Після підписання угоди зі США про встановлення правил та умов Інвестиційного фонду відновлення України Кабінет міністрів затвердить делегацію для напрацювання проєкту міжнародного договору про створення Фонду, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Наступні кроки після підписання – це створення відповідної делегації, яка буде затверджена рішенням уряду, як і вимагає закон України про міжнародні договори. Делегація отримає відповідні директиви. Далі відбуватиметься відповідна міжурядова робота між урядом України та урядом США щодо напрацювання проєкту угоди про створення Інвестиційного фонду розвитку та розбудови України», – сказав Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, пряму трансляцію якої в YouTube веде народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”).
Прем’єр наголосив, що всі наступні кроки чітко прописані в законі про міжнародні договори.
«Договір про створення Інвестиційного фонду носитиме характер міжнародної угоди, у зв’язку з цим він затверджуватиметься урядом і ратифікуватиметься парламентом. Там буде описана вся конкретика, як працюватиме цей фонд», – розповів Шмигаль.
Створення Інвестиційного фонду передбачено т. зв. угодою про надра, яку мають підписати в п’ятницю в США.
Львівська митниця 27 лютого оголосила тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 137 тис. грн.
Документи приймаються до 7 березня.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за типами
Джерело: Open4Business.com.ua
Ексдепутат Київради В’ячеслав Супруненко інвестував $2 млн у придбаний 2023 року збанкрутілий “Київський завод “Росинка”, який відновить свою роботу у травні 2025 року, повідомив Forbes Ukraina.
За інформацією видання, запуск виробництва обійшовся в $1 млн. Компанія планує у 2025-2026 роках вкласти ще понад $1 млн. Окупити інвестиції на підприємстві розраховують за п’ять років.
“Росинка” 2024 року вже відновила виробництво лимонадів за контрактним розливом на київському заводі “Орлан” і на підприємстві у Черкаській області.
Компанія отримала ліцензію на видобуток мінеральної води з джерела на території заводу на глибині 327 м. Першу лінійку мінеральної води “Софія Київська” випустять у квітні-травні 2025 року. Потім – сокові напої з чотирма смаками. Випуск класичних лимонадів на заводі “Росинка” запланований на 2026 рік, розповіла директор київського заводу “Росинка” Інна Ярмоленко.
“Софія Київська” буде розливатися у пляшки місткістю 0,5 л та 1,5 л, сокові напої – у м’якому пакуванні 180–200 мл. Редизайн “Софії Київської” вже зроблено, на черзі – зміна етикетки “Росинки”. Назви напоїв не зміняться.
“Завод планує через 5 років налагодити випуск функціональниї напоїв, зокрема, комбучі, енергетиків і вітамінізованих напоїв”, – зауважила Ярмоленко і додала, що вони виходитимуть під різними брендами, не лише “Росинка”.
Наразі “Київський завод “Росинка” веде переговори про збут із національними ритейлерами – АТБ і “Сільпо”.
Як повідомлялося, у серпні 2023 року “Прозорро.Продажі” успішно пройшов аукціон із продажу збанкрутілого заводу “Росинка”, який було реалізовано за 138,5 млн грн кіпрській “Альвіва Груп ЛТД”, бенефіціаром якої є ексдепутат Київради В’ячеслав Супруненко.
Обсяг світового боргу, включно із зобов’язаннями держав, домогосподарств, фінансових і нефінансових компаній, у 2024 році збільшився на $7,2 трлн і досяг рекордних $318,4 трлн, за даними Інституту міжнародних фінансів (IIF).
Однак у повідомленні наголошується, що зростання було істотно нижчим, ніж 2023 року, коли заборгованість підвищилася на $16 трлн через грошово-кредитну політику Федеральної резервної системи США.
Через уповільнення темпів зростання глобальної економіки торік співвідношення боргу до ВВП зросло на 1,5 відсоткового пункту і становило 328%. Підйом показника було зафіксовано вперше за чотири роки, тобто з часів пандемії COVID-19.
Близько 65% зростання світового боргу 2024 року припало на ринки, що розвиваються, насамперед на Китай, Індію, Саудівську Аравію і Туреччину. На зрілих ринках накопичення заборгованості переважно відбувалося у США, Великій Британії, Канаді та Швеції.
Майже дві третини приросту боргу припало на державний сектор. Обсяг світового держборгу перевищив $95,3 трлн порівняно з $70 трлн напередодні пандемії 2019 року.
IIF прогнозує збільшення держборгу у світі 2025 року більш ніж на $5 трлн, переважно через нарощування запозичень США, КНР, Індією, Францією і Бразилією.
Сукупний обсяг боргів у країнах emerging markets 2024 року зріс на $4,5 трлн і сягнув історичного максимуму у 245% ВВП. Цього року цим державам необхідно погасити зобов’язання на рекордні $8,2 трлн, причому близько 10% цього боргу номіновано в іноземних валютах.
«Ми очікуємо подальшого уповільнення темпів накопичення світового боргу, особливо в першому півріччі 2025 року, – йдеться у звіті. – Оскільки невизначеність глобальної економічної політики сягнула рекордно високого рівня – вищого за той, що спостерігався на піку пандемії, а вартість запозичень усе ще висока, більш обережна позиція позичальників, імовірно, стримуватиме попит приватного сектору на кредити».
Раніше аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень боргів країн світу до їхнього ВВП, відео-аналіз доступний у динаміці з 1950 по 2023 рік, –
https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
