Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
Уряд Данії виділяє новий пакет гуманітарної допомоги для України в розмірі 250 млн данських крон (€33,5 млн), який, зокрема, передбачає захист найуразливіших верств населення, повідомляє прес-служба данського Міністерства закордонних справ.
«…За допомогою цього нового пакета підтримки ми прагнемо забезпечити термінову і життєво необхідну гуманітарну допомогу та захист найбільш вразливих груп населення», – повідомив міністр з питань співробітництва з метою розвитку та глобальної кліматичної політики Данії Дан Йоргенсен.
У рамках пакету передбачається надання базової надзвичайної допомоги, такої як продукти харчування, медикаменти, вода та житло для українців у найбільш постраждалих районах від російської агресії, а особлива увага приділяється захисту найуразливіших верств населення України.
«Пакет заходів підтримки також сприяє зусиллям із запобігання, пом’якшення та реагування на особливі ризики, з якими стикаються жінки та дівчатка, включно з ризиком сексуального та гендерного насильства, і робить внесок у надання, наприклад, психосоціальної підтримки та охорони материнства», – йдеться в повідомленні.
Комунальне підприємство “Салтівське трамвайне депо” (Харків) 7 травня знову оголосило тендер на ОСЦПВ і страхування транспортних засобів, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість – 749,619 тис. грн.
Документи на участь приймаються до 15 травня.
Водночас лише чверть державних компаній подає до Держстату фінансову звітність
Майже 800 державних та казенних компаній подали фінансову звітність у 2023 році, за даними Держстату. Щороку 40% цих компаній є збитковими. Варто зауважити, що лише чверть компаній державного сектору дотримуються закону та подають до Держстату свою фінансову звітність.
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році. Найменше компаній відзвітували про свої фінансові успіхи у 2021 році – лише 475
“На противагу до приватного бізнесу у держпідприємств є значні переваги — окрім того, що вони є державною власністю, часто-густо такі компанії також є монополістами. Тобто за умови грамотного управління мають усі можливості бути навіть прибутковішими за приватний бізнес.
Проте, як показують дані фінзвітності Держстату, майже половини з ДП навіть у таких умовах є збитковою. Ми створили Реєстр державних компаній, аби було простіше співставляти їх фінансови показники та бачити, яка державна власність працює максимально неефективно”, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатабота.
Слідкуємо за ефективністю державних підприємств на сторінці Реєстру державних підприємств.
В середньому, 40% від держпідприємств, що подали звіти, є збитковими. Наприклад, торік з 789 компаній – 313 мали збитки (39,7%), у 2022 році з 797 підприємств – 389 збиткові. У 2021 році серед тих, хто відзвітував про своє фінансове становище, 30,9% були збитковими.
Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.
Попри значну кількість збиткових компаній є й ті, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги“Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.
Попри великі обороти, лідерами за прибутком є зовсім інші підприємства. Найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. А найбільше зростання прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”: за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.
https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
Страхова група «ТАС» (Київ) у січні-березні 2024 року збільшила обсяг своїх продажів на 45,7% порівняно з відповідним періодом 2023 року – до 961,21 млн грн, повідомляється на сайті компанії.
За КАСКО премії зросли на 28,8% – до 179,2 млн грн премій, що становить 18,64% сукупної суми платежів, зібраних протягом трьох місяців, за ОСЦПВ – на 36,9%, до 286,6 млн грн (29,8% загального обсягу), за «Зеленою карткою» – на 93,9%, до 288,9 млн грн (30,6%).
За договорами добровільного медичного страхування за звітний період компанія зібрала 111,51 млн грн платежів, що становить 11,6% загального обсягу премій і на 20,2% більше, ніж у першому кварталі 2023 року.
У свою чергу, збори компанії за договорами страхування майна зросли на 38,5% – до 21,64 млн грн. За іншими договорами страхування СГ «ТАС» за перший квартал поточного року зібрала 73,39 млн грн страхових платежів – на 36,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
СГ «ТАС» зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Поліпшення умов роботи для українських підприємців – це розширення можливостей для експорту. Сьогодні уряд затвердить і передасть до парламенту законопроєкт про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
За словами прем’єра, буде скасовано мита на значну кількість українських товарів, зокрема на 93% промислових товарів.
«Туреччина серед п’ятірки наших основних торговельних партнерів. Тому Угода створює нові можливості для українського бізнесу”, – підкреслив Шмигаль.
Як уточнило Мінекономіки, Угода передбачає, зокрема, скасування Туреччиною ввізних мит на близько 93,4% промислових товарів і 7,6% сільськогосподарських товарів з України. Після закінчення дії перехідних періодів 3-7 років Туреччиною буде скасовано ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і 28,5% сільськогосподарських товарів.
Україна зі свого боку скасує ввізні мита на близько 56% промислових товарів і 11,5% сільськогосподарських товарів.
Після закінчення дії перехідних періодів (2-5 років для промислових товарів, 2-10 років для сільськогосподарських товарів) Україною буде скасовано ввізне мито ще для 43,2% промислових товарів і 53,7% сільськогосподарських товарів.
Загалом, додали в Мінекономіки, положення Угоди охоплюють торгівлю товарами та послугами, застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед для визначення походження товарів, права інтелектуальної власності, застосування санітарних і фітосанітарних заходів, скасування технічних бар’єрів у торгівлі, е-комерцію, митне співробітництво, комерційну присутність підприємств, а також застосування захисних заходів.
Після ратифікації парламентами країн Угода набуде чинності через 2 місяці після отримання підтвердження завершення внутрішньодержавних процедур останньою зі сторін.
