Заступниця міністра культури України Богдана Лаюк вважає, що літературні премії є одним із дуже дієвих способів впливати на формування читацьких смаків, але в Україні їх наразі бракує.
“Насправді так є в усіх країнах. І сьогодні всюди в топах – роментезі та дарк-фентезі: це дух часу. Люди намагаються втекти від реальності й потрапити в інший, уявний світ, який пропонує, приміром, фантастична література… Мені здається, варто поміркувати над тим, як формуються ТОПи та хто може на них впливати: як на це впливають гравці ринку і як на це може впливати держава. Один зі способів такого впливу – це, наприклад, престижні літературні відзнаки. Ми всі стежимо за Букерівсьою премією, яка є однією з найпрестижніших відзнак в англомовному світі” – сказала Лаюк в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, відповідаючи на питання про читацькі вподобання українців.
Вона зауважила, що коли книжка потрапляє до довгих, а потім до коротких списків, наприклад, Букерівської премії і зрештою перемагає, це шалено впливає на продажі.
“І це те, що ми називаємо “високою полицею”. Мені здається, нам варто міркувати про те, як формується читацька інфраструктура і як ми можемо впливати на неї – як Міністерство культури України, а також як книгарні, видавці, культурні центри та міста. І літературні премії є одним із дуже дієвих способів впливати на формування таких ТОПів”, – додала заступниця міністра.
На запитання, чи вистачає в Україні літературних премій, Лаюк заявила, що на її думку, сьогодні в Україні таких премій бракує.
“Насправді в Україні є дуже багато літературних премій. Але питання в тому, як вони впливають на дискурс, чи впливають вони на продажі, чи дають автору впізнаваність, славу і гроші. На мою думку, сьогодні в Україні таких премій бракує. І коли ми подивимося на досвід країн Європейського Союзу, то побачимо, що є державні й недержавні премії, національні премії, а також премії регіонів і міст”, – зазначила заступниця.
Як приклад вона навела премію “Ангелус” у Вроцлаві для літератури Центральної та Східної Європи, яку у різні часи отримували і українські автори: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан і Катерина Бабкіна.
“Премії виконують дуже різні функції для літератури. Але письменникова премія має дати автору зупинитися і поміркувати: що він чи вона хоче написати далі. Бо справді видатні романи не з’являються випадково. Вони не з’являються, коли письменник пише їх о третій ночі у перші вільні п’ять хвилин за добу. Для видатної книжки потрібен простір. І ми повинні і як країна, і як культурна сфера створювати простір для того, щоб українські письменники могли писати нові видатні книжки”, – вважає Лаюк.
Як повідомлялося, в Україні, серед інших, існують такі літературні премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка, Книга року BBC, Коронація слова, Премія імені Юрія Шевельова, Премія імені Лесі Українки, Премія імені Павла Тичини, Премія імені Максима Рильського та деякі інші.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство фінансів Албанії винесло на громадське обговорення законопроект, який передбачає підвищення податку на нерухомість та зміну системи пільг для власників житла.
Згідно з пропозицією, податок на житлову нерухомість може зрости з нинішніх 0,05% від вартості об’єкта до 0,1–0,2%. Для комерційних об’єктів також пропонується підвищення ставок, при цьому підсумкове навантаження залежатиме від категорії нерухомості та її призначення.
Одна з ключових змін стосується власників другого та наступних об’єктів. Якщо мова йде не про основне місце проживання, податкові пільги не застосовуватимуться. Таким чином, власникам дач, інвестиційних квартир та додаткового житла доведеться платити за повною ставкою.
Фактично влада намагається розділити соціальне житло та інвестиційну нерухомість. Для сімей, які володіють єдиною квартирою, зростання податку може бути частково згладжено. Для власників кількох об’єктів навантаження зросте помітніше.
Реформа особливо важлива для ринку нерухомості Албанії, де в останні роки швидко зростали ціни на житло в Тирані, Дурресі, Вльорі, Саранді та інших локаціях, пов’язаних з туризмом та інвестиційним попитом. На тлі активного будівництва, інтересу іноземних покупців та зростання короткострокової оренди влада намагається збільшити доходи місцевих бюджетів і наблизити оподаткування нерухомості до ринкової вартості активів.
Албанія поступово переходить від старої моделі фіксованих або низьких податків до більш сучасної системи, де податкова база прив’язана до вартості об’єкта. Такий підхід відповідає рекомендаціям міжнародних фінансових організацій, але може стати болючим для власників нерухомості, особливо якщо кадастрова та ринкова оцінка житла переглядатиметься у бік підвищення.
Для іноземних інвесторів ці зміни означають, що щорічне утримання другої квартири на узбережжі або інвестиційного об’єкта в Тирані стане дещо дорожчим. При цьому навіть після підвищення податкове навантаження в Албанії залишиться відносно помірним порівняно з багатьма країнами ЄС.
Головне питання для ринку — як саме влада оцінюватиме вартість об’єктів і наскільки швидко нова система почне застосовуватися на практиці.
Албанський ринок нерухомості залишається одним із найдинамічніших на Балканах. Зростання туризму, розвиток прибережних міст та інтерес іноземців підтримують попит, однак підвищення податків може поступово охолодити спекулятивні покупки та посилити різницю між житлом для проживання та інвестиційною нерухомістю.
https://t.me/relocationrs/3077
Українські виробники здобули 73 медалі на Decanter World Wine Awards 2026, одному з найбільших міжнародних конкурсів у винній галузі.
Цей результат підтверджує зростання міжнародної впізнаваності українського виноробства навіть в умовах війни, руйнування інфраструктури, логістичних труднощів та зниження внутрішнього попиту.
Цього року Decanter оцінив майже 17 тис. зразків із 58 країн. До складу журі увійшли 245 експертів, серед яких 63 Masters of Wine та 24 Master Sommeliers. Оцінювання проводилося «наосліп».
Найкращі українські результати у 2026 році сягнули 94 балів. Такий результат отримали Chateau Chizay Late Harvest Furmint 2022 та Shabo Grande Cuvée Extra Brut 2015. У системі Decanter 90–94 бали відповідають срібній медалі, 95–96 — золотій, 97 і вище — Platinum.
Серед українських вин із високими оцінками також зазначені Shabo Grande Reserve Cabernet Franc — Merlot — Saperavi 2023 та Beykush Amphora Rkatsiteli 2024, які отримали по 93 бали. Odesos Winery Limited Edition Cabernet Sauvignon — Odesa Black — Merlot 2023, Shabo Grande Reserve Pinot Noir 2024 та Gigi Winery Qvevri 2024 отримали по 92 бали.
Одним із лідерів українського рейтингу стала компанія Shabo. За даними профільного українського ресурсу UWines, сім вин цього виробника отримали оцінки від 87 до 94 балів. Серед них — ігристе Grande Cuvée Extra Brut 2015, червоний купаж Grande Reserve Cabernet Franc — Merlot — Saperavi 2023 та Grande Reserve Pinot Noir 2024.
Сильний результат також показала Beykush Winery. Виноробня отримала високі оцінки за Amphora Rkatsiteli 2024, Telti-Kuruk 2025, Artania 2024, Pinotage 2025 та Arbina Rkatsiteli 2023.
Окремо виділяється Chateau Chizay із Закарпаття. Її Late Harvest Furmint 2022 отримало 94 бали й стало одним із двох найбільш високо оцінених українських зразків року. Також були відзначені Founder’s Reserve Furmint 2023 та Troyanda Karpat 2021.
Результати показують, що українське виноробство стає більш різноманітним за стилями та регіонами. Серед нагороджених є виробники з Бессарабії, Одеської області, Закарпаття, Поділля, Галичини та інших регіонів.
Одним із стабільних українських напрямків залишається сорт «Одеський Чорний». Серед відзначених вин — Vinoman Odesa Black 2023, Leleka Wines Odesa Black 2023, Terra Bessarabia Odesa Black 2025, Bolgrad Select Collection Odesa Black 2025, Villa Tinta Odesa Black 2021 та інші зразки.
Ще однією сильною категорією стали orange wines. На Decanter були відзначені Beykush Amphora Rkatsiteli 2024, Chateau Pinot Pinot Blanc Orange 2022, Shabo Limited Edition Rkatsiteli-Chardonnay 2022, 46 Parallel El Capitan Orange 2024, Zelenytsi Muscat Orange 2024 та Gigi Qvevri Orange 2024.
Для України результати Decanter важливі не лише як галузеве визнання, а й як інструмент просування країни на міжнародних ринках. В умовах війни виноробні продовжують експорт, беруть участь у міжнародних виставках і формують нову репутацію українського продукту за кордоном.
При цьому відсутність медалей Gold і Platinum у 2026 році свідчить про те, що українській галузі ще належить посилити стабільність якості, міжнародне просування, роботу з експортними каналами та впізнаваність місцевих сортів.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma) планує запуск заводу у м. Арад (Румунія) наприкінці 2027 року, інвестиції у першу чергу EUR85 млн, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми вже закінчили будувати корпус, до 1 вересня закінчимо підведення всіх інженерних комунікацій. Вже замовили лінію розливу. До кінця червня законтрактуємо реакторне обладнання і все інше технологічне обладнання. В грудні 2027 запускаємося”, – повідомив Єфіменко.
Інвестиції у першу чергу заводу в м. Арад – EUR85 млн, в цілому у румунському проєкті буде чотири черги різного розміру. Сумарні інвестиції в заводи в Ужгороді та Араді біля $500 млн.
Він зазначив, що розвиток компанії не фокусується на окремому проєкті.
“Біла Церква – це наш флагманський завод. Ми не переключаємо увагу, а розвиваємо всі – і Ужгород, і Арад, далі будемо будувати у Латинській Америці”, – сказав Єфіменко.
Як повідомлялось, Biopharma планує запустити у Ужгороді у вересні 2026р першу чергу свого заводу з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів, який забезпечать повний цикл переробки плазми крові. Компанія вже інвестувала в будівництво EUR67 млн., повна вартість першої черги становить EUR75 млн. Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік., проєкт у Румунії ще вдвічі більший.
Під час форуму “Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку” в Білій Церкві Єфіменко також повідомив, що “Біофарма” зареєструвала свій препарат альбумін в Бразилії.
Biopharma експортує продукцію до десятків країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці і далі збільшує спроможності.
У низці країн Південної та Західної Європи зафіксовано різке підвищення температур до майже 40 градусів, що призвело до масштабних попереджень, перебоїв у роботі транспорту та навантаження на інфраструктуру і екосистеми, повідомляє Reuters.
Іспанія, Франція та Італія стали найбільш ураженими країнами внаслідок хвилі спеки в Європі, де температура повітря наближається до 40 градусів. Екстремальні погодні умови призвели до оголошення підвищених рівнів небезпеки, перебоїв у роботі транспорту, зокрема залізничного, та зростання навантаження на інфраструктуру і рятувальні служби.
“Сплеск спеки 21 червня, у день літнього сонцестояння в Північній півкулі та зазвичай початку трьох найспекотніших місяців року, викликав занепокоєння щодо раннього та тривалого настання екстремальних умов”, – йдеться в повідомленні.
В Іспанії метеослужба AEMET оголосила червоні та помаранчеві попередження, прогнозуючи 39-40 градусів на більшій частині Піренейського півострова та Майорки. Очікується, що спека триватиме щонайменше до середини тижня.
У Франції через перегрів інфраструктури залізничний оператор SNCF скасував 71 міжміський поїзд. До моніторингу та аварійних робіт залучено 3500 працівників і ще 2000 співробітників.
“Сплеск температур спричинений масою гарячого повітря, що рухається на північ із Сахари, посиленого сильним антициклональним системним утворенням, відомим як “африканський антициклон”. Метеорологи зазначають, що ця система створює так званий “тепловий купол”, який утримує гаряче повітря над Західною та Центральною Європою і дозволяє температурам зростати день за днем”, – зазначається в повідомленні агентства.
У Німеччині, де температура сягала 38 градусів, фіксували грози та перебої під час масових заходів у Берліні.
Натомість у Бельгії центри дикої природи повідомляють про перевантаження через постраждалих тварин, переважно молодих птахів, яких за останні дні надійшло близько 150.
ПАТ “Житомирмолоко” планує продаж 100% корпоративних прав свого дочірнього підприємства (ДП) “Новоград-Волинський сиркомбінат” ПрАТ “Фаворит Компані”, власниками якого є родина екс народного депутата Борислава Розенблата, за 47 млн грн.
Відповідне питання винесено на позачергові збори акціонерів “Житомирмолока” 3 липня, йдеться у його повідомлені у системі розкриття НКЦПФР.
Згідно порядку денного, акціонери також розглянуть питання про збільшення перед продажем статутного капіталу ДП на 80,1 млн грн, яке може бути здійснено за рахунок зарахування боргу “Новоград-Волинського сиркомбінату” ТОВ “КОМО Україна”, права вимоги за яким перед цим ТОВ відступить “Житомирмолоку”.
Згідно з проєктом рішення, статутний капітал сиркомбінату планується збільшити до 80,37 млн грн із 0,23 млн грн.
Крім того, на розгляд зборів винесено питання про безоплатну передачу сиркомбінату нерухомого майна, що належить “Житомирмолоку”, зокрема виробничих будівель загальною площею 22,6 тис. кв. м та очисних споруд у селі Наталівка Житомирської області.
Також до порядку денного включено питання про припинення договорів іпотеки та застави, укладених із Укрексімбанк, для забезпечення кредитних зобов’язань групи “КОМО”.
ПАТ “Житомирмолоко” входить до групи компаній “КОМО”, одного з найбільших виробників сирів в Україні. ДП “Новоград-Волинський сиркомбінат” є виробничим активом групи.
За даними ресурсу YouControl, ДП у 2025 році та першому кварталі 2026 року не мало чистого доходу від реалізації продукції. Його чистий збиток за минулий рік склав 3,12 млн грн, а поточні зобов’язання на 31 березня цього року дорівнювали 84,24 млн грн.
Згідно з інформацією у системі розкриття НКЦПФР, власником 94,9755% акцій “Житомирмолока” є кіпрська WMG West Milk Limited. Її бенефіціарами, відповідно до інформації у системі розкриття НКЦПФР, виступають діти загиблого у 2015 році депутата Ігоря Єремєєва Софія та Роман – по 23,75% та Михайло Романів – 47,04%.
Група компаній “Фаворит”, згідно інформації на її сайті,— це вертикально-інтегрований холдинг, який було засновано в 1994 році. Він включає молочний, будівельний, готельний бізнес, бізнес у сфері послуг. Як зазначено на сайті, молочний бізнес є стратегічним напрямом діяльності групи та представлений Галіївським маслозаводом, розташований в селі Галіївка за 75 км від Житомир. Завод випускає 50 видів молочної продукції в 7 категоріях: масло вершкове, м’які сири, молоко згущене, молоко сухе знежирене, спред солодковершковий, продукт молоковмісний сирний, продукт молоковмісний згущений. Зазначена потужність – 1 тис. тонн на рік.
За даними ресурсу YouControl, виручка “Фаворит Компані” у минулому році зросла на 7,1% – до 28,08 млн грн, а його чистий прибуток склав 5,29 млн грн проти чистого збитку 5,12 млн грн роком раніше.
Згідно з інформацією у системі розкриття НКЦПФР, власниками “Фаворит Компані” є Борислав Розенблат – 16%, Жанна Розенблат – 34% та Олена Розенблат – 50%.
Житомирмолоко, КОМО, молочна галузь, Новоград-Волинський сиркомбінат, Фаворит Компані
