ТОВ “Еко-Снек” (с.Агрономічне Вінницької області), український виробник фруктових снеків під брендом Bob Snail, розпочало продаж своєї продукції в найбільшій роздрібній мережі США – Walmart.
“Я надзвичайно радий повідомити, що Bob Snail офіційно доступний у магазинах Walmart по всій території США. Починаючи з цих вихідних, наші продукти можна знайти приблизно у 1100 магазинах Walmart по всій країні”, – повідомив у соцмережах директор з продажу американської філії Bob Snail Павло Мірошниченко. Клієнти можуть знайти Bob Snail у самих магазинах або замовити онлайн.
Як повідомлялось, нещодавно Bob Snail зайшов у ще у одну з найбільших американських роздрібних мереж Target , де представлений на полицях майже 2 тис. магазинів.
Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ “Еко-Снек” черз кіпрську WHS World Healthy Snack Limited на паритетних засадах з частками 37,19% є Михайло Сіверчук та Євгеній Шугаєв.
На початку цього року стало відомо, про входження в капітал компанії фонду HCGF IV під управлінням Horizon Capital, але частка інвестора не оголошувалася.
Виторг “Еко-Снек” за 2025 року зріс на 22,3% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 813,1 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 37,2% – до 148,9 млн грн.
Продукція бренду представлена в 26 країнах світу. Дочірні компанії Bob Snail є в Польщі, Канаді, США та Великобританії.
Target Corporation – американська мережа роздрібної торгівлі, що входить до числа найбільших ритейлерів США. Виторг Target за 2025 фінансовий рік перевищив $106 млрд.
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
Національна виборча комісія Південного Судану призначила перші загальні вибори в країні на 22 грудня 2026 року.
Про це повідомив голова комісії Абеднего Акок Кацуол на прес-конференції в Джубі. За його словами, дату оголошено відповідно до закону про вибори, який вимагає оприлюднювати день голосування не менше ніж за шість місяців до виборів.
Вибори мають стати першими національними виборами в Південному Судані з моменту проголошення незалежності країни у 2011 році. Раніше голосування неодноразово переносилося через громадянську війну, політичні кризи, відсутність постійної конституції, проблеми з безпекою та незавершену підготовку виборчої інфраструктури.
У 2024 році перехідний період було продовжено ще на два роки, а вибори перенесено з грудня 2024 року на грудень 2026 року. Південний Судан перебуває під управлінням перехідного коаліційного уряду, сформованого після мирної угоди 2018 року та створення уряду національної єдності у 2020 році.
Незважаючи на оголошення дати, підготовка до голосування залишається під питанням. Кацуол заявив, що роботі комісії заважають прогалини в законодавстві, брак необхідних нормативних інструментів та дефіцит фінансування.
За його словами, загальний бюджет виборів оцінюється приблизно в $250 млн, тоді як комісія отримала близько $21 млн. Якщо додаткове фінансування не буде виділено в найближчі місяці, комісія може скоригувати графік підготовки, орієнтуючись на більш реалістичні терміни.
Окремою проблемою залишається спірний регіон Аб’єй на кордоні Південного Судану та Судану. Виборча комісія має намір направити туди делегацію, щоб оцінити можливість організації голосування.
Для Південного Судану вибори 2026 року мають стати ключовим випробуванням політичного переходу після громадянської війни. Однак їхнє проведення залежатиме від трьох факторів: наявності коштів, безпеки на місцях та здатності влади завершити правові й організаційні процедури до грудня.
Головний висновок: дату голосування оголошено, але самі вибори поки що не можна вважати гарантованими. Південний Судан формально увійшов у шестимісячний виборчий календар, проте підготовка залишається вразливою через брак фінансування, невирішені правові питання та ризики безпеки.
Південний Судан став незалежною державою 9 липня 2011 року після багаторічного конфлікту між північчю та півднем Судану та референдуму про самовизначення. Розділ країни став підсумком Комплексної мирної угоди 2005 року, яка завершила одну з найтриваліших громадянських воєн в Африці та відкрила шлях до голосування щодо незалежності півдня.
Однак уже у 2013 році в Південному Судані розпочалася власна громадянська війна. Протистояння виникло між прихильниками президента Салви Кііра та силами, пов’язаними з колишнім віцепрезидентом Рієком Мачаром. Конфлікт мав політичний, етнічний та ресурсний характер, а його наслідками стали руйнування інститутів, масове переміщення населення, падіння економіки та хронічна нестабільність.
У 2018 році сторони підписали оновлену мирну угоду, яка передбачала припинення вогню, формування перехідного уряду національної єдності, реформу сектору безпеки, підготовку конституції та проведення виборів. Однак реалізація угоди відбувалася повільно, а багато ключових положень так і не були повністю виконані.
Сьогодні існують дві різні держави — Судан і Південний Судан.
Судан — найбільша країна на північному сході Африки зі столицею в Хартумі. Він має вихід до Червоного моря, історично був пов’язаний з арабо-мусульманським північчю і після відокремлення півдня втратив значну частину нафтових ресурсів. Останніми роками Судан сам переживає важкий внутрішній збройний конфлікт і кризу центральної влади.
Південний Судан — держава без виходу до моря зі столицею в Джубі. Вона багата на нафту, але залежить від інфраструктури Судану для її експорту. Країна залишається однією з наймолодших і найбільш вразливих у світі: слабкі інститути, міжспільнотні конфлікти, нестача доріг, залежність бюджету від нафти та гуманітарні кризи продовжують обмежувати її розвиток.
Портфель вперше укладених договорів компаній зі страхування життя в Україні за січень-травень 2026 року перевищив торішні показники на 3,5% і склав 556 млн грн, повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
«Головною рисою поточного етапу є впевнене зростання регулярних надходжень. Клієнти зберігають високий попит на фінансові інструменти заощадження», — зазначається в повідомленні.
Крім того, на 13% зросли регулярні внески клієнтів за діючими багаторічними полісами. Паралельно спостерігається значний прогрес у сегменті одноразових внесків, які збільшилися на 18,8%.
НАСУ також зазначає, що за звітний період виплати страховиків життя зросли на 31% до 870,5 млн грн. З них 39% припадає на виплати після закінчення терміну дії полісів (виплати за ризиком «дожиття»), що на 2 процентні пункти більше, ніж роком раніше.
«Така ситуація цілком очікувана, оскільки страховики активно погашають зобов’язання за класичними програмами, укладеними понад 20 років тому. Клієнти забирають накопичений капітал із нарахованими відсотками, щоб досить часто спрямовувати ці кошти в нові поліси», – йдеться в повідомленні.
НАСУ також повідомляє, що за 5 місяців 2026 року рейтинг страховиків життя за зібраними преміями, як і раніше, очолює СК «МетЛайф» – 1,318 млрд грн, СК «ТАС» – 424,9 млн грн, «Граве Україна страхування життя» – 245,3 млн грн, PZU life – 171,9 млн грн, ARX life – 150,6 млн грн.
Рейтинг за виплатами: «МетЛайф» – 290,9 млн грн, СК «ТАС» – 218,5 млн грн, «Граве Україна страхування життя» – 187,7 млн грн, UNIQA life – 79,2 млн грн, PZU life – 33,5 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 червня 2026 року в Україні працювали 10 компаній зі страхування життя.
МетЛайф, НАСУ, Страхові виплати, страхові премії, страхування життя
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma) інвестує у освітній напрямок щорічно біля $2 млн, в планах на цей рік відкриття біологічних шкіл в Ужгороді та Львові, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко агентству “Інтерфакс-Україна“.
“В освітній напрямок ми інвестуємо біля $2 млн, кожен рік. Зараз побудували дві біологічні школи в Києві і в Білій Церкві. Діти після уроків приходять до нас, як на додаткові гуртки. Десять годин в тиждень. Три – математика, три – хімія, чотири – біологія. Для дітей це безкоштовно, але це топові викладачі, які працюють з ним”, – сказав Єфіменко.
При цьому він зазначив, що метою цього проєкту не є масова підготовка кадрів саме для компанії.
“Нам не потрібна на Biopharma дуже велика кількість людей, у нас виручка на чоловіка більше одного мільйона доларів. Нам потрібні талановиті люди, але не велика їх кількість. Я це роблю як благодійний проєкт, хочу збудувати таких шкіл 25 в Україні. Я хочу, щоб ці люди почали створювати свої компанії в біотеці. Це неможливо зробити з існуючим рівнем шкільної та університетської освіти. Для цього потрібні спеціально абсолютно тонко підготовлені люди. І я сподіваюся, що ми таких людей зможемо виховати, вони прийдуть до нас, щоб ми їм допомагали або інвестували, створювали з ними ці компанії. Моя мета – створити умови для такої екосистеми”, – зазначив Єфіменко.
Він повідомив, що в найближчих планах відкриття ще двох біологічних шкіл, в Ужгорода та Львові, вони запрацюють вже восени цього року.
“Біофарма” – українська біотехнологічна компанія, яка займається заготівлею плазми, а також спеціалізується на виробництві плазми для виготовлення препаратів крові.
Під час війни частка жінок серед безробітних зросла до 81%, повідомив заступник директора Державного центру зайнятості (ДЦЗ) Станіслав Павленко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
“Якщо до початку повномасштабної війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%”, – сказав Павленко.
Також він додав, що вже з 2025 року діє експериментальний проєкт, за яким українки можуть опанувати професію у сферах, які традиційно вважались чоловічими.
“Згідно з умовами програми, навчання здійснюється за 31 професією. Обов’язковою умовою є працевлаштування жінок після завершення навчання”, – сказав Павленко.
З початку року на таке навчання в межах проєкту було направлено 402 жінки.
У той же час Павленко повідомив, що “в Україні розрахунок даних щодо рівня безробіття населення здійснюється Державною службою статистки України на підставі обстежень робочої сили”. Але, починаючи з 2022 року, результати відповідного обстеження органами статистики не оприлюднюються.
“За останніми оприлюдненими даними, у 2021 році рівень безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) серед населення віком 15-70 років становив 9,9% робочої сили”, – повідомив посадовець ДЦЗ.
