В ніч з 17 на 18 травня 2026 року росіяни цинічно та цілеспрямовано атакували об’єкт цивільної інфраструктури – автозаправний комплекс UKRNAFTA на Дніпропетровщині.
Внаслідок удару БпЛА типу «Італмас» суттєво пошкоджено будівлю та обладнання АЗК.
Постраждали двоє співробітниць компанії – Тетяна Гордієнко та Олена Скорик. Вони отримали мінно-вибухові травми та акубаротравми. Колегам надається вся необхідна медична допомога. На щастя, загрози життю немає.
«UKRNAFTA, як державна мережа, продовжує забезпечувати роботу десятків АЗК у прифронтових регіонах, де доступ до пального залишається критично важливим для людей, громад, екстрених служб і бізнесу. Це частина соціальної відповідальності компанії перед людьми та країною, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Безпека людей – наш головний пріоритет. Саме тому на всіх об’єктах мережі, які працюють поблизу зони бойових дій, впроваджуються додаткові заходи захисту».
Для захисту персоналу та клієнтів компанія посилює безпекові заходи на таких об’єктах. На АЗК встановлюються захисні конструкції, укриття для персоналу, системи виявлення дронів та інші засоби реагування на загрози.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному виразі на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 438,370 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 116,550 тис. тонн напівфабрикатів, у березні – 138,203 тис. тонн у лютому – 61,629 тис. тонн, у січні – 121,988 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період зменшився на 1,3% – до $212,512 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (44,73% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (15,42%) та Польщі (13,55%).
У перші чотири місяці 2026 року Україна ввезла 40,501 тис. тонн напівфабрикатів на суму $26,704 млн з Оману (81,57%), Чехії (13,17%) та Німеччини (4,98%), (у березні імпорт був відсутній), тоді як у січні-квітні-2025 імпортувала 3,303 тис. тонн на $2,687 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила експорт сталевих напівфабрикатів у натуральному виразі на 26,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 388,183 тис. тонн, виторг впав на 28,9% – до $659,625 млн. Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (32,73% постачань у грошовому вимірі), Польщі (22,13%) та Туреччини (14,88%).
Торік Україна імпортувала 88,923 тис. тонн напівфабрикатів на $65,989 млн, в основному з Оману (37,42%), Німеччини (22,21%) та Чехії (16,71%), тоді як у 2024 році ввезла 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис.
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 638,303 тис. тонн зі 574,057 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 181,670 тис. тонн чавуну, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-квітень експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 7,6% – до $243,568 млн з $226,282 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (91,92% поставок у грошовому вираженні), Італії (3,73%) та Туреччини (2,65%).
За перші чотири місяці поточного року країна не імпортувала чавун, тоді як за чотири місяці минулого року ввезла 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному виразі на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому виразі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 89,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 тис. тонн з 38,963 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-квітень впав на 88,5% – до $4,894 млн з $42,657 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,81% у грошовому вимірі), Румунії (13,01%) та Словаччини (12,81%).
Крім того, за перші чотири місяці року Україна імпортувала 9,751 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32% до січня-квітня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 37,2% – до $17,469 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (20,81%), Франції (16,85%) та Норвегії (15,34%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
