Група «ТАС» розглядає інвестиції в логістику та портову інфраструктуру, однак поки що обережно оцінює цей сектор, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
За його словами, він особисто відвідував Чорноморськ, вивчаючи можливості для інвестицій.
«Можу сказати, що мені не дуже подобається цей сектор: на мій погляд, він переоцінений, усі звикли до якогось ненормального тарифу, який був на початку війни. Такого більше не буде», — сказав Тігіпко.
За його оцінкою, частина активів у логістиці та портах може бути переоцінена через високі тарифи, які сформувалися на початку повномасштабної війни на тлі дефіциту потужностей та перебудови експортних маршрутів.
При цьому інтерес «ТАС» до логістики виглядає логічним з огляду на присутність групи в агросекторі, промисловості та інших галузях, де важливими є перевезення, зберігання, експортна інфраструктура та доступ до портів.
Тігіпко підкреслив, що група постійно аналізує нові проєкти та чекає на відповідні можливості для угод.
«Ми сидимо й чекаємо, коли попадеться хороша, жирна риба», — зазначив він.
Американські дослідники з Нью-Йоркського університету дійшли висновку, що мозок білінгвів використовує загальну нейронну систему для граматичних перетворень у різних мовах, а не створює окремий набір правил для кожної мови.
Дослідження «A Shared Neural Mechanism for Abstract Grammatical Computations Across Languages in Bilinguals» опубліковано в журналі JNeurosci.
У дослідженні брали участь висококваліфіковані білінгви, які володіють іспанською та англійською мовами. Вчені відстежували активність мозку за допомогою магнітоенцефалографії, яка дозволяє фіксувати динаміку нейронної активності з високою часовою точністю.
Учасників просили перетворювати слова на граматично правильні форми, наприклад, переводити іменники з однини в множину — за аналогією з англійським «boat» — «boats» або іспанським «barco» — «barcos».
Дослідники встановили, що такі граматичні операції активують лівобічну лобово-скроневу мережу мозку. При цьому нейронні патерни були спільними для обох мов, незважаючи на відмінності у звучанні, написанні та граматичних формах слів.
Важливий результат дослідження полягає в тому, що той самий механізм працював і з псевдословами — штучно створеними словами, яких учасники раніше не знали. Це означає, що мозок може застосовувати граматичні правила не тільки до вже відомих слів, а й до нових мовних одиниць.
Автори дослідження вважають, що результати підтверджують гіпотезу про існування загального «граматичного двигуна» у мозку. Іншими словами, мозок білінгва не зберігає повністю окремі граматичні системи для кожної мови, а використовує більш універсальний механізм обробки граматичних перетворень.
Для навчання та вивчення мов це може мати практичне значення. Якщо граматичні операції дійсно спираються на загальний нейронний механізм, знання однієї мови може допомагати під час освоєння іншої, особливо якщо людина вже вміє швидко застосовувати абстрактні граматичні правила.
Водночас дослідження не означає, що всі мови обробляються мозком однаково на всіх рівнях. Відмінності у словниковому запасі, вимові, письмі, рівні володіння мовою та віці навчання залишаються важливими чинниками. Йдеться саме про граматичні перетворення слів, які, за даними авторів, можуть спиратися на загальну нейронну основу.
Для України ця тема також актуальна через масове багатомов’я, міграцію, навчання дітей за кордоном та поширеність українсько-російських, українсько-польських, українсько-англійських та інших мовних поєднань.
Нові дані показують, що білінгвізм слід розглядати не як навантаження на мозок, а як складну й гнучку систему, в якій різні мови можуть використовувати спільні когнітивні ресурси.
Дослідження було підтримано грантами Національного наукового фонду США та Національних інститутів охорони здоров’я США.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 червня затвердив рішення про надання до EUR50 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається в матеріалах банку, кредит ЄБРР буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (BSTDB).
Проєкт також отримає гарантійну підтримку та грантові кошти на технічну допомогу від Європейського союзу в межах програми Ukraine Investment Framework через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти у проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
На тлі значних втрат енергогенеруючих потужностей через війну ця інвестиція має допомогти скоротити дефіцит електроенергії, підтримати декарбонізацію та посилити роль приватного сектору в розвитку відновлюваної енергетики.
За оцінкою банку, нова ВЕС вироблятиме близько 467 ГВт-год електроенергії щороку та дасть змогу скоротити викиди CO2 приблизно на 300 тис. тонн на рік. Загальна вартість проєкту оцінюється в EUR262 млн.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі “Галнафтогаз” EUR157 млн кредиту на ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області.
Група “ТАС” планує інвестувати $250-300 млн у статутні капітали банків, страхових компаній та інших своїм активів у фінансовому секторі, також хоче збільшити земельний банк та посилює елеваторне господарство в агросекторі, активно вкладає в девелопмент та придивляється до логістики та портовой інфраструктури, повідомив засновник та глава групи Сергій Тігіпко.
“Ми сьогодні самі великі у фінансовому секторі серед приватних власників українських. І тут ми нарощуємо свій темп. Тому нам прийдеться, хочемо ми чи не хочемо, інвестувати в статутні капітали. Я думаю, що десь $250-300 млн тільки підвищення статутних капіталів ми проінвестуємо”, – сказав Тігіпко на інвестиційній конференції Concorde Capital, яку інвесткомпанія провела вперше з 2019 року минулого тижня в Києві.
“Все інше – будемо шукати варіанти. Нас цікавить сільське господарство. Ми зараз би із задоволенням 20-25 тис. (га) купили. Посилюємо своє елеваторне господарство”, – додав засновник.
Він зазначив, що група почала зараз активно інвестувати в девелопмент.
“Ми почали 220 тис. кв. м на Оболоні. Ми докупили ще 5 га у цей же проєкт. У 2027 році ми 350 тис. (кв. м.) почнемо на Лівому березі. Це достатньо великі інвестиції”, – уточнив бізнесмен.
За його словами, група дивиться також на логістику та портову інфраструктуру, і сам Тігіпко особисто відвідував Чорноморськ.
“Можу сказати, мені не дуже подобається сектор: як на мене – переоцінений, всі звикли до якогось ненормального тарифу, який був на початку війни. Такого не буде більше”, – зауважив власник групи.
Він наголосив, що група “кожен рік, кожен день” постійно аналізуємо проєкти.
“Ми сидимо і чекаємо, коли прийде гарна, жирна риба. Ми хотіли купити страхову компанію (“МетЛайф”), але поляки (PZU) обігнали. Нічого, почекаємо. Я казав (Річард) Бренсон, угоди, це як рельсовий автобус: один поїхав, інший приїде. Будемо чекати наступний”, – сказав Тігіпко.
Група “ТАС” є однією з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, яка працює в банківському секторі, страхуванні, вагонобудуванні, металургії, логістиці, агросекторі, харчовій промисловості, виробництві пакувальних матеріалів і нерухомості. Серед іншого, в неї входять ТАСкомбанк, Універсал Банк (mono) та Ідея Банк.
CEO агрохолдингу “ТАС Агро” Олег Заплетнюк цього року повідомляв, що стратегічним планом передбачено розширення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року. “Наступним кроком плануємо збільшення до 120 тис. га, але це до 2028 року”, – сказав він.
Українські бібліотеки переживають системну кризу, яка охоплює чотири виміри: заробітні плати на межі виживання, стрімке старіння кадрів, хронічне недофінансування фондів та приміщень і застаріла система оцінювання, йдеться в аналітичному звіті “Системна криза української бібліотечної галузі та шляхи її подолання” Мережі захисту національних інтересів “АНТС”.
“Бібліотеки України сьогодні опинилися на межі виживання. Зарплати бібліотекарів у 2026 році становлять від 5691 до 7356 грн, молодь майже не приходить у професію, а майже половина працівників уже перебуває у віковій категорії 45-60 років. Якщо ситуація не зміниться, багато бібліотек ризикують залишитися без людей, які забезпечують їхню роботу. Але проблема значно ширша за низькі зарплати. Йдеться про втрату інституцій, які зберігають нашу пам’ять, підтримують освіту, цифрову грамотність та стійкість громад”, – йдеться в повідомленні АНТС.
Згідно з аналітичним звітом, українські бібліотеки переживають системну кризу, яка охоплює чотири виміри: зарплати на межі виживання (у 2026 році оклади варіюються від 5691 грн до 7 356 грн); стрімке старіння кадрів (станом на кінець 2025 року близько 46,7% працівників бібліотек були у віковій групі 45-60 років, тоді як молодь становила 9,3%); хронічне недофінансування фондів і приміщень; застаріла система оцінювання, яка не бачить реального внеску бібліотек у суспільний розвиток.
Звіт також пропонує план дій у три етапи, перший з яких передбачає, що упродовж перших 6 місяців необхідно переглянути тарифні оклади бібліотекарів, провести аудит кадрової ситуації та визначити перелік прифронтових бібліотек для першочергової підтримки.
На другому етапі – від 6 до 18 місяців – запустити пілоти нових моделей фінансування з більшою автономією закладів, оновити фонди й техніку, перейти до оцінювання бібліотек за показниками соціального та освітнього впливу – а не лише за кількістю відвідувань і книговидачею.
На останньому етапі, у горизонті 3 років пропонується масштабувати успішні моделі та інтегрувати бібліотеки у ширші програми читання, цифрової грамотності й освіти дорослих.
“Підвищення зарплат – необхідний перший крок, але недостатній. Без інституційної реформи, більшої фінансової автономії закладів і нових критеріїв ефективності система залишатиметься у тій самій точці. Україна може отримати сучасну бібліотечну мережу. Реалізація цієї стратегії дозволить перетворити бібліотеки зі збиткових бюджетних установ на ефективний суспільний сервіс та інфраструктуру для розвитку всієї країни”, – наголосили в АНТС.
Як повідомлялося, у кінці травня віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що поповнення бібліотечних фондів у співфінансуванні з громадами може бути запущено з 1 липня.
22 червня заступниця міністра культури України Богдана Лаюк заявила, що їй не подобається ідея, що бібліотеки необхідно перетворити на культурні хаби чи культурні центри, а також, що вона проти того, щоб просто говорити про закриття бібліотек. В той же час, заступниця зазначила, що наразі немає фінального рішення, як буде виглядати модель співфінансування з громадами поповнення бібліотечних фондів.
Згідно з дослідженням Українського інституту книги (УІК), книжки для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек закуповували у 2025 році лише 47% громад.
У квітні петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом переглянути заробітні плати бібліотекарів не набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Український IT давно перестав бути локальною історією. Наші розробники, QA, DevOps, дизайнери, аналітики й менеджери працюють із клієнтами зі США, Великої Британії, Європи та Скандинавії. Ми вміємо будувати складні системи, тримати навантаження, розбиратися в архітектурі, закривати задачі в дедлайн і знаходити рішення там, де інші бачать тільки червоний лог помилки.
Але на західному ринку одного сильного коду вже недостатньо.
Клієнт купує не лише години розробки. Він купує спокій. Йому важливо розуміти, що команда не просто «щось робить у Jira», а справді розуміє бізнес-задачу, може пояснити ризики, запропонувати краще рішення і вчасно сказати: «Ось тут ми можемо втратити час, гроші або якість».
І саме тут англійська перестає бути «додатковою навичкою». Вона стає частиною професійної ваги спеціаліста.
Довгий час в IT жила зручна думка: розробнику достатньо вміти читати документацію. Мовляв, Stack Overflow відкривається, GitHub читається, технічні статті якось зрозумілі. Отже, все нормально.
Насправді це тільки перший поверх.
Сучасна розробка давно не схожа на самотнє сидіння в темній кімнаті з кавою, кодом і героїчним мовчанням. Це постійна комунікація: дейліки, планування, code review, демо, обговорення вимог, уточнення деталей, дзвінки з клієнтом, розбір проблем, захист технічних рішень.
Можна чудово читати англійською і водночас губитися, коли треба швидко пояснити, чому задача займе не два дні, а тиждень. Можна розуміти документацію, але мовчати на мітингу, коли клієнт питає: «What are the risks here?»
А в бізнесі мовчання рідко читається як скромність. Частіше воно виглядає як невпевненість, відсутність ініціативи або нерозуміння ситуації.
Гарна новина: від Вас не очікують англійської диктора BBC. Західні команди давно звикли до різних акцентів, різної швидкості мовлення і неідеальної граматики. У міжнародному IT важливіше інше: чи зрозуміла Ваша думка.
Професійна англійська для IT потрібна не для того, щоб красиво говорити про погоду. Вона потрібна, щоб:
● пояснити технічне рішення без десяти хвилин хаотичного вступу;
● уточнити вимоги, поки команда не побігла робити не те;
● спокійно сказати про блокер;
● аргументовано попросити більше часу;
● провести демо;
● написати зрозумілий коментар у Jira;
● дати фідбек у code review так, щоб це звучало професійно, а не як напад.
І тут різниця між «я трохи знаю англійську» та «я можу працювати англійською» стає дуже відчутною.
На старті кар’єри технічні навички можуть тягнути спеціаліста вперед майже самі. Junior і Middle часто ростуть завдяки коду, швидкості навчання, уважності до деталей.
Але далі починається інша гра.
Щоб перейти на рівень Senior, Tech Lead, Solution Architect або Engineering Manager, вже недостатньо просто добре виконувати задачі. Треба пояснювати рішення, вести обговорення, працювати зі стейкхолдерами, бачити бізнес-контекст і брати відповідальність за комунікацію.
І ось тут англійська часто стає невидимою стелею.
Людина може бути технічно дуже сильною, але якщо вона не може впевнено презентувати свою ідею клієнту, її рідше підключають до стратегічних дзвінків. Якщо вона не може пояснити архітектурне рішення, це зробить хтось інший. Якщо вона мовчить на зустрічах, її експертиза залишається всередині команди, а не перед очима замовника.
У результаті кар’єра ніби рухається, але повільніше. Не тому, що бракує розуму. А тому, що бракує голосу.
Для IT-компанії рівень англійської команди напряму впливає на довіру клієнта. Особливо якщо компанія хоче працювати із західним ринком не як «дешевші руки», а як технологічний партнер.
Коли англійською впевнено говорять лише PM або Business Analyst, виникає ефект зіпсованого телефону. Клієнт пояснює задачу менеджеру, менеджер переказує розробнику, розробник щось уточнює через менеджера, клієнт відповідає, відповідь знову проходить через кілька фільтрів. На кожному етапі губляться нюанси.
А нюанси в IT часто коштують дорого.
Західні клієнти хочуть працювати з командами, де інженер може сам поставити запитання, пояснити ризик, запропонувати альтернативу. Це створює відчуття партнерства. Клієнт бачить не просто виконавців, а людей, які думають разом із ним.
Саме з цього народжується довіра. А з довіри народжуються довші контракти, складніші задачі й вищий чек.
Коли IT-фахівець вирішує підтягнути мову, перший очевидний варіант: піти на звичайний курс англійської. І це краще, ніж нічого. Але є проблема.
На General English Ви можете обговорювати подорожі, їжу, хобі, фільми, екологію чи умовну відпустку біля моря. Це корисно для загальної бази, але не завжди переноситься в роботу.
А в реальному IT треба говорити зовсім про інше.
Як пояснити, що задача заблокована через залежність від іншої команди? Як сказати клієнту, що його ідея технічно можлива, але дуже дорога в підтримці? Як провести демо без паніки? Як делікатно не погодитися з рішенням? Як описати баг так, щоб його зрозуміли без додаткових трьох повідомлень?
Саме тому англійська для IT має будуватися навколо робочих сценаріїв: дейліки, Jira, Git, code review, демо, технічні інтерв’ю, листування, дзвінки з клієнтом, обговорення дедлайнів, ризиків і пріоритетів.
Тут мова вчиться не «взагалі», а під конкретну професійну дію.
Почати можна без героїчного плану на нове життя з понеділка.
Переведіть робочі інтерфейси англійською: IDE, таск-трекер, телефон, сервіси, якими користуєтеся щодня. Пишіть commit messages англійською. Формулюйте задачі англійською, навіть якщо команда українська. Дивіться технічні виступи в оригіналі. Після мітингу пробуйте коротко переказати англійською, що обговорювали.
І найважливіше: тренуйте не тільки знання, а саме мовну реакцію. Бо на дзвінку немає часу згадувати всю граматику з підручника. Там треба думати, слухати, відповідати й не випадати з розмови.
Англійська в IT сьогодні не прикраса резюме і не пункт «буде плюсом». Це робочий інструмент, який впливає на кар’єру спеціаліста, довіру клієнта і можливості компанії на західному ринку.
Код показує, що Ви можете зробити.
Англійська показує, що Вам можна довірити більше.
І саме ця різниця часто відділяє просто хорошого виконавця від спеціаліста, якого запрошують у складніші проєкти, на сильніші позиції й у розмови, де приймаються справжні рішення.
