Українські клініки уклали понад 100 меморандумів в рамках програми міжнародного медичного партнерства, започаткованої під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема 26 меморандумів укладено з медичними закладами Франції, що реалізуються за підтримки французького міжвідомчого агентства з міжнародного співробітництва та розвитку Expertise France.
Так, в рамках партнерства Чернігівська обласна дитяча лікарня співпрацює з університетською лікарнею Лілля, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня — з університетською лікарнею Німа.
МОЗ нагадує, що у червні 2024 року уряди України і Франції підписали Грантову міжурядову угоду на загальну суму 200 млн євро, частина якої спрямована на сектор охорони здоров’я та критичну інфраструктуру: укладено сім угод у сфері охорони здоров’я на загальну суму 51 млн євро. Крім того, у 2024 році Верховна Рада України ратифікувала рамкові договори між Україною та Францією про співпрацю з відбудови та модернізації лікарень і діагностики онкології.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Чернівцях оголосили переможців п’ятого фестивалю глядацького кіно “Миколайчук OPEN”, який проходив з 13 по 20 червня.
Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно з посиланням на сторінці у Facebook.
У межах фестивалю журі визначило лауреатів трьох конкурсних програм – національного короткометражного конкурсу, міжнародного повнометражного конкурсу та конкурсу музичних відео.
Переможцем національного короткометражного конкурсу стала стрічка “Природний баланс” режисера Олександра Миронюка. Спеціальну відзнаку журі отримав фільм “Недоступні” Кирила Земляного, приз журі – “Коротка інструкція з розставання” Варвари Зарицької, а особливу відзнаку AMO Pictures – стрічка “Розкажи мені казочку” Діани Анікєєвої.
У міжнародному повнометражному конкурсі головну нагороду здобув фільм “Про людей і м’ясо” режисера Яна Джонхьона. Ця ж стрічка отримала приз журі. Спеціальну відзнаку журі присудили фільму “Королева на морі” режисера Ланса Гаммера, а спеціальний приз за друге місце отримала картина “Рок, трава й тачки” режисера Х. М. Кравіото.
У конкурсі музичних відео приз глядацьких симпатій отримала робота “Лімб” гурту Small Depo та Третьої штурмової бригади, режисеркою якої виступила Софіко. Перемогу за рішенням журі здобув кліп “Скажена собака” гурту Oi FUSK режисера Іллі Дуцика.
Фестиваль Миколайчук OPEN є міжнародним фестивалем глядацького кіно, який щороку проходить у Чернівцях на честь українського актора, режисера та сценариста Івана Миколайчука.
https://interfax.com.ua/news/culture/1178492.html
Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом на 30% з 1 серпня 2026 року та уніфікацію тарифів на перевезення порожніх вагонів.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, необхідність перегляду тарифів пов’язана з погіршенням фінансового стану АТ “Укрзалізниця”, доходи якого не забезпечують покриття поточних витрат. У відомстві зазначили, що останній перегляд тарифів відбувся майже чотири роки тому, тоді як за період із липня 2022 року до квітня 2026 року індекс цін виробників промислової продукції зріс на 252,1%.
За даними Мінрозвитку, у 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.
У міністерстві зауважили, що без індексації тарифів прогнозований чистий збиток компанії за підсумками 2026 року перевищить 13 млрд грн, а дефіцит коштів сягне понад 26 млрд грн.
Проєкт наказу також передбачає завершення уніфікації тарифів на перевезення порожніх вагонів. Для вагонів з-під вивантаження вантажів 1-го та 2-го тарифних класів тарифи зростуть приблизно на 60%, тоді як для вагонів з-під вантажів 3-го тарифного класу залишаться без змін.
В Мінрозвитку очікують, що запропоновані зміни дозволять “Укрзалізниці” частково покрити дефіцит коштів у 2026 році та отримати додатковий фінансовий ресурс у розмірі близько 8,6 млрд грн.
ВАНТАЖ, Залізничні перевезення, індексація, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Ринок житлової нерухомості Туреччини зберігає номінальне зростання цін, однак з урахуванням інфляції житло фактично продовжує дешевшати, випливає з ринкових даних, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними аналітиків, середня ціна квадратного метра житла по країні досягла 40,486 тис. турецьких лір, або близько $872. Середня вартість об’єкта житлової нерухомості оцінюється приблизно в 5,02 млн лір, або близько $108,1 тис.
У номінальному вираженні ціни на житло зросли на 23,8% рік до року. Однак після поправки на інфляцію реальна динаміка пішла в мінус і становила близько 6,5%.
Офіційна статистика Центробанку Туреччини підтверджує цей тренд. У травні 2026 року індекс цін на житлову нерухомість зріс на 1,7% за місяць і на 24,5% рік до року в номінальному вираженні, але в реальному вираженні знизився на 6,1%.
Це означає, що для покупців та інвесторів зростання цін у лірах не дорівнює зростанню вартості активу. На тлі високої інфляції нерухомість може виглядати дорожчою в національній валюті, але втрачати купівельну вартість у реальному вираженні.
Середній строк окупності житла через оренду по Туреччині зараз оцінюється приблизно в 13 років. Однак за регіонами ситуація сильно відрізняється. У великих містах і курортних локаціях ціни на житло часто зростали швидше за орендні ставки, тому дохідність таких об’єктів стає нижчою.
Особливо помітний цей розрив у популярних туристичних регіонах, включно з Муглою та частиною узбережжя, де вартість землі та житла залишається високою, а оренда не завжди встигає за цінами продажу. У таких локаціях купівля нерухомості дедалі частіше потребує не лише розрахунку потенційного доходу, а й оцінки ліквідності об’єкта, витрат на утримання та валютних ризиків.
Для іноземних покупців ситуація стала менш однозначною. Після буму 2021-2023 років турецький ринок уже не виглядає ринком гарантованого швидкого зростання. Високі процентні ставки, інфляція, ослаблення ліри, зміни правил посвідки на проживання та охолодження попиту з боку іноземців роблять інвестиційні рішення складнішими.
Водночас Туреччина залишається одним із найбільших ринків нерухомості регіону. Попит підтримують внутрішні покупці, орендарі у великих містах, туристичні регіони, а також інтерес до житла як способу захисту заощаджень від інфляції. Однак ринок стає більш вибірковим: ліквідність зберігають передусім якісні об’єкти в сильних локаціях.
Для інвесторів головний висновок полягає в тому, що оцінювати турецьку нерухомість лише за номінальним зростанням у лірах більше не можна. Важливіше дивитися на динаміку у валюті, реальну дохідність з урахуванням інфляції, вартість утримання, орендний попит і перспективу перепродажу.
Наявність двох лімітів звільнення від сплати податку на додану вартість (ПДВ) у рамках однієї системи ПДВ є аномалією, яку необхідно усунути, але це рішення потрібно буде ухвалити одразу після завершення воєнного стану, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я обіцяв людям не змінювати систему єдиного податку до кінця війни. І я виконую цю обіцянку. Ви бачите, що закон не ухвалено. Ви не чули, щоб я підтримував його в тій редакції, яку пропонував Мінфін», — заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
На думку голови комітету, наступний скликання Верховної Ради ухвалюватиме рішення щодо єдиного ліміту, і для них воно буде безальтернативним.
Гетманцев наголосив, що загалом в Україні має бути проведена реформа оподаткування доходів фізичних осіб, частиною якої є реформа єдиного податку, і нагадав, що це передбачено Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки.
«Ми маємо запровадити польську модель єдиного податку: касові апарати з нуля, обсяги — до 2 млн євро, єдиний ліміт ПДВ як для ФОП, так і для інших. Суму можна обговорювати, але він має бути єдиним. І в рамках єдиного податку — різні ставки для різних видів діяльності», — зазначив голова комітету.
У Польщі ліміт звільнення від сплати ПДВ цього року було підвищено з 200 тис. до 240 тис. злотих, це близько 56,6 тис. євро, або майже 3 млн грн.
За словами Гетманцева, якщо йдеться про торгівлю, то ставка становить 3%, якщо про послуги – від 10% і вище.
«Нам потрібно просто взяти приклад з Польщі й один раз ухвалити таке серйозне правильне рішення. Але це вже після війни», – додав він.
Голова комітету також вважає, що всі ці зміни необхідно ухвалити за один раз, а не поступово «відрубувати хвіст по частинах», бо це абсолютно неконструктивна дія.
«Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо насправді негативу й хейту від них стільки ж, скільки й від масштабних рішень та реформ, але ефекту набагато менше. Тому після війни має відбутися масштабна реформа оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема єдиного податку. Там, до речі, прогресивна шкала (оподаткування) у нас також передбачена. Це правильне рішення, я його дуже підтримую», — зазначив Гетманцев.
Водночас він підтримав ухвалення цього року закону про спрощення адміністрування ПДВ, текст якого зараз очікується від Мінфіну.
«Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОП, наприклад 2 млн євро за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ податкові накладні не повинні блокуватися взагалі. Тобто правила блокування податкових накладних не повинні поширюватися на ФОП до досягнення межі єдиного податку. І багато іншого, що спрощує адміністрування», – сказав, серед іншого, голова профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, ухвалення до кінця березня цього року закону про скасування пільги зі сплати ПДВ за спрощеною системою було умовою нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), започаткованої наприкінці лютого цього року. Пізніше повідомлялося, що термін виконання цієї вимоги було відкладено орієнтовно на рік.
Крім того, наприкінці травня Верховна Рада ратифікувала умови надання Україні макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України від Європейського Союзу, згідно з якими до кінця року до парламенту має бути внесено законопроект із заходами щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження не менше 70 млрд грн на рік.
