4 січня у світі відзначався Всесвітній день азбуки Брайля, заснований Генеральною асамблеєю ООН для підвищення обізнаності про важливість шрифту Брайля як засобу комунікації та реалізації прав незрячих і слабозорих людей.
В Україні, за даними Національної служби здоров’я України, фіксується зростання кількості випадків втрати або погіршення зору: у 2021 році було зареєстровано 17 478 таких діагнозів, у 2022 році – 19 551, а за перші сім місяців 2023 року лікарі вже зафіксували понад 19 тис. діагнозів, що перевищило показник за весь 2022 рік. Про це повідомляло Міністерство соціальної політики України, відзначаючи вплив повномасштабної війни на збільшення кількості людей з порушеннями зору.
При цьому єдиної публічної «зведеної» цифри щодо загальної кількості незрячих і слабозорих в Україні в офіційній статистиці зазвичай не наводиться. Громадські та профільні ресурси в різних оцінках називають орієнтири близько 70 тис. незрячих, а також близько 100 тис. людей з порушеннями зору (включаючи дітей), підкреслюючи, що мова йде про оціночні дані.
Азбука Брайля була створена французьким педагогом Луї Брайлем: роботу над тактильним кодом він розпочав у 1824 році, спираючись на ідеї «нічного письма» Шарля Барбье, розробленого для військових. Систему на основі шеститочкової комірки Брайль адаптував для зручного читання і письма незрячими, а перше видання його методу було опубліковано в 1829 році.
Болгарія з 1 січня 2026 року офіційно перейшла на євро і стала 21-ю країною єврозони. Для болгарської економіки цей крок багато в чому має інституційний характер: лев багато років був жорстко прив’язаний до євро через валютну раду, тому різкої зміни монетарного режиму ринок не очікував. Разом з тим країна отримує місце в керівних органах ЄЦБ і більш глибоку інтеграцію у фінансову систему єврозони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін вважає, що ефект переходу буде визначатися тим, наскільки швидко влада «збиватиме» інфляційні очікування у населення і бізнесу: «Сам по собі євро не робить економіку багатшою за одну ніч, але він знижує транзакційні витрати і підвищує довіру інвесторів. Ключовий тест перших місяців – контроль за ціновими спекуляціями і зрозуміла комунікація зі споживачами».
Головний внутрішній ризик, навколо якого будується суспільна дискусія в Болгарії, – інфляційні очікування і побоювання «округлення» цін у роздрібній торгівлі та сервісах. Такі побоювання традиційно супроводжують зміну валюти, навіть якщо фактичний ефект зазвичай обмежений у часі і концентрується в секторі щоденних витрат домогосподарств.
Після вступу Болгарії до єврозони в ЄС залишаються шість країн, які не використовують євро: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Данія та Румунія.
За оцінкою Experts Club, в найближчі роки розширення єврозони буде йти повільно, оскільки в кожній з цих країн діють свої «стоп-фактори» – від політичних обмежень до невиконання критеріїв конвергенції і проблем з дефіцитом бюджету.
Так, у Польщі влада публічно заявляла, що країна «поки не готова» до євро і розглядає злотий як інструмент макроекономічної гнучкості, який допоміг пережити минулі шоки.
У Чехії президент Петр Павел закликав активніше рухатися до євро як до фактора торгівлі та участі в прийнятті рішень, проте політичного консенсусу щодо термінів у Чехії немає.
В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, навпаки, кілька разів заявляв, що країні не слід приймати євро.
Швеція формально спирається на результати референдуму 2003 року, коли 55,9% виборців висловилися проти введення євро.
Данія, на відміну від інших, має юридично закріплене право не вводити євро (opt-out), підтверджене референдумом 2000 року.
Experts Club зазначає, що наступною країною після Болгарії, яка з найбільшою ймовірністю претендуватиме на введення євро, вважається Румунія. При цьому реальний графік залежить від інфляції та бюджетної траєкторії: Єврокомісія в конвергенційних матеріалах вказувала, що Румунія не виконує умови для прийняття євро, включаючи параметри стійкості публічних фінансів і правову сумісність. У публічних орієнтирах в румунській дискусії фігурує мета близько 2029 року, проте терміни можуть зміщуватися в залежності від економічних показників і фіскального коригування.
Громадяни України за підсумками третього кварталу 2025 року увійшли в десятку найбільших іноземних покупців нерухомості в Іспанії – на них припало 758 угод купівлі-продажу, свідчать дані реєстраційної служби Іспанії (Registrars) за Q3.
Лідерами серед іноземних покупців стали громадяни Великої Британії (1 871 угода), Німеччини (1 539) і Нідерландів (1 416). Далі йдуть Румунія (1 321) і Марокко (1 317), а також Франція (1 241) та Італія (1 177).
До першої десятки також увійшли Польща (1 096) і Бельгія (1 021). Україна посіла 10-те місце (758), випередивши Китай (687) і Швецію (578).
Серед інших країн, представлених у статистиці, відзначено Ірландію (424 угоди), США (405), Росію (403) і Болгарію (251).
ДП “Ліси України” завершило аукціони на перший квартал 2026 року, в ході яких було законтрактовано майже всю лісопродукцію, продовжували зростати ціни на твердолистяні породи і стабілізувалися ціни на хвойні породи, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” зауважили, що торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Проте, у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.
Так, на квартальні торги з реалізації деревини промислового використання (ПВ) було виставлено 381 тис. куб. м і законтрактовано практично 100%. Порівняно з четвертим кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/куб. м до 2,6 тис. грн/куб. м. Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/куб. м до 3 тис. грн/куб. м. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/куб. м.
Зазначається, що пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. куб. м), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/куб. м.
“Інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою”, – констатувало держпідприємство.
Із виставлених на реалізацію на квартальні аукціони 775 тис. куб. м круглих лісоматеріалів було продано понад 99,5%. Середня ціна продажу порівняно з торгами четвертого кварталу зросла з 6,8 тис. грн/куб. м до 7,3 тис. грн/куб. м.
Водночас “Ліси України” вважають неправильним говорити про загальне зростання цін на ділову деревину, оскільки береза подорожчала з 5,7 тис. грн/куб. м до 7,6 тис. грн/куб. м, на дуб – із 22 тис. грн/куб. м до 28 тис. грн/куб. м, на ясень — з 8 тис. грн/куб. м до 11 тис. грн/куб. м. Водночас вільха подешевшала з 6,7 тис. грн/куб. м до 5,9 тис. грн/куб. м, а сосна – з 5,9 тис. грн/куб. м до 5,6 тис. грн/куб. м.
На форвардні торги діловою деревиною на перше півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. куб. м). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/куб. м. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна, зазначило держпідприємство.
CEO агрохолдингу “Астарта” Віктор Іванчик у грудні докупив на Варшавській фондовій біржі (WSE) та поза нею через компанію Albacon Ventures Limited 134,64 тис. акцій, або 0,53856% від їх загальної кількості, за середньозваженою ціною PLN51,93 за акцію.
Згідно з біржовими повідомленнями, на біржі угоди укладалися 14 днів грудня, в які було придбано загалом 50,334 тис. акцій за середньою ціною PLN45,94 за акцію, а 19 грудня поза біржою була укладена угода з купівлі 84,306 тис. акцій за ціною PLN55,5 за акцію.
Сумарно у грудні CEO “Астарти” сплатив за додаткові акції PLN6,99 млн або біля $1,94 млн за поточним курсом, тоді як у листопаді він придбав на біржі 100 тис. акцій за PLN4,66 млн або біля $1,29 млн за поточним курсом.
Зазначається, що після цих угод Іванчику належить 10 млн 913,25 тис. акцій агрохолдингу, або 43,653% від їх загальної кількості.
До цього, останній раз, Іванчик 15 вересня докупив поза біржою 244,679 тис. акцій, або 0,9787% від їх загальної кількості, також за ціною PLN55,5 за акцію – значною вищою, ніж котирування на Варшавській фондовій біржі
Станом на цей понеділок на 11:50 кч акції “Астарти” котируються на біржі по курсу PLN45,1, за яким капіталізація компанії складає PLN1,128 млрд, або біля $312,7 млн.
Згідно останнього звіту, на кінець вересня цього року родина Іванчика загалом володіла 43,21% акцій порівняно із 42,23% акцій на середину року, 41,48% – на початок цього року та 41,28% на кінець вересня минулого року. Великим акціонером також весь цей час є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,1184% акцій належать самій компанії і раніше були викуплені в межах buyback. На травень цього року серед міноритарних акціонерів також були Kopernik Global Investors з 2,64% та Heptagon Capital з 1,8%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за січень-вересень 2025 року скоротила чистий прибуток на 42,2% – до EUR43,70 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 22,4% – до EUR342,78 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
