя в червоній хустці” та “Червоне яблуко” крізь призму сучасних суспільних викликів, сімейних відносин і психології особистості.
Screenshot
Також під час заходу було представлено книги Чингіза Айтматова українською мовою, експозицію, присвячену культурі Центральної Азії, та портрет письменника роботи народного художника України Василя Перевальського.
Організатори наголосили, що подія стала прикладом культурної дипломатії та гуманітарного діалогу між Україною та Киргизстаном в умовах війни.
Українська зернова асоціація (УЗА) підвищила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних 2026 року на 1 млн тонн – до 83,6 млн тонн, що на 11,6% більше за показник 2025 року (74,9 млн тонн) за рахунок збільшення врожайності кукурудзи та соняшника, повідомила пресслужба УЗА у понеділок.
“При такому врожаї експорт у новому сезоні 2026/2027 потенційно міг би сягнути 50,8 млн тонн (оцінка експорту поточного сезону – 42,3 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого буде можлива, якщо не погіршаться логістичні проблеми України через агресію росії та постійні бомбардування нею української транспортної інфраструктури та енергетики”, – зазначено у повідомленні.
За оцінкою УЗА, врожай пшениці в 2026 році може бути на рівні 22,8 млн тонн (в 2025 – 22,5 млн тонн), а її експорт в 2026/2027 маркетинговому році (МР) міг би сягнути 17 млн тонн порівняно із очікуваними 13,5 млн тонн у поточному сезоні.
Врожай ячменю в 2026 оцінюється УЗА на рівні 5,2 млн тонн (в 2025 – 4,9 млн тонн), а ймовірний експорт – близько 2,2 млн тонн проти 1,6 млн тонн в поточному сезоні.
За прогнозом УЗА, врожай кукурудзи в 2026 році складе 32,1 млн тонн (в 2025 – 31,1 млн тонн), а експорт міг би сягнути 27 млн тонн порівняно із 22 млн тонн у поточному сезоні.
“Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки поки що сприятливим погодним умовам”, – пояснила асоціація.
Врожай соняшнику в 2026 році УЗА очікує на рівні 13,3 млн тонн проти 11,1 млн тонн в 2025 році.
“Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 13,5 млн тонн. Експорт сягне не більше 50 тис. тонн”, – йдеться у повідомленні.
В 2026 році врожай ріпаку, за прогнозами УЗА, може сягнути 3,4 млн тонн порівняно і 3,2 млн тонн в 2025 році, при цьому експорт 2026/2027 МР може скласти лише 1,9 млн тонн.
Врожай сої в цьому році очікується на рівні 4,9 млн тонн, що менше 5 млн тонн минулого року, а потенційний експорт – 2,3 млн тонн проти 2,9 млн тонн в поточному сезоні.
Як повідомлялось, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт пшениці та кукурудзи з України в сезоні 2026/2027 років на рівні 13 млн тонн та 23 млн тонн відповідно, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, ніж у поточному сезоні.
При цьому в USDA очікують зниження врожаю пшениці до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року а кукурудзи – до 30 млн тонн з 30,9 млн тонн минулого року.
Перехід на власне виробництво енергії надає підприємствам більший контроль над витратами, забезпечує стабільність діяльності та відкриває нові можливості для розвитку. З метою підтримки енергонезалежності українського бізнесу АТ «ОТП БАНК» та компанія Sirocco Energy підписали меморандум про співпрацю.
Sirocco Energy – це інноваційна компанія, яка працює в США та Україні й створює децентралізовані енергетичні рішення, виробляючи вітряки нового типу, що легко інтегруються в наявну інфраструктуру підприємств. Головною перевагою технології є економіка: собівартість генерації становить лише 0,04 -0,08 $ за кВт·год, що дозволяє бізнесу окупити інвестиції за 2-7 років та сприяє енергонезалежності. Завдяки унікальній лінійній конструкції турбіни потребують до 10 разів менше площі порівняно з традиційними аналогами. Це робить їх ідеальним рішенням для встановлення на промислових майданчиках, дозволяючи підприємствам не лише споживати власну «зелену» енергію, а й скорочувати загальні витрати за рахунок її генерації.
У межах партнерства ОТП БАНК надаватиме клієнтам фінансову підтримку на впровадження рішень від Sirоcco Energy.
«Ключова цінність вітрової генерації полягає у можливості отримати власне прогнозоване джерело енергії, яке забезпечуватиме безперебійну роботу. До того ж такі проєкти є важливою складовою ESG-підходу, адже допомагають дбати про екологію, знижуючи вуглецевий слід, підсилюють ділову репутацію та інвестиційну привабливість компаній. ОТП БАНК підтримує бізнес у переході до енергоефективних та «зелених» технологій, пропонуючи широкий вибір сучасних рішень від надійних партнерів та конкурентні умови фінансування. Наші клієнти можуть розраховувати на повний супровід на всіх етапах реалізації енергетичних проєктів», – зазначила директор департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП БАНК Ольга Волкова.
Переваги кредитування від ОТП БАНК:
Клієнти можуть залучити державну підтримку в межах програми «Доступні кредити 5–7–9%», яку реалізує Уряд за ініціативи Президента України через Національну установу розвитку. Передбачена можливість отримати компенсацію від ЄБРР – до 30% вартості проєкту.
Детальніше ознайомитися з умовами програми можна за посиланням.
Мережа “Сільпо” додала у мобільний застосунок можливість купувати квитки на концерти, вистави, музеї та інші події, повідомила пресслужба компанії.
Розділ “Каса вражень” є на головному екрані застосунку та у “Власний Рахунок”, у ньому представлені як партнерські події, так і організовані “Сільпо”, зокрема, “Фестирудзи” та “Курячий цирк Брагаря”. Події можна фільтрувати за містом, датою та категорією, оформлені квитки приходитимуть на електронну пошту.
У пресслужбі наголосили, що мережа “Сільпо” стала першим ритейлером в Україні, який інтегрував такий функціонал безпосередньо у свій застосунок.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо”, створено на початку серпня 2016 року. Згідно з інформацією на сайті, в мережі працює 310 супермаркетів у 60 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ). Кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
Виручка “Сільпо-Фуд” за підсумками 2025 року збільшилася на 13,97% порівняно з 2024 роком – до 106,013 млрд грн, чистий прибуток становив 1,205 млрд грн проти 154,1 млн грн за аналогічний період попереднього року.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, яка має більш ніж 825 торгових точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) за підсумками січня-березня поточного року отримав консолідований чистий збиток у розмірі 120,216 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року був консолідований чистий прибуток 6,006 млн грн.
Згідно з проміжним консолідованим звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід від реалізації продукції за цей період знизився на 24,9%, до 269,525 млн грн з 269,525 млн грн у першому кварталі 2025 року.
Нерозподілений консолідований прибуток на кінець березня становив 210,495 млн грн.
Раніше повідомлялось, що “Інтерпайп НМТЗ” за підсумками першого кварталу 2026 року отримав неконсолідований чистий збиток у розмірі 104,411 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року був неконсолідований чистий прибуток 35,697 млн грн. Неконсолідований дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 69,382 млн грн з 243,431 млн грн у першому кварталі 2025 року. Нерозподілений неконсолідований прибуток на кінець березня становив 357,504 млн грн.
Згідно з річним консолідованим фінансовим звітом, НМТЗ у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 10,161 млн грн, тоді як у 2024 році був збиток 194,563 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 27,3% – до 2 млрд 808,420 млн грн.
У 2023 році “Інтерпайп НМТЗ” отримав консолідований чистий прибуток в розмірі 140,327 млн грн.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудуванні, будівництві та інших галузях промисловості.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, компанія Interpipe Limited володіє 90,8199% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (обилві – Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
США, Китай і Німеччина залишилися найдорожчими країновими брендами у світі, згідно з даними щорічного дослідження Brand Finance.
Компанія оцінила вартість бренду США майже в $34,72 трлн, що на 7% нижче торішнього рівня. Оцінка охоплює найрізноманітніші показники, зокрема ВВП, інвестиційну та туристичну привабливість, політику і торговельні правила, соціальні аспекти тощо.
Водночас вартість бренду КНР зросла на 7% (до $22,02 трлн), що призвело до скорочення відставання від першого місця.
Третю сходинку з великим відставанням посідає Німеччина (-8%, до $4,61 трлн), четверту – Велика Британія (-5%, до $4,23 трлн).
На п’яту позицію вийшла Франція (-7%, до $3,63 трлн), відтіснивши на шосту сходинку Японію (-14%, до $3,62 трлн). Канада (-12%, до $2,41 трлн) перемістилася на сьоме місце з восьмого минулого року, Італія (-4%, до $2,3 трлн) – на восьме з дев’ятого, Іспанія (-4%, до $2,12 трлн) – на дев’яте з десятого.
На десяту сходинку з сьомої впала Індія (-30%, до $1,94 трлн).
Сукупна вартість брендів країн G7 за рік впала на $4,5 трлн через геополітичну напруженість, тарифи та економічну невизначеність.
“Ослаблення згуртованості західного альянсу в поєднанні зі збереженим інфляційним тиском і високими цінами на енергоносії сприяло погіршенню настроїв щодо низки авторитетних економічних держав”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з дослідженням Brand Finance, Росія, вартість бренду якої знизилася на 11%, перемістилася на 25-те місце з 23-го торік, Казахстан (-26%) – на 45-те з 43-го місця, Узбекистан – на 53-тє з 55-го місця, Азербайджан – на 74-тє з 82-го місця, Білорусь – на 86-тє з 88-го місця, Туркменістан – на 87-тє з 80-го місця, Грузія – на 91-тє з 97-го місця, Вірменія – на 105-тє з 103-го місця, Киргизстан – на 120-тє з 127-го місця. Таджикистан залишився на 136-й позиції.
Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, Іран – до 63-го з 50-го рядка, Кенія – до 90-го з 70-го рядка, Ангола – до 94-го з 76-го рядка. Тим часом Коста-Ріка злетіла на 70-ту позицію з 81-ї, Демократична Республіка Конго – до 72-ї з 87-ї, Ісландія – до 80-ї з 90-ї.
Загалом у рейтингу зазначено 192 держави. Загальна вартість брендів цих країн за минулий рік скоротилася на 6%.
