Прем’єр-міністр Румунії Лука Нікулеску заявив, що можливе об’єднання Румунії та Республіки Молдова залежить від волі громадян обох держав, однак нинішнім пріоритетом Бухареста залишаються зміцнення двостороннього економічного співробітництва та підтримка вступу Молдови до Європейського Союзу. Про це глава румунського уряду повідомив 27 жовтня 2026 року в інтерв’ю TVR Moldova під час офіційного візиту до Кишинева.
«Це відбудеться тоді, коли цього захочуть громадяни обох країн», — заявив Нікулеску, відповідаючи на запитання про перспективи об’єднання.
За його словами, між Румунією та Молдовою існують тісні історичні, культурні та економічні зв’язки, тому питання можливого об’єднання залишається предметом суспільної дискусії.
При цьому прем’єр підкреслив, що наразі румунський уряд зосереджений на подальшому зближенні двох держав та прискоренні європейської інтеграції Молдови.
Нікулеску здійснив перший закордонний візит після вступу на посаду прем’єр-міністра Румунії саме до Кишинева, де провів переговори з молдавським колегою Васіле Тофаном та президентом Майєю Санду.
Під час переговорів сторони приділили особливу увагу розширенню торговельно-економічного співробітництва, розвитку енергетичної інфраструктури, транспортних зв’язків та залученню румунських інвестицій.
За словами Нікулеску, товарообіг між Румунією та Молдовою у 2025 році сягнув приблизно 4,5 млрд євро. Румунські інвестиції забезпечили створення близько 12 тис. робочих місць на території Молдови.
Одним із пріоритетів двостороннього співробітництва залишається розвиток транспортних коридорів через річку Прут. Сторони обговорили прискорення будівництва мосту в районі Унген, модернізацію прикордонної інфраструктури та організацію спільного контролю на переході Кантемір — Фелчіу.
У енергетичній сфері обговорювалося розширення електричних з’єднань між двома країнами, зокрема будівництво лінії Бельці — Сучава.
Крім того, Молдова зацікавлена у закупівлі природного газу, який видобуватиметься на румунському шельфі Чорного моря в рамках проєкту Neptun Deep після його введення в експлуатацію.
Під час візиту прем’єри також ознайомилися з ходом реалізації проєкту модернізації підстанції Кишинів, яка є частиною нової лінії електропередачі Вулканешти — Кишинів протяжністю 157 км.
Нова енергетична інфраструктура має зміцнити незалежність Молдови від поставок електроенергії через Придністровський регіон та розширити можливості імпорту з європейського ринку.
Окрему увагу сторони приділили участі румунського бізнесу в молдовській економіці. Серед перспективних напрямків названо промисловість, енергетику, технології та транспортну інфраструктуру.
Прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан також запропонував розглядати країну як майданчик для участі румунських компаній у проєктах відновлення України.
Питання регіональної безпеки стало ще однією важливою темою переговорів на тлі триваючої російської війни проти України.
Тофан заявив, що безпека України, Молдови та Румунії тісно взаємопов’язана, а російські повітряні атаки та порушення повітряного простору створюють загрози для всього регіону.
За словами молдовського прем’єра, з початку повномасштабної війни в повітряному просторі країни було зафіксовано понад 100 несанкціонованих прольотів.
Нікулеску підтвердив намір Бухареста продовжувати підтримку європейської інтеграції Молдови, зокрема сприяння відкриттю решти переговорних кластерів до кінця 2026 року.
Таким чином, румунський уряд розглядає економічну інтеграцію, розвиток спільної інфраструктури та вступ Молдови до ЄС як першочергові напрямки співпраці. Можливе політичне об’єднання двох держав залишається окремим питанням, вирішення якого, згідно з позицією Нікулеску, має ґрунтуватися на волевиявленні їхніх громадян.
Румунія та Республіка Молдова мають спільний кордон протяжністю близько 680 км, тісні мовні та культурні зв’язки. Більша частина території сучасної Молдови входила до складу Румунії у 1918–1940 роках. Після розпаду СРСР Республіка Молдова проголосила незалежність 27 серпня 1991 року. Румунія є членом Євросоюзу з 2007 року, тоді як Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, а офіційні переговори про приєднання розпочалися в червні 2024 року.
Як повідомляє Еxperts.news, відсутність ефективного позасудового механізму врегулювання заборгованості за споживчими кредитами сприяє значній кількості судових розглядів між фінансовими компаніями та позичальниками. Водночас саме судова процедура дозволяє перевіряти обґрунтованість нарахованих відсотків і захищати споживачів від надмірних фінансових вимог, вважає суддя Верховного суду України Василь Крат.
Як зазначається в дослідженні аналітичного сервісу «Опендатабот», опублікованому 28 жовтня 2026 року, усі десять найбільших корпоративних позивачів країни працюють у фінансовій сфері.
Лідером рейтингу стала компанія «Укр Кредит Фінанс», за позовами якої за неповний 2026 рік відкрито 80 421 судову справу. На другому місці — «Споживчий центр» із 68 076 справами.
Загалом серед сотні юридичних осіб, які найчастіше зверталися до суду у 2026 році, 39 працюють у сфері кредитування та інших фінансових послуг.
Коментуючи результати дослідження, Крат зазначив, що чинне регулювання стягнення заборгованості за споживчими кредитами обмежує можливості використання виконавчих написів нотаріусів та арбітражного розгляду.
У результаті кредитори змушені звертатися до державних судів.
За словами судді, проблема поглиблюється фінансовими наслідками повномасштабної війни. Втрата роботи, доходів та майна змушує частину населення вдаватися до доступних форм короткострокового кредитування, зокрема мікропозик.
При цьому можливість швидко отримати кредит не завжди відповідає здатності позичальника своєчасно виконати зобов’язання.
Окремою проблемою залишаються надмірні процентні ставки.
Крат повідомив, що в одній із судових справ реальна річна процентна ставка за кредитом становила 1 139 966%.
Такий показник, наведений суддею як приклад судової практики, не є чинною дозволеною ставкою за новими споживчими кредитами.
В Україні з 20 серпня 2024 року діє обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчими кредитами на рівні 1%.
Відповідна норма була встановлена законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року з поетапним зниженням дозволеної ставки протягом перехідного періоду.
Як роз’яснив Верховний суд 14 вересня 2026 року, для договорів, укладених після завершення перехідного періоду, умова щодо денної ставки, що перевищує встановлений законом максимум, не підлягає застосуванню в частині перевищення.
Однак до договорів, укладених до набрання чинності відповідними змінами, нові обмеження не застосовуються автоматично.
Зокрема, під час розгляду спорів щодо старих кредитних договорів необхідно враховувати дату їх укладення, можливе продовження строку кредитування та умови законодавства, що діяло у відповідний період.
Ці питання розглядалися об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, зокрема в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.
Суд зазначив, що за певних обставин надмірні або неоднозначно сформульовані умови кредитного договору можуть бути предметом судової перевірки із застосуванням законодавства про захист прав споживачів.
При цьому для окремих способів захисту необхідне пред’явлення відповідних вимог позичальником, тоді як неоднозначні положення договору суд може тлумачити на користь споживача безпосередньо під час вирішення спору.
Проблема має істотне економічне значення.
За інформацією «Опендатабота» на основі статистики Національного банку України, станом на 1 липня 2026 року сукупна заборгованість населення перед мікрофінансовими організаціями сягнула 32,32 млрд грн.
З початку року цей показник зріс на 17 %, або на 4,7 млрд грн.
За перше півріччя українці уклали майже 4,2 млн договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.
Зростання кредитної заборгованості у поєднанні з обмеженнями позасудового стягнення створює додаткове навантаження на судову систему. Разом із тим наявні дані не дають змоги визначити, яка частина нових судових справ безпосередньо пов’язана з простроченими мікрокредитами та скільки з них стосується оскарження нарахованих відсотків.
Верховний суд України є найвищим судом у системі судоустрою країни. У його складі діє Касаційний цивільний суд, який розглядає, зокрема, спори, пов’язані з виконанням кредитних зобов’язань та захистом прав споживачів фінансових послуг.
Джерела: «Опендатабот», дослідження від 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, роз’яснення Василя Крата від 14 вересня 2026 року; Верховний суд, матеріали Національного судового форуму від 20 жовтня 2026 року; «Опендатабот», заборгованість за мікрокредитами.
Як повідомляє Еxperts.news, усі десять найбільших корпоративних позивачів України за кількістю нових судових справ у 2026 році працюють у фінансовій сфері. При цьому серед 100 найактивніших юридичних осіб, які зверталися до суду, 39 займаються кредитуванням та наданням інших фінансових послуг, свідчать дані дослідження «Опендатабота», опублікованого 28 жовтня 2026 року.
Згідно з даними судового реєстру, найбільша кількість справ за неповний 2026 рік відкрита за позовами фінансової компанії «Укр Кредит Фінанс» — 80 421.
Друге місце посідає «Споживчий центр» із 68 076 справами, третє — «Універсал Банк» із 25 544, четверте — «Акцент-Банк» із 22 002, п’яте — «Факторинг Партнерс» із 19 688.
На шостій позиції знаходиться компанія «Юніт Капітал» з 19 050 справами. Далі йдуть «Діджі Фінанс» — 17 050, «Колект Центр» — 16 699, «Кредит-Капітал» — 15 613 та «Європейське агентство з повернення боргів» — 14 993.
Таким чином, за підрахунками на основі опублікованого рейтингу, на десять найбільших корпоративних позивачів припадає загалом понад 299 тис. нових судових справ за неповний 2026 рік.
При цьому лише два лідери — «Укр Кредит Фінанс» та «Споживчий центр» — фігурують у 148 497 справах, що становить майже половину сукупного показника першої десятки.
Порівняно з 2025 роком структура рейтингу суттєво змінилася.
Компанія «Укр Кредит Фінанс» піднялася з восьмого місця на перше, а «Факторинг Партнерс» — з 17-го на п’яте.
«Універсал Банк» покращив позиції з п’ятої на третю, «Акцент-Банк» — з шостої на четверту. «Юніт Капітал» піднялася з дев’ятого місця на шосте, «Діджі Фінанс» — з 15-го на сьоме, а «Колект Центр» — з 13-го на восьме.
Водночас «Європейське агентство з повернення боргів», яке посідало перше місце у 2025 році, опустилося на десяте.
Рейтинг свідчить про високу концентрацію судових звернень серед учасників кредитного ринку, однак не дозволяє визначити, яка частка відповідних позовів була задоволена і які суми фактично стягнуто з боржників.
У структурі першої сотні найбільших корпоративних позивачів значну роль відіграють також підприємства комунального та енергетичного секторів.
За інформацією «Опендатабота», 24 учасники рейтингу працюють у сферах електроенергетики, газопостачання, теплопостачання та водопостачання.
Ще 14 організацій належать до сфери державного управління.
Таким чином, серед найактивніших корпоративних позивачів переважають організації, діяльність яких пов’язана з грошовими зобов’язаннями споживачів, наданням фінансових або комунальних послуг, а також виконанням державних функцій.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пояснює високу судову активність кредиторів обмеженими можливостями позасудового стягнення заборгованості за споживчими кредитами.
За його словами, для банків і фінансових компаній звернення до суду в багатьох випадках фактично залишається основним способом домогтися стягнення боргів.
Водночас судова процедура дозволяє перевірити обґрунтованість вимог кредитора, зокрема законність нарахованих відсотків.
Дослідження «Опендатабота» охоплює судові справи за 2025–2026 роки, в яких позивачами виступали юридичні особи. Опубліковані результати за 2026 рік є проміжними та порівнюються з повним попереднім календарним роком.
Джерело: «Опендатабот», дослідження найбільших корпоративних позивачів України від 28 жовтня 2026 року.
АТ “Полтавський завод медичного скла” (ПЗМС, Полтава) у січні-вересні 2026 року зменшило чистий прибуток на 15,8% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 66,05 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, її чистий дохід від реалізації зріс на 25,3% – до 329,2 млн грн.
За січень-вересень завод отримав 72,9 млн грн операційного прибутку (на 14% менше), а валовий прибуток, незначно збільшившись, становив 107,5 млн грн.
За вказаний період завод виготовив 263 млн ампул і відвантажив 432,5 млн шт. на суму 311 млн грн.
За рахунок реалізації кисню та азоту компанія отримала 17,3 млн грн.
Як повідомлялось, 2025 року ПЗМС зменшив чистий прибуток на 19% порівняно з 2024 роком – до 105,564 млн грн за скорочення чистого доходу на 3,5% – до 364,281 млн грн.
За даними НКЦПФР станом на серпень 2026 року, 59,7% статутного капіталу компанії належать голові наглядової ради Леоніду Некрасову, майже 10% – голові правління Олександру Кудацькому, ще 25% вволодіє виробник фармпродуктів ПАТ “Укрмедпром” (Київ), що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.
Полтавський завод медскла, за інформацією на його сайті, є лідером в Україні з виробництва ампул для лікарських препаратів.
ампула, ВИРОБНИЦТВО, Полтавський завод медскла, ПРИБУТОК, ФАРМАЦЕВТИКА
Банки України у серпні 2026 року видали 722 іпотечні кредити на суму 1,54 млрд грн, що на 6,7% більше, ніж у липні, коли було видано 710 кредитів на 1,44 млрд грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
«Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 11%», — прокоментував ситуацію регулятор.
Згідно з даними центробанку, порівняно з серпнем 2025 року обсяг виданих кредитів збільшився на 5,5%.
Як уточнює Нацбанк, серед 38 опитаних банків, які в сукупності формують понад 95% валового іпотечного портфеля, у вересні нові кредити видавали 11 банків.
На первинному ринку житла в серпні було укладено 393 угоди на суму 839,2 млн грн проти 367 на суму 730,4 млн грн у липні. На вторинному ринку – 329 угод на суму 702,4 млн грн проти 343 на суму 714,0 млн грн відповідно.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку в серпні 2026 року зросла до 7,7% річних (7,64% у липні), тоді як на вторинному ринку знизилася до 10,0% (10,06%).
Дані опитування свідчать, що найбільше іпотечних кредитів у серпні було видано в Києві та Київській області — 348 на загальну суму 793 млн грн, або 51,5% від загального обсягу. Далі йдуть Львівська область – 61 кредит на 141 млн грн, Івано-Франківська – 35 млн грн на 67 млн грн та Рівненська – 25 млн грн на 56 млн грн.
Український боксер Владислав Науменко завоював срібну медаль чемпіонату світу серед молоді. На шляху до фіналу спортсмен провів п’ять поєдинків, здобувши чотири перемоги, дві з яких — дострокові.
Під час турніру Науменко достроково переміг суперників із Білорусі та Алжиру, а також виграв поєдинки проти представників Польщі та Казахстану. У фіналі український боксер зустрівся з представником Узбекистану і за підсумками змагань став срібним призером світової першості.
«Вихід у фінал чемпіонату світу та срібна медаль — це серйозне досягнення для молодого спортсмена і результат великої спільної праці боксера та його тренера. Владислав продемонстрував характер, високий рівень підготовки та здатність долати складні поєдинки з сильними суперниками. Такі результати важливі не лише для самого спортсмена, а й для розвитку українського боксу. Упевнений, що цей досвід стане основою для подальшого професійного зростання та нових перемог», — зазначив президент Київської міської організації Федерації боксу України Олександр Негода.
Важливу роль у підготовці Владислава відіграє його батько, який працює з ним у тренерському тандемі. Виступ на чемпіонаті світу став результатом їхньої спільної роботи.
У Департаменті молоді та спорту Києва привітали спортсмена та його батька з успішним виступом, відзначивши результативність їхньої роботи та висловивши впевненість у досягненні нових спортивних результатів.
